Ухвала суду № 67153614, 30.05.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2017 рокусправа № 804/1004/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянво А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Христофорівське» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Скорпіон» до Відділу з питань державної реєстрації Криворізької державної адміністрації, треті особи, що не заявляють самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргофірма «Христофорівське», ОСОБА_1 про скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Скорпіон» звернулось з позовом до Відділу з питань державної реєстрації Криворізької державної адміністрації, треті особи, що не заявляють самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргофірма «Христофорівське», ОСОБА_1 про скасування:

рішення №27823507 від 15.01.2016 р. Реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки;

рішення №25422498 від 20.10.2015 р. Реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки;

рішення № 26298821 від 19.11.2015 р. Реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що державним реєстратором при проведенні державної реєстрації речового права за Договорами оренди землі між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Христофорівське» та ОСОБА_1 не перевірено, чи вже зареєстроване право оренди на дані земельні ділянки, внаслідок чого було неправомірно здійснено реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, щодо яких вже було здійснено реєстрацію права оренди.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення №27823507 від 15.01.2016. Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. Визнано протиправним та скасовано рішення №25422498 від 20.10.2015. Криворізького районного управління юстиції

Дніпропетровської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. Визнано протиправним та скасовано рішення № 26298821 від 19.11.2015. Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Христофорівське» посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі № 804/1004/16.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що під час реєстрації за скаржником прав оренди земельних ділянок, які виникли після 01.01.2013 року, у державного реєстратора не виникло обов'язку запитувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій запитувати інформацію щодо оформлення речових прав на нерухоме майно, в тому числі і земельні ділянки. Крім того, у даній справі спір виник з приводу права користування третьою особою спірними земельними ділянками, тому повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягає на її задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вказує на безпідставність її доводів та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просить залишити без змін

Представники відповідача до суду не прибули, належним чином повідомлені про дату, місце і час апеляційного розгляду справи, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що 12 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Скорпіон» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кіровської сільської ради Криворізького району, Дніпропетровської області, площею 4,7603 га, згідно з Держактом ДП №072443 від 14.06.2006 року, кадастровий номер НОМЕР_1, строком на десять років.

На підставі вказаного договору сторонами складено акт прийому-передачі зазначеної земельної ділянки згідно договору оренди від 12.11.2011 року.

10 січня 2012 року відділом Держкомзему у Криворізькому районі Дніпропетровської області проведено державну реєстрацію договору, про що вчинено запис №122188294000022.

11 червня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Скорпіон» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки №51, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,8157 га, яка знаходиться на території с. Моисеевка Криворізького району Дніпропетровської області, і належить орендодавцю на підставі державного акту на право власності на землю серії ДП №030203 від 26.05.2004 року. Договір укладено на десять років.

На підставі вказаного договору 11.06.2004 року сторонами складено акт прийому-передачі зазначеної земельної ділянки згідно договору оренди від 12.11.2011 року.

03 березня 2005 року Криворізьким районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» проведено державну реєстрацію договору, про що вчинено запис №040512100397.

Додатковою угодою від 05.09.2009 року строк дії Договору продовжено до 31 грудня 2019 року. Державну реєстрацію Угоди до Договору здійснено Криворізьким районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» 11.05.2010 року, про що зроблено запис №041012100857.

14 червня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Скорпіон» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2, згідно якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,39 га, яка знаходиться на території с.Кудашиво Криворізького району Дніпропетровської області, і належить орендодавцю. Договір укладено на десять років.

14 березня 2005 року Криворізьким районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» проведено державну реєстрацію договору, про що вчинено запис №040512100454.

Додатковою угодою від 05.09.2009 року строк дії Договору продовжено до 31 грудня 2019 року. Державну реєстрацію Угоди до Договору здійснено Криворізьким районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» 12.05.2010 року, про що зроблено запис №041012100881.

За Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Христофорівське», Криворізьким районним управлінням юстиції Дніпропетровської області було зареєстровано право оренди на:

земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27823507 від 15.01.2015 р., прийняте державним реєстратором ОСОБА_2;

земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 26297860 від 19.11.2015р., прийняте державним реєстратором ОСОБА_3;

земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 25422498 від 20.10.2015 р., прийняте державним реєстратором ОСОБА_4.

Не погодившись з рішеннями про державну реєстрацію земельних ділянок, прийнятих у 2015 році, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що в порушення вимог законодавства державним реєстратором було повторно зареєстровано право оренди земельних ділянок (за - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Христофорівське») на ті ж самі ділянки, на які вже було зареєстровано аналогічне право за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Скорпіон».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно пункту 2 частини 1 стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 19 вказаного Закону державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Частиною другою статті 9 зазначеного Закону зобов'язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Відповідно до наведених норм законодавства, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

Отже, подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід'ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є передбаченою у статті 24 Закону № 1952-ІV підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України у справі № 814/3015/14 від 30.03.2016 року, одночасне існування державної реєстрації кількох право оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону № 1952-ІV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації. Подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід'ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є передбаченою у статті 24 Закону № 1952-ІV підставою для відмови у державній реєстрації.

Матеріалами справи підтверджено, що до Книги запису реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, про реєстрацію договорів між ТОВ «СП «Скорпіон» та ОСОБА_1 відділом Держкомзему у Криворізькому районі Дніпропетровської області внесено відповідні записи щодо зазначених вище земельних ділянок.

Таким чином, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27823507 від 15.01.2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 26297860 від 19.11.2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 25422498 від 20.10.2015 року, державні реєстратори порушили пункт 8-1 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та не перевірили наявність належним чином зареєстрованих договорів на ті ж земельні ділянки, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Скорпіон» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваних рішень про державну реєстрацію права оренди як таких, що вчинено відповідачем як суб'єктом владних повноважень без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та без вчинення необхідного, встановлено законодавством, алгоритму дій, що передує прийняттю рішення.

Стосовно доводів та вимог апеляційної скарги про наявність підстав для закриття провадження у справі з посилання та те, що даний спір повинен вирішуватися у порядку цивільного судочинства, колегія суддів вважає їх безпідставними, з таких підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Також пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Виходячи із суб'єктного складу та характеру спірних правовідносин, наявності реалізації у спірних правовідносинах відповідачем, як суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про відсутність у переданому на вирішення суду спорі ознак справи адміністративної юрисдикції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хростофорівське» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року у справі № 804/1004/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко