Ухвала суду № 67141106, 07.06.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7560/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про спонукання до виконання зобов'язань та відшкодування збитків (шкоди),-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про спонукання до виконання зобов'язань та відшкодування збитків (шкоди).

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вона (позовна заява) подана з порушенням вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.

Стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 118 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

Статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.

Так стаття 119 ЦПК України визначає, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Мною встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм цивільно-процесуального закону, позивачкою в своїй позовній заяві не вказано засобів зв'язку відповідача, не конкретизовано змісту своїх вимог, а саме вступна частина позову містить посилання про те, що він про спонукання до виконання зобов'язань та відшкодування збитків (шкоди) в той час як прохальна частина містить лише вимогу про перерахунок розміру плати за надання послуг з централізованого опалення квартири, не обґрунтовано нормами процесуального права підстави включення до змісту своїх позовних вимог прохання про заборону вчиняти певні дії, що є фактично забезпеченням її позову, зважаючи на те, що чинний ЦПК України вимагає подачу окремої заяви про здійснення такої процесуальної дії, яка повинна відповідати вимогам ст. 151 вказаного процесуального закону, а також не обґрунтовано нормами процесуального права підстави включення до змісту своїх позовних вимог прохання про призначення експертизи, зважаючи на те, що чинний ЦПК України також вимагає подачу окремої заяви про здійснення такої процесуальної дії із зазначенням питань, які хоче поставити позивач на вирішення експертів.

Крім того, мною встановлено, що позов до суду подано не особисто позивачкою, а її представником ОСОБА_2

Так частина восьма статті 119 ЦПК України визначає, що якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

За приписами статті 42 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами, зокрема довіреністю фізичної особи.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

З системного аналізу зазначених норм чинного ЦПК України можна зробити висновок, що у випадку пред'явлення до суду позову представником позивача, останній зобов'язаний додати до позовної заяви саме оригінали документів, які посвідчують його повноваження як представника. Подача копій вказаних документів на даній стадії не допускається, оскільки суддя позбавлений можливості їх посвідчити та приєднати до справи за відсутності оригіналу та відсутності справи як такої (стадія відкриття провадження).

Мною ж встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм цивільно-процесуального закону, представником позивачки при подані до суду позовної заяви додано до неї копію Довіреності, а не її оригінал, що є недопустимим.

Також згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Стаття 79 ЦПК України визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На даний час таким законом, який визначає розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати при зверненні з позовом до суду в порядку цивільного судочинства є Закон України «Про судовий збір».

Так за приписами статті 3 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Проаналізувавши зміст поданої позивачкою до суду позовної заяви та врахувавши її предмет, приходжу до висновку, що вона на даний час носить немайновий характер.

Частина друга статті четвертої ЗУ «Про судовий збір» визначає, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 рік», з 01.01.2017 року в Україні встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1 600, 00 грн.

З врахуванням приписів вказаних норм спеціального закону, розмір судового збору, який підлягає сплаті за пред'явлення до суду позову позивачкою на даний час складає 640, 00 грн.

Мною ж встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм чинного законодавства України, позивачкою надано до суду документ, що підтверджує сплату нею судового збору за вимогу немайнового характеру лише в розмірі 617,60 грн., а тому останній необхідно здійснити його доплату в розмірі 22,40 грн. на наступні реквізити: р/р 31213206700008, МФО 820019, код 37975298 ГУ ДКСУ у м. Києві.

З врахуванням вищевикладеного, приходжу до висновку про доведеність тієї обставини, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.

Стаття 121 ЦПК України визначає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 4, 6 ЗУ «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 3, 11, 42, 79, 80, 118, 119, 120, 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про спонукання до виконання зобов'язань та відшкодування збитків (шкоди) - залишити без руху.

Надати позивачці строк в 2 (два) дні з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачці, що в разі невиконання вимог ухвали в указаний термін, матеріали позовної заяви будуть вважатись неподаними і повернуті їй.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяВ. С. Декаленко