Ухвала суду № 67153850, 14.06.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року справа №805/115/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Гайдар А.В.

ОСОБА_2

Секретаря судового засідання: Терзі Д.А.,

Представників сторін:

позивача ОСОБА_3,

відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року по справі № 805/115/17-а (головуючий І інстанції Голошивець І. О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (далі позивач, ТОВ «Азовінтекс») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі відповідач, Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС) з вимогами: про визнання незаконним та скасування рішення відповідача № НОМЕР_1 від 26 вересня 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 564 378,70 грн., з яких штраф в розмірі 20% у сумі 372 246,26 грн. та пеня в розмірі 192 132,44 грн. (арк. справи 4-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року адміністративний позов задоволений, скасовано рішення Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № НОМЕР_1 від 26 вересня 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 564 378,70 грн., з яких штраф в розмірі 20% у сумі 372 246,26 грн. та пеня в розмірі 192 132,44 грн. (арк. справи 173, 174-179).

Не погодившись із вищенаведеною постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу (далі апелянт), в обґрунтування якої посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки позивач у строки, визначені законодавством вчасно не сплатив суду єдиного внеску за травень 2015 року та за червень 2015 року (по строку сплати 22 червня 2015 року та 20 липня 2015 року), до того ж на теперішній час Сертифікату ТПП про звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску та засвідчення форс-мажору, як то передбачає стаття 10 Закону № 1669 позивачем не надано, а тому при прийнятті рішення відповідач діяв у спосіб та у межах наданих йому повноважень (арк. справи 182-186).

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Апелянт до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також прийнявши письмові заперечення позивача встановила наступне, позивач згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є юридичною особою з 04 червня 1996 року за № 1 274 120 0000 000442, включено до ЄДРПОУ за № 24155428 юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Леніна, буд. 68-А, перебуває на обліку у Маріупольській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області як платник єдиного внеску (арк. справи 170-171).

У період з 22 серпня 2016 року по 05 вересня 2016 року Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 12 вересня 2016 року № 570/05-19-13-02/24155428 (арк. справи 10-21) з висновками про порушення позивачем окрім іншого абз. 1 п. 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» в частині несвоєчасної сплати єдиного внеску за травень 2015 року по терміну сплати 22 червня 2015 року в сумі 792 149,75 грн. та за червень 2015 року по терміну сплати 20 липня 2015 року відповідно в сумі 1 041 081,50 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки 16 вересня 2016 року позивачем на адресу Маріупольської ОДПІ та Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області були направлені заперечення до акту перевірки № 570/05-19-13-02/24155428 від 12 вересня 2016 року за вих. № 522/327-02, відповідно до яких підприємство просило відмінити акт документальної планової виїзної перевірки № 570/05-19-13-02/24155428 від 12 вересня 2016 року в частині визначення сум по єдиному соціальному внеску за травень, червень 2015 року з несвоєчасною сплатою (арк. справи 22-24), проте листом від 23 вересня 2016 року № 34433/10/05-19-13-02 висновки акту перевірки від 12 вересня 2016 року № 570/05-19-13-02/24155428 залишені без змін (арк. справи 25-27).

26 вересня 2016 року відповідачем на підставі ч.10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» прийнято рішення № НОМЕР_1, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно будівельне підприємство «Азовінтекс» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовані штрафні санкції та пеня на загальну суму 564 378,70 грн., з яких: штраф 20% у розмірі 372 246,26 грн., нараховано за період з 23 червня 2015 року по 02 грудня 2015 року, пеня 192 132,44 грн. (арк. справи 28).

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач подав скаргу до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області від 07 жовтня 2016 року № 522/347-02 (арк. справи 33-36), яка залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін (арк. справи 37-39), а також 16 листопада 2016 року до Державної фіскальної служби України (арк. справи 40-43), яка Державною фіскальною службою України 08 грудня 2016 року № 26548/6/99-99-11-02-02-25 залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін (арк. справи 44-46).

Позивач, не погодившись з винесеними контролюючим органом рішенням звернувся до суду з вимогами про визнання його незаконним та скасування спираючись при цьому на положення Закону України № 1669 в частині звільнення останнього від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску за періоди травень 2015 року - червень 2015 року, що і є спірним у даній справі.

З приводу викладеного колегія суддів зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-УН до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ (далі Закон № 2464-VI) та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464-VІ його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VІ).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

До того ж, наведеним Законом внесено зміни до Закону № 2464-VІ та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VІ, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VІІ, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

При цьому підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

До того ж, платником податків повинен враховуватись перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до переліку якого входить і м. Маріуполь, яке є основним місцем обліку позивача, де останній здійснює свою діяльність.

З аналізу вищенаведеного Закону № 1669 впливає, що платник податків, що здійснює діяльність, або в той момент здійснював діяльність на території населеного пункту, де здійснювалася антитерористична операція звільняється від своєчасного виконання обовязків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України № 2464 з 14 квітня 2014 року, оскільки АТО триває з 14 квітня 2014 року, тому позивач, здійснюючи діяльність на території населеного пункту, яке у відповідності до Порядку № 1053 є територією, де здійснювалася антитерористична операція має право користуватись тимчасовими заходами, встановленими ЗУ № 1669 в період АТО з 14 квітня 2014 року.

Як вказувалось судом вище, в основу спірного рішення покладені штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату внеску за травень 2015 року червень 2015 року, тому останній в силу ЗУ № 1669 звільняється від несвоєчасної сплати єдиного внеску за цей період.

Крім цього колегія суддів звертає увагу, що на спростування доводів апелянта в матеріалах справи наявний відповідний Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України від 31 грудня 2014 року № 2436 (вих. № 6859/05-4) (арк. справи 66), яким ТПП України засвідчила позивачу форс мажорні обставини в частині дотримання норм законодавчих актів, що стосуються справляння обовязкових платежів з 20 червня 2014 року (які тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо).

Також в матеріалах справи наявний лист Донецької Торгово промислової палати від 14 січня 2016 року № 27/12.1-21-03, відповідно до якого зазначалось, що пункти 9-3, 9-4 Закону № 2464 мають пряму дію та не вимагають подання сертифікату про затвердження форс мажорних обставин (обставин непереборної сили) (арк. справи 48-49).

Крім того, позивач звертався до Жовтневої ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (на даний час Маріупольська ОДПІ) з заявами від 07 вересня 2015 року № 522/703-02 та від 09 лютого 2016 року № 522/44-02, відповідно до яких просив не застосовувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно будівельне підприємство «Азовінтекс» штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції (арк. справи 8, 9).

3 урахуванням викладеного суд вважає, що позивач виконав усі вимоги законодавства, що є підставою для звільнення останнього з 14 квітня 2014 року від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо своєчасної сплати єдиного внеску,а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування спірного рішення відповідача щодо застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період травень 2015 року - червень 2015 року, а отже судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнята постанова з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року по справі № 805/115/17-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року по справі № 805/115/17-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 14 червня 2017 року.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді: А.В. Гайдар

ОСОБА_2