Ухвала суду № 67138765, 14.06.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/2305/17

н/п 1-кс/766/6021/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2017 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого слідчого судді Радченко Г.А.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Антоненка С.О.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив: змінити відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід з

тримання під вартою та визначеним розміром застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів

для працездатних осіб, що складає 128000,00 грн., що була внесена на депозитний рахунок

ТУ ДСА у Херсонській області - на особисте зобов'язання та покласти обов'язки

передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу: повідомляти слідчого, прокурора та

суд про зміну свого місця проживання та роботи, не відлучатись з міста Херсона без дозволу

слідчого, прокурора, утримуватись від спілкування зі свідками за кримінальним

провадженням.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що слідчими військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України розслідується кримінальне провадження №42017230270000023 від 01 лютого 2017 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.

09 лютого 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

10 лютого 2017 року ухвалами слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області стосовно підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави та відсторонено від посади.

13 лютого 2017 року підозрюваний ОСОБА_2 звільнений з під варти у зв'язку із внесенням застави, як наслідок щодо останнього змінено запобіжний захід з тримання під вартою на заставу.

04 квітня 2017 року ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області стосовно ОСОБА_2 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді застави та виконання ним наступних обов'язків: повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи, не відлучатись з міста Херсона без дозволу слідчого, прокурора, утримуватись від спілкування зі свідками за кримінальним провадженням, строк дії яких закінчується 04 травня 2017 року.

03.05.2017 року ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області стосовно ОСОБА_2 продовжено застосування до покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 01.07.2017 року включно, а саме: повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатись з міста Херсона без дозволу слідчого, прокурора; утримуватись від спілкування зі свідками за кримінальним провадженням.

Досудове розслідування проводиться з 01.02.2017 року по теперішній час. На даний момент строк досудового розслідування продовжено до 09 липня 2017 року.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню. Запобіжний захід застосовується з метою запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого (ризикам):

1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду - слідчим не надано, та відповідно не доведено в суді, що ОСОБА_2 буде переховуватись від органів досудового слідства та суду. Сам ОСОБА_2 не прагне до таких дій.

2.Знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення - однак слідчий відповідно до клопотання не надав відповідних відомостей, доказів чи інформації щодо наявності такого ризику з боку ОСОБА_2 Крім того слідчим прокуратури направлено клопотання про відсторонення ОСОБА_2 від займаної посади.

3.Незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні - знову ж таки слідчий відповідно до клопотання не надав відповідних відомостей, доказів чи інформації щодо наявності такого ризику з боку ОСОБА_2

4.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється, обвинувачується. Однак урахування такої обставини для прийняття рішення передбачає встановлення правдоподібності та достовірності заявлених органом досудового розслідування фактичних обставин. Однак такі ризики на даний час відсутні.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено.

У кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу

досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим. Слід звернути увагу слідчого судді, суду на те, що відповідно до положень ст. 198 КПК висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,

обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров'я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного

проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з'ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів його сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов'язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об'єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Слід встановити наявність належного цій

особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо

вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір

доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчому судді, суду слід мати на увазі, що перелік обставин, які слід враховувати при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, не є вичерпним та підлягає розширеному тлумаченню з огляду на фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 мотивована вагомістю доказів про вчинення злочину та наявністю ризиків того, що підозрюваний може:

-впливати на потерпілих та свідків у справі;

-переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

В теперішній час ризики, які існували при обранні запобіжного заходу ОСОБА_2 - відпали.

Статтею 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на розгляд справи упродовж розумного строку. Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув'язненню будь-яким чином, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 09 грудня 1988 року, вимагає проведення судового розгляду стосовно затриманої особи у розумні строки після її затримання або звільнення цієї особи до розгляду справи (провадження) в' суді. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові у правосудді.

Разом із тим, поряд із міжнародно-правовими актами вимоги про здійснення кримінального провадження впродовж розумного строку закріплені і у національному кримінальному процесуальному законодавстві. Так, однією із засад кримінального провадження відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК є розумність строків, зміст якої розкривається у ст. 28 КПК. Неухильне дотримання положень цієї статті, яка, з-поміж іншого, покладає на суд обов'язок із забезпечення проведення судового провадження у розумні строки, є необхідною передумовою виконання завдань кримінального провадження та дотримання основоположних прав людини на усіх його стадіях.

