Постанова № 67149689, 29.05.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4595/17 2-а/335/199/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2017 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Соболєвої І.П., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2017 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач, пенсійний фонд), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням усіх видів виплат, в т.ч. матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, та сум нарахованої індексації;

- зобов'язати відповідача виплатити позивачу заборгованість, яка виникла у зв'язку з невірно визначеним розміром пенсії з липня 2008 року;

- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії державного службовця з 01.05.2016 року, виходячи із складових заробітної плати державного службовця відповідної посади, згідно з Законом України «Про державну службу» № 889 від 10.12.2015 року та постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» № 292 від 06.04.2016 року та з 01.01.2017 року, виходячи із складових заробітної плати державного службовця відповідної посади, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці державних органів» від 18.01.2017 року № 15;

- зобов'язати відповідача виплатити різницю в розмірі пенсії з 01.05.2016 року та з 01.01.2017 року, і проводити перерахунки згідно зі змінами в подальшому;

- при визначенні максимального розміру пенсії керуватися вимогами п. 4 ст. 49 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року.

У позові зазначено, що з липня 2008 року ОСОБА_1 отримує пенсію як державний службовець у розмірі 86 % від загального розміру заробітної плати. Пенсія призначена їй без врахування усіх видів виплат, в т.ч. матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, та сум нарахованої індексації. У зв'язку з черговим підвищенням заробітної плати державним службовцям на підставі Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року та постанов Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» № 292 від 06.04.2016 року, «Питання оплати праці працівників державних органів» № 15 від 18.01.2017 року вона звернулась до Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя з заявами про перерахунок її пенсії, листами від 27.03.2017 року і від 31.03.2017 року у перерахунках пенсії їй відмовлено.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Ухвалою суду від 04.05.2017 року відкрито скорочене провадження у справі.

25.05.2017 року від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов за змістом яких представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зазначив, що на час звернення позивача до пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії державного службовця, підстави для перерахунку пенсії були відсутні, раніше призначені пенсії не перераховуються. Законодавчо не закріплено проводити перерахунок спеціальних пенсій щоразу під час зростання заробітної плати працюючих державних службовців, оскільки Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (в тому числі ст. 37-1 зазначеного Закону) втратив чинності з моменту набуття чинності Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 року №889-VІІ, а саме з 01.05.2016 року, тому на сьогоднішній день немає правових підстав для перерахунку ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за віком як державному службовцю.

Ухвалою суду від 29.05.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за період з липня 2008 року по 06.10.2016 року включно залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй. Конституція України гарантує впевненість громадян у тому, що їхнє теперішнє становище не буде погіршено прийняттям нового закону чи іншого нормативно-правового акта; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є її головним обов'язком (статті 1, 3 Конституції України). Усі люди є рівні у своїх правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень прав і свобод громадян за будь-якими ознаками (стаття 21, частина 1 статті 24 Конституції України).

При вирішенні цієї справи суд, у відповідності до ст. 8 Конституції України та ст. 8 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з липня 2008 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі м. Запоріжжя та отримує пенсією за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" (у редакції Закону від 16.12.1993 р.н.) у розмірі 86 % від заробітної плати.

Стосовно перерахунку пенсії з урахуванням всіх складових сум заробітної плати (індексацій, матеріальної допомоги), які не були враховані при виході на пенсію.

Із заяви про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 20.03.2017 року, вбачається, що вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Вознесенському районі м. Запоріжжя з вимогою про перерахунок пенсії, з урахуванням всіх складових сум заробітної плати (індексацій, матеріальної допомоги), які не були враховані при виході на пенсію.

Листом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя № 76/Т-9 від 31.03.2017 року ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку, оскільки індексація та матеріальна допомоги не можуть бути враховані для розрахунку пенсії.

Згідно з, виданою Архівним відділом Запорізької міської ради, довідкою про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням на пенсію), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 за період з липня 2006 року по червень 2008 року виплачено, зокрема, 345,41 грн. індексації і 20 543,20 грн. інших виплат (матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань). У довідці зазначено, що на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) встановлено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Абзацом 3 ст. 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У відповідності до ст. 37-1 України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до положень п.п.2.2.7 п.2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713), суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до фонду додаткової заробітної плати.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація входять до системи оплати праці державного службовця, а, отже, відповідачем безпідставно не включено до розрахунку пенсії позивача матеріальну допомогу на оздоровлення та соціально-побутові потреби і індексацію.

Аналогічна позиція також викладена в постановах Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11, від 14.05.2013 року у справі № 21-125а13, від 28.05.2013 року у справі № 21-97а13, від 06.11.2013 року у справі № 21-350а13, від 04.03.2014 року у справах №№ 21-3а14 та 21-14а14, від 03.06.2014 року у справі № 21-134а14, від 16.09.2014 року у справі № 21-314а14, від 09.06.2015 року № 21-243а15.

За вказаними обставинами позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача щодо неврахування при обчисленні пенсії державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно ст.ст. 83, 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 43, 44, 45, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначення чи перерахунок пенсії проводиться виключно на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі.

Пенсія призначається чи перераховується з дня звернення, крім окремих випадків, передбачених згаданими Законами. Перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Позивач подав заяву до відповідача 30.03.2017 року, а тому перерахунок пенсії їй слід здійснити з 01.04.2017 року.

