Ухвала суду № 67153822, 13.06.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шевченко О.А.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року справа №263/1225/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд, у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Сухарьок М.Г. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2017 року у справі № 263/1225/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2017 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (надалі - відповідач, Упрапвління) про визнання протиправними дій відповідача щодо незастосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013-2015 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з урахуванням фактично виплачених сум, тобто за 2013-2015 роки з 23.02.2015 року (а.с. 2-3).

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено та поновлено строк для звернення з позовом до суду у зв'язку з поважною причиною його пропуску.

Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя, щодо нарахування ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто (2013-2015 роки) з 23.02.2015 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1 судовий збір в сумі 640 грн. (а.с. 39-42).

Відповідач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неврахування судом усіх обставин, що мають значення для справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що починаючи з 01 травня 2012 року розміри всіх пенсій, призначених до 01 січня 2008 року обчислюються згідно постанови КМУ від 23.04.2012 року № 324 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» із врахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік - 1197 грн. Таким чином, на думку апелянта, перехід на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було здійснено з урахуванням показника середньої заробітної плати - 1197 грн. та іншого діючим законодавством не передбачено. Крім того, апелянт вказує, що станом на час прийняття судом першої інстанції постанови, у останнього були відсутні правові підстави для стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполя за рахунок бюджетних асигнувань судового збору в сумі 640 грн., оскільки з 01 січня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» відповідно до яких, зокрема, Пенсійний фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх інстанціях (а.с. 44-46).

Особи, які беруть участь у справі у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, тому, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач, ОСОБА_2 до 23 лютого 2015 року перебував на обліку у Головному управлінні пенсійного фонду України в Донецькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 23 лютого 2015 року на підставі особистої заяви позивача переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на інший вид пенсії, а саме, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

При призначенні пенсії відповідачем використано схему нарахування, яка застосовується при перерахунку раніше призначеної пенсії з огляду на те, що позивач раніше отримував пенсію, яку призначено у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

28 грудня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити, серед іншого, який показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні взято при нарахуванні його пенсії (а.с. 12).

З відповіді Управління позивач дізнався, що останній, при призначенні пенсії за віком неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2007 рік (1197,91 грн.), що, на думку апелянта, свідчило про зменшення розміру його пенсії та погіршення становища позивача.

Позивач, вважаючи такі дії відповідача неправомірними, звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Спірним питанням справи є наявність підстав для перерахунку та виплати позивачу пенсії відповідно до чинного законодавства з застосуванням останньому при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії з урахуванням того, що останньому первісно призначена пенсія відповідно до ЗУ № 2262-XII.

Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором; у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262-XII та Закону № 1058-IV, призначається одна пенсія за її вибором; при цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону № 2262-XII, і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону № 1058-ІV, яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

У частині першій статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За правилами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Водночас судом першої інстанції було встановлено, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок пенсії, виходячи з показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення пенсії, а дій відповідача щодо застосування показника заробітної плати за 2007 рік під час призначення пенсії позивачу, в даному випадку, є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

До того ж, колегія суддів зазначає, що Верховний суд України вже висловлював свою позицію щодо застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, про що викладено у постановах по справі № 21-612а14 від 31 березня 2015 року та від 09 червня 2015 року № 21-550а15, де суд дійшов висновку, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом № 2262-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон № 1058-ІV, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Посилання апелянта на те, що перехід на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було здійснено з урахуванням показника середньої заробітної плати - 1197 грн. колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивач, отримуючи пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», просив призначити йому пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не перевести його на пенсію за віком у межах одного Закону. Тобто, за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.

Щодо посилання апелянта, що станом на час прийняття судом першої інстанції постанови, у останнього були відсутні правові підстави для стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполя за рахунок бюджетних асигнувань судового збору в сумі 640 грн. колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Колегія суддів зазначає, що розподіл судових витрат є частиною відновлення порушеного права, тому задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції правомірно здійснив розподіл судових витрат, стягнувши з Управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполя за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 640 грн., оскільки до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України зміни щодо звільнення Пенсійного фонду України та його органів від розподілу судових витрат не вносились.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя - залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області 10 квытня 2017 року у справі № 263/1225/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді І.Д. Компанієць

М.Г. Сухарьок