Ухвала суду № 67126861, 06.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"06" червня 2017 р. Справа №911/845/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017

у справі № 911/845/17 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті"

до Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України,

Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби

про визнання електронних торгів недійсними та стягнення 13 347 781,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 у справі № 911/845/17 позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 у справі № 911/845/17, у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний господарський суд визнав подані матеріали недостатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною третьою статті 94 ГПК України встановлюється, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Як вбачається з апеляційної скарги, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не додано доказів сплати судового збору, натомість, у прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 у справі № 911/845/17 до прийняття рішення апеляційною інстанцією.

Відповідно до п.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник вказує на те, що останній є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої, відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань.

При цьому, жодних доказів щодо відсутності асигнувань, скаржником не надано.

Отже, лише наведені обставини, без надання відповідних документів, не може вважатись підставою для відстрочення скаржнику сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (абзац 3 п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Натомість, рішеннями ЄСПЛ у справах „Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 (п. 33), та „Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні „справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Таким чином, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору у справі № 911/845/17, не підлягає задоволенню, виходячи із принципу рівності сторін.

Разом з цим, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що скаржник не позбавлений права повторно звернутись до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору із доданням належних та допустимих доказів майнового стану сторони.

Згідно п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін; клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом; особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги та становить у даній справі 110 119,38 грн. (110% від 100 108,53 грн., де 100 108,53 грн. - сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 вказаного Кодексу апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Оскільки Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не було сплачено судового збору за розгляд апеляційної скарги у встановленому розмірі, а клопотання про відстрочення сплати судового збору не задовольняється судом, апеляційна скарга не приймається Київським апеляційним господарським судом до розгляду та підлягає поверненню скаржнику.

Звернути увагу на те, що згідно із ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 у справі № 911/845/17 із доданими до неї документами повернути скаржнику.

3. Матеріали у справі № 911/845/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім