Рішення № 67142999, 13.06.2017, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1812/17-ц

2/212/1619/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2017 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого-судді Борис О.Н., за участі: секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., представника позивача - адвоката Ільїної Х.Я., відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -

встановив:

23 березня 2017 року позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів, який в подальшому уточнила та просила суд стягувати щомісячно з відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, а також стягувати з відповідача аліменти на її користь на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду до досягнення дитиною трьох років, і починаючи з 10.12.2018 року - протягом періоду існування у дитини вад фізичного розвитку, але не більше, ніж до досягнення дитиною шести років.

В обґрунтування позову вказала, що з відповідачем проживала однією сім`єю без державної реєстрації шлюбу з липня 2017 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилася дочка ОСОБА_5 Під час вагітності вони дізналися, що у їх майбутньої дитини хворе серце. Дитина народилася у м. Дніпропетровськ, звідки була госпіталізована до м. Київ, де була прооперована. Післяопераційний період та реабілітацію проходила тривалий час, це потребувало фінансових витрат. Після виписки з лікарні з маленькою донькою їх сумісне проживання стало неможливим. У доньки встановлено вроджену ваду розвитку серцевої перегородки - дефект між шлункової перегородки, дитина має статус інваліда. Для підтримання здоров'я дитини необхідні кошти, яких не вистачає, адже вона не працює, перебуває у декретній відпустці, оскільки не має можливості залишити дитину на родичів, щоб заробляти кошти на підтримання здоров'я дитини. В травні 2016 року вони з відповідачем припинили проживати разом. З цього часу за донькою доглядає вона та її батьки, спільно створюють всі необхідні умови для життя дитини, яка потребує підвищеної уваги, додаткових обстежень у м. Київ у кардіологічному центрі. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, що ставить позивачку у скрутне матеріальне становище.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав викладених у позові та просили їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання доньки визнав, проти стягнення аліментів на утримання дружини заперечував, оскільки у нього є інша сім`я, дружина, яку потрібно утримувати.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Згідно ст. 10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровської області на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що міститься в матеріалах справи (а.с. 6), відповідач є батьком дитини. Запис про батька у Книзі реєстрації народжень був проведений у порядку передбаченому ст. 126 СК України.

Як убачається з матеріалів справи та пояснень сторін, шлюбні відносини сторони не підтримують, спільне господарство не ведуть. Неповнолітня дитина проживає з матір'ю, батько дитини у добровільному порядку не надає матеріальну допомогу на її утримання.

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до довідки №410 від 14.01.2016 року, дитина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 потребує домашнього догляду (а.с.7).

Згідно медичного висновку №348 на дитину - інваліда віком до 18 років від 14.01.2016 року ОСОБА_5 має вроджену ваду розвитку серцевої перегородки - дефект між шлункової перегородки (а.с.8).

З наведеного вбачається, що внаслідок наявних захворювань дитина буде потребувати догляду в домашніх умовах до 31.12.2017 року.

З Наказу ФОП ОСОБА_6 №9 від 10.02.2016 року вбачається, що позивачка ОСОБА_4 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 11.02.2016 року по 10.12.2018 року (а.с.12).

Позивачці нараховано допомогу у відповідності до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам до 18 років» у розмірі 1631, 40 грн. з 01.05.2017 року, що підтверджується довідкою УПСЗН ВК Покровської в місті Кривому Розі ради №301 від 26.05.2017 року.

Згідно статті 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 84 Сімейного кодексу України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.

Із зазначеної частини статті випливає, що право на утримання виникає у випадку, якщо внаслідок особливостей свого розвитку дитина має фізичні або психічні вади, що зумовлюють необхідність особливого догляду за нею, регулярних медичних оглядів, лікувальних курсів, неможливість відвідування звичайних дитячих закладів тощо. Отже, доказування має ґрунтуватися не лише на медичному діагнозі, а й на висновку лікарів щодо цього питання.

При цьому наявність у дитини вад фізичного чи психічного розвитку зумовлює як додаткові витрати на дитину, так і обмежує дружину у самостійному матеріальному забезпеченні. Підтвердження наявності у дитини вад фізичного чи психічного розвитку має бути підтверджене відповідними медичними документами.

Опікування дитиною певною мірою обмежує можливості працевлаштування особи. При вирішенні питання про стягнення з чоловіка аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною шести років слід враховувати, що вказане право дружини, якому кореспондує обов'язок чоловіка сплачувати аліменти, виникає за наявності вад фізичного або психічного розвитку у дитини.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується поясненнями відповідача - ОСОБА_2, він є особою працездатного віку, інших дітей, а також непрацездатних батьків, які б потребували допомоги з його боку не має, офіційно працює у АТ «Корум Криворізький завод гірничого обладнання» на посаді обрубувача 2 розряду та отримує заробітну плату.

Як нормами СК України, так і Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, гарантовано, що у будь-якому випадку дитина повинна бути захищена та отримувати належне утримання від батьків.

Стаття 18 Конвенції встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини і предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи наявність у дитини вродженої вади серцевої перегородки, її тяжкість, потребу її догляду у домашніх умовах, у зв'язку із чим неможливість позивачки працевлаштуватися та матеріальне становище платника аліментів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд керується ст. 88 Цивільного процесуального Кодексу України та стягує з відповідача судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 81, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 79, 80, 84, 86, 180, 182, 183 СК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітної плати (доходів) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 березня 2017 року, на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, до її повноліття, на користь ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітної плати (доходів) щомісячно, починаючи з 23 березня 2017 року до досягнення дитиною - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років і починаючи з 10 грудня 2018 року - протягом періоду існування у дитини вад фізичного розвитку, але не більш, ніж досягнення дитиною шести років, на утримання дружини ОСОБА_4 на її користь.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 640 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту проголошення рішення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення

Суддя: О. Н. Борис