Вирок № 67147976, 14.06.2017, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 297/2288/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2017 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючий - суддя Левко Т. Ю.,

секретар судового засідання - Роман К. С.,

за участю прокурорів - Ільїна В. С., Дорошевича Р. Р., Ониська М. В., Сити Ю. Ю.,

перекладачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

захисника - Пуканича Е. В.,

обвинуваченої - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів кримінальне провадження (внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015070060000462 від 09 червня 2015 року) по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Берегово, мешканки АДРЕСА_1, з вищою освітою, начальника відділу використання інформації документів Державного архіву Закарпaтcької області, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що вона перебуваючи на посаді начальника відділу використання інформації документів державного архіву Закарпатської області, будучи службовою особою, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на власне збагачення, з метою одержання неправомірної вигоди, отримала від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 2000 грн. при наступних обставинах.

17.06.2015, біля 09.30 години ОСОБА_5, знаходячись у власному службовому кабінеті №7 відділу використання інформації документів державного архіву Закарпатської області в м. Берегово, пл. Героїв 4 «а», керуючись корисливим мотивом, спрямованим на власне збагачення, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, домовилася із ОСОБА_3 про прискорене виготовлення архівних довідок щодо місця народження родичів до 1945 року наступних осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, за що отримає грошову винагороду в розмірі 2000 грн.

Погодившись на вказану пропозицію, ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_3 анкетні дані осіб, яким необхідно видати архівні довідки та домовилася про зустріч із останніми після їх отримання, після чого передала вказані анкетні дані заступнику директора - головному зберігачу фондів Державного архіву Закарпатської області ОСОБА_12 та попросила останню про прискорене виготовлення архівних довідок щодо місця народження родичів до 1945 року вищезазначеним особам, яка в свою чергу висловила аналогічне прохання директору Державного архіву Закарпатської області.

Таким чином, ОСОБА_5 вплинула на прийняття директором Державного архіву Закарпатської області рішення про видачу таких архівних довідок.

26 червня 2015 року о 12.42 год. ОСОБА_5, перебуваючи у службовому кабінеті №7 відділу використання інформації документів державного архіву Закарпатської області в м. Берегово, пл. Героїв 4 «а» надала ОСОБА_3 три архівні довідки державного архіву Закарпатської області від 19.06.2015 із інформацією про місце народження родичів до 1945 року, а саме: ОСОБА_10 №Б-3267/01-24, ОСОБА_9 №Р-3266/01-24 та ОСОБА_7 №Н-3265/01-24 та три довідки державного архіву Закарпатської області від 19.06.2015 про відсутність інформації щодо родичів №Л-3262/01-24, №11-3263/01-24 та №11- 3264/01-24, за що отримала від останнього неправомірну грошову винагороду в розмірі 2000 грн. купюрами номіналом по «500» грн. із серійними номерами: ВД0810200, ЛИ2234743, ЗГ2102126 та ГК3064941, які цього ж дня в період із 13.12 год. по 16.34 год. працівниками міліції в ході проведення огляду місця події із вказаного кабінету були вилучені.

Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні не визнала та показала, що твердження сторони обвинувачення, які містяться в обвинувальному акті не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і спростовуються наявними в ньому доказами, зокрема відеозаписом її розмови з потерпілим ОСОБА_3, що відбулася 17 червня 2015 року в період з 09 год. 32 хв. до 09 год. 38 хв. і була зафіксована під час аудіо- відеоконтролю особи - обвинуваченої на флеш-накопичувач інформації «Transcend microSDHC 8GB Class 10», який приєднаний до матеріалів даного кримінального провадження в якості речового доказу, з якого вбачається, що потерпілий та вона, обвинувачена, ні про яку неправомірну вигоду не домовлялися (не обумовлювали в якому вигляді повинна надаватися неправомірна вигода; якщо така повинна надаватися у вигляді грошових коштів, то в якій сумі, тощо).

Матеріали кримінального провадження містять суттєві розбіжності щодо розміру неправомірної вигоди, яку нібито вона просила від потерпілого. Так, згідно повідомлення про підозру від 26 червня 2015 року та обвинувального акту від 09 вересня 2015 року потерпілий та обвинувачена домовлялися про неправомірну вигоду для останньої у сумі 2 000 грн., в той час як згідно заяви ОСОБА_3 від "06.2015 року", протоколу допиту потерпілого ОСОБА_3 від 09 червня 2015 року та протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 від 25 серпня 2015 року останні домовлялися про неправомірну вигоду в сумі 3 000 грн. У матеріалах кримінального провадження не міститься жодного доказу, який би підтверджував факт існування домовленостей між нею з потерпілим про отримання неправомірної вигоди в сумі 2 000 грн. за сприяння у прискоренні виготовлення вищевказаних архівних довідок. Показання потерпілого обвинувачена вважає суперечливими і такими, що не можуть братися судом до уваги. Стверджує, що коли ОСОБА_3 приніс їй квитанції була вже обідня перерва і вона попросила поставити квитанції на стіл. При цьому між квитанціями грошей вона не бачила. У кабінеті в неї знаходяться три столи. Коли в кабінет зайшли працівники міліції на великому столі між квитанціями вони знайшли грошові кошти - 4 куп'юри номіналом по 500 грн. в сумі 2000 грн. На телефонні дзвінки ОСОБА_3 вона відповідала, оскільки працює з людьми та спілкується з ними по роботі, в тому числі і в телефонному режимі, навіть перебуваючи у лікарні. Вона відповідає за роботу відділу використання інформації документів Державного архіву Закарпaтcької області, зокрема відповідальна за своєчасне виготовлення архівних довідок за заявами громадян.

Висунуте обвинувачення ОСОБА_5 вважає абсолютно безпідставним та необґрунтованим, яке ґрунтується на суперечливих і недопустимих доказах, а також на припущеннях сторони обвинувачення. Окремі докази вважає недопустимими, зокрема:

1) заяву ОСОБА_3 від "06.2015 року" та рапорт виконувача бов'язків начальника міжрайонного відділу № 3 управління протидії злочинності у сфері економіки УМВС України в Закарпатській області майора міліції Бедринця І.І. від 09 червня 2015 року, оскільки на вказаній заяві про кримінальне правопорушення відсутній спеціальний штамп, який мав би бути проставлений при її реєстрації відповідно до чинної на той час Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України 19 листопада 2012 року № 1050 (в редакції від 04 липня 2014 року). Поданий на підставі неї рапорт майора міліції Бедринця І. І. від 09 червня 2015 року теж має бути визнаний недопустимим доказом;

2) до протоколу прийняття грошових коштів від 26 червня 2015 року, протоколу помічення та вручення грошових коштів від 26 червня 2015 року були внесені завідомо неправдиві відомості щодо належності помічених грошових коштів потерпілому, оскільки згідно протоколу додаткового допиту ОСОБА_3 від 25 серпня 2015 року вбачається, що вищевказані грошові кошти належали не йому, а працівникам міліції, які, власне, і передали йому їх. Похідний від цих недопустимих та неналежних доказів - протокол огляду місця події від 26 червня 2015 року теж вважає недопустимим доказом;

3) протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відео контролю особи від 01 липня 2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_3 і обвинувачена ОСОБА_5 спілкувалися між собою на українській мові. Однак, як вбачається із відеозаписів їхніх розмов, які мали місце 17 та 26 червня 2015 року та були зафіксовані під час аудіо-, відеоконтролю особи - обвинуваченої на флеш-накопичувач інформації «Transcend microSDHC 8GB Class 10», який приєднаний до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу, вказані особи розмову вели між собою на угорській мові. При цьому, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б свідчили про те, що зафіксовані розмови переводилися на українську мову. Відтак протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відео контролю особи від 01 липня 2015 року є недопустимим доказом.

Обвинувачена також показала суду, що просила свого безпосереднього керівника ОСОБА_12 про прискорення виготовлення архівних довідок не тому, що мала намір отримати за це неправомірну вигоду, а тому, що переживала, щоб не були порушені вимоги Закону України «Про звернення громадян» щодо строків розгляду звернень громадян та строків виготовлення архівних довідок, які за законом повинні бути виготовлені в строк не більше 30-ти днів. Так, згідно з підпунктом 4.2.12. пункту 4 розділу VI Правил роботи архівних установ України (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 квітня 2013 року № 656/5, строк виконання запиту не може перевищувати 30 днів з моменту його реєстрації. У разі виконання запиту без перегляду архівних документів (за довідниками, у тому числі БД) строк його виконання становить п'ятнадцять днів з дати реєстрації. Строк виконання продовжують за рішенням керівника архіву, про що обов'язково інформують заявника. Загальний строк виконання запиту не повинен перевищувати сорока п'яти днів. Згідно з пунктом 2.8. посадової інструкції начальника відділу використання інформації документів державного архіву Закарпатської області, затвердженої директором державного архіву Закарпатської області від 25 грудня 2013 року, обвинувачена мала забезпечувати виконання архівних довідок, підготовку копій, витягів із документів з профільних питань працівниками відділу та безпосередньо виконувати і візувати архівні довідки. Таким чином, сама посадова інструкції зобов'язувала її забезпечувати і контролювати своєчасне виконання архівних довідок, а тому її дії жодним чином не можуть кваліфікуватися як зловживання впливом.

Потерпілий ОСОБА_3 будучи допитаним у судовому засіданні 05.04.2016 року, суду пояснив, що у травні 2015 року він звертався до обвинуваченої ОСОБА_5, як до працівника державного архіву для отримання архівної довідки. Таку він отримав і віддячився обвинуваченій. Згодом, а саме на протязі 5-6 до 9 червня 2016 року до нього звернулося шестеро його знайомих ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, більшість з яких працювали в Угорщині на сезонних роботах, з проханням допомогти їм отримати архівні довідки про народження їх родичів, які проживали на Закарпатті до 1945 року щоб здати документи для отримання іноземного громадянства. Хоч довіреностей для представництва їхніх інтересів потерпілий не мав, але погодився допомогти знайомим. За свої послуги гроші від знайомих він не брав. 09 червня 2016 року він прийшов до ОСОБА_5 на роботу, сказав, що потребує її допомоги у отриманні з державного архіву довідок для своїх знайомих. Вона йому пояснила, що за прискорене оформлення довідок він повинен їй дати 3000 грн., тобто за одну довідку 500 грн. Такі дії ОСОБА_5 його обурили і цього ж дня він зустрівся із своїм знайомим працівником міліції, якому розповів про вимагання грошей і той запропонував йому заявити про дії обвинуваченої в правоохоронні органи. Після подання заяви, працівники міліції сказали йому запропонувати ОСОБА_5 завдаток. Він їй зателефонував та запропонував отримати завдаток, але вона відмовилася і сказала, що візьме гроші, коли будуть виготовлені довідки. Розмову було зафіксовано на носій інформації. Вони розмовляли на угорській мові. 26 червня 2015 року йому зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що три або чотири довідки готові і він може їх забрати. Цю розмову вони також вели угорською мовою. Він віддав працівникам міліції гроші у сумі 2000 грн., які йому згодом повернули, прикріпили до нього камеру і він пішов до обвинуваченої на роботу. Зайшовши до кабінету він побачив ОСОБА_5, яка передала йому виготовлені довідки, він запитав куди класти гроші, вона підняла частину документів, які лежали на робочому столі та сказала поставити гроші їй на стіл. Він поставив 2000 грн. на стіл, де вказала обвинувачена, та вийшов з кабінету.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні надав показання про те, що на початку літа 2015 року під час розмови з потерпілим ОСОБА_3 в кафе він розповів останньому, що для отримання подвійного громадянства йому необхідна довідка з державного архіву відносно його батьків. Через кілька днів йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що за видачу довідки необхідно віддати 500 грн., але він відмовився від такої пропозиції. Довіреності діяти від свого імені потерпілому він не давав, оскільки такої ОСОБА_3 від нього не просив.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні надав показання про те, що в червні 2015 року він зустрівся в м.Берегово із своїм знайомим ОСОБА_3 та сказав йому про те, що для отримання громадянства Угорщини йому необхідна довідка із архіву, яка саме йому не відомо. В цей час свідок працював в Угорщині на консервному заводі. Громадянство Угорщини хотів отримати для реєстрації місця проживання у цій державі, оскільки там проживала його бабуся, яка померла і після її смерті залишився спадковий будинок. ОСОБА_3 сказав, що допоможе йому отримати архівну довідку, оскільки робить такі довідки і для інших своїх знайомих. Через декілька днів вони знову зустрілися і ОСОБА_3 повідомив йому, що довідка коштує 500 грн., але він відмовився від послуг потерпілого.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що десь у кінці весни, на початку літа 2015 року він зустрівся з ОСОБА_3 у місті Берегово, де розповів останньому, що йому необхідно отримати з архіву довідку для оформлення документів на подвійне громадянство. ОСОБА_3 сказав, що може пришвидшити отримання такої довідки, але за це треба заплатити гроші і він погодився. Через кілька днів ОСОБА_3 сказав йому, що довідка коштує 500 грн. і він відмовився давати гроші. Документи, необхідні для отримання довідки він знайомому не передавав і про те, що ОСОБА_3 звернувся до працівниці архіву з проханням видати довідки йому відомо не було.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що вона працює на посаді провідного архівіста відділу використання та інформації документів Державного архіву Закарпатської області та за посадою веде прийом громадян, реєстрацію їхніх заяв. У червні 2015 року ні потерпілий ОСОБА_3 ні інші особи, які є свідками по справі, із заявами про видачу довідок до неї не зверталися. У Берегівському підрозділі Державного архіву у 2015 році вони вели книгу прийому громадян для власного обліку, однак така книга інструкцією не передбачена і тепер її вже не ведуть. Вважає, що обвинувачена ОСОБА_5 не могла посприяти у пришвидшеному отриманні архівних довідок про час та місце народження осіб, оскільки такі довідки виготовляються в Державному архіві Закарпатської області, що в місті Ужгород. Керівник відділу в м.Ужгород проставляє резолюцію на заяві і відповідальним працівником ведеться пошук даних в книгах актів про народження. Виготовлені довідки передавали з міста Ужгород до міста Берегово для видачі таких заявникам.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що він працює директором Державного архіву Закарпатської області та один раз на тиждень приїздить у Берегівський підрозділ Державного архіву для передачі документів та отримання заяв. У четвер 18.06.2015 року він також приїздив до Берегівського підрозділу, де серед іншої кореспонденції заступник директора Державного архіву ОСОБА_12 передала йому заяви на видачу архівних довідок від декількох громадян (точну кількість заяв та прізвища заявників він зараз не пригадує, оскільки за рік виготовляється до 7 тисяч довідок) та пояснила, що по цим заявам потрібно виготовити довідки у найкоротший термін, оскільки люди виїжджають за кордон. Згідно Положення про Державний архів Закарпатської області довідки мають бути виготовлені на протязі 30 днів, однак у цей час працівник архіву ОСОБА_17, яка відповідальна за виготовлення саме довідок про народження, з понеділка повинна була йти у відпустку і саме по цій причині вказані довідки були виготовлені нею на протязі двох днів, ним підписані та передані до Берегівського підрозділу Державного архіву. За період перебування ОСОБА_17 у відпустці, яка триває 10-15 днів, її обов'язки за посадою інші працівники державного архіву не виконують, тому перед тим як іти у відпустку вона намагається виготовити всі довідки за наявними у неї на виконанні заявами. Також свідок показав, що за виготовлення однієї довідки про народження на спеціальний рахунок Державного архіву Закарпатської області через установу банку сплачується 76 грн. 25 коп. та пред'являється квитанція про сплату цих коштів.

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що з 2007 року вона працює провідним архівістом Державного архіву Закарпатської області. Прийом громадян вона не веде, а тільки отримує від директора Державного архіву Закарпатської області на виконання заяви про отримання довідок. Дані заяви отримує після реєстрації таких у приймальні державного архіву. Просити про швидке виготовлення довідок та наказувати виготовити такі терміново ніхто із працівників Берегівського підрозділу Державного архіву їй не може, оскільки вказаним працівникам вона не підпорядковується. Для виготовлення довідок передбачено термін до 30 днів. Отримавши заяви вона виконує такі за датами надходження. Пошук ведеться за книгами актів запису про народження, які знаходяться в архівному сховищі. За день може виконати до 50-ти запитів. Так, 19.06.2015 року вона виготовляла довідки за заявами громадян ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ін. і виконала цього ж дня багато запитів, оскільки з понеділка 22.06.2015 року вона йшла у відпустку. Виконати першочергово довідки по вказаних заявах її ніхто не просив. З обвинуваченою ОСОБА_5 вона спілкувалася по телефону, однак виготовити терміново зазначені довідки її обвинувачена не просила.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що вона працює заступником директора Державного архіву Закарпатської області. На період її відсутності обвинувачена ОСОБА_5 згідно наказу виконує її обов'язки. 12 або 13 червня 2015 року вона разом із ОСОБА_5 бачили, як якийсь чоловік, тепер їй відомо, що це потерпілий ОСОБА_3 ходить по приміщенню Берегівського підрозділу Державного архіву та когось шукає. Потім він зайшов до їхнього робочого кабінету та, не звертаючись до когось із них конкретно, сказав, що йому потрібно виготовити архівну довідку, але заявник хворіє і буде виїжджати до Угорщини на лікування. Вони йому пояснили, що для отримання довідки необхідна заява від заявника. Згодом він повернувся та приніс заяви. Через декілька днів вона передала заяви директору Державного архіву Закарпатської області та пояснила йому, що потрібно виготовити довідки скоріше, оскільки заявники будуть їхати на лікування. Сказала це тому, що чула прохання потерпілого. ОСОБА_5 підтвердила, що є такі заяви, але вона не просила, щоб довідки були виготовлені швидше. 25 червня 2015 року вона їздила до Державного архіву в м.Ужгород на засідання колегії, де отримала виготовлені довідки та 26 червня 2015 року передала їх ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні надав показання про те, що в березні 2015 року на дні народженні його дружини ОСОБА_6 був присутній його знайомий ОСОБА_3, з яким вони разом працювали. Дружина сказала йому, що хоче отримати громадянство Угорщини. ОСОБА_3 повідомив, що може їм допомогти отримати архівну довідку про народження родичів, які народилися до 1945 року і така його послуга буде коштувати 150-200 грн. Потім він зустрівся із ОСОБА_3, який сказав, що за довідку необхідно заплатити 500 грн., але свідок відмовився.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні надала показання про те, що 26 червня 2015 року коли вона знаходилась на вулиці в м. Берегово до неї підійшли працівники міліції та запропонували бути понятим, пояснили, що це займе декілька хвилин її часу. Поруч знаходився також якийсь юнак і його також запросили бути понятим. Вони пройшли до приміщення районного архіву, де в кабінеті побачили ОСОБА_5, яка була їй незнайома. На столі лежало багато документів та були грошові куп'юри. Працівники міліції проводили огляд кабінету та описували все, що там знаходилося. Згодом вона зрозуміла, що тут хтось отримав хабар. В кабінеті вони провели близько трьох годин. На місці свідку давали підписувати багато документів, деякі з яких вона прочитала.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні надав показання про те, що близько року тому його знайомий ОСОБА_3, з яким вони разом працювали, запропонував йому допомогу в отриманні архівної довідки відносно народження його діда, яка була потрібна свідку для оформлення спадщини. ОСОБА_3 сказав йому, що допоможе, оскільки має знайомих в архіві, а він хай працює і не відволікається від роботи. Про гроші вони не говорили. Довідку ОСОБА_3 йому не зробив, а тільки через місяць повернув отримані від нього документи.

Крім цього, для з"ясування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, за клопотанням прокурора в судовому засіданні досліджено наступні докази:

- витяг з кримінального провадження № 12015070060000462 від 16.07.2015 року (Т. 1 а.п. 1);

- витяг з кримінального провадження № 12015070060000462 від 09.06.2015 року (Т. 1 а.п.2 );

- заява ОСОБА_3 від "06.2015 року" про вимагання хабара, адресована начальнику Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, яка не містить дати написання заяви, відмітки про реєстрацію та резолюції керівника органу (Т. 1 а.п.5 );

- рапорт в.о. начальника міжрайонного відділу №3 управління протидії злочинності у сфері економіки УМВС України в Закарпатській області Бедринця І. І. від 09.06.2015 року про отримання інформації щодо наміру службової особи отримати неправомірну вигоду (Т. 1 а.п.4 );

- протокол помічення та вручення грошових коштів від 26.06.2015 року (Т. 1 а.п.66-67);

- протокол вручення технічних засобів від 17.06.2017 року, згідно якого ст. о/у в ОВС МВ № 3 УПЗСЕ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_19 в присутності понятих вручив гр-ну ОСОБА_3 спеціальний технічний засіб "АВР-12" та "АР-2" ( Т.1 а.п.68);

- протокол прийняття грошових коштів від 26.06.2015 року ( Т.1 а.п.69-71);

- протокол вручення технічних засобів від 26.06.2017 року, згідно якого ст. о/у в ОВС МВ № 3 УПЗСЕ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_19 в присутності понятих вручив гр-ну ОСОБА_3 спеціальний технічний засіб "АВР-12" та "АР-2" ( Т.1 а.п.72);

- протокол про закінчення відкритим фіксуванням контролю за вчиненням злочину від 26.06.2015 року ( Т.1 а.п.73);

- протокол огляду місця події - службового кабінету № 7 адміністративної будівлі Державного архіву Закарпатської області від 26.06.2015 року з фототаблицею ( Т.1 а.п.74-81);

