Ухвала суду № 67148323, 14.06.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/423/2017(м)

222/337/15-ц

Головуючий у 1-й інстанції Подліпенець Є.О.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія 27

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

14 червня 2017 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючої Биліни Т.І.,

суддів Лопатіної М.Ю., Принцевської В.П.,

при секретарі Зал Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Володарського районного суду Донецької області від 10 травня 2017 року про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду по цивільний справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Володарського районного суду Донецької області від 05.05.2015 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.09.2008 року, яка виникла станом на 28.02.2015 року, в сумі 23447,06 грн. та судовий збір в розмірі 243,60 грн., а всього 23690,66 грн.

26.04.2017 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення та із заявою про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 посилався на те, що справа була розглянута без його участі, про час та місце її розгляду йому не було відомо, а при постановленні рішення суд не застосував норми закону, які регулюють спірні відносини.

Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 10 травня 2017 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без розгляду, а заяву про поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаною ухвалою представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив задовольнити заяву про поновлення строків, скасувати ухвалу Володарського районного суду Донецької області від 10 травня 2017року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач не був повідомлений про час та місце розгляду справи, крім того залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду позбавило його права на оскарження заочного рішення в апеляційному провадженні.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_5 просила скаргу відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, заперечення проти скарги представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Положення ч.1 ст.232 ЦПК України передбачають, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. У заяві про перегляд заочного рішення відповідач повинен навести обставини та докази, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, а також посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача (п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 229 ЦПК). Якщо на підставі таких доказів судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, заочне рішення підлягає скасуванню (ч. 1 ст. 232 ЦПК).

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що б його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач згідно повідомлення про вручення поштового відправлення був повідомлений про час та місце розгляду справи 24.04.2015 року.(а.с.28) Проте, зважаючи на доводи заяви про перегляд заочного рішення, суд не пересвідчився чи дійсно повістка була вручена відповідачу, чи були причини його неявки і неповідомлення їх суду поважними.

Верховний Суд України відносно проблемних питань щодо перегляду заочних рішень зробив висновок, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В заяві про перегляд заочного рішення відповідач окрім іншого посилався, що суд постановляючи заочне рішення не звернув уваги на положення ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», які забороняють нарахування пені або штрафів на основну суму заборгованості.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст.231 ЦПК України передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Неможливість оскарження відповідачем у справі ухвали про визнання заяви про перегляд заочного рішення без розгляду призвело до позбавлення його права на апеляційне оскарження заочного рішення, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК відповідач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку лише після залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ратифікація Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на судову систему необхідність організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити реальне гарантування передбаченого Конвенцією права на судовий захист, створити рівні умови доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Розглядувана категорія разом із такими елементами як остаточність судового рішення та своєчасність виконання остаточних рішень є невідємними складовими права на суд, яке, у свою чергу, посідає одне з основних місць у системі фундаментальних цінностей будь-якого демократичного суспільства.

Процесуальною перешкодою у доступі до правосуддя, згідно висновків ЄСПЛ, є положення якими позивача може бути не допущено до судового захисту, якщо в матеріалах справи суд не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними і це дозволено зробити без проведення судового засідання.

Право на доступ до правосуддя випливає із принципу міжнародного права, який забороняє відмову у правосудді, та є одним з найважливіших елементів права на судовий захист.

Таким чином, суд першої інстанції при розгляді заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення не переконався чи дійсно строк його оскарження пропущено відповідачем без поважних причин. Крім того суд не виконав дій і не прийняв одне з рішень, які передбачені вищевказаними нормами ЦПК України, не взяв до уваги, що за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення при наявності для того підстав суд може прийняти лише одне з рішень передбачених ст. 231 ЦПК України, а саме залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Володарського районного суду Донецької області від 10 травня 2017 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий: Т.І. Биліна

Судді: М.Ю. Лопатіна

ОСОБА_6