Ухвала суду № 67141391, 03.02.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/39593/15-ц

Провадження № 4-с/761/132/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Голопич Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управляння юстиції у м. Києві на постанову про закриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою, мотивуючи свої вимоги наступним. 13.02.2015 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управляння юстиції у м. Києві Новак Галиною Матвіївною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом по справі № 761/22306/14-а, виданим Шевченківським районним судом м. Києва 13.01.2014 р. про зобов»язання провести ОСОБА_1 перерахунок та виплачувати пенсію за віком з 28.02.2014 року. 14.05.2015 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження де зазначено, що згідно рішення суду встановлено розмір пенсії в розмірі 79,46 грн. Виплатити кошти не має можливості, оскільки ОСОБА_1 не повідомив реквізити для перерахунку коштів. Представник скаржника вважає постанову такою, що не відповідає положенням Закону України «Про виконавче провадження» у зв»язку із чим на підставі ст. 82 Закону просить визнати документ державного виконавця протиправним та скасувати.

В судове засідання скаржник, його представник не з»явились, як свідчить текст звернення до суду, представник ОСОБА_1 просив розглянути скаргу без їх участі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з»явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленим наступне.

13.01.2015 р. Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 761/22306/14-а про примусове виконання постанови суду , яким зобов»язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 28.02.2014 р.

Як свідчать матеріали справи, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управляння юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження на примусове виконання постанови суду.

14.05.2015 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управляння юстиції у м. Києві Новак Галиною Матвіївною було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в порядку п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження» ( в редакції, що діяла на момент винесення процесуального документа).

Представник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на дії державного виконавця в порядку ст. 82 «Закону України «Про виконавче провадження».

За положеннями ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент звернення до суду зі скаргою) - рішення, дії та бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ.

За приписами ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як свідчать матеріали справи судове рішення на підставі якого видано виконавчий документ щодо його примусового виконання, було ухвалено Шевченківським судом, як судом адміністративної юрисдикції на підставі положень КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий документ.

Пленум Вищого адміністративного суду України в своїй постанові № 3 від 13.12.2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» у п. 2 роз»яснив, що частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні. У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому судам слід ураховувати, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором. Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

За положеннями ч. 8 ст. 8 ЦПК України Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги до уваги, що виконавчий лист № 761/22306/14-а виданий Шевченківським районним судом м. Києва на примусове виконання рішення, винесеного за адміністративним позовом ОСОБА_1 провадження по справі за скаргою його представника підлягає закриттю, оскільки розгляд справ щодо оскарження дій державного виконавця має розглядатися в порядку, передбаченому КАС України - місцевим загальним судом, як адміністративним.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 8,205,383 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управляння юстиції у м. Києві на постанову про закриття виконавчого провадження закрити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення вищезазначених строків або якщо її не скасовано після розгляду справи в Апеляційному суді м. Києва.

Суддя: