Рішення № 67139165, 08.06.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/11929/15-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.Провадження № 22-ц/780/2275/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 46 08.06.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

08 червня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді - Мережко М.В.

суддів Ігнатченко Н.В., Суханової Є.М.

секретар Бобко О.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 організації «Садове товариство «Масив Оленівка» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні дорогою загального користування, знесення самовільно збудованого паркану та приведення земельної ділянки в стан, що існував до порушення та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 організація «Садове товариство «Масив Оленівка» про усунення перешкод у користуванні засобом обліку електроенергії лічильником, усунення перешкод у користуванні дорогою загального користування, знесення самовільно збудованого паркану та приведення земельної ділянки в стан, що існував до порушення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

В с т а н о в и л а

В листопаді 2015 року ГО СТ «Масив Оленівка» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні дорогою загального користування, знесення самочинно збудованого паркану та приведення земельної ділянки в стан, що існував до порушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач по справі є власником трьох земельних ділянок за № 56-58, що розташовані на території ГО СТ «Масив Оленівка». Відповідно до матеріалів генерального плану ГО СТ «Масив Оленівка» земельні ділянки відповідачки проходять вздовж дороги загального користування.

Позивачу стало відомо, що відповідач змінила межі своєї земельної ділянки збільшивши її за рахунок частини дороги земельного користування, винісши паркан на 0,36 м. на початок земельної ділянки з кадастровим номером 3222484200:03:003:5232 та поступово збільшила розміри земельної ділянки на 2,65 м. в кінці земельної ділянки з кадастровим номером 3222484200:03:003:5231, а також почала зводити на дорозі металевий паркан.

Позивач 03 серпня 2015 року уклав з ТОВ «Гео-Сервіс Україна» договір № 25/1 на проведення землевпорядних робіт за зазначеними земельними ділянками. За результатами проведених робіт позивачу було передано зведений кадастровий план та схема накладки земельної ділянки громадянки ОСОБА_2 на межі проїзду садового товариства «Оленівка», що розроблялася на підставі загальнодоступних матеріалів Публічної кадастрової карти та інформації, наданої головою садового товариства «Оленівка». На цій схемі зазначено, що власником земельної ділянки ОСОБА_2 встановлено паркан за межами земельної ділянки, визначеної Державним актом. Площа самозахопленої відповідачем земельної ділянки дороги загального користування складає 66 кв.м.

Крім того, внаслідок проведеної інженером-геодезистом 17 серпня 2015 року, топографо-геодезичної зйомки самовільно захопленої відповідачем земельної ділянки, було виявлено, що, перенісши паркан на територію дороги загального користування, відповідач фактично встановила паркан з бетонним фундаментом над лініями електропередачі, такими діями порушивши Правила охорони електричних мереж щодо здійснення землевпорядних робіт в охоронній зоні ліній електропередачі.

Посилаючись на викладене, з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог, позивач просив суд: зобовязати ОСОБА_2 привести земельну ділянку дорогу загального користування, що проходить вздовж меж земельних ділянок № 56-58 (згідно генплану с/т «Масив Оленівка»), за адресою: 08158, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютянка, с/т « Масив Оленівка») в стан, який існував до порушення, шляхом знесення самочинно збудованого паркану встановленого на вказані дорозі загального користування.

У грудні 2015 року третя особа ОСОБА_4 звернувся з самостійними позовними вимогами до ОСОБА_2, третя особа: ГО СТ «Масив Оленівка» про усунення перешкод в користуванні засобом обліку електроенергії лічильником та дорогою загального користування та зобовязання відповідача знести самочинно збудований паркан та приведення земельної ділянки в попередній стан, що існував до порушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він є членом ГО СТ «Масив Оленівка» та власником двох земельних ділянок за № 76 та № 77, що розташовані напроти земельних ділянок, які належать ОСОБА_2 Відповідач порушила його законні права та інтереси , не лише щодо права безперешкодного користування дорогою, але й щодо права на безперешкодний доступ до показань спожитої ОСОБА_4 електроенергії на лічильнику, що після встановлення паркану опинився на самовільно захопленій відповідачем території.

Посилаючись на викладене ОСОБА_4 просив суд: зобовязати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_4 в праві вільного доступу до засобів обліку електричної енергії (лічильника), що знаходиться за адресою: 08158, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютянка, с/т «Масив Оленівка», шляхом відновлення дороги загального користування вздовж меж земельних ділянок № 56-58 (згідно генплану с/т «Масив Оленівка») в стан, що існував до будівництва паркану на такій дорозі та вигрібної яким (каналізаційного колодязя); зобовязати ОСОБА_2 знести самочинно збудований бетонний паркан, що знаходиться за вказаною адресою, зі сторони дороги загального користування; зобовязати ОСОБА_2 засипати вигрібну яму (каналізаційний колодязь), що викопана на дорозі загального користування, що знаходиться за цією ж адресою.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2016 року відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті зустрічного позову. ( т.1 а.с. 89-90) .

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2016 року позови ГО СТ «Масив Оленівка» та ОСОБА_4 задоволено.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення ( т.1 а.с. 204 -205) .

Не погоджуючись із рішенням суду , ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції і межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як видно із матеріалів справи , позивач ОСОБА_3 організація «Садове товариство «Масив Оленівка» складається з п»яти первинних товариств з затвердженими та зареєстрованими уставами , правилами внутрішнього розпорядку і списками товариств . ( т.1 а.с. 7) .

Відповідно до п. 28 Статуту, Масив має право продавати і передавати підприємствам , організаціям і громадянам , обмінювати , здавати в оренду , надавати у тимчасове користування приміщення , споруди , обладнання , транспортні засоби, інвентар , сировину , інші матеріальні цінності, а також списувати з балансу основні фонди , якщо вони зношені або морально застаріли .( т.1 а.с. 11)

Відповідно до п. 10 Статуту Садового товариства «Масив Оленівка», основним завданням садового товариства є вирішення загальних питань з благоустрою територій, організації водопостачання, електрифікації, будівництву підїзних доріг, а також вирішення всіх інших питань товариства.

Відповідно до п.24 Статуту СТ «Масив Оленівка» проїзні дороги не є власністю садового товариства .

Відповідно до ч.ч.3- 6 ст. 35 Земельного Кодексу України земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року « Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК) , то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Виходячи із засад ст. 15 ЦПК України , суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених , невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів , що виникають із цивільних , житлових , земельних , сімейних , трудових відносин .

Відповідно до положень ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом вказаної норми особа, яка вважає, що її право порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (Цивільний Кодекс чи інший акт цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відсутність порушеного права , чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, способам ,визначеним законодавством є підставою для відмови у позові.

При ухваленні рішення суд відповідно до статті 212 ЦПК оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 ЦПК про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини , які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб , які беруть участь у справі , виник спір . Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях .

Землевпорядні роботи (роботи із землеустрою) обстежувальні, вишукувальні,топографо-геодезичні,картографічні,проектніта проектно-вишукувальні роботи, що виконуються спеціалістамиземлемірамиз метою складаннядокументаціїізземлеустрою.

Мета землевпорядних робіт створення документації з землеустрою, що містить сукупність нормативно-правових, економічних і технічнихдокументів, необхідних при вирішенні питань надання, передачі,викупу,відчуження, поділу або об'єднання земельних ділянок і зміни їхнього цільового призначення.

Посилання позивача на топографо-геодезичну зйому, проведену інженером геодезистом на підставі Договору № 17-08\15 від 17 серпня 2015 року (т.1 а.с.26-32) , як на доказ порушення відповідачем ОСОБА_2 Правил охорони електричних мереж, а також права позивача користування дорогою загального користування, колегія суддів не вважає належним і допустимим доказом відповідно до ст.ст. 57- 60 ЦПК України . Відповідно до договору проводились землевпорядні роботи, метою яких не є експертне дослідження щодо порушенням сторонами меж земельних ділянок , самовільного захвату , розмірів цих порушень , і в разі встановлення таких порушень, варіанти усунення порушень. Клопотання про призначення експертизи жодна із сторін не заявляла.

Крім того , як видно із матеріалів справи, будівництво електричних мереж садового товариства здійснено у 1997 році відповідно до проекту , розробленого кооперативом « Земля» при НДІ « Київземпроект». Проектом передбачено живлення усіх садових будинків членів товариства повітряними лініями напругою 0,4 кВ з улаштуванням повітряних уводів до будинків.

В результаті часткової реконструкції електричних мереж , яка була здійснена СММТ «Оленівка-2» в 2006 році , будо демонтовано ділянку ПЛ -0,4 кВ та прокладено КЛ-0,4 кВ , від якої підключені садові будинки , розташовані на земельних ділянках № 56-58 та № 76-77. Проектна документація на реконструкцію зазначених електричних мереж в СТ « Оленівка-2» відсутня. ( т.1 а.с. 47-50).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази належності ліній електропередач , крім того, як видно із тексту листа Управління з питань функціонування та реформування електроенергетичного сектора Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11 січня 2015 року № 32-09\01-1611 на ім.»я ОСОБА_4І( т.1 а.с. 47-50), земельна ділянка Як ОСОБА_2, так і ОСОБА_4 знаходяться на території СТ « Оленівка-2» , та відповідно до Статуту ГО « Садове товариства « Масив Оленівка», масив не має повноважень щодо вирішення будь-яких питань, що стосуються діяльності садового товариства « Оленівка-2» та інших первинних садових товариств, які створені за територіальним принципом у 1990 році ( п.23 Статуту ГО СТ « Масив Оленівка» ), а відтак у позивача відсутнє право на озернення із вказаним позовом до суду .

Відповідно до ст.ст.32-33 ЦПК України, позивач не просив залучити до участі у справі інших позивачів, або замінити позивача на належного . Будь -яких доказів самовільного захвату земель загального користування ОСОБА_2, порушення прав ГО СТ « Масив Оленівка», позивач не надав ні суду першої інстанції , ні суду апеляційної інстанції, а відтак висновок про задоволення вимог позивача ГО СТ « Масив Оленівка» є безпідставним .

Задовольняючи вимоги третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того,що дії відповідача ОСОБА_2 призвели до грубого порушення та посягання на право власності позивача ОСОБА_4 і його права потребують захисту .

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи.

Як видно із матеріалів справи, і ОСОБА_2 і ОСОБА_4 є членами садового товариства «Оленівка-2» .

Як видно із матеріалів справи, позивачем ОСОБА_4 порушені правила підключення струмоприймачів то лінії електропередач ( т.1 а.с. 51-53) , і відповідно до вимог Статуту садового товариства «Оленівка-2» , йому неодноразово пропонувалось усунути вказані порушення ( т.1 а.с.159 -162) .

Враховуючи, що будь-які докази, щодо самовільного захвату ОСОБА_2 земель загального користування ( проїзду), в матеріалах справи відсутні, відтак вимоги ОСОБА_4 в цій частині є безпідставними і задоволенню не підлягають. Позивач ОСОБА_4, відповідно до ст. 60 ЦПК України на підтвердження своїх вимог щодо наявності каналізаційного колодязя ( вигрібної ями) на земельній ділянці загального користування , належного ОСОБА_2, і що вказаний колодязь не відповідає будівельним , санітарним , іншим нормам , суду не надав , а відтак висновок суду першої інстанції про зобов»язання ОСОБА_2 засипати вигрібну яму є необґрунтованим, тому рішення в цій частині також підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України позивач належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог щодо порушенням його права саме ОСОБА_2 суду не надав.. Не надав таких доказів ОСОБА_4 і в суді апеляційної інстанції .

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог ,заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення підлягає скасуванню , з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позовів Громадського об»єднання садове товариство « Масив Оленівка» , ОСОБА_4.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316,. ,319 ЦПК України . колегія суддів ,-

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2016 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення .

У задоволенні позову ОСОБА_3 організації «Садове товариство «Масив Оленівка» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні дорогою загального користування, знесення самовільно збудованого паркану та приведення земельної ділянки в стан, що існував до порушення відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 організація «Садове товариство «Масив Оленівка» про усунення перешкод у користуванні засобом обліку електроенергії лічильником, усунення перешкод у користуванні дорогою загального користування, знесення самовільно збудованого паркану та приведення земельної ділянки в стан, що існував до порушення відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів .

Головуючий

Судді