Рішення № 67127368, 12.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі :

Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.СуддівКравець В.А., Мазурик О.Ф.при секретаріСинявському Д.В.,За участю представника позивача ОСОБА_5,

відповідача ОСОБА_6,

представника відповідача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року

У справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, третя особа Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року позов задоволено./т. 2 а.с. 1-8/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що його син ОСОБА_9 з моменту народження зареєстрований за його місцем проживання, проживав там до початку 2012 року, разом з ОСОБА_8 Після розірвання шлюбу, у власності позивачки залишились дві квартири та авто, а він безперешкодно бачився та спілкувався з дітьми, допомагав матеріально. Вказував на те, що з початку липня 2015 року йому чиняться перешкоди у спілкуванні з його сином ОСОБА_9, після чого за його позовом, 04.10.2016 р. Подільським районним судом м. Києва постановлено рішення про зобов'язання ОСОБА_8 не чинити перешкоди у вихованні сина та встановлено графік спілкування. Незважаючи на рішення суду, ОСОБА_8 постійно чиняться перешкоди у спілкуванні йому з сином, докази чого є матеріалах справи. Зазначав про те, що твердження суду першої інстанції про відсторонення від виховання сина, не відповідають дійсним обставинам справи. Також зазначав, що у провадженні суду наявна справа про скасування висновку служби у справах дітей про доцільність позбавлення його батьківських прав. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

№ справи 758/7053/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/5718 /2017Головуючий у суді першої інстанції: Декаленко В.С.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та ОСОБА_6, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 2000 року по 2010 рік та мають сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10-11).

Згідно відповіді Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації Служби у справах дітей від 06.07.2016 року за № 104/3-1246 (а.с.52) вбачається, що відповідач до Служби з заявами щодо усунення перешкод у вихованні або участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 не звертався.

Відповідно до довідки ГУ НП у м. Києві Подільського управління поліції від 08.07.2016 року за № 151-аз/125/53/01-2016 (а.с.53) вбачається, що у ході розгляду встановлено, що до Подільського УП ГУНП України в м. Києві будь-яких заяв та повідомлень пов'язаних з усуненням перешкод у спілкуванні сина ОСОБА_12 гр. ОСОБА_6 не звертався.

З відповіді на звернення ГУ НП у м. Києві Оболонського управління поліції від 11.07.2016 року за № 176-аз/115/51105-16 вбачається, що в ході перевірки встановлено, що протягом поточного періоду 2016 року громадянин ОСОБА_6 з заявами та скаргами з питань, пов'язаних з усуненням перешкод у спілкуванні та вихованні його сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1 не звертався.

Як вбачається з довідки Школа-Дитячий Садок «ЛАСТІВКА» (а.с.14) ...ОСОБА_9 поступив до 1-Б класу ШДС «Ластівка» 1 вересня 2014 року. Провчився в 1 класі вісім місяців. За цей період батько ОСОБА_9, ОСОБА_6, жодного разу в школі не з'являвся. Про життя та успіхи дитини в школі не цікавився, не приймав участі в допомозі та організації життєдіяльності класу. Оплату за харчування та екскурсії сплачувала мама ОСОБА_8.

Згідно відповіді на звернення КНП Центр первинної медико - санітарної допомоги № 1Оболонського району м. Києва від 16.09.2015 року вбачається, що дитина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у філії № З КНП «ЦПСМД № 1» Оболонського району з 17.06.2012 року їх батько ОСОБА_6 не звертався з письмовими заявами щодо питань про стан здоров'я дитини (а.с.15).

Відсутність звернення батька щодо стану здоров'я дітей підтверджується і довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Слален» від 25.08.2015 року за № 34 (а.с.16).

Також з рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20.12.2010 року встановлено, що сторони припинили подружнє життя, ведення господарства та бюджету з серпня, вересня 2008 року. (а.с.11).

Згідно рішення Подільського районного суду м. Києва від 11.07.2016 року з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто аліменти, вимоги позивачки відповідачем в судовому засіданні визнані (а.с.77-80).

Також судом встановлено, що відповідно до наданого суду висновку органу опіки та піклування Оболонської райдержадміністрації м. Києва від 27.09.2016 року за № 104-6736 (а.с.94-96 ), Комісією з питань захисту прав дитини Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації вивчені надані документи та рекомендовано позбавити батьківських прав ОСОБА_6 відносно його дітей: ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва, від 26 травня 2016 року, ОСОБА_15 було визнано батьком ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Діти проживають разом з матір'ю, ОСОБА_8 та ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався вимогами п. 2 ст.164 СК України про те, що батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, та п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» про те, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя - не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально-визначених норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти».

Встановивши, що після припинення сімейних відносин відповідач повністю самоусунувся від виконання батьківських обов'язків щодо дитини, не спілкується з сином, не проявляє до дитини батьківської турботи, не цікавиться її життям, освітою, станом здоров'я, не відвідує її, не турбується про її фізичний і духовний розвиток, не надавав матеріальної допомоги на її утримання та не намагався спілкуватись, та те, що відповідачем в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надано суду доказів в підтвердження об'єктивності невиконання ним своїх батьківських обов'язків, відсутність доказів в підтвердження його посилань на те, що йому чинились перешкоди в спілкуванні з дитиною з боку позивачки до моменту її звернення з позовом про позбавлення його батьківських прав після чого він став фіксувати свої дії виключно викликом працівників поліції, за період знаходження справи на розгляді в суді стан дитини свідчить про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав з метою саме захисту інтересів малолітньої дитини, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку про позбавлення відповідача батьківських прав.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно із ст. 3 «Конвенції про права дитини», прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 2 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин, зокрема ставлення батьків до дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведенні винної поведінки когось з батьків або їх обох з врахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити у задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Так, судом встановлено, що у шлюбі у сторін народилось троє дітей, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8, з яких відносно ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8 встановлено батьківство ОСОБА_15 рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26.05.2016 р. Сторони перебували у шлюбі та виховували всіх дітей протягом десяти років, з моменту народження спільний син сторін ОСОБА_9 проживав разом з батьками однією сім'єю, до початку 2012 року, після чого позивач ОСОБА_8 20.11.2013 р. зареєструвала шлюб з ОСОБА_15 Також встановлено, що між сторонами існують певні суперечки щодо виховання спільної дитини ОСОБА_9

Відповідно до довідки Форма №3 / а.с.62/, неповнолітній ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 як і ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстровані за місцем проживання відповідача - АДРЕСА_2.

Відповідно до акту обстеження умов проживання за цією адресою - для дітей створені належні умови для проживання / а.с.64/.

Відповідач ОСОБА_6 має постійне місце роботи, де позитивно характеризується / а.с.65/.

Доводи апелянта про спілкування з дитиною, до початку липня 2015 року підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями фото. / а.с.67-70/

Також відповідно до наданих доказів, відповідач ОСОБА_6 надавав нотаріально посвідчену згоду на відкриття візи та тимчасову поїздку неповнолітнього ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, коли до нього звернулись.

Таким чином, судом першої інстанції належним чином не вмотивовано власного висновку про обрання щодо відповідача такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року - задовольнити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 06 березня 2017 року - скасувати, постановивши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_8 /ІПН НОМЕР_1/ на користь ОСОБА_6 /ІПН НОМЕР_2/ судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 606 гривень 32 копійки.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: