Ухвала суду № 67153618, 12.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2017 рокусправа № 804/6618/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання:Спірічева Я.В.

За участю представників:

Позивача - Кисельов А.В.( довіреність від 07.06.2017 року)

Відповідача - Баранник О.В. ( довіреність від 17.05.2017 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 р.

у справі № 804/6618/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІЛАЙФ.ПВ"

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною бездіяльність,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнілайф.ПВ" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.09.2016року №0006021407 (форма "Р") та №0006001407 (форма "Р"), визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо не відображення в акті перевірки невикористаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнілайф.ПВ" податкового кредиту за 2014 рік на загальну суму 269 268,00 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілайф.ПВ", під час якої були досліджені взаємовідносини з ТОВ "ТД Білецьких", ТОВ "Палот Інжиніринг", ТОВ "Дніпро Мет Інвест", ТОВ "ТД Норден Груп" за період з 01.01.2013року по 31.12.2015року, за наслідками якої складений акт від 19.08.2016року №457/04-36-14-01/37252922. Під час перевірки перевіряючі дійшли висновку про нереальність господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами через допущення з боку контрагентів порушення податкового законодавства. Зазначені обставини стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржених податкових повідомлень - рішень від 08.09.2016року №0006021407 (форма "Р"), за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму у розмірі 369361,75 грн., з яких за основним платежем у розмірі 345202,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 24159, 75 грн. та №0006001407 (форма "Р"), за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 76587,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 51058,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 25529,00 грн. Зазначені висновки контролюючого органу позивач вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентами у періоді, що перевірявся, є реальними, підтверджуються первинними документами, на момент здійснення правовідносин всі контрагенти мали необхідний обсяг правосуб'єктності і були зареєстровані як платники податку на додану вартість. За таких обставин, із податковими повідомленнями-рішеннями від 08.09.2016року №0006021407 (форма "Р") та №0006001407 (форма "Р") позивач категорично не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом. Стосовно позовної вимоги про визнання протиправної бездіяльності контролюючого органу щодо не відображення в акті перевірки невикористаного ТОВ "Юнілайф.ПВ" податкового кредиту за 2014 рік на загальну суму 269268,00 грн., позивач зазначив, що ТОВ "Юнілайф.ПВ" не було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей за 2014 рік та за січень 2015 року до початку перевірки, а вже після її закінчення подання уточнюючого розрахунку було неможливим, з огляду на те, що період вже перевірений відповідачем, однак ТОВ "Юнілайф.ПВ" обґрунтовано розраховувало на повне та об'єктивне відображення податковим органом інформації в акті перевірки згідно вимог п.86.10 ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проте відповідачем не було враховано та відображену таку суму в акті перевірки від 19.08.2016 року №457/04-36-14-01/37252922, чим і допущено бездіяльність та порушено права платника податків.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілайф.ПВ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.09.2016року №0006021407 (форма "Р") та №0006001407 (форма "Р"), визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо не відображення в акті перевірки невикористаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнілайф.ПВ" податкового кредиту за 2014 рік на загальну суму 269268,00 грн. Задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.09.2016 року №0006021407 (форма "Р"), визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.09.2016 року№0006001407 (форма "Р"). У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено.

На рішення суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до якої апелянт зазначає, що в ході перевірки взаємовідносин позивача із ТОВ "ТД Білецьких", ТОВ "Палот Інжиніринг", ТОВ "Дніпро Мет Інвест" та ТОВ "ТД Норден Груп" податковим органом зроблено висновок про нереальність таких операцій з придбання товарів, з огляду на те, що встановлені під час перевірки факти свідчать про відсутність можливостей у підприємств-постачальників у періоді, що перевірявся, фактично здійснити відвантаження придбаних товарів. Таким чином, задекларовані ТОВ "Юнілайф.ПВ" операції з придбання товарів у ТОВ "ТД Білецьких", ТОВ "Палот Інжиніринг", ТОВ "Дніпро Мет Інвест" та ТОВ "ТД Норден Груп" не мали реального характеру та спрямовані на зменшення бази оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток приватних підприємств, що слугувало підставою для збільшення підприємству позивача грошових зобов'язань за наслідками перевірки на підставі податкових повідомлень-рішень від 08.09.2016року №0006021407 (форма "Р") та №0006001407 (форма "Р"). Додатково зазначив, що відповідно до інформаційних баз на момент підписання договорів про відступлення права вимог ТОВ "ТД Білецьких" станом на 25.09.2015 року та ТОВ "Палот Інжиніринг" станом на 28.09.2015 року були ліквідовані як юридичні особи. Апелянт вважає, що оскаржені податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно, а тому відсутні підстави для їх скасування.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, у період з 20.07.2014 року по 12.08.2016 року проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Юнілайф.ПВ", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013року по 31.12.2015року, результати якої оформлені актом від 19.08.2016 року№457/04-36-14-01/37252922.

