Ухвала суду № 67123485, 08.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2017 рокусправа № 808/4413/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 №Ф-168У.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що частина визначеної у вимозі суми заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вже стягнута у виконавчому провадженні №37277958 ВДВС Запорізького РУЮ за вимогою №Ф-110 від 01.03.2013, сформованою управлінням ПФУ в Запорізькому районі Запорізької області. Разом з тим позивач здійснює часткове погашення боргу за зведеним виконавчим провадженням ВП №39391181. Також, вказує на те, що виставлення вимог про сплату боргу кожного звітного періоду на загальну суму боргу, без урахування попередніх вимог, є порушенням чинного законодавства.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 №ф-168у.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування», пунктом 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та встановленою формою вимоги про сплату боргу вказано зазначення заборгованості станом на дату надіслання вимоги, тобто сума боргу, вказана у

вимозі зазначається повністю, що не являється багаторазовим стягненням боргу. Пунктом 6.4 зазначається,що вимога формується на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників та формується під одним порядковим номером до повного погашення суми боргу. Відповідно до пункту 6.9 Інструкції, якщо протягом наступного базового звітного періоду платник наростив суму боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження вимога подається до органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України тільки на суму зростання боргу. Тож відповідач не застосував ніяких спроб багаторазового стягнення боргу з платника, а діяв у межах інструкції.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягає на її задоволенні.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, місце і час апеляційного розгляду справи, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, у судове засідання не прибув.

Відповідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ДПІ у Запорізькому районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області 12 травня 2014 року складено та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф168-у, якою позивача зобов'язано протягом 10 дів з дня отримання вимоги сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10410,22 грн., з яких 10410,22 грн. - недоїмка, 0,00 грн. - штрафи та 0,00 грн. - пеня.

Підставою для формування та направлення позивачу оскаржуваної вимоги став висновок податкового органу про наявність у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 10410,22 грн.

Вважаючи податкову вимогу незаконною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваної вимоги відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення при прийнятті рішення, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в редакції, що діяла на час прийняття вимоги, встановлено, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Пунктом 6.4 Інструкції №455 визначено, що органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Згідно з пунктом 6.5 Інструкції №455 вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Матеріалами справи підтверджено, що 12.05.2014 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-168у, відповідно до якої станом на 01.05.2014 за ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість у сумі 10410,22 грн., яка є недоїмкою зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Заборгованості зі сплати штрафу, пені вимога про сплату боргу (недоїмки) не містить.

Однак з картки особового рахунку ФОП ОСОБА_1 вбачається, що станом на 30.04.2014 за позивачем наявна недоїмка у сумі 8870,98 грн. та пеня у сумі 1539,24 грн.

Отже, відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу з даними, що не відповідають даним облікової картки позивача, що є порушенням вимог пункту 6.4 розділу Інструкції №455.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що недоїмка зі сплати єдиного внеску, зазначена у спірній вимозі від 12.05.2014, виникла у позивача, в тому числі, у минулих звітних періодах з 2012 року, обліковувалась в установленому порядку ще органом Пенсійного фонду України, на відповідні суми недоїмки Пенсійним фондом формувались вимоги відповідно до приписів Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, які є виконавчими документами і які виконуються в примусовому порядку органами виконавчої служби.

Пенсійний фонд України здійснював дії щодо стягнення сум недоїмки за сплати єдиного внеску, а саме:

складено вимогу від 01.03.2013 №ф-110 на суму 4572,42 грн., яку передано на виконання державній виконавчій службі (виконавче провадження №37277958, постанова про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2013 у зв'язку з фактичним повним виконанням);

складено вимогу від 03.05.2013 №ф-110 на суму 1194,03 грн., яку передано на виконання державній виконавчій службі (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №39075947);

отримано виконавчий лист Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2013 у справі №0870/5183/12 на суму 2736,42 грн., який передано на виконання державній виконавчій службі (постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2013 ВП№37843082).

При переведенні позивача як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на облік з Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькому районі Запорізької області до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області, позивачу визначено борг зі сплати єдиного внеску минулих періодів, без урахування вказаних виконавчих документів.

Пунктом 6.9 Інструкції №455 передбачено, якщо протягом наступного базового звітного періоду платник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження вимога подається до органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України тільки на суму зростання боргу.

З огляду на те, що сума боргу, визначена контролюючим органом у спірній вимозі про сплату боргу не відповідає даним облікової картки позивача, при формуванні вимоги порушено норму пункту 6.9.Інструкції № 455, суд апеляційної інстанції вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, відповідно до статті 212 КАС України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко