Вирок № 67144742, 15.06.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/598/17

Номер провадження 1-кп/623/107/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гуренко М.О., за участю секретаря - Лисенко О.В., прокурора - Квітчатого К.В., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм, Харківської області кримінальне провадження №12017220320000049, стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

ідентифікаційний номер - НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2016 року об 12 годині 57 хвилин ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів перебуваючи в приміщенні торгівельного залу магазину «Продукти-198» ТОВ «АТБ-маркет», розташованого по вул. Капітана Орлова, 4 в м. Ізюмі Харківської області, скориставшись відсутністю уваги зі сторони персоналу магазину «Продукти-198» ТОВ «АТБ-маркет», з полиці з рибною продукцією, шляхом вільного доступу, таємно викрав дві банки зернистої лососевої ікри марки «Своя лінія», які належали ТОВ «АТБ-Маркет», загальною вартістю 237 гривень 70 копійок згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 258 від 24.01.2017, чим заподіяв магазину «Продукти-198» ТОВ «АТБ-маркет» матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнав повністю, пояснив, що злочин скоїв за вищевикладених обставин, сбитки «АТБ-маркету» відшкодував, у скоєному щиро розкаявся.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1, прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позицій немає, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, і кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття обвинуваченого та відшкодування завданого збитку.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлені.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особу обвинуваченого, суд вбачає наступне: ОСОБА_1 ніде не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше в силу ст.89 КК України не судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та копією заяви про видачу паспорту.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України, віднесений до злочину середньої тяжкості.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства був оцінений органом пробації, як середній.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Враховуючи щире каяття, відшкодування завданої шкоди обвинуваченим ОСОБА_1, відсутність обтяжуючих обставин, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції її від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.185 КК України із застосуванням до нього стягнення у вигляді штрафу.

Витрати у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого.

Цивільний позов заявлений не був.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50,63, 65-67, ч.1 ст.185 КК України, ст. ст. 2, 94, 351 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь державного бюджету України розміром 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1020 грн.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов не заявлений.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення товарознавчої експертизи на суму 175 грн. 92 коп. на користь держави, код 24060300, р/р 31419544700005, код банка 37999680, МФО 851011, УДКС в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази: відео файли, видані 08.02.2017 року свідком ОСОБА_2, які перенесені на DVD - диск об'ємом 4,7 Gb та фіскальний чек № 000410967 00229 від 16 год. 34 хв. 14.01.2017, добровільно виданий 28.02.2017 підозрюваним ОСОБА_3 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: М.О. Гуренко