Актом перевірки визначені порушення ст. 134, ст. 135, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на суму 344730,00 грн., в т.ч. за 2013 рік - 89372,00 грн., за 2014 рік - 6795,00 грн., за 2015 рік - 248563,00 грн.; 2) п. "а" п. 198.1, пп. 198.3, ст.198 ПК України, п.5 розділу ІІІ, п.п. 1 п. розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 № 1267/26044, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту на загальну суму 101626,00 грн., в т.ч. по періодам: березень 2013 р. - 9666,00 грн.; квітень 2013 р. - 11289,00 грн.; травень 2013 р. - 12879,00 грн.; червень 2013 р. -13404,00 грн.; липень 2013 р. - 3030,00 грн.; серпень 2013 р. - 9459,00 грн.; вересень 2013 р. - 14192,00 грн.; жовтень 2013 р. - 9902,00 грн.; листопад 2013 р. - 7550,00 грн.; грудень 2013 р.- 2405,00 грн.; січень 2014 р. - 7550,00 грн. Зазначені висновки перевіряючих контролюючого органу ґрунтуються на наступному.

На підставі акта перевірки від 19.08.2016 року №457/04-36-14-01/37252922 податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення від 08.09.2016року№0006021407 (форма "Р"), за яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму у розмірі 369361,75 грн., з яких за основним платежем у розмірі 345202,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 24159, 75 грн. та №0006001407 (форма "Р"), за яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 76587,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 51058,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 25529,00 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що дослідивши усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТД Білецьких", ТОВ "Палот Інжиніринг", ТОВ "Дніпро Мет Інвест", ТОВ "ТД Норден Груп" та доведеності реальності зміни майнового стану позивача.

Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Юнілайф.ПВ" (покупець) та ТОВ "Дніпро Мет Інвест" (продавець) у періоді, що перевірявся, укладено договір поставки від 01.03.2013 №01/03-13. За умовами вказаного договору, постачання товару здійснюється постачальником на склад покупця: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шутя, буд. 3в (п. 2.1. означеного договору від 01.03.2013 № 01/03-13).

Передача товару оформлена видатковими накладеними: від 01.03.2013року №010304, від 22.03.2013року №220304, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підставі вказаного договору ТОВ "Дніпро Мет Інвест" складені та видані позивачу податкові накладні: від 01.03.2013 №316 на суму 59796,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9966,00 грн.), від 22.03.2013 №317 на суму 23949,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 3991,60 грн.), всього на суму у розмірі 83745,60 грн.

Оплата за поставлені товари здійснена позивачем згідно платіжного доручення від 11.07.2013 №764 на суму 10000,00 грн., від 19.02.2014 на суму у розмірі 73745,60 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, яка міститься в матеріалах справи.

Транспортування товару здійснене на підставі товарно-транспортних накладних від 01.03.2013 б/н, від 22.03.2013 б/н (а.с.74, а.с. 77, т.1), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

ТОВ "Юнілайф.ПВ" (покупець) мав господарські правовідносини з ТОВ "ТД Норден Груп" на підставі договору поставки від 02.12.2013 року №02/12-1, за умовами якого позивач здійснив придбання у ТОВ "ТД Норден Груп" товару. Умовами зазначеного договору передбачено, що постачання здійснюється постачальником на склад покупця за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шутя, буд. 3в ( п. 2.1 означеного договору від 02.12.2013 №02/12-1).

Товар переданий покупцю згідно видаткових накладних від 13.12.2013 №335, від 08.01.2014 № 154 (а.с.65, а.с. 68, т.1), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

ТОВ "ТД Норден Груп" складені та видані покупцю податкові накладні від 13.12.2013 №335 на суму 14427,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2404,50 грн.), від 08.01.2014 №154 на суму 45300,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7550,00 грн.) (а.с. 67, а.с.70, т.1), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Транспортування товару оформлене товарно-транспортними накладними від 13.12.2013 б/н та від 08.01.2014 б/н (а.с.66, а.с. 69, т.1), належним чином засвідчені.

08.01.2014 між ТОВ "Юнілайф.ПВ" (покупець) та ТОВ "Палот Інжиніринг" укладено договір поставки №08/01-14Є, за умовами якого позивач здійснив придбання у ТОВ "Палот Інжиніринг" товару. Згідно з п.2.1. означеного договору постачання товару здійснюється постачальником на склад покупця: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шутя, буд.3в.

Передача товару оформлена видатковими накладеними: від 14.01.2014 №4, від 15.01.2014 №5, від 15.01.2014 №7, від 05.03.2014 №15, від 01.04.2014 №20, від 23.04.2014 №73, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

ТОВ "Палот Інжиніринг" складені та видані покупцю податкові накладні: від 14.01.2014 №4 на суму 272085,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 45347,50 грн.), від 15.01.2014 №5 на суму 73026,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12171,00 грн.), від 15.01.2014 №7 на суму 7506,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1251,00 грн.), від 05.03.2014 №15 на суму 51000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -8500,00 грн.), від 01.04.2014 №20 на суму 112000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 18666,67 грн.), від 23.04.2014 №73 на суму 389376,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 64896,00 грн.).