Стосовно перерахунку пенсії виходячи із складових заробітної плати державного службовця відповідної посади з 01.05.2016 року, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» № 292 від 06.04.2016 року та з 01.01.2017 року, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці державних органів» від 18.01.2017 року № 15.

20.03.2017 року ОСОБА_1 звернулась до УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням змін розміру зарплати державних службовців з 01.05.2016 року (Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ) та з 01.01.2017 року (Постанова КМУ «Питання оплати праці працівників державних органів» від 18.01.2017 року № 15).

Листом УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя № 75/Т-9 від 27.03.2017 року ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку, оскільки з 01.05.2016 року набув чинності новий Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, який у свою чергу, не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16 грудня 1993 року (в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014 року) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Таким чином, зазначеною нормою права було визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014 року, який набрав чинності 01.01.2015 року, статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, починаючи з 01.01.2015 року змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх державних службовців. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відсутня в новій редакції статті 37-1 Закону України «Про державну службу», а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - Постанова № 865) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Отже, вказана норма права передбачала проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до постанови № 865 внесено зміни, які застосовуються з 01.12.2015 року та якими, зокрема, виключено пункт 4.

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», на яку посилається позивач у позові, відповідно до статей 51 і 52 нового Закону України «Про державну службу», встановлює мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, затверджує схему посадових окладів на посадах державної служби, розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців працюючим державним службовцям і не передбачає ані можливості, ані механізму перерахунку пенсій державного службовця у зв'язку із змінами розміру заробітної плати.

Дана постанова набрала чинності 01.05.2016 року одночасно із Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року.

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В свою чергу, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Постанова КМУ № 15 від 18.01.2017 року «Питання оплати праці працівників державних органів», яка набрала чинності з 01.01.2017 року, також визначає лише схеми посадових окладів на посадах державної служби, розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців працюючим державним службовцям і не передбачає ані можливості, ані механізму перерахунку пенсій державного службовця у зв'язку із змінами розміру заробітної плати.

Отже, у період часу, з якого позивач просить здійснити перерахунок пенсії (з 01.05.2016 року та з 01.01.2017 року), такої підстави (умови) перерахунку раніше призначеної пенсії як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям законодавством визначено не було.

При цьому, суд звертає увагу, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку позивач отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням права останньої на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Судом, разом з іншим, враховується і правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014, в якому суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

У свою чергу, Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У п. 2.2. вказаного рішення також зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116). У рішенні від 02.03.1999 № 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вказана правова позиція викладена і в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 28.04.2017 року (справа № К/800/1488/17), від 26.04.2017 року (справа № К/800/13417/17), від 25.04.2017 року (справа № К/800/13324/17), від 21.04.2017 року (справа № К/800/12952/17).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 06.02.2016 № 292 та постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 встановлювали на 2016 та 2017 роки норми схеми посадових окладів державних службовців у відповідності до Закону України «Про держану службу» від 10.12.2015 року, у зв'язку з чим твердження пенсійного фонду про зміну законодавства, що регулює спірні правовідносини, є обґрунтованим.

Слід також зазначити, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.09.2016 року № 16 «Про відмову у зверненні до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням для вирішення питання стосовно відповідності Конституції України (конституційності) ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», саме у зв'язку з тим, що положення зазначеної статті на даний момент не є чинним. Також зазначено, що спеціальний закон, відповідно до якого здійснюється конституційне судочинство, не передбачає підстав для відкриття провадження та розгляду справи за конституційним поданням, яке ґрунтується на не чинних нормах.

На підставі зазначеного, відсутні підстави і для зобов'язання відповідача виплатити різницю в розмірі пенсії з 01.05.2016 року та з 01.01.2017 року, і проводити перерахунки згідно зі змінами в подальшому. Крім того, щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача і надалі проводити виплати, суд вважає, що ця вимога є передчасною і не може бути на даний час предметом розгляду у суді, оскільки направлена на майбутнє, а тому в задоволенні цієї вимоги необхідно відмовити.

Стосовно зобов'язання пенсійний фонд, при визначенні максимального розміру пенсії керуватись вимогами п.4 ст. 49 Закону України «Про державну службу» №3723, то суд вище, вже зазначав про практику Європейського суду з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» та у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004, якими визначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

При зверненні до суду, позивачем сплачено 521,20 грн. згідно квитанції № 19 від 28.12.2016 року і 118,80 грн. згідно квитанції № 13 від 26.04.2017 року, на загальну суму 640,00 грн.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. У разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Проте з 01.01.2017 року Пенсійний фонд України та його органи були віднесені до пільгової категорію осіб, звільнених від сплати судового збору (Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року зі змінами).

Фактично позивачем заявлено п'ять позовних вимог немайнового характеру. Враховуючи, що дві із заявлених позивачем позовних вимог судом задоволено, а також відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд приходить до висновку, що з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 256,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 22-24, 46 126 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 71, 86, 159, 161, 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням усіх видів виплат, в т.ч. матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань і сум нарахованої індексації.

Зобов'язати Центральне Об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1) з 01.04.2017 року перерахунок та виплату пенсії державному службовцю в розмірі 86 % заробітної плати, з урахуванням у складі заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, і сум індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу та на підставі довідки архівного відділу Запорізької міської ради.

В решті позовних вимог відмовити.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, яка прописана за адресою: АДРЕСА_1) судові витрати по справі - судовий збір в розмірі 256,00 (двісті п'ятдесят шість) грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі, протягом 10 днів з дня отримання постанови, апеляційної скарги.

Суддя І.П. Соболєва