Ухвала суду № 67124750, 12.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 червня 2017 року м. Київ К/800/19075/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у справі за позовом Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

Красноармійське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 129667,60 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не мав правових підстав для зарахування коштів, сплачених Товариством на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за вересень та жовтень 2016 року, на заборгованість з інших платежів.

Позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що оскільки у відповідача існувала заборгованість за попередні періоди, що календарно виникли раніше, то суми сплачених платежів у жовтні та листопаді були автоматично обліковані у якості сплати заборгованості в порядку календарної черговості настання строків її сплати, як то передбачено положеннями Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів №21-2 від 27 вересня 2010 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач направив відповідачу повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», №24344/05/25 від 13 вересня 2016 року за вересень 2016 року на загальну суму 70286,01 грн. та №27328/05/25 від 11 жовтня 2016 року за жовтень 2016 року на загальну суму 59381,59 грн.

Згідно платіжного доручення № 635 від 27 жовтня 2016 року відповідачем сплачено 70286,01 грн. із призначенням платежу - відшкодування витрат на доставку пенсій за вересень 2016 року за Списком № 1.

Відповідно до платіжного доручення № 687 від 17 листопада 2016 року відповідач сплатив позивачу 59381,59 грн. із призначенням платежу – відшкодування витрат на доставку пенсій за жовтень 2016 року за Списком № 1.

Згідно витягу з картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01 вересня 2016 року по 01 листопада 2016 року станом на 01 листопада 2016 року за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 222206,43 грн. При цьому, наявні відомості про сплату відповідачем 70286,01 грн. у жовтні 2016 року та 59381,59 грн. у листопаді 2016 року.

Таким чином, відповідач сплатив заборгованість за вересень та жовтень 2016 року.

Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 02 червня 2016 року по справі № 21-166а15 право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній обставини і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а зазначені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у справі за позовом Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» про стягнення заборгованості.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Л. Іваненко