Вирок № 67139364, 14.06.2017, Новосанжарський районний суд Полтавської області

копія

Справа № 542/764/16-к

Кримінальне провадження № 1-кп/542/1/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Стрельченко Т.Г.,

при секретарі - Нестеренко О.В.,

з участю прокурора - Дубович О.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників - адвокатів - Рябуха В.Я., Пятенко Є.Г.,

Литовченко Р.В.,

потерпілого, цивільного позивача - ОСОБА_8,

представника потерпілого -ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари, вул. Незалежності, 32, Полтавської області, кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, згідно ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, студента Полтавського кооперативного технікуму, не одруженого, не працюючого, згідно ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, студента Українського Державного Університету залізничного транспорту м. Харкова, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця с. Руденківка, Новосанжарського району, Полтавської області, жителя АДРЕСА_4, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22.03.2016 року близько 19.00 години ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, перебуваючи біля приміщення кафе «Мрія» у с. Руденківка, Новосанжарського району, Полтавської області, по вул. Миру, побачив ОСОБА_8, який був одягнений у військову форму та приїхав на автомобілі «Опель фронтера», зеленого кольору, д.н.з. «НОМЕР_1» до зазначеного магазину, щоб придбати продукти харчування. ОСОБА_1 у нецензурній формі висловився щодо ОСОБА_8 Останній зробив зауваження ОСОБА_1 та сів до автомобіля, щоб поїхати звідти.

Реалізуючи свій злочинний умисел на нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, ОСОБА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин витяг за одяг потерпілого з автомобіля і між ними виник словесний конфлікт, в ході якого умисно, протиправно, наніс ОСОБА_8 декілька ударів по голові і тулубу, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді гематоми в навколоочній області зліва, рани в області зовнішньої частини лівої бровної дуги, синця в області верхньої третини грудної клітки справа, які у своїй сукупності за ступенем тяжкості згідно висновків експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. ОСОБА_2 також в ході конфлікту на грунті неприязних відносин вдарив потерпілого по голові, чим спричинив згідно висновків експерта потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин в тім'яній області зліва, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_3 також в ході конфлікту на грунті неприязних відносин вдарив потерпілого по голові, тулубу, чим спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді синця в області спереду лівої вушної раковини, синця в області середньої третини грудної клітки зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_4 також в ході конфлікту на грунті раптово виниклих неприязних відносин наніс декілька ударів потерпілому в область голови, чим спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої виличної кістки, припухлість м'яких тканин в області правої щоки з переходом на область проекції гілки нижньої щелепи справа. Дані ушкодження, заподіяні ОСОБА_4 у своїй сукупності за ступенем тяжкості відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм довготривалого розладу здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав частково. Суду пояснив, що дійсно 22.03.2016 року близько 19 год. перебував біля кафе в с. Руденківка, де між ним і ОСОБА_8 спочатку виник словесний конфлікт, оскільки у автомобілі потерпілого знаходились діти, а він придбав в магазині алкогольні напої. В ході конфлікту він вдарив потерпілого. Потерпілий витяг з салону автомобіля сокиру і погрожував. Сокиру забрав ОСОБА_4 Ніхто більше потерпілого не бив, а ОСОБА_3 з ними не було. Просив вибачення у потерпілого.

Цивільний позов потерпілого про відшкодування моральної шкоди обвинувачений ОСОБА_1 визнав в розмірі 5000 грн. солідарно з кожного обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що перебував під час конфлікту 22.03.2016 року біля кафе в с. Руденківка. Його вдарив хтось пластиковою бутилкою. Він нікого не бив, бачив, що була штовханина між ОСОБА_1 і ОСОБА_8

Цивільний позов потерпілого обвинувачений ОСОБА_2 не визнав.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що не був присутнім біля кафе в с. Руденківка під час конфлікту. Будь - яких ударів потерпілому він не наносив, проти цивільного позову потерпілого заперечує.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що він ніяких тілесних ушкоджень потерпілому не наносив, а лише забрав у потерпілого сокиру та сокирою розбив заднє скло на автомобілі. Чому розбив скло автомобіля пояснити не може.

Цивільний позов потерпілого обвинувачений ОСОБА_4 не визнав.

Крім часткового визнання провини ОСОБА_1 та невизнання вини ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у скоєних злочинах, їх вина доводиться наступними доказами по справі.

Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 22.03.2016 року близько 19.00 години, він разом зі своїми друзями ОСОБА_10, ОСОБА_11 приїхали до магазину «Мрія», що знаходиться у с. Руденківка, Новосанжарського району, щоб придбати продукти. Після того, як потерпілий вийшов із магазину, сів до автомобіля, між ним та обвинуваченими виникла словесна сварка, яка переросла у бійку, в ході якої усі четверо: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 наносили йому руками та ногами тілесні ушкодження. У зв'язку з отриманим тілесним ушкодженням звернувся до Новосанжарської ЦРЛ, тривалий час лікувався, проходив судмедекспертизу. Цивільний позов підтримав і пояснив, що переніс стресову ситуацію, пережив фізичний біль у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Підтримує обвинувачення за ч.2 ст. 296 КК України.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона особисто бачила і тому стверджує, що саме ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_8 Пояснила, що 22.03.2016 біля магазину «Мрія» у с. Руденківка обвинувачені почали чіплятись, нецензурно виражатись у бік ОСОБА_8, після чого ОСОБА_1 витягнув ОСОБА_8 із машини, потім ОСОБА_2 наніс по голові удар ззаду зліва, далі до них приєднались ОСОБА_3 і ОСОБА_4, удари наносили систематично, один за одним, на її умовляння припинити бійку ніхто не реагував.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що 22.03.2016 вона була очевидцем конфлікту обвинувачених з потерпілим, в ході якого ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_8 Також свідок розповіла, що бачила, як ОСОБА_1 наніс потерпілому кулаком правої руки удар в область лівого ока, ОСОБА_4 - декілька ударів кулаками рук в область правої щоки, ОСОБА_3, стоячи зліва від потерпілого, наніс йому один удар в область лівого вуха та декілька ударів в область ребер.

Крім цього вина обвинувачених доводиться наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 та фототаблицями від 20.04.2016 року (т.2 а.с.87-88);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 з фототаблицями від 25.04.2016 року (т.2 а.с.90-93);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 з фототаблицями від 26.05.2016 року (т.2 а.с.94-97).

- висновком експерта № 68 (додатковий) від 22.04.2016 року, згідно якого потерпілому ОСОБА_8 були нанесені тілесні ушкодження у вигляді: закритий перелом правої виличної кістки, забій м'яких тканин в тім'яній області зліва, забій м'яких тканин і два садна в скроневій області справа, синець в області спереду лівої вушної раковини, рана в області зовнішньої частини лівої бровної дуги, гематома в навколоочній області зліва, забій м'яких тканин в області правої щоки з переходом на область проекції гілки нижньої щелепи справа, синець в області верхньої третини грудної клітини справа, синець в області проекції правого плечового суглобу по зовнішній поверхні, синець в області середньої третини грудної клітини зліва, синець в області проекції лівого тазо-стегнового суглобу по зовнішній поверхні утворились в результаті дії тупих предметів, можливо в строк і при обставинах, вказаних вище, і у своїй сукупності за ступенем тяжкості відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за критерієм довготривалого розладу здоров'я (т.2 а.с.99-100);

- висновком експерта № 48 від 24.03.2016 року (т.2 а.с.101-102);

- висновком експерта № 73 (додатковий) від 27.04.2016 року, де в протоколі додаткового допиту потерпілого від 20.04.2016 року ОСОБА_8 вказав на локалізацію, кількість та механізм утворення у нього тілесних ушкоджень, а саме: «…після чого ОСОБА_1 витяг мене із машини, а ОСОБА_2 наніс мені удар ззаду в голову, другим мені наніс удар ОСОБА_1 у ліве око. Я почав захищати голову руками і не пам'ятаю детально хто і скільки наніс мені ударів. Крізь шум бійки я чув як дівчата кричали, щоб мене не били, їм відповідали тільки лайкою. Світлана відтягувала деяких, але вони увертались і наносили удари. Останній удар був скляною пляшкою, який я пам'ятаю, після якого у мене побігла кров з лівої брови» ( т.2 а.с.103-104);

У протоколі проведення слідчого експерименту від 20.04.2016 року ОСОБА_8 вказав на локалізацію, кількість та механізм утворення у нього тілесних ушкоджень, а саме: «… потерпілий вказав, що перший удар йому наніс ОСОБА_2 в область лівої тім'яної частини голови, чим саме він наніс удар потерпілий не бачив… при цьому стояв позаду лівої частини тулуба потерпілого. На питання слідчого вказати, як саме йому було нанесено другий удар потерпілий вказав, що ОСОБА_1 правою рукою, зжатою в кулак, наніс один удар потерпілому в область лівого ока, при цьому ОСОБА_1 стояв навпроти потерпілого… В ході чого я відчував удари, але хто саме їх наносив та чим вказати не можу. Удари були в область ребер, голови, ніг, рук… Після чого, я встав з автомобіля та знову на мене напали вищевказані громадяни, я закрив обличчя та грудну клітку своїми руками та знову мене почали бити з різних сторін. Хто саме та чим наносили ушкодження я не бачив…».

У протоколі допиту потерпілого від 20.04.2016 року та в протоколі проведення слідчого експерименту від 20.04.2016 року ОСОБА_8 вказав на локалізацію та механізм утворення у нього тілесних ушкоджень, що взагалі не протирічить об'єктивним судово-медичним даним, виявленим у процесі проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_8 Але ОСОБА_8 не вказує точно на кількість нанесених йому тілесних ушкоджень.

Згідно цього ж висновку експерта у протоколі допиту свідка від 20.04.2016 року ОСОБА_10 вказала на локалізацію, кількість та механізм утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_8, а саме: «… Першим з машини ОСОБА_8 витяг ОСОБА_1, а перший удар ззаду зліва по голові наніс ОСОБА_2. На вмовляння, щоб хлопці припинили бійку ніхто з них не зреагував і до них приєднались ще двоє товаришів, які також почали наносити удари ОСОБА_8. Прямий удар від ОСОБА_1, який попав у ліве око, збив ОСОБА_8 з пантелику і в зв'язку з цим ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 збили його з ніг і почали наносити удари ногами в область ребер та хребта… Удари почали наносити систематично один за одним, а саме: ОСОБА_12 бив в обличчя кулаками; ОСОБА_3 наносив удари в область голови та ребер; ОСОБА_2 наніс удар пляшкою в область лівої брови… ОСОБА_12 витяг з автомобіля ОСОБА_8 сокиру і вибив заднє скло багажного відділення…» (т.2 а.с.87-89);

У протоколі проведення слідчого експерименту від 25.04.2016 року ОСОБА_10 вказала на локалізацію, кількість та механізм утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_8, а саме: «…Перший удар ОСОБА_8 наніс ОСОБА_2, який стояв зліва відносно ОСОБА_8 в область лівої частини голови, чим саме було нанесено удар я не бачила. Потім хтось з групи повалив ОСОБА_8 на землю та почали бити з різних сторін… Я бачила як ОСОБА_4 наніс один удар кулаком правої руки потерпілому в обличчя, правої щоки, та в цей час з іншого боку ОСОБА_3 наносив удари потерпілому в область ребер та обличчя з лівого боку… В усих трьох місцях з різних боків тілесні ушкодження наносив ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 (т.2 а.с.90-94);

У протоколі допиту свідка від 20.04.2016 року та в протоколі проведення слідчого експерименту від 25.04.2016 року ОСОБА_10 вказала на локалізацію, кількість та механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_8, що взагалі не протирічить об'єктивним судово-медичним даним, виявленим у процесі проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_8

Згідно висновку експерта № 92 (додаткова) у протоколі допиту свідка від 26.05.2016 року та в протоколі проведення слідчого експерименту від 26.05.2016 року ОСОБА_11 вказала на локалізацію, кількість та механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_8, що взагалі не протирічить об'єктивним судово-медичним даним, виявленим у процесі проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_8 (т.2 а.с.105-106);

Відповідно до висновків експерта № 90 (додаткова) від 24.05.2016 року та № 92 (додаткова) від 26.052016 року (за поясненнями свідка ОСОБА_11 та протоколу проведення слідчого експерименту з останньою) згідно яких ОСОБА_8:

ОСОБА_1 нанесено тілесні ушкодження у вигляді гематоми в навколоочній області зліва, рани в області зовнішньої частини лівої бровної дуги, синця в області верхньої третини грудної клітки справа, які у своїй сукупності за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;

ОСОБА_2 - у вигляді забою м'яких тканин в тім'яній області зліва, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень;

ОСОБА_3 - у вигляді синця в області спереду лівої вушної раковини, синця в області середньої третини грудної клітки зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень;

ОСОБА_4 - у вигляді закритого перелому правої виличної кістки, припухлість м'яких тканин в області правої щоки з переходом на область проекції гілки нижньої щелепи справа. Дані ушкодження у своїй сукупності за ступенем тяжкості відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм довготривалого розладу здоров'я (т.2 а.с.105-106).

Суд критично розцінює показання свідка ОСОБА_13 в частині того, що обвинувачений ОСОБА_3 в день події 22.03.2016 року в день його народження, постійно знаходився вдома, оскільки вони спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_8, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10, та вважає, що вона їх надала як зацікавлена особа з метою допомогти онуку уникнути відповідальності.

Свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що всі обвинувачені приходили 22.03.2016 року в вечірні години до магазину, коли в приміщенні знаходився ОСОБА_8.

Пояснення свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16 не спростовують висновків суду.

Оцінивши досліджені докази, виходячи із сукупності всіх обставин вчинених обвинуваченими діянь, суд погоджується з зміненою прокурором правовою кваліфікацією дій обвинувачених і кваліфікує:

- дії ОСОБА_1 по ч.2 ст.125 КК України - як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я;

- дії ОСОБА_2 по ч.1 ст.125 КК України - як умисне легке тілесне ушкодження;

-дії ОСОБА_3 по ч.1 ст.125 КК України - як

умисне легке тілесне ушкодження;

- дії ОСОБА_4 по ч.1 ст.122 КК України - як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму ВС України від 22.12.2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» дії, що супроводжувались погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями, що передбачають відповідальність за злочини проти особи.

При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, даних про особу, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинуваченим ОСОБА_1 вчинено злочин невеликої тяжкості (ч.2 ст.125 КК України).

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд не вбачає.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 не працює, не одружений, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, задовільну характеристику за місцем проживання, на диспансерному обліку у лікаря - нарколога не перебуває. Також суд зауважує, що саме ОСОБА_1 став ініціатором конфліктної ситуації біля кафе.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинуваченим ОСОБА_2 вчинено злочин невеликої тяжкості (ч.1 ст.125 КК України).

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд не вбачає.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.

Суд також враховує, що ОСОБА_2 не працює, навчається, не одружений, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, задовільну характеристику за місцем проживання, на диспансерному обліку у лікаря - нарколога не перебуває.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинуваченим ОСОБА_3 вчинено злочин невеликої тяжкості (ч.1 ст.125 КК України).

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд не вбачає.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.

Суд враховує, що він навчається, раніше не судимий, задовільну характеристику за місцем проживання, на диспансерному обліку у лікаря - нарколога не перебуває.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинуваченим ОСОБА_4 вчинено злочин середньої тяжкості (ч.1 ст.122 КК України).

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд не вбачає.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.

Суд враховує, що він не працює, раніше не судимий, задовільну характеристику за місцем проживання, на диспансерному обліку у лікаря - нарколога не перебуває.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

З урахуванням наведеного, необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження скоєння ними нових кримінальних правопорушень, суд вважає покарання, яке слід обрати в межах санкцій, відповідних статтей КК України, ОСОБА_4 у вигляді обмеження волі.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, його молодий вік, суд вважає за можливе звільнити його від призначеного покарання із іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав. Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст. 23 ЦК України може проявлятися у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.2001р., N 1 від 27.02.2009р., відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд погоджується з доводами потерпілого ОСОБА_8 про перенесені ним моральні страждання у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями і, враховуючи глибину душевних страждань потерпілого, характер діяння обвинувачених,з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди всього 60 тисяч грн., тобто по 15 тисяч грн. з кожного, як осіб, неправомірні дії яких знаходяться в причинному зв'язку із нанесеними тілесними ушкодженнями.

Речові докази по справі відсутні.

Судових витрат не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді арешту на строк три місяці.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обраховувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді двохсот годин громадських робіт.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. в дохід держави.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення один день позбавлення волі, згідно ухвал Новосанжарського районного суду від 06.09.2016 року та від 07.09.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.72 КК України 2 дні позбавленні волі перевести в обмеження волі відповідно до чого 2 дням позбавлення волі відповідають 4 дні обмеження волі.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 (п'ятнадцять) тисяч грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 (п'ятнадцять) тисяч грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, користь ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 (п'ятнадцять) тисяч грн.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, на користь ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 (п'ятнадцять) тисяч грн.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не обирати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя (підпис)

З оригіналом вірно

В.о. голови Новосанжарського районного суду

Полтавської області Т.Г.Стрельченко