- копії листків з журналу видачі архівних довідок ( Т.1 а.п.85-86);

- положення про відділ використання інформації документів державного архіву Закарпатської області, затверджене наказом державного архіву Закарпатської області від 24.12.2013 року № 62 ( Т.1 а.п.87-90);

- посадова інструкція начальника відділу використання інформації документів державного архіву Закарпaтcької області, затверджена директором державного архіву Закарпaтcької області 25.12.2013 року ( Т.1 а.п.91-96);

- журнал реєстрації вхідної кореспонденції, розпочатий 06.01.2015 року ( Т.1 а.п.112-130);

- протокол огляду предмету - архівних довідок та квитанцій від 27.06.2015 року ( Т.1 а.п. 160-161);

- архівна довідка від 19.06.2015 року № Р-3266/01-24, видана ОСОБА_9 ( Т.1 а.п. 163);

- архівна довідка від 19.06.2015 року № Р-3265/01-24, видана ОСОБА_7 ( Т.1 а.п. 164);

- архівна довідка від 19.06.2015 року № Р-3267/01-24, видана ОСОБА_10 ( Т.1 а.п. 165);

- архівна довідка від 19.06.2015 року № Р-3264/01-24, видана ОСОБА_6 ( Т.1 а.п. 166);

- архівна довідка від 19.06.2015 року № Р-3263/01-24, видана ОСОБА_8( Т.1 а.п. 167);

- архівна довідка від 19.06.2015 року № Р-3262/01-24, видана ОСОБА_11 ( Т.1 а.п. 168);

- квитанції від 26.06.2015 року ( Т.1 а.п. 169-171);

- висновок криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин від 27.07.2015 року № 2704, згідно якого на поверхнях /з двох сторін/ чотирьох банкнот номіналом 500 гривень з позначенням серії та номера: ВД 0810200, ЛИ 2234743, ЗГ 2102126, ГК 3064941, які вилучені в ході огляду місця події, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини із зеленувато-жовтою люмінесценцією. Поряд з цим, на зворотній поверхні вищевказаних банкнот, присутній рукописний напис "Хабар" речовиною, яка має яскраву блакитну люмінесценцію. На поверхнях фрагмента фільтрувального паперу, із змивами з правої та лівої долоней рук гр. ОСОБА_5, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини із зеленувато-жовтою люмінесценцією. На поверхнях фрагмента фільтрувального паперу, наданого, як контрольний взірець, нашарувань спеціальної хімічної речовини, із зеленувато-жовтою люмінесценцією не виявлено. Спеціальна хімічна речовина із зеленувато-жовтою люмінесценцією, що виявлена на поверхнях: чотирьох банкнот номіналом 500 гривень з позначенням серії та номера: ВД 0810200, ЛИ 2234743, ЗГ 2102126, ГК 3064941, двох фрагментів фільтрувального паперу із змивами з правої та лівої долоней рук гр. ОСОБА_5, має спільні родові ознаки із наданим зразком спеціальної хімічної речовини, наданої на поверхнях аркуша паперу білого кольору. Спеціальна хімічна речовина із яскравою блакитною люмінесценцією, що виявлена на поверхнях чотирьох банкнот номіналом 500 гривень з позначенням серії та номера: ВД 0810200, ЛИ 2234743, ЗГ 2102126, ГК 3064941, співпадає за окремими родовими ознаками із наданим зразком спеціальної хімічної речовини, наданої на аркуші паперу білого кольору у вигляді рукописного напису "Хабар" ( Т.1 а.п.177-179) ;

- протокол огляду предмету від 28.07.2015 року, згідно якого були оглянуті спеціалізовані пакети "Експертної служби", в яких знаходились грошові кошти в сумі 2000 грн., а саме заздалегідь ідентифіковані (помічені) 4 купюри номіналом 500 грн., фільтрувальні папери змивів з правої та лівої руки, контрольний взірець фільтрувального паперу та білий паперовий конверт, в якому знаходився зразок спецпорошку та невидимого барвника, якими були оброблені грошові кошти згідно протоколу від 26.06.2015 року ( Т.1 а.п. 180);

- заяви громадян ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11 від 16.06.2015 року про видачу архівних довідок ( Т.1 а.п. 200, 205, 208, 211, 213, 215 ) ;

- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 10.07.2015 року (Т.1 а.п.220);

- протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відео контроль особи від 01.07.2015 року (Т.1 а.п.221-222);

- постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 26.06.2015 року ( Т.1 а.п.224-226);

- вимога про наявність судимості ВОІ УМВС України в Закарпатській області з довідкою на звороті № 17-25072015/21031 щодо ОСОБА_5, згідно якої ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягалася (Т. 1 а.п.236);

- довідка Берегівської міської ради про склад сім"ї від 28.07.2015 року відносно ОСОБА_5 (Т. 1 а.п. 238);

- довідка Обласної психіатричної лікарні м. Берегово від 30.07.2015 року № 654, згідно якої ОСОБА_5 на обліку у лікаря-психіатра диспансерного відділення ОПЛ м. Берегово не перебуває (Т. 1 а.п. 242);

- довідка Берегівської ЦРЛ від 28.07.2015 року № 187/01-16, згідно якої ОСОБА_5 на диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває (Т. 1 а.п. 244);

- службова характеристика в.о. директора держархіву, згідно якої ОСОБА_5 зарекомендувала себе з позитивної сторони (Т. 1 а.п. б/н);

- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 26.08.2015 року (Т.2 а.п.48-50);

- відеозаписи розмов потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченої ОСОБА_5 від 17 та 26 червня 2015 року, зафіксовані на флеш - накопичувачі інформації формату "MIKRO SD" «Transcend microSDHC 8GB Class 10», згідно яких потерпілий та обвинувачена ведуть розмову з приводу виготовлення архівних довідок за заявами громадян. Потерпілий пропонує обвинуваченій гроші, на що обвинувачена відмовляється та повідомляє, що провести передбачену оплату за виготовлення довідок буде необхідно після виготовлення таких. Довідки будуть виготовлені не пізніше як через два тижні.

За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні було оглянуто копію відеозапису розмов потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченої ОСОБА_5, що мали місце під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відео контролю особи, яким встановлено, що ОСОБА_5 знаходячись в службовому кабінеті Берегівського підрозбіду Державного архіву Закарпатської області роз'яснює ОСОБА_3 порядок отримання архівних довідок за заявами громадян.

Суд всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність досліджених за клопотанням сторони обвинувачення доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, прийшов до таких висновків.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

У відповідності до ч. ч. 2, 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Частиною 2 ст. 369-2 КК України передбачено кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.

Прокурор в судовому засіданні оголосив обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України за кваліфікуючими ознаками одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Склад кримінального правопорушення утворюють об"єкт, об"єктивна сторона, суб"єкт та суб"єктивна сторона.

Об"єктивна сторона складу правопорушення сформульована у диспозиції статті кримінального закону, якою передбачено відповідальність за його вчинення (діяння (дія чи бездіяльність) або діяння, наслідок та причинно-наслідковий зв"язок між ними), та включає час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Суб"єктивна сторона - вина у формі умислу чи необережності.

У відповідності до ч. 2 ст. 369-2 КК України, одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція здійснити вплив за надання такої вигоди - злочин із формальним складом, який визнається закінченим: а) у разі одержання неправомірної вигоди - з моменту фактичного отримання особою-посередником хоча б частини такої вигоди; б) у разі пропозиції здійснити вплив за таку вигоду - з моменту надходження такої пропозиції, тобто доведення її змісту до відома особи, до якої звертається посередник, незалежно від того, чи погодилася особа, до якої він звернувся, з такою пропозицією.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу і корисливими мотивами.

Органами досудового слідства та судом під час судового розгляду не здобуто доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Так, жоден з допитаних в судовому засіданні свідків, заявлених стороною обвинувачення - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_18 та ОСОБА_11 в своїх показаннях не вказали, що ОСОБА_5 одержала неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - директором Державного архіву Закарпатської області і що взагалі здійснювався такий вплив.

Натомість з показів свідка ОСОБА_12 встановлено, що ОСОБА_5 не просила, щоб довідки за заявами потерпілого були виготовлені швидше. Свідок ОСОБА_12 сама повідомила директора Державного архіву, що є заяви громадян, які виїжджають в Угорщину на лікування та просила виготовити такі довідки.

Дані покази узгоджуються з показами обвинуваченої ОСОБА_5 про те, що вона особисто не зверталася до директора Державного архіву Закарпатської області ОСОБА_16 та не просила його пришвидшити виготовлення архівних довідок.

Згідно з пунктом 2.8. посадової інструкції начальника відділу використання інформації документів державного архіву Закарпатської області, затвердженої директором державного архіву Закарпатської області від 25 грудня 2013 року, обвинувачена мала забезпечувати виконання архівних довідок, підготовку копій, витягів із документів з профільних питань працівниками відділу та безпосередньо виконувати і візувати архівні довідки. Таким чином, сама посадова інструкції зобов'язувала її забезпечувати і контролювати своєчасне виконання архівних довідок.

З показів свідка ОСОБА_16 - директора Державного архіву Закарпатської області та свідка ОСОБА_17 - провідного архівіста Державного архіву Закарпатської області встановлено, що згідно Положення про Державний архів Закарпатської області довідки мають бути виготовлені на протязі 30 днів, однак у цей час працівник архіву ОСОБА_17, яка відповідальна за виготовлення саме довідок про народження, повинна була йти у відпустку, тому виготовила довідки на протязі двох днів. Таким чином обвинувачена не вплинула на прискорене виготовлення архівних довідок, так як довідки були виготовлені ОСОБА_17 раніше у зв'язку з відбуттям останньої у відпустку.

Не підтверджують вказаних в обвинуваченні обставин і вищезазначені письмові докази та відеозаписи розмов потерпілого і обвинуваченої, які досліджені в судовому засіданні.

Зокрема з відеозапису від 17 червня 2015 року встановлено, що ОСОБА_3 під час розмови з ОСОБА_5 неодноразово заявляв, що він віддячить їй та кілька разів пропонував їй неправомірну вигоду - грошові кошти, однак обвинувачена відмовилася їх отримувати та пояснила, що після виготовлення довідок заявникам буде необхідно провести офіційну оплату за виготовлені довідок через установу банку, тобто роз'яснила потерпілому процедуру отримання архівних довідок.

Таким чином факт існування домовленостей між потерпілим і обвинуваченою про отримання останньою неправомірної вигоди в сумі 2 000 грн. за сприяння у прискоренні виготовлення вищевказаних архівних довідок та факт існування впливу обвинуваченої та прийняття рішення директором Державного архіву Закарпатської області ОСОБА_16 про прискорене виготовлення архівних довідок за заявами громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 не підтверджені доказами, які досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлюється принцип, відповідно до якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, вважається невинуватим доки його вину не буде доведено згідно із законом. Аналогічно сформульовано норму ч. 1 ст. 62 Конституції України: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

За ч.1 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З ч. ч. 1, 2 ст. 9 КПК України вбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв'язку, і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно, без сумніву доводили вину обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України стороною обвинувачення надано не було, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення не доведено в судовому засіданні, а усі припущення й сумніви стосовно доведеності її вини слід тлумачити на її користь.

Таким чином суд дійшов висновку, що у діях обвинуваченої ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а тому її необхідно виправдати.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Діючи заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Враховуючи, що відносно обвинуваченої постановляється не обвинувальний вирок, процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України з неї стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати невинуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю того, що в діянні обвинуваченої є склад даного кримінального правопорушення.

Судові витрати в кримінальному провадженні у вигляді вартості експертизи в сумі 1536,00 грн. прийняти на рахунок держави (Т.1 а.п. 176).

Речові докази:

- грошові кошти в сумі 2000 гривень, а саме 4 (чотири) купюри номіналом 500 гривень, серії та номерів ВД 0810200, ЛИ 2234743, ЗГ 2102126, ГК 3064941, передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Берегівського РВ ( Т.1 а.п. 181-182) - відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 100 КПК України після набрання вироком законної сили конфіскувати;

- фільтрувальні папери змивів з рук, контрольний взірець фільтрувального паперу, та заразок спецпорошку та невидимого барвника, якими були оброблені грошові кошти та які передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Берегівського РВ ( Т.1 а.п. 181-182) - після набрання вироком законної сили знищити;

- флеш накопичувач формату "MIKRO SD" чорного кольору з написом «Transcend microSDHC 8GB Class 10» (Т.1 а.п. 184) та документальні докази, приєднані до матеріалів кримінального провадження (Т.1 а.п. 162) - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- документальні докази, передані заступнику директора - головному зберігачу фондів ОСОБА_12, згідно розписки від 16.05.2015 року ( Т.1 а.п. 218-219) - залишити у Берегівському підрозділі Державного архіву Закарпатської області.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченій та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийТ. Ю. Левко