Постанова № 67153394, 14.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2017 року № 826/5665/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним наказу в частині.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» (далі - позивач) до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про визнання недійсним та протиправним наказу відповідача від 12.04.2017 року №Н-107 (далі - оскаржуваний наказ) в частині закриття автобусного маршруту загального користування, який працює в режимі маршрутного таксі №545, та одностороннього розірвання договору від 19.08.2015 року №54/15 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва .

В обґрунтування позову зазначено, що заявлена вимога підлягає задоволенню, оскільки внаслідок протиправних діянь відповідача порушено права та економічні інтереси позивача як перевізника за договором про організацію перевезень пасажирів.

Відповідними ухвалами суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/5665/17 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні, та задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представники відповідача заперечували проти позову та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також на відсутність заперечень з цього приводу з боку представників сторін, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2017 року відповідачем видано оскаржуваний наказ, яким, зокрема, із 28.04.2017 року закрито міський автобусний маршрут загального користування, який працює в режимі маршрутного таксі №545 «ст. м. «Дарниця» - вул. Чавдар», із 28.04.2017 року в односторонньому порядку розірвано договір про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва від 19.08.2015 року №54/15.

Вважаючи оскаржуваний наказ у вказаній частині протиправним та таким, що порушує права та інтереси позивача, останній звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи, на підставі наказу від 20.07.2015 року №Н-135, 19.08.2015 року між відповідачем, як організатором, та позивачем, як перевізником, було укладено договір №54/15 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва (далі - договір), згідно з яким, відповідач, як замовник, надав позивачу, як перевізнику, право на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 545: схема слідування маршруту: просп. П. Григоренка (розворот вул. Крушельницької) - вул. Мішуги - вул. Руденка - вул. Вишняківська - вул. Ревуцького - вул. Декабристів (в зв. напр.: вул. Декабристів - просп. Бажана - вул. Ревуцького) - вул. Вербицького - Харківське шосе - Ленінградська площа - пр. Миру - б-р Верховної Ради - вул. Будівельників - вул. Попудренка - ст. м. «Дарниця» ( в зв. напр.: вул. Попудренка - вул. Бажова - вул. Червоноткацька - вул. Будівельників - б-р Верховної Ради - просп. Миру); режим роботи: маршрутне таксі.

19.10.2015 року сторонами договору укладено додаткову угоду №1, згідно з якою, змінено схему слідування маршруту: «вул. Чавдар - ст. м. «Дарниця».

Суд зазначає, що укладений між позивачем та відповідачем договір, у розумінні норм законодавства, є адміністративним, оскільки укладений суб'єктом владних повноважень з метою реалізації своєї компетенції у сфері управління.

Зокрема, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КАС України, адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Укладаючи договір про організацію перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування відповідач діяв як суб'єкт владних повноважень та реалізував владні управлінські функції щодо здійснення державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту, спрямованого на створення умов безпечного, якісного та ефективного перевезення пасажирів.

Аналогічну позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 05.03.2014 року К/800/4857/14 та від 10.02.2015 року К/800/46412/14, вказуючи на те, що договір про організацію перевезення пасажирів є саме адміністративним договором.

У ході судового розгляду справи встановлено, що предметом спору є визнання протиправним наказу, яким в односторонньому порядку із 28.04.2017 року розірвано договір, закрито маршрут загального користування, який працює в режимі маршрутного таксі №545.

Згідно з ч. 1 ст. 29, ч.ч. 1, 2 ст. 35, ст. 39, ч. 1 ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.

Договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами врегульований Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими становою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року №176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 року №1184) (далі - Правила).

Так, відповідно до п.п. 13-15, 17, 18 розділу ІІ Правил, перевезення пасажирів автобусами залежно від режиму їх організації можуть бути: регулярними, регулярними спеціальними та нерегулярними.

Умови регулярних та регулярних спеціальних перевезень зазначаються у паспорті маршруту.

Регулярні перевезення організовують відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (організатори регулярних перевезень) згідно з програмами розвитку автомобільного транспорту на відповідній території з метою задоволення потреби населення у перевезеннях з урахуванням пропозицій громадян, підприємств, установ, організацій і перевізників.

Організатори регулярних перевезень визначають умови їх організації на відповідній території.

Відкриття та закриття маршруту проводиться за рішенням організатора регулярних перевезень з одночасним внесенням змін до реєстру маршрутів.

Припинення перевезень за маршрутом проводиться за рішенням організатора регулярних перевезень, яке приймається не пізніше ніж за 15 днів до припинення перевезень, а у разі настання обставин непереборної сили - невідкладно.

Стосовно одностороннього розірвання договору суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.5 розділу 5 договору, сторони домовилися, що організатор та перевізник мають право достроково розірвати договір в односторонньому порядку у випадках і порядку, передбачених цим договором і законодавством України.

Пунктом 5.6 розділу 5 договору, у свою чергу, визначено, що підставою для розірвання договору організатором в односторонньому порядку є третє порушення (невиконання або неналежне виконання) перевізником зобов'язань за цим договором, зафіксоване актом, допущене протягом 365 днів з дати складання акту.

У разі розірвання договору за п. 5.6 цього договору, організатор не менше ніж за 30 календарних днів до дати його розірвання надсилає перевізнику лист-повідомлення про розірвання договору. До листа додаються копії двох попередніх актів та примірник акту, в якому зафіксовано третє порушення (невиконання або неналежне виконання) перевізником умов договору, допущене протягом 265 днів з дати складання першого акту. Договір вважається розірваним організатором достроково в односторонньому порядку через тридцять календарних днів з дати відправки організатором у порядку, передбаченому договором, листа-повідомлення про розірвання договору (п. 5.7 розділу 5 договору).

У випадку, якщо за результатами проведеної перевірки організатором буде виявлено, що перевізник не обслуговує маршрут (перевезення здійснюють менше ніж 50% кількості транспортних засобів, визначених умовами договору), організатор направляє перевізнику лист-повідомлення про усунення порушень умов договору (п. 5.8 розділу 5 договору).

Перевізник зобов'язаний не пізніше ніж за три календарні дні з дати відправлення листа, визначено п. 5.8 цього договору, забезпечити випуск на маршрут рухомого складу у кількості, визначеній умовами цього договору (п. 5.9 розділу 5 договору).

У випадку невиконання перевізником зобов'язань, передбачених п. 5.9 цього договору, організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши про це перевізника не пізніше як за п'ять календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору шляхом направлення перевізнику листа-повідомлення про розірвання договору. Договір вважається розірваним організатором достроково в односторонньому порядку через п'ять календарних днів з дати відправки організатором у порядку, передбаченому договором, листа-повідомлення про розірвання договору (п. 5.10 розділу 5 договору).

Умовами договору також передбачено можливість дострокового розірвання договору за домовленістю сторін.

Крім того, п. 5.21 розділу 5 договору врегульований випадок, коли одностороння відмова організатора від договору не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку перевізника, а саме: «у випадку затвердження Київською міською радою або виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською держадміністрацією) Стратегії розвитку транспортної інфраструктури м. Києва або транспортної моделі міста, згідно з якими маршрут, визначений у договорі, має бути змінений більше ніж на тридцять відсотків або підлягає закриттю, організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши про це перевізника не пізніше як за тридцять календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору, шляхом направлення перевізнику листа-повідомлення про розірвання договору. Договір вважається розірваним організатором достроково в односторонньому порядку через тридцять календарних днів з дати відправки організатором, у порядку, передбаченому договором, листа-повідомлення про розірвання».

Разом з тим, як з'ясовано у ході судового розгляду справи та не спростовано відповідачем, позивачем належним чином виконуються зобов'язання за договором, відповідачем не встановлено жодного порушення в рамках проведених перевірок діяльності позивача, жодного листа-повідомлення про усунення порушень на адресу позивача від відповідача не надходило, крім того сам позивач наміру про дострокове розірвання договору не виказував.

Київською міською радою або виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською держадміністрацією) не затверджувалася Стратегія розвитку транспортної інфраструктури міста Києва або транспортної моделі міста, згідно з якою, маршрут №545 мав бути змінений більше ніж на тридцять відсотків або підлягав закриттю і надавав би відповідачу, організатору за договором, право в односторонньому порядку розірвати договір, посилання на зазначену Стратегію в оскаржуваному наказі відсутні.

Рекомендації експертів Світового банку по оптимізації мережі маршрутів громадського транспорту міста Києва, на які посилається відповідач в оскаржуваному наказі, не можуть бути підставою для одностороннього розірвання договору, так як не передбачені, у тому числі умовами договору. Зокрема, аналіз положень договору свідчить про відсутність можливого одностороннього розірвання організатором договору з метою здійснення практичних кроків щодо реалізації рекомендацій експертів Світового банку по оптимізації мережі маршрутів громадського транспорту міста Києва.

Суд також зауважує, що відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про належне повідомлення позивача про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору, а саме не надано доказів того, що позивача про одностороннє розірвання договору повідомлено шляхом направлення на його адресу листа-повідомлення за тридцять календарних днів до передбачуваної дати дострокового розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 4.17 розділу 4 договору, листи-повідомлення про розірвання договору вважаються доведеними до відома перевізника, а перевізник повідомлений у випадку, якщо у організатора є докази відправлення (квитанція про відправлення рекомендованого листа або реєстр про відправлення рекомендованих листів, або відмітка на копії документа про отримання представником перевізника тощо) листів на вказану адресу.

Таким чином, підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, адже відповідачем не доведено суду правомірності вчинення ним дій, спрямованих на закриття маршруту, та, як наслідок, видачі оскаржуваного наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним наказу в частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.04.2017 року №Н-107 «Про закриття автобусних маршрутів загального користування, які працюють в режимі маршрутного таксі №№ 217, 425, 478, 543, 545, 595, 597» в частині закриття автобусного маршруту загального користування, який працює в режимі маршрутного таксі №545, та одностороннього розірвання договору від 19.08.2015 року №54/15 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ярославь-Авто» (код ЄДРПОУ 32159460) здійснений ним судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 37405284).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.І. Келеберда