Рішення № 67125669, 14.06.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.06.2017р. Справа №905/911/17

за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м.Краматорськ в

особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа", м.Краматорськ

до відповідача ОСОБА_1 співвласників житла та допоміжних приміщень "Клубна-4",

м.Краматорськ

про стягнення заборгованості в сумі 227333,47 грн.

Суддя Г.В. Левшина

Представники сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго", м.Краматорськ в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа", м.Краматорськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 співвласників житла та допоміжних приміщень "Клубна-4", м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 227333,47 грн., у тому числі основний борг в сумі 175834,85 грн., інфляція в сумі 21032,76 грн., три проценти річних в сумі 5578,19 грн. та пеня в сумі 24887,67 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобовязань за договором про постачання теплової енергії та гарячої води №162 від 16.10.2013р. та додатки до нього, довідку з особового рахунку відповідача №000162, акти-рахунки за спірний період №162-12 від 08.12.2015р., №162-1 від 22.01.2016р., №162-2 від 22.02.2016р., №162-3 від 24.0.2016р., №162-4 від 18.04.2016р., акт на включення опалення від 25.12.2015р., акт відключення опалення від 16.10.2013р., розрахунок позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно позовної заяви ОСОБА_1 співвласників житла та допоміжних приміщень "Клубна-4", зареєстроване за адресою: 84302 м.Краматорськ, вул.Клубна, буд.4, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом (повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.04.2017р.).

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.42, 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

16.10.2013 р. між сторонами був підписаний договір №162 про постачання теплової енергії, за умовами якого енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобовязання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач (споживач) зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до договору на такі потреби: Опалення в період опалювального сезону (п.2.1 договору).

Згідно з п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №1838 від 14.12.2010р. «Про встановлення тарифа на теплову енергію ОКП «Донецьктеплокомуненерго», Розпорядженням голови Донецької обласної адміністрації №185 від 06.04.2011р. «Про встановлення річних норм споживання теплової енергії на централізоване опалення та підігрів питної води» та складають: теплова енергія 1 Гкал -238,79 грн.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2 договору).

Споживач за 3 днів до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.6.3 договору).

Договір набуває чинності з 16 жовтня 2013 р. та діє до 15 жовтня 2014р. (п.10.1 договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.11.4 договору).

Як встановлено судом, згідно наданих до матеріалів справи актів на включення опалення від 25.12.2015р., на відключення опалення від 16.10.2013р., актів-рахунків №162-4 від 08.12.2015р. на суму 7101,18 грн., №162-1 від 22.01.2016р. на суму 367489,86 грн., №162-2 від 22.02.2016р. на суму 50538,29 грн., №162-3 від 24.0.2016р. на суму 39016,69 грн., №162-4 від 18.04.2016р. на суму 16856,34 грн. позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію на суму 175834,85 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.6.4 договору №162 від 16.10.2013р. якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується відповідачем не пізніше 31 числа поточного місяця. У випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку

Споживачу, що не має приладів обліку, у випадку, коли вартість фактичного використання теплової енергії нижче від суми попередньої оплати, залишок (сальдо) розрахунків визначається як попередня оплата на наступний розрахунковий період (п.6.4.1 договору).

Кінцеві розрахунки за фактично спожиту теплову енергію споживач зобовязаний сплачувати не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим (п.6.5 договору).

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 175834,85 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та предявлено до стягнення з відповідача три проценти річних за період з 11.01.2016р. по 31.03.2017р. в розмірі 5578,19 грн. та інфляцію в розмірі 21032,76 грн.

Розрахунок інфляції та трьох процентів річних, проведений позивачем, є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.2.3 договору №162 від 16.10.2013р. передбачено відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно вказаного пункту договору позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 30.09.2016р. по 31.03.2017р. в розмірі 24887,67 грн.

За висновками суду, при нарахуванні суми пені позивачем порушено вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, за висновками суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 4757,94 грн. за період з 30.09.2016р. по 11.11.2016р., а решта вимог про стягнення пені в сумі 20129,73 грн. є неправомірною.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення пені в сумі 20129,73 грн. є неправомірним, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з теплопостачання підлягають частковому задоволенню в сумі 207203,74 грн., у тому числі основний борг в сумі 175834,85 грн., пеня в сумі 4757,94 грн., інфляція в сумі 21032,76 грн. та три проценти річних в сумі 5578,19 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Краматорськ в особі Виробничої одиниці «Краматорськтепломережа», м.Краматорськ до ОСОБА_1 співвласників житла та допоміжних приміщень "Клубна-4", м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 227333,47 грн., у тому числі основний борг в сумі 175834,85 грн., інфляція в сумі 21032,76 грн., три проценти річних в сумі 5578,19 грн. та пеня в сумі 24887,67 грн., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 співвласників житла та допоміжних приміщень "Клубна-4" (84302 м.Краматорськ, вул.Клубна, 4, ЄДРПОУ 38789596) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307 м.Краматорськ, пров.Земляний, буд.2, ЄДРПОУ 03337119) в особі Виробничої одиниці «Краматорськміжрайтепломережа» (84307 м.Краматорськ, пров.Земляний, буд.2, р/р 26001300371579 в ТВБВ №10004/0271 філії Донецького УАТ «Ощадбанк», МФО 35106, ЄДРПОУ 05540936) основний борг в сумі 175834,85 грн., інфляцію в сумі 21032,76 грн., три проценти річних в сумі 5578,19 грн. та пеню в сумі 4757,94 грн., всього заборгованість в сумі 207203,74 грн., судовий збір в сумі 3108,22 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 14.06.2017р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина