Ухвала суду № 67123829, 12.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/2776/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представник позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання недійсним адміністративного договору,-

ВСТАНОВИВ :

ФОП ОСОБА_2 17.12.2014 року звернувся до суду з позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області в якому просить визнати недійсним договір за № 201020111 від 20.10.2011 року про визнання електронних документів.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним рішенням Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області оскаржила його в апеляційному порядку. Просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, покликаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що договір № 201020111 від 20 жовтня 2011 року про визнання електронних документів за яким Мукачівська ОДПІ в особі ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2, який діє на підставі Свідоцтва з метою спрощення надання податкової звітності з використання телекомунікаційний каналів звязку уклали цей Договір. Предметом Договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів, отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів) поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного звязку або на електронних носіях, як оригіналу.

За Розділом ІІ цього Договору, подання Платником податку податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до органу ДПС здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», постанов Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року N 680 «Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу», від 28 жовтня 2004 року N 1452 «Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності», та Інструкції з підготовки і подання податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 N 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за N 320/15011.

Стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 №852-IV, визначає, що електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних; електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа;

Частина 2 статті 3 вказаного Закону, визначає правовий статус електронного цифрового підпису, і встановлює, що електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі по тексту - Інструкція №233).

Пунктом 1 розділу І Інструкції №233 визначено, що подання податкових документів в електронному вигляді - подання податкових документів до органів ДПС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

За пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу криптографічного захисту інформації, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції №233 податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Згідно підпункту 5.2 пункту 5 розділу ІІІ Інструкції №233, платник податків отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді.

Підпункт 5.3 пункт 5 Інструкції №233, визначає, що ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);

Згідно підпункту 5.4 пункт 5 надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;

Відповідно до підпункту 5.5 названого пункту платник податків після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

За приписами пункту 6 Інструкції, орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит: 6.1 видає два примірники договору; 6.2 записує на електронний носій платника податків безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; 6.3 приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; 6.4 звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору; 6.5 після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Додаток 2 цієї Інструкції, містить форму Журналу обліку договорів про визнання електронних документів, зокрема яка визначає, дату укладення договору, дату видачі договору, хто отримав, та підпис такої особи.

Враховуючи вищевикладене, платник податку може подати податкову накладну та/або розрахунок коригування до контролюючого органу в електронній формі виключно засобами телекомунікаційного зв'язку, за умови, що з контролюючим органом укладено договір про визнання електронних документів, а також проведено обмін посиленими сертифікатами відкритих ключів, сформованими акредитованим центром сертифікації ключів відповідно до порядку Інструкції №233.

Судом першої інстанції був допитаний в якості свідка (позивач) ОСОБА_2, пояснив суду, що особисто договір не підписував та не укладав, видавав довіреність за яким трьох осіб уповноважував на ведення справ частково. Свідок ОСОБА_4, 03 березня 2016 року, пояснив суду першої інстанції, що позивачу приходиться сином, оскаржуваний договір не підписував, ключі не отримував, не користувався електронною скринькою позивача.

Також під час розгляду справи в судом першої інстанції витребовувалось від Мукачівської ОДПІ оригінал договору № 201020111 від 20 жовтня 2011 року про визнання електронних документів на що відповідачем суду надано тільки електронну форму такого договору.

Оскільки на думку суду, предметом судового дослідження у даній справі є електронна форма Договору про визнання електронних документів, а тому 12 серпня 2016 року, за ухвалою суду витребувано було від Акредитованого центру сертифікації ключів «ІВК» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила та МефодіяАДРЕСА_1, номер засобу звязку тел. (031) 244-03-70), оригінали чи належним чином завірені копії документів, що подавалися фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 для отримання сертифікату та електронного ключа в період з 2011 року по теперішній час. Однак, такі докази суду не були надані.

Крім того, 03 березня 2016 року, судом першої інстанції витребовувалися від відповідача докази реєстрації адміністративного договору № 20102011 від 20 жовтня 2011 року в Журналі обліку договорів про визнання електронних документів ( за додатком № 2 Інструкції № 233).

11 березня 2016 року, на виконання Ухвали суду Мукачівська ОДПІ надала докази реєстрації договору № 20102011 від 20 жовтня 2011 року оферта ФОП ОСОБА_2, у вигляді Print Scrn - реєстрації адміністративного договору у журналі вхідної кореспонденції ДФС України договорів про визнання електронних документів на двох аркушах, однак такі докази не відповідають вимогам підпунктів 5.2, 5.3, 5.5 пункту 5 Розділу ІІІ Інструкції №233.

Крім того, доданий електронний вигляд журналу обліку договорів про визнання електронних документів не відповідає формі (додатку 2 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку № 233), зокрема відсутні відомості у Журналі обліку договорів про визнання електронних документів про дату укладення такого договору, дату видачі договору, хто отримав, та підпис такої особи.

Щодо вказаного апелянтом, що в електронній формі платником подавалась звітність з екологічного податку за 3 квартал 2011 року та 4 квартал 2011 року, останній поданий звіт в електронній формі був поданий 18.02.2013 року, з лютого по квітень 2013 року податкова декларація з ПДВ подавалась в ручному режимі без накладання електронно-цифрового підпису. Суд вважає за необхідне зазначити, що такі доводи жодним чином не спростовують встановлених судом фактичних обставин справи, а судом встановлено недолік адміністративного договору, у формі порушення письмової форми, що є підставою для визнання договору недійсним.

Виходячи із вимог статті 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржуваний адміністративний договір не відповідає положенням Інструкції № 233, а тому позовні вимоги задоволено правомірно.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 року у справі № 807/4070/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

ОСОБА_5

Повний текст ухвали виготовлено 13.06.2017 року