Ухвала суду № 67135571, 14.06.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

№ 359/3619/17

Провадження №1-кп/359/297/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

Головуючого судді Гончарова О.М.

за участі прокурора Чуйкова В.С..

при секретарі Петрової О.О.

захисники Черних О.С., Декань М.В.

потерпілий ОСОБА_3

представник потерпілого ОСОБА_4

обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за У кримінальному провадженні № 42016111100000306 від 15.09.2016 року відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Модін Озінськогог району Саратовської області РФ, гр.-н України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимий , обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28. ч.2 ст. 365 КК України

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м.Борисполя, гр.-н України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий , обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28. ч.2 ст. 365 , ч.1 ст. 366 КК України

ВСТАНОВИВ

Ухвалою головуючого судді у вищезазначеному кримінальному провадженні 11.05.2017 року призначено підготовче судове засідання за участю сторін кримінального провадження.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просить призначити справу до судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6, їх захисники Черних О.С., Декань М.В. просять повертуни обвинувальний акт прокурору через його невідповідність вимогам КПК України.

Заслухавши думку сторін, ознайомившись з обвинувальним актом від 27.04.2017 року , реєстром матеріалів досудового розслідування, прихожу до висновку про невідповідність обвинувального акта КПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Структура викладення обвинувального акту свідчить, що після викладення фактичних обставин справи (а.с.2-6 обвинувального акту) , викладено суть обвинувачення за ч.1 ст.28. ч.2 ст. 365 КК України відносно ОСОБА_5 ( а.с.6) , та ОСОБА_6 ( а.с.10) в редакції:

ОСОБА_5, обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді інспектора роти № 4 батальйону УПП у м. Борисполі ДПП, діючи групою осіб із поліцейським роти № 4 батальйону УПП у м. Борисполі ДПП ОСОБА_7, будучи службовою особою правоохоронного органу, діючи умисно, 13.09.2016, близько 16 години 10 хвилин, перебуваючи поблизу магазину «Вигон» розташованого за адресою Київська область, м. Бориспіль по вул. Широка, 4, безпідставно, в порушення вимог ч. 1 ст.. 260 КУпАТІ, перевищив владні повноваження, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, передбачених ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 44, підпункту б) п. 1 ч. З ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», супроводжуючи їх насильством у виді застосування спеціальних прийомів боротьби.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді поліцейського роти № 4 батальону УПП у м. Борисполі ДПП, діючи групою осіб із інспектором роти №4 батальйону УПП у м. Борисполі ДПП ОСОБА_5, будучи службовою особою правоохоронного органу, діючи умисно, 13.09.2016, близько 16 години 10 хвилин перебуваючи поблизу магазину «Вигон» розташованого за адресою Київська область у м Борисполі по вул Широка, 4 безпідставно, в порушення вимог ч. І ст. 260 КУпАП, перевищив владні повноваження, передбачені вимогами ст. 7, ч. 1 ст. 44, підпункту б) п. 1 ч. З ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», супроводжуючи їх насильством у виді застосування спеціальних прийомів боротьби.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором. Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист, а як наслідок слугує беззаперечною підставою для скасування вироку суду. З обвинувального акту при формулювання обвинувачення є не зрозумілим : в чому полягав злочинний умисел обвинувачених, коли він виник, на що був направлений, в чому він виражався.

Відповідно до пункту 3 (а) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною радою України, обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення повинен бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

В порушення вимог кримінального процесуального закону України та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, формулюванню обвинувачення не є конкретним та зрозумілим для суду, обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження.

Недотримання вказаних вимог закону при складанні обвинувального акту порушує засади кримінального провадження, і зокрема засаду законності, яка полягає в неухильному дотриманні вимог міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України (п.1 ст.9 КПК), засаду забезпечення права обвинуваченого на захист (ст.20 КПК), а також унеможливлює виконання головуючим суддею вимог ст.348 КПК України щодо роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення до початку дослідження доказів у судовому засіданні.

Таким чином обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК Україні в частині:

- не містить належного формулювання обвинувачення, тобто короткого опису кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, способу, мотивів його скоєння, як зазначено в самому обвинувальному акті мотиви злочину не встановлені (в частині обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст.365 КК України) та час вчинення невстановлений (в частині обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст.366 КК України),

- формулювання обвинувачення не містить обставин, які характеризують об'єктивну та суб'єктивну сторону кримінальних правопорушень, вони наведені вкрай стисло, без зазначення способу вчинення, не вказано спрямованості умислу, мотиву дій та мети, які є обов'язковими при описуванні злочину, тобто відсутній повний опис об'єктивної сторони, а саме причинно- наслідкового зв'язку між діями обвинувачених та отриманням черепно-мозкової травми та травми потиличної частини голови потерпілим,

-не визначено якими саме діями були порушено обсяг наданих обвинуваченим повноважень, якими нормативними актами регулюється поведінка поліцейського та які саме конкретні дії мав вчинити у разі відсутності документів у людини, відмови від виконання вимог поліцейського працівник поліції, а які вчинив, та в чому конкретно полягає незаконність адміністративного затримання особи, оскільки в самому обвинувальному акті прокурор зазначив про право поліції здійснити затримання в порядку ст.ст. 260,262 КупАП,

-не зазначені конкретні об'єктивні ознаки спрямованості умислу та мотиву дій обвинувачених, а фактичні обставини, що характеризують об'єктивну та суб'єктивну сторону злочину, є незрозумілими та суперечливими, в одному контексті зазначається, що поліцейські мають право на адміністративне затримання, в іншому, що затримання було не законним,

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України підставою для повернення обвинувального акту прокурору може бути лише його невідповідність вимогам КПК, що жодним чином не стосується реєстру.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012 року № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що про повернення матеріалів кримінального провадження (обвинувального акта) прокурору суд постановляє відповідну ухвалу. Такою ухвалою суд зобов'язує прокурора усунути виявлені недоліки протягом визначеного ним розумного строку, який має бути достатнім для виправлення допущених недоліків.

Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, суд вважає за необхідне визначити даний строк 10 діб з дня отримання ухвали на виконання..

На підставі викладеного, керуючись ст. 314 КПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за № 42016111100000306 від 15.09.2016 року відносно ОСОБА_5, , обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28. ч.2 ст. 365 КК України та ОСОБА_6, обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28. ч.2 ст. 365 , ч.1 ст. 366 КК України, прокурору, який направив його до суду.

Під час доопрацювання скласти обвинувальний акт у відповідності до вимог ст. 291 КПК України.

Термін виконання ухвали визначити10 діб з дня отримання ухвали на виконання..

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом.

суддя Гончаров О.М.