Рішення № 67127363, 13.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Мирошниченко О.В.

№22-ц/796/5777/2017 Доповідач Кравець В.А.

Справа №752/11036/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Кравець В.А.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Мазурик О.Ф.

за участю секретаря Синявського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС» про відшкодування матеріальних збитків,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року ТОВ «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС» звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило стягнути з відповідача заборгованість за загальні послуги за Договором № ТС-022/13М від 01.07.2007 р. у розмірі 44 549,05 грн., пеню у розмірі 10 998,00 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 7 002,24 грн., 3% річних у розмірі 1 673,04 грн., a всього 64 222,33 грн. та вирішити питання судових витрат.

В мотивування вимог посилався на те, що 01 липня 2007 року між ТОВ «Трейдом-Сервіс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання послуг № ТС-022/13М із забезпечення умов отримання споживачем електричної енергії, забезпечення умов холодного водопостачання і водовідведення та інших загальних послуг із належного утримання будинку № 13М, розташованого в котеджному містечку «Сосновий бір» в смт. Козин Обухівського району Київської області.

В Додатку 1 до даного Договору Сторони встановили вартість загальних послуг (підпункт 3.4. пункту 3 Додатку 1) в розмірі, еквівалентному 150 доларам США, згідно курсу НБУ, встановленому на день здійснення оплати, що станом на момент укладання Договору становило суму в розмірі 757,50 грн. (станом на 01.07.2007 р. курс 1 долара США до гривні складав 5,05 грн.)

Натомість, в пункті 2.2. Договору сторони погодили, що оплата здійснюється в національній валюті України. Розмір оплати підлягає перерахунку у випадку зміни курсу долара США, відносно курсу на дату укладення Договору, більше ніж на 10 %, і здійснюється в сумі, еквівалентній сумі в доларах США, визначеній за офіційним курсом, встановленим НБУ на день здійснення розрахунків.

Відповідно до п. 2.5. Договору розрахунковий період оплати - один місяць. Термін внесення платежів не пізніше 30 числа місяця наступного за місяцем, в якому надавалися послуги.

Оплата за виконані роботи та послуги сплачується Споживачем в безготівковому порядку шляхом перерахунку на поточний рахунок Виконавця, зазначений в даному Договорі (п. 2.6 Договору).

Днем оплати вважається день отримання коштів Виконавцем на його поточний рахунок (п. 2.7 Договору).

Згідно із п. 3.4.1. Договору Споживач зобов'язаний у встановлений договором термін оплачувати надані послуги.

Проте, відповідач ОСОБА_1, незважаючи на те, що курс долара США від дати укладення Договору і до цього часу змінився більше, ніж на 10 %, порушує умови Договору, викладені в його пункті 2.2., а саме: починаючи з листопада 2014 р. сплачує не в повному обсязі суму за загальні послуги, і в розмірі, меншому ніж передбачено Договором, внаслідок чого і утворилась заборгованість перед Позивачем за надані, але несплачені загальні послуги в розмірі 44 549,05 грн.

Крім того варто зазначити, що за весь період дії Договору послуги надавались TOB «Трейдом-Сервіс» та приймались відповідачем без жодних зауважень та/або заперечень.

30 червня 2016 року позивач направив відповідачу Вимогу № 01-30/06 від 30.06.2016р. про сплату заборгованості за надані послуги в розмірі 44 549,05 грн. (донарахування несплачених сум за період листопад 2014 р. - травень 2016 p.), разом із оригіналом рахунку-фактури, яка була одержана відповідачем 05 липня 2016 року.

Відповідач Вимогу позивача не виконав, оплату донарахованих несплачених сум за надані загальні послуги не здійснив, що свідчить не лише про порушення умов Договору відповідачем, а й про ухилення останнього від виконання законних вимог TOB «Трейдом-Сервіс».

Відповідач допустив порушення умов п. 2.2. договору та підпункту 3.4. пункту 3 Додатку 1 до Договору, шляхом невиконання обов'язку із оплати наданих послуг в обсязі, передбаченому Договором, а розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором (донарахування несплачених сум за період листопад 2014 р. - травень 2016 р. - 19 місяців) становить 44 549,05 гривень, у зв'язку з чим ТОВ «Трейдом-Сервіс» звернувся до суду з даним позовом.

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому, з урахуванням уточнених вимог, просив стягнути з ТОВ «Трейдом-Сервіс» суму коштів у розмірі 521 226,26 грн. та вирішити питання судових витрат.

Свої вимоги мотивував тим, що в порушення своїх обов'язків за договором № ТС-022/13 М від 01.07.2007 року про надання послуг, укладеним між ним та ТОВ «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС», останній безпідставно, не дотримуючись умов договору, з 08 серпня 2016 року припинило постачання еклектичної енергії; з 30 серпня 2016 року припинено забезпечення холодного водопостачання, забезпечення умов водовідведення будинку за адресою: смт. Козин, ТІЗ «Сосновий бір», буд. 13 М, де проживає він зі своєю родиною.

