Рішення № 67142500, 23.05.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/878/17

Провадження № 2/0203/646/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2017 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Єдаменко С.В.,

при секретарі - Заярній А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

13 березня 2017 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» через свого представника Сафір Ф.О. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором не виконує, має заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку, яка станом на 16 лютого 2017 року становить 12 622 грн. 92 коп., яка складається з 8 080,92 грн. - заборгованість за кредитом, 617,33 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 262,61 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 1 662,06 грн. - штраф, також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по справі (а.с.3-5).

Представник позивача у судові засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Позивачем у позовній заяві було зазначено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, ПАТ КБ «ПриватБанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом (а.с.5).

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин суд вважає за можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то розгляд справи відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України проведено без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

11 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою № DNH0R3632243893 в якій просив надати грошовий кредит в розмірі 5 614 грн. на строк з 11 липня 2014 року по 10 липня 2016 року включно, зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 12 % річних (а.с.7).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписана банком та відповідачем заява позичальника про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в спільно з відповідними Умовами і Правилами становлять договір про надання банківських послуг (а.с.7).

15 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» була укладена генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднанні до Умов та правил надання продукту кредитних карт, за умовами якої було зменшено розмір заборгованості, наявній за період з дати надання кредиту, а саме пеню на 558,89 грн., штраф на 692,5 грн. Заборгованість по договору № DNH0R3632243893 з дати підписання генеральної угоди становить 4 751,0 грн., дата остаточного погашення боргу по договору є 28 лютого 2017 року (а.с.8).

Відповідно до п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором (а.с.46).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за договором № DNH0R3632243893 від 11 липня 2014 року з моменту укладання генеральної угоди з 15 лютого 2016 року по 16 лютого 2017 року, вбачається, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість, яка становить 8 698,25 грн., яка складається з 8 080,92 грн. - заборгованість за кредитом, 617,33 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с.6).

Згідно ст. 536 ЦК України, передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, а розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем умов договору у зв'язку з цим суд вважає за можливе в судовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка станом на яка станом на 16 лютого 2017 року становить 8 698,25 грн., яка складається з 8 080,92 грн. - заборгованість за кредитом, 617,33 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Згідно ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Згідно умов генеральної угоди сторони погодили, що термін повернення кредиту вважається 32 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32 дня порушення, вважається простроченою, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 1 662,06 грн. (а.с.8)

За порушення виконання умов договору з урахуванням генеральної угоди до ОСОБА_1 була застосована неустойка у вигляді штрафу у розмірі 1 662,06 грн. (а.с.6).

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В матеріалах справи відсутні докази належного та своєчасного виконання відповідачем зобов'язань по договору, у зв'язку з цим суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість по неустойці в судовому порядку, а саме стягнути з відповідача на користь позивача суму штрафу в розмірі 1 662,06 грн.

При вирішення питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені та комісії суд виходить із того, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що відповідачем було порушення зобов'язання за договором, внаслідок чого до нього була застосована неустойка у вигляді пені та комісії в розмірі 2 262,61 грн. (а.с.6).

Разом з тим суд враховує, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф те пеня є різновидами неустойки. За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Подібна позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15. Відповідно до ч. 5 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.3607 ЦПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Підстав для іншого застосування норм матеріального права, ніж у наведеній вище постанові Верховного Суду України, не вбачається.

Нарахування штрафу та пені здійснено за одне і те саме порушення - порушення строків оплати.

Враховуючи вище зазначене в частині вимог про стягнення пені та комісій слід відмови.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України за результатами розгляду сума судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову (а.с.1), підлягає стягненню з відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 509, 526, 527, 536, 599, 610, 634, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» рах. № 29092829003111 код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, місцезнаходження 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, буд. 1Д заборгованість за договором № DNH0R3632243893 від 11 липня 2014 року з урахуванням генеральної угоди від 15 лютого 2016 року укладеної до нього в розмірі в розмірі 10 360 грн. 31 коп., яка складається з:

-8 080 грн. 92 коп. - заборгованість за кредитом;

- 617 грн. 33 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1 662 грн. 06 коп. - штраф;

а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 313 (одна тисяча триста тринадцять) грн. 20 коп.,

разом: 11 673 (Одинадцять тисяч шістсот сімдесят три) гривні 51 копійок.

В решті позову - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 233 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі, якщо рішення було ухвалене без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення також може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя С.В. Єдаменко