Ухвала суду № 67124484, 13.06.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Г.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"13" червня 2017 р. Справа № 806/2402/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "27" квітня 2017 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілгаз" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2016 року №0000504000 ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобілгаз" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000504000 від 20 травня 2016 року про застосування до ТОВ "Мобілгаз" штрафних санкцій у сумі 212549,94 грн., винесене Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області.

В обґрунтування позову зазначили про невідповідність висновків акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, дійсним обставинам.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0000504000 від 20 травня 2016 року, про застосування до ТОВ "Мобілгаз" штрафних санкцій у сумі 212549,94 грн..

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з такого.

Встановлено, що у період із 21.04.2016 року по 29.04.2016 року на підставі наказу від 19.04.2016 року №341 (а.с.112-113) та направлень на перевірку від 21.04.2016 №469, та №470 (а.с.110,111) проведено фактичну перевірку додержання Товариством з обмеженою відповідальністю "Мобілгаз" вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, нафтопродуктами, паливом моторним альтернативним, скрапленим газом.

Результати перевірки відображено в Акті №108/21/33649735 від 29.04.2016 (далі - Акт від 29.04.2016 року, а.с.55-56).

У висновках перевірки зазначено про порушення п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами) в частині не ведення в повному обсязі у порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

На підставі Акту від 29.04.2016 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000504000 від 20 травня 2016 року, яким до ТОВ "Мобілгаз" застосовано штрафні санкції в сумі 212546,94 грн. (а.с.15).

Не згода Позивача з висновками вказаного Акту та з прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням і стало підставою для звернення до суду.

Суд першої інстанції надаючи правову оцінку правовідносинам сторін та задовольняючи позовні зазначив наступне.

Встановлено, що 01.01.2016 ПрАТ "Житомирська пересувна механізована колона №6" (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобілгаз" (орендар) уклали договір оренди №010116 об'єкта нерухомості (а.с.90-93). Згідно п.1 Договору, орендодавець зобов'язується передати у строкове користування, а орендар зобов'язується прийняти приміщення за адресою м. Житомир, вул. Вітрука, буд.4-а. У п.2 Договору вказано, що метою оренди є експлуатація тимчасового збірно-розбірного пункту пропан-бутан станції технічного обслуговування автомобілів на зрідженому вуглеводному газі.

Також встановлено, що газ скраплений придбавався, зокрема, у Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК Коммерц" згідно Генерального договору №1507-020/ГА-КОМ від 02.07.2015, ТОВ "Укргазпетролеум" згідно договору "1202/02 від 12.02.2016, ТОВ "Євростандарт-автогаз" згідно договору №112/Г від 23.03.2015, ТОВ "Авантаж 7" згідно договору №03/02/14-1к від 03.02.2014 та зберігався у цистерні №1, №2 та в цистерні-причепі до автомобіля МАN.

Згідно договору оренди транспортного засобу від 15.06.2012 року (а.с.17) вантажний автомобіль НОМЕР_1 використовується орендарем (ТОВ "Мобілгаз") для перевезення скрапленого газу пропан-бутан.

Факт отримання позивачем скрапленого газу підтверджується видатковими накладними №30 від 12.02.2016 року, №1234 від 25.02.2016 року, №1739 від 18.03.2016 року, №1748 від 28.03.2016 року, №5842 від 16.04.2016 року, №286 від 21.04.2016 року, актами приймання-передачі, які містяться в матеріалах справи.

Згідно акту інвентаризації газу скрапленого, складеного ТОВ "Мобілгаз" станом на 16:01 21.04.2016, скраплений газ об'ємом 4861,88 л. знаходиться в ємності: цистерна №1; газ скраплений об'ємом 2771,27 л. знаходиться в ємності: цистерна №2; газ скраплений об'ємом 14361,28 л. знаходиться в ємності: цистерна-причіп, тип об'єкту автомобіль МАN.

Твердження представника Відповідача, що існування двох товарно-транспортних накладних суперечать одна одній та не можуть бути доказом правомірності зазначення позивачем в акті інвентаризації залишків газу в кількості 14361,28 л., як наявних в автомобілі «МАN» з цистерною-причіпом, який станом на початок проведення перевірки (16-00 21.04.2016) був відсутній на автозаправці спростовується наступним.

Згідно пояснень бухгалтера ТОВ "Мобілгаз" ОСОБА_3 (а.с.40,43), надходження 14361,28 л.скрапленого газу, які, як зазначено і в акті інвентаризації, станом на 21.04.2016 року перебували в цистерні-причипі автомобіля «МАN», надійшли до ТОВ «Мобілгаз» за товарно-транспортною накладною від 16.04.2016 року №Р5842 (а.с.141). Отримання вказаної кількості газу підтверджується і видатковою накладною від 16.04.2016 року №5842 (а.с.140). Вказані первинні документи (видаткова накладна та ТТН) підтверджують факт правомірності знаходження в зазначеному автомобілі лишків газу в кількості 14361,28 л., який зазначений і в акті інвентаризації 21.04.2016 року.

Твердження Відповідача, що згідно ТТН від 21.04.2016 року №21/04/4 автомобіль «МАN» виїхав о 18:27, тобто на момент проведення фактичної перевірки о 16:00 21.04.2016 року навіть не перебував у дорозі, однак скраплений газ вже був оприбуткований при його фактичній відсутності не заслуговують на увагу так як представник позивача пояснив, що скраплений газ об'ємом 14361,28 л. знаходився в автомобілі «МАN» на момент його виїзду в с. Городок для дозавантаження згідно ТТН від 21.04.2016 №21/04/4.

Зазначеної обставини Відповідачем не спростовано, а твердження представника відповідача про те, що позивач не міг дозаправити до залишків газу, що знаходились в цистерні, ще 21760 кг скрапленого газу, оскільки цистерна не може вмістити таку велику кількість газу суд не бере до уваги з тих підстав, що вказаний факт під час перевірки під сумнів не ставився. Окрім того, Відповідачем не проводились з цього приводу будь які експертні дослідження чи порівняльний аналіз технічних характеристик, заміри, тощо.

Окрім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що під час перевірки, яка тривала із 21.04.2016 року по 29.04.2016 року посадовими особами відповідача не було вчинено жодних дій, спрямованих на перевірку наявності чи відсутності цистерни-причепу зі скрапленим газом, не було оглянуто її та не зроблено відповідні заміри.

В матеріалах справи міститься Акт інвентаризації обсягів залишку пального від 29.04.20016 №107/21/33649735 (а.с.63-64). Вказаним актом не підтверджені відображені ТОВ "Мобілгаз" інвентаризаційних залишків пального станом на 01.03.2016 року. Проте таку інвентаризацію пального представниками податкового органу проведено лише щодо цистерн №1 та №2. Щодо цистерни-причепу інвентаризація в період перевірки (9 днів) проведена не була.

Відтак, суд дійшов вірного висновку, що відповідачем не здійснені передбачені чинним законодавством заходи щодо встановлення залишків пального у цистерні-причепі, а тому висновки, викладені в акті перевірки №108/21/33649735 від 29 квітня 2016 року, грунтуються на припущенням а тому є протиправними. Відповідачем не доведено і факт реалізації позивачем скрапленого газу, який, на переконання відповідача, не обліковано та знаходився в причепі-цистерні до автомобіля «МАN».

Щодо встановленого відповідачем порушення ТОВ "Мобілгаз" п.9.1 ст.9 наказу Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 №332 (зі змінами і доповненнями) в частині ненадання змінних звітів за формою №14-ГС, суд зазначив слідуюче.

Наказом Міністерства палива та енергетики, від 03.06.2002, №332 затверджено Інструкцію про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту" (далі - Інструкція).

Пунктом 9.1 Інструкції визначено, що на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ (скраплений вуглеводневий газ), результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою N 14-ГС.

Як зазначив в судовому засіданні представник відповідача, ненадання вказаного звіту форми №14-ГС свідчить про відсутність належного обліку товарів за місцем їх реалізації та/або зберігання.

Разом з тим, в Акті від 29.04.2016 вказано, що: "залишки скрапленого газу відповідно до бухгалтерської довідки ТОВ «Мобілгаз»... станом на 21.04.2016 року складають 19466,25 л ... відповідно до проведеної інвентаризації фактичні залишки складають 5104,97л.. Нестача складає 14 361,28 л" (а.с.56). Зазначена позиція підтримана як Головним управлінням ДФС у Житомирській області (рішення про результати розгляду первинної скарги від 02.07.2016 №631/6/06-30-10-01-01, а.с.143-144), так і ДФС України (рішення про результати розгляду скарги від 14.09.2016 №20005/6/99-99-11-03-01-29, а.с.145-146). Отже, відповідачем не заперечується наявність залишків газу скрапленого у цистерні №1 та №2 на підставі наданих Товариством первинних документів та актів інвентаризації, з наявністю яких позивач по справі і повязує належність ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та/або зберігання.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон №996-XIV) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону №996-XIV, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Частина 5 статті 8 Закону №996-XIV визначає, що підприємство, зокрема, самостійно визначає облікову політику підприємства, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського обліку), звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписанні бухгалтерських документів, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

В судове засідання представником позивача надано наказ №27 від 31.12.2015 "Про облікову політику підприємства" (а.с.147), відповідно до п.17 якого для обліку залишку пального використовуються змінні звіти за формою, розробленою підприємством відповідно до вимог чинного законодавства.

Приписами ч.1 ст.9 Закону №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, до документів, що є підставою для оприбуткування (обліку) товару за місцем їх реалізації, належать первинні документи щодо походження (руху) товару, наприклад: накладні на внутрішнє переміщення товару, податкові та видаткові накладні.

Порушенням порядку ведення бухгалтерського обліку товару за місцем їх реалізації є, зокрема, відсутність у суб'єкта підприємницької діяльності первинних документів, які підтверджують рух таких товарів. Тому, при відсутності зазначених документів, перевіряючі повинні були встановити факт реалізації позивачем не облікованих товарів.

Оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000504000 від 20 травня 2016 року винесено за порушення ТОВ "Мобілгаз" п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон), яким визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При визначенні розміру штрафної санкції відповідач посилався на ст.20 Закону, якою визначено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, із системного аналізу вказаних правових норм, суд дійшов вірного висновку, що штрафна санкція застосовується виключно за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Однак в акті перевірки факту реалізації скрапленого газу з цистерни-причіпу - не зафіксовано. Не містять такої інформації і пояснення бухгалтера ТОВ "Мобілгаз" ОСОБА_3.

Таким чином, відповідачем не доведено факту реалізації Товариством скрапленого газу, який, на переконання відповідача, не було обліковано та знаходився в причепі-цистерні до автомобіля «МАN».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов вірного висновку, що Відповідачем, в порядку виконання обов'язку передбаченого ч.2 ст.71 КАС України, не доведено законності та обґрунтованості прийняття спірного рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального або процесуального права, а тому підстави, визначені ст.202 КАС України, для скасування судового рішення - відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "27" квітня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" червня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобілгаз" вул. Вітрука 4-а,м.Житомир,10025

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

- ,