Будинок повністю від'єднано від електричної мережі, електропостачання не здійснюється, повністю від'єднано та відключено від водопровідно-каналізаційної мережі, що підтверджується відповідними актами від 08.08.2016 року, 30.08.2016 року та не заперечується ТОВ «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС».

Крім того, він належним чином виконував умови Договору, зокрема, здійснював оплату регулярно в порядку та в розмірі згідно Договору та виставлених ТОВ «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС» рахунків на оплату. Внаслідок неправомірних дій ТОВ «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС» був вимушений невідкладно, за свій рахунок, встановити сонячні батареї та провести окрему каналізаційну мережу, з метою нормального функціонування та проживання своєї сім'ї в будинку.

Розмір збитків внаслідок неправомірних дій ТОВ «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС» підтверджується відповідними договорами із третіми особами про проведення робіт щодо відновлення роботи каналізаційної мережі. ТОВ «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС», всупереч умовам договору та не виконуючи норми законодавства України, своїми протиправними діями фактично змусив його самостійно забезпечити собі та своїй родині необхідні умови для нормального життя, чим й спричинив значних матеріальних збитків.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28 лютого 2017року первісний позов ТОВ «Трейдом-Сервіс» - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС» заборгованість за загальні послуги за Договором № ТС-022/13М від 01.07.2007 року у розмірі 44 549,05 грн., пеню у розмірі 10 998,00 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 7 002,24 грн., та 3% річних у розмірі 1 673,04 грн. разом 64 222, 33 грн. Вирішено питання судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного у повному обсязі, посилаючись на те, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з'ясувавши дійсні обставини спору.

Вказує на те, що судом першої інстанції не було застосовано імперативних норм Закону України «Про ціни і ціноутворення», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постанови Кабінету Міністрів «Про порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» до правовідносин, які випливають із укладеного договору між ТОВ «Трендом-Сервіс» та апелянтом від 01.07.2007 року № ТС-022/13М про надання послуг.

Крім того, судом не взято до уваги висновків Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва, за якими ТОВ «Трейдом-Сервіс» здійснює господарську діяльність без встановлення держаних регульованих цін та без дотримання стандартів, тарифів, норм, нормативів, порядків та правил при безпосередньому здійсненні господарської діяльності та укладанні договорів зі споживачами.

Вважає, що судом не встановлено чи правильно позивачем нараховувалась плата за загальні послуги, не враховано, що в позовній заяві суму плати за загальні послуги розраховано виходячи з курсу долара США на останній робочий день місяця, хоча згідно п. 2.2. договору курс долара США визначається на день здійснення розрахунків та про необхідність внесення такого курсу до Додатку 1 до Договору (п. 3.3.6. Договору).

В судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 свою апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав.

Представники ТОВ «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС» - Яременко В.В. та Горбайчук Л.В. проти апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду у справі залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи первісний позов ТОВ «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС», суд виходив з його доведеності та обґрунтованості.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд виходив з того, що ТОВ «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС» виконало належним чином свої зобов'язання за договором та законом, розірвавши з ОСОБА_1 договір в односторонньому порядку у зв'язку з неналежним виконанням останнім свої зобов'язань, а тому жодних правових підстав для стягнення збитків - немає.

Частиною 1 ст.303 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що в смт. Козин Обухівського району Київської області розташоване котеджне містечко «Сосновий бір», на території якого знаходиться 75 домоволодінь.

Згідно Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України TOB «Трейдом-Сервіс» є юридичною особою (код 33934588), юридична адреса - м. Київ, вул. Саксаганського, буд 67-Б.

01 липня 2007 року між TOB «Трейдом-Сервіс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання послуг № ТС-022/13М із забезпечення умов отримання споживачем електричної енергії, забезпечення умов холодного водопостачання і водовідведення та інших загальних послуг із належного утримання будинку.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Виконавець надає Споживачу послуги, зазначені в Додатку 1 до даного Договору, а Споживач своєчасно вносить плату за надані послуги в розмірі та згідно порядку, встановленому цим Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору, розмір щомісячної плати, на момент укладання цього Договору, становить суму, зазначену в Додатку 1 до даного Договору.