Відповідно до вимог ч. З ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Оскільки на слідчого та прокурора у розрізі ст. 28 КПК України покладено спосіб здійснення своїх повноважень та те, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Відповідно до довідок наданих з ГУ ДФС у Херсонській області ОСОБА_2 не приймає участь у прийнятті рішень щодо призначення, проведення, складання актів перевірок ( передбачених ПК України) та винесення податкових повідомлень-рішень та не уповноважений відповідно до своїх повноважень право прийняття рішень щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочинати досудове слідство та виносити процесуальні рішення про закриття кримінальних проваджень.

На теперішній час відпала необхідність у запобіжному заході у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 та застави у розмірі 128000,00 грн. виходячи з наступного :

-По справі відсутні потерпілі яким завдано шкоду,

-З підозрюваним не проводиться будь яких слідчих дій з 10.02.2017 року,

-Цивільний позов до ОСОБА_2 - не заявлявся.

-ОСОБА_2 має постійне місце мешкання: м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Шевченка 40,

-Має постійне місце роботи , де працює тривалий час.

-ОСОБА_2 має на утриманні малолітню дитину : ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2,

-Раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався,

-На обліках в наркологічному та психіатричному диспансерах - не перебуває

-Характеризується позитивно..

-Має грамоти та нагороди у зв'язку з несенням служби на територіях де проводиться АТО.

-Є учасником бойових дій.

Тобто має відповідні міцні соціальні зв'язки, та покладені на нього як на підозрюваного обов'язки виконуватиме без необхідності у запобіжному заході у вигляді тримання під вартою та застави у розмірі 128000,00 грн.

Статтею 201 КПК України передбачено, що: «Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання».

В судовому засіданні підозрюваний та захисник просили клопотання задовольнити з викладених в ньому підстав.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст.201 КПК України - підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу.

Судом встановлено, що 09.02.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується:

- заявою ОСОБА_5 про вимагання у нього підозрюваним неправомірної вигоди;

- протоколом допиту ОСОБА_5 в якості свідка, в якому він вказує на факт вимагання ОСОБА_2 у нього неправомірної вигоди;

- протоколом освідування ОСОБА_2 від 08.02.2017 року;

протоколом огляду місця події від 08.02.2017 року під час якого було оглянуто сумку ОСОБА_2 в якій виявлено 3500 доларів США, на яких виявлено жовто-зелене світлення;

- наказом від 23.06.2016 року про призначення ОСОБА_2 на посаду заступника начальника відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління Головного управління ДФС у Херсонській області.

10.02.2017 року ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області стосовно підозрюваного ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави та покладено такі обовязки: повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатися з м. Херсона без дозволу слідчого, прокурора та утримуватися від спілкування зі свідками.

13.02.2017 року підозрюваний ОСОБА_2 звільнений з під варти у звязку із внесенням застави, у звязку з чим він вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням вищезазначених обовязків.

Ухвалами слідчого судді від 04.04.2017 року та 03.05.2017 року продовжено дію покладених обовязків до 01.07.2017 року.

Вирішуючи питання про наявність підстав для обрання запобіжного заходу та продовження дії обовязків по запобіжному заходу у вигляді застави, суд виходив з того, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, у зв'язку з чим зацікавлений уникнути відповідальності. З цією ж метою може незаконно впливати на осіб, які допитані як свідки та осіб, які можуть бути допитані як свідки.

Враховуючи в сукупності існування вищезазначених ризиків, тяжкість злочину та дані, що характеризують підозрюваного, суд прийшов до висновку, що більш м'який запобіжний захід, не зможе забезпечити належне виконання ОСОБА_2 процесуальних обов'язків та запобігти визначеним ризикам.

З огляду на пояснення сторін вбачається, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу та продовження обовязків не відпали та не зменшилися. Посилання захисника на те, що його підзахисний не порушує покладені на нього обовязки, є лише доказом ефективності такого запобіжного заходу як застава, а не підставою для його зміни.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-205, 207, 208, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання за необґрунтованістю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_6