Ухвала суду № 67142197, 02.06.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19894/17-ц

У Х В А Л А

"02" червня 2017 р. Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого судді: Гладун Х.А., при секретарі Василевській А.С., вирішуючи питання про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Граве Україна», ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів суму матеріальних збитків у розмірі 969 355, 48 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000, 00 грн., завданих внаслідок ДТП.

Одночасно з поданням позовної заяви представником позивача ОСОБА_4 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби, які належать на праві власності співвідповідачу ОСОБА_3, а саме:

- автомобіль марки ГАЗ 3302-414, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1;

- автомобіль марки МАЗ 543203-220, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2;

- автомобіль марки МАЗ 938662, напівпричіп, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3;

- автомобіль марки ГАЗ 33021-212, 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4;

- автомобіль марки ГАЗ 3302, 2007 року випуску, д.н.з. 3806ЕВ;

- автомобіль марки ГАЗ 330202-414, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5;

- автомобіль марки ГАЗ 330202, 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6.

В заяві представник позивача посилається на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю належного співвідповідачу ОСОБА_3 автомобіля під керуванням відповідача ОСОБА_2 був пошкоджений автомобіль позивача, що завдало йому значного матеріального збитку, який не був відшкодований потерпілій стороні в добровільному порядку. Зазначає, що враховуючи значну суму матеріальної шкоди, невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне співвідповідачу ОСОБА_3 майно, може призвести в подальшому до неможливості виконання рішення суду.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, в судове засідання не викликалися.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову, дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено; причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з роз'ясненнями п.4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається зі змісту заяви, позивач просить накласти арешт на належне співвідповідачу ОСОБА_3 рухоме майно.

Разом з тим, в порушення вимог ст. 151 ЦПК України, позивачем у заяві про забезпечення позову не надано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заявлений позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно співвідповідача ОСОБА_3, як власника транспортного засобу за участю якого сталась ДТП, не відповідає принципу співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам. Позивач, звертаючись із заявою про забезпечення позову, не обґрунтував та не навів обставин, із яких суд міг би дійти висновку, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, заява не містить посилання на визначення вартості майна, на яке позивач просить накласти арешт, що унеможливлює вирішення питання співмірності заявлених вимог.

За таких обставин, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову на момент її розгляду відсутні, відтак, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153, 210, 293 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

в задоволенні заяви ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_1, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Граве Україна», ОСОБА_2, ОСОБА_3, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Х.А. Гладун