Ухвала суду № 67123534, 13.06.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року справа №805/4605/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Блохіна А.А., Компанієць І.Д., в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року по справі № 805/4605/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Схід» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс Схід» (далі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.11.2016 за № 0028961203/17863/10/05-15-12-03, № 0028971203/17864/10/05-15-12-03, яка таких, що суперечать нормам чинного законодавства, посилаючись на норми Податкового кодексу України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 № 1669-VII, розпорядження Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція» від 2 грудня 2015 № 1275-р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року позов задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.11.2016року за № 0028961203/17863/10/05-15-12-03 на суму 2608 грн. 35 коп. та за №0028971203/17864/10/05-15-12-03 на суму 28 187 грн. 67 коп.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що податковий борг не визнано безнадійним або таким, що підлягає списанню, терміни сплати узгоджених податкових зобовязань з орендної плати з юридичних осіб, визначених у податкових деклараціях з плати за землю за 2014, 2015 рік ТОВ «Алекс Схід» були сплачені з порушенням визначених ПКУ термінів сплати, що передбачає відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України. Посилається на те, що ДПІ у м. краматорську переглянуті періоди 2014 року, за якими здійснена несвоєчасна сплата орендної плати травень-серпень 2014 року, періоди несвоєчасної сплати орендної плати за 2015 рік залишені без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс Схід» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 33504912 та зареєстроване за юридичною адресою: 84307, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд.22, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем до податкового органу були подані податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 18 лютого 2014 року № НОМЕР_1 на суму 172 379 грн. 52 коп., за 2015 рік від 30 квітня 2015 року № НОМЕР_2 на суму 191 974 грн. 50 коп.

27 січня 2017 року позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок за 2014 рік, в якому позивачем нараховане до зменшення податкового зобов'язання на рік у сумі 60 039 грн. 35 коп., яким починаючи з травня 2014року по грудень 2014 року позивач зазначив до сплати 0грн.

27 жовтня 2016 року відповідачем була проведена камеральна перевірка з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань з орендної плати з юридичних осіб за травень-грудень 2014 року згідно податковій декларації за плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік № НОМЕР_1 від 18.02.2014 року та уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2014 № НОМЕР_3 від 15.09.2014 та квітень-вересень 2015 року згідно податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік № НОМЕР_2, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено акт від 27 жовтня 2016 року № 1840/05-15-12-03-33504912.

На підставі акту перевірки від 27 жовтня 2016 року, відповідачем 17 листопада 2016 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0028961203/17863/10/05-15-12-03, яким позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2608 грн. 35 коп. за платежем орендна плата з юридичних осіб та № 0028971203/17864/10/05-15-12-03, яким позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 28 187 грн. 67 коп. за платежем орендна плата з юридичних осіб.

Спірним питанням у справі, є правомірність нарахування податковим органом штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб з урахування положень Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За змістом пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як встановлено пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За приписами статті 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс Схід» знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції (далі - АТО), а саме, в м. Краматорськ Донецької області.

Відповідно до ст.. 6 Закону № 1669-VII (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), під час проведення АТО суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України (абзац перший статті 1 Закону № 1669).

Таким чином, нормами Закону № 1669-VII встановлено пільги щодо орендної плати за землю, що сплачується на відповідній території, зокрема, щодо податку який сплачується суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО. Зазначені норми Закону № 1669-VII не суперечать вимогам ПКУ.

Перелік земельних ділянок державної та комунальної власності, на які розповсюджуються пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, визначається виходячи з переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII.Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В подальшому , розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція». Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час. 2 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», яке опубліковано 8 грудня 2015 року.

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Краматорськ.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Краматорськ Донецької області у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, земельні ділянки також розташовані в м. Краматорськ, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, поширюються на позивача як платника земельного податку, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 25 липня 2014 року № 1997/05-4 позивачу засвідчено настання обставин непереборної сили з 15.04.2014року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів.

Згідно статті 10 Закону України № 1669 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобовязань є наявність у такого субєкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачу нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату ним грошових зобовязань із земельного податку, проте позивач виконав усі вимоги законодавства, які є підставою для звільнення його з 14 квітня 2014 року від відповідальності за неналежне виконання своїх зобовязань щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобовязань.

Що стосується посилання податкового органу на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 у справі № 805/1524/15-а, яка набрала законної сили 24.12.2015, якою відмовлено ДПІ у м. Краматорську у задоволенні позовних вимог про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб та сума податкового боргу з орендної плати залишена без змін, податковий борг не визнано безнадійним або таким, що підлягає списанню.

З цього приводу суд зазначає, що позивача звільнено від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобовязань на підставі Закону № 1669, який є спеціальним законом для спірних правовідносин, а тому його застосування не ставиться у залежність визнання податкового боргу безнадійним або таким, що підлягає списанню.

Крім того, у позивача наявний сертифікат Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили, яким засвідчено настання непереборної сили з 15.04.2014 року для Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Схід» (а.с. 82).

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивача (в силу закону) звільнено від відповідальності за неналежне виконання своїх обовязків щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобовязань.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст..ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року по справі № 805/4605/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Судді А.А. Блохін

ОСОБА_2