Згідно з п. 2.2. Додатку 1 до Договору, до загальних послуг, що надаються Споживачу за Договором, належать, зокрема:

2.2.1. щомісячні лабораторні дослідження якості питної води з наданням копії акту Споживачу, за його письмової вимоги;

2.2.2. освітлення вулиць;

2.2.3. утримання місць загального користування за забезпечення санітарного стану;

2.2.4. утримання доріг та пропускних пунктів в задовільному стані;

2.2.5. забезпечення вивозу сміття;

2.2.6. обслуговування системи резервного енергопостачання для безперебійного водопостачання та функціонування водовідведення, освітлення території;

2.2.7. надання поточних даних про обсяг спожитих Споживачем електроенергії, стоків води;

2.2.8. щомісячне надання Споживачу рахунків на оплату за експлуатаційне та комунальне обслуговування, спожиті енергію, стоки, воду;

2.2.9. ведення обліку по здійсненим Споживачем оплатам.

В Додатку 1 до даного Договору Сторони встановили вартість загальних послуг (підпункт 3.4. пункту 3 Додатку 1) в розмірі, еквівалентному 150 доларів США, згідно курсу НБУ, встановленому на день здійснення оплати, що станом на момент укладання Договору становило суму в розмірі 757,50 грн. (станом на 01.07.2007 р. курс 1 долара США до гривні складав 5,05 грн.)

Натомість, в пункті 2.2. Договору сторони погодили, що оплата здійснюється в національній валюті України. Розмір оплати підлягає перерахунку у випадку зміни курсу долара США, відносно курсу на дату укладення Договору, більше ніж на 10 %, і здійснюється в сумі, еквівалентній сумі в доларах США, визначеній за офіційним курсом, встановленим НБУ на день здійснення розрахунків.

Відповідно до п. 2.5. Договору розрахунковий період оплати - один місяць. Термін внесення платежів не пізніше 30 числа місяця наступного за місяцем, в якому надавалися послуги.

Оплата за виконані роботи та послуги сплачується Споживачем в безготівковому порядку шляхом перерахунку на поточний рахунок Виконавця, зазначений в даному Договорі (п. 2.6 Договору).

Днем оплати вважається день отримання коштів Виконавцем на його поточний рахунок (п. 2.7 Договору).

Згідно із п. 3.4.1. Договору Споживач зобов'язаний у встановлений договором термін оплачувати надані послуги.

З матеріалів справи убачається, що відповідач вимоги закону та договору не виконує та починаючи з листопада 2014 р. сплачує не в повному обсязі суму за загальні послуги, і в розмірі, меншому ніж передбачено Договором, внаслідок чого і утворилась заборгованість перед позивачем за надані, але несплачені загальні послуги в розмірі 44 549,05 грн.

30 червня 2016 року позивач направив відповідачу Вимогу № 01-30/06 від 30.06.2016 р. про сплату заборгованості за надані послуги в розмірі 44 549,05 грн. (донарахування несплачених сум за період листопад 2014 р. - травень 2016 p.), разом із оригіналом рахунку-фактури, яка була одержана відповідачем 05 липня 2016 року.

Відповідач Вимогу позивача не виконав, оплату донарахованих несплачених сум за надані загальні послуги не здійснив.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться й одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі №6-59цс13.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані договором послуги та про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі, 3% річних та пені.

Так, TOB «Трейдом-Сервіс» надіслано ОСОБА_1 лист (вих. № 11-28/04 від 28 квітня 2016 р.) з пропозицією розірвати Договір про надання послуг № ТС-022/13М від 01.07.2007 р. у зв 'язку з порушенням зобов 'язань з оплати за Договором та наявністю заборгованості за надані загальні послуги за період з листопада 2014 року по грудень 2015 року в розмірі 34 221,24 гривень, шляхом укладення Угоди про розірвання договору.

У листі повідомлялося також, що у випадку відмови від укладення Угоди про розірвання договору, даний лист вважається повідомленням TOB «Трейдом-Сервіс» про припинення Договору про надання послуг № ТС-022/13М від 01.07.2007 р. шляхом його розірвання в односторонньому порядку не пізніше 30 днів з дати отримання адресатом даної пропозиції. Даний лист отримано ОСОБА_1 10 травня 2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.5.3 Договору Договір може бути розірваний достроково лише при переході права власності на квартиру чи будинок до іншої особи.

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст. 651 ЦК України , яка встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи викладене, Договір № ТС-022/13М від 01.07.2007 р. був розірваний в односторонньому порядку всупереч вимог як договору так і вимог діючого законодавства , оскільки згоди ОСОБА_1 на розірвання договору не надавав, підстави ,за яких в односторонньому порядку позивач розірвав договір, договором не обумовлені, а тому подальші дії позивача по припиненню надання послуг знаходяться поза межами укладеного договору та суперечать його змісту , порушуючи права ОСОБА_1, як споживача послуг.

Отже, висновок суду першої інстанції, що надання послуг ОСОБА_1 було припинено після розірвання Договору № ТС-022/13 М від 01.07.2007 р. є передчасним і не ґрунтується на матеріалах справи, а також не відповідає вимогам закону.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_1 вказує на те, що діями відповідача порушено п. 3.1.7. договору, згідно якого: «Виконавець має право припинити надання тільки того виду послуг, оплата за яку від Споживача не поступила у встановленому Договором порядку. При цьому забороняється припинення надання інших послуг…»

Позивач належним чином сплачує всі послуги за Договором, окрім «Загальних послуг». Це підтверджується відсутністю претензій по оплаті інших, окрім загальних, послуг та предметом позовних вимог первісного відповідача за первісним позовом (де оскаржується неповнота оплати виключно за «Загальні послуги» за Договором).

П. 3.2.4. Договору прямо забороняє виконавцю в односторонньому порядку без письмового погодження зі споживачем змінювати режим надання послуг: «Зміна режиму надання послуг, їх вартості виконавцем в односторонньому порядку без письмового погодження із споживачем забороняється». Наразі, споживач письмового погодження про припинення надання послуг не надавав та попередженим про це не був.

Припинення надання послуги можливе лише у разі прострочення оплати, згідно п. 2.5., або порушення вимог п. 3.4.4. для проведення оглядів технічного стану інженерного обладнання, виконання ремонтних робіт та ліквідації аварії, до ліквідації заборгованості та оплати вартості відновлення надання послуг (п. 3.1.7. Договору)

Припиняється надання тільки того виду послуги, оплата за яку від споживача не поступила в установленому договорі порядку( п.3.1.7).

Відповідно до п. 4.2.4. у випадку припинення надання якоїсь із послуг, вказаних в цьому договорі і в п.2 додатку 1 до нього, Виконавець сплачує Споживачу штраф в розмірі 100 грн. за кожен день такого ненадання послуги та компенсує споживачу в повному обсязі збитки нанесені припиненням надання послуг (зміна мереж чи прокладка Споживачем нових мереж, встановлення Споживачем нового обладнання, устаткування та інше). Штраф рахується з 11 наступного дня, після дня складання акту, згідно п.3.3.5. договору. Нанесені Споживчу збитки сплачуються Виконавцем протягом 3-х (трьох) днів після отримання вимоги про їх оплату.

Отже, встановивши, що припинення послуг позивачу за зустрічним позовом відбулося з порушенням договору та у спосіб, не передбачений його умовами, колегія дійшла висновку, що TOB «Трейдом-Сервіс» зобов'язано сплатити позивачеві штраф у сумі 28 200 грн.: 9400 грн.(за припинення постачання електричної енергії 08.10.2016р.- 10.01.2017р.)- 9400 грн.(за припинення забезпечення холодного водопостачання 08.10.2016р. 10.01.2017р.), 9400 грн. (за припинення забезпечення холодного водопостачання 08.10.2016р.- 10.01.2017р.).

Що стосується відшкодування збитків, то колегія виходить з наступного.

Згідно п. 4 ч. З статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як убачається з матеріалів справи , позивач у зустрічному позові, мотивуючи підстави стягнення збитків, зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивач був вимушений невідкладно, за свій рахунок, встановити сонячні батареї, генератор та провести окрему каналізаційну мережу з метою нормального функціонування та проживання сім'ї в будинку.

Наразі, встановивши порушення права позивача припиненням постачання послуг, колегія не вбачає підстав до стягнення коштів, сплачених останнім за відповідними договорами із третіми особами про проведення робіт щодо відновлення постачання будинку електроенергією та відновлення роботи каналізаційної мережі, оскільки придбання устаткування та його монтаж у будинку позивача відбувався за ініціативою позивача, є його власністю у подальшому та не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, оскільки для відновлення свого порушеного права є реальні збитки, спрямовані , у даному випадку, на відновлення постачання послуг саме відповідачем, тобто особою, яка не у спосіб, визначений договором, припинила їх надання.

Отже, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції не у повній мірі дослідив обставини спору, та не перевірив докази, надані на обґрунтування позову в цій частині.

Таким чином, вважаючи зустрічний позов частково обґрунтованим, колегія дійшла висновку про задоволення його частково, стягнувши з відповідача штраф в сумі 28 200 грн.

Відповідно до ст..88 ЦПК України, ухвалюючи рішення в частині зустрічного позову, колегія присуджує з відповідача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення в частині вирішення зустрічного позову та ухвалення в цій частині нового рішення .

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Керуючись ст.218, 303,304,307,308,309, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, в наступній редакції.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС» про відшкодування матеріальних збитків - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС» на користь ОСОБА_1 28200 гривень штрафу за припинення надання послуг.

В задоволенні іншої частини зустрічного позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС» на користь ОСОБА_1 214 грн.22 коп. за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДОМ-СЕРВІС» на користь ОСОБА_1 235 грн.64 коп. за подання апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3745 грн.34 коп. судового збору за подання позову.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий

Судді