Ухвала суду № 67143651, 15.06.2017, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 392/327/17

1-кп/405/51/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2017 року Ленінський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючого - Льон С.М.,

при секретарі - Люльчак А.А.

за участю прокурора - Мельніченко Н.В.,

захисників адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

перекладача ОСОБА_3

обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015120190000458 від 30.06.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.04.2017 року обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 24 червня 2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

В судовому засіданні постало питання щодо доцільності перебування обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 під вартою.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання обвинувачених під вартою, зазначивши, що ризики застосування запобіжного заходу тримання під вартою не змінилися, не зменшилися та продовжують мати місце, так як вони не місцеві жителі, вчинили тяжкий злочин із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоровя потерпілого, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років позбавлення волі, після вчинення злочину втекли з місця скоєння злочину з метою уникнення кримінальної відповідальності, що свідчить про те, що обвинувачені можуть ухилитися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого.

Захисник ОСОБА_2 заперечив щодо продовження строку тримання під вартою, вказавши, що зі спливом часу ризики втратили свою актуальність. Ризики, зазначені прокурором, а саме: впливати на потерпілого, на інших обвинувачених - є абсурдними. Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають постійне місце проживання, сімю та дітей, раніше не судимі, а тому просить змінити запобіжний захід на інший, не повязаний з триманням під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_5 ОСОБА_6А підтримали позицію захисника.

Захисник ОСОБА_1 заперечив щодо продовження строку тримання під вартою, зазначивши, що обвинувачення інкриміноване ОСОБА_4 та іншим обвинуваченим не конкретизоване, особи тривалий час перебувають під вартою. Просить змінити запобіжний захід на інший, не повязаний з триманням під вартою, так як ОСОБА_4 рануше не судимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні звязки. Ризики зазначені прокурором відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.

Враховуючи думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку про доцільність продовження тримання обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 під вартою, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні даного питання, судом враховано, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, з конфіскацією майна. Обвинувачуються у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, після вчинення кримінального правопорушення зникли з місця вчинення злочину з метою уникнення кримінальної відповідальності, що свідчить про те, що обвинувачені в подальшому можуть переховуватися від суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого.

Викладене свідчить про наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу і на даний час не зникли.

Судом враховано обставини зазначені у ст.178 КПК України.

Обвинувачені раніше не судимі, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є уродженцями і жителями м. Дніпро, Дніпропетровської області, ОСОБА_6 уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, житель м. Дніпро. Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 одружені, мають на утриманні неповнолітніх дітей.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Проте, враховуючи обставини справи, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинувачених.При цьому, суд оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та визнає за реальну небезпеку можливість їх ухилення від суду у разі зміни обраного щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, можливість незаконного впливу на потерпілого.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинувачених під вартою.

Наявні ризики свідчать, що їх запобігання не можливе шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів аніж тримання під вартою, оскільки, перебуваючи під домашнім арештом чи на особистому зобовязанні, встановленні ризики не будуть забезпеченні та інші альтернативні запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу відсутні.

При цьому, суд ураховує, що у разі наявності ризиків, ЄСПЛ допускає можливість застосування до особи виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

Так, у справі «Воляник проти України» від 02.10.2014 року, ЄСПЛ вказав, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Суд враховує, що по даному кримінальному провадженні судовий розгляд розпочато, однак учасники кримінального провадження, в тому числі потерпілий, не допитані судом.

Дані обставини свідчать, що ризики, які стали підставою для взяття особи під варту з перебігом часу не зменшилися.

Наведені доводи сторони захисту, що обвинуваченні не мають наміру ухилятися від суду, впливати на потерпілого, мають постійне місце проживання, стійкі соціальні звязки не є обставинами, що зменшують встановлені ризики на даний час.

На підставі викладеного запобіжний захід тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає продовженню строком на 60 днів, тобто до 22 серпня 2017 року, так як більш мякий запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обовязків та завдань кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 331, 177, 178, 194КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на 60 днів до 22 серпня 2017 року 12:20 год.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 на 60 днів до 22 серпня 2017 року 12:20 год.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 на 60 днів до 22 серпня 2017 року 12:20 год.

Копію ухвали направити до Державної установи «Кропивницька установа виконання покарань (№14)».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда С. М. Льон