Транспортування товару оформлене товарно-транспортними накладними від 14.01.2014 б/н, від 15.01.2014 б/н, від 05.03.2014 б/н, від 01.04.2014 б/н, від 23.04.2014 б/н, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

08.01.2015 між ТОВ "Палот Інжинірінг" (первісний кредитор) та ТОВ "Вітрос" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №2809/15.

За умовами вказаного договору первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги за договором купівлі-продажу від 08.01.2014 №08/01-14 на суму 904493,00грн., укладеним між первісним кредитором ТОВ "Палот Інжиніринг" та ТОВ "Юнілайф.ПВ".

Про зміну первісного кредитора у зобов'язанні за договором купівлі-продажу від 08.01.2014 №08/01-14 ТОВ "Палот Інжиніринг" повідомило ТОВ "Юнілайф.ПВ" листом від 09.01.2015 (вх. №2 від 09.01.2015).

09.04.2013 між ТОВ "Юнілайф.ПВ" (покупець) та ТОВ "Торгівельний Дім Білецьких" укладений договір поставки від 09.04.2013 №09/04-13, за умовами якого позивач здійснив придбання у ТОВ "Торгівельний Дім Білецьких" товару. Згідно з п. 2.1. означеного договору постачання товару здійснюється постачальником на склад покупця: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шутя, буд. 3в.

Передача товару ТОВ "Торгівельний Дім Білецьких" до покупця - ТОВ "Юнілайф.ПВ" оформлена видатковими накладними: від 18.04.2013 №180404, від 25.04.2013 №250404, від 08.05.2013 №80504, від 23.05.2013 №230504, від 03.06.2013 №030604, від 12.06.2013 №120604, від 02.07.2013 №020704, від 19.07.2013 №190704, від 01.08.2013 №010804, від 26.08.2013 №260804, від 04.09.2013 №040904, від 05.09.2013 №050904, від 10.09.2013 №100904, від 02.10.2013 №260808, від 04.11.2013 №260809, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

ТОВ "Торговий Дім Білецьких" складені та видані покупцю податкові накладні: від 18.04.2013 №302, від 25.04.2013 №592, від 08.05.2013 №38, від 23.05.2013 №376, від 03.06.2013 №43, від 12.06.2013 №351, від 19.07.2013 №842, від 01.08.2013 №485, від 26.08.2013 №486, від 04.09.2013 №739, від 05.09.2013 №740, від 10.09.2013 №820, від 02.10.2013 №1485, від 04.11.2013 №1155, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Транспортування товару здійснена на підставі товарно-транспортних накладних від 18.04.2013 б/н, від 25.04.2013 б/н, від 08.05.2013 б/н, від 23.05.2013 б/н, від 03.06.2013 б/н, від 12.06.2013 б/н, від 02.07.2013 б/н, від 19.07.2013 б/н, від 01.08.2013 б/н, від 26.08.2013 б/н, від 04.09.2013 б/н, від 05.09.2013 б/н, від 10.09.2013 б/н, від 02.10.2013 б/н, від 04.11.2013 б/н, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата на користь ТОВ "Торгівельний Дім Білецьких" за поставлені товари здійснена позивачем 11.07.2013 у сумі 24000,00 грн. та 07.02.2014 у сумі 1194,40 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (а.с.62 т.1), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

26.01.2015 між ТОВ "Торгівельний Дім Білецьких" (первісний кредитор) та ТОВ "Вітрос" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №2509/15.

За умовами вказаного договору первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги за договором купівлі-продажу від 09.04.2013 №09/04-13 на суму 476409,73 грн., укладеним між первісним кредитором ТОВ "Торгівельний Дім Білецьких" та ТОВ "Юнілайф.ПВ"

Про зміну первісного кредитора у зобов'язанні за договором купівлі-продажу від 09.04.2013 №09/04-13 ТОВ "Торгівельний Дім Білецьких" повідомило ТОВ "Юнілайф.ПВ" листом від 27.01.2015 (вх. №1 від 27.01.2015).

відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, під господарською операцією розуміється дія або подія яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань власному капіталі, відомості про яку містяться в первинному документі що підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 1, ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина була визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

На підставі наведених обставин, оцінка яким надана судом першої інстанції з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд дійшли юридично правильного висновку про документальне підтвердження фактичного придбання позивачем у його контрагента товарів з метою використання у господарській діяльності.

Як на факт, що свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, відповідач під час судового розгляду вказував на відсутність спеціальної правосуб'єктності підприємств ТОВ "ТД Білецьких", ТОВ "Палот Інжиніринг", ТОВ "Дніпро Мет Інвест", ТОВ "ТД Норден Груп", що спростовується відомостями Інформаційного ресурсу (www.usr.minjust.gov.ua), відповідно до яких на момент господарських взаємовідносин вказані підприємства були зареєстровані як юридичні особи та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua), на момент вчинення господарських правовідносин з позивачем зареєстровані як платники ПДВ.

Підтримуючи висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з повним встановлення обставин по справі, яким надана вірна юридична оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права під час апеляційного перегляду справи судовою колегією не встановлено. В межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 р. у справі № 804/6618/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 13.06.2017 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва