Ухвала суду № 67123361, 14.06.2017, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 червня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/820/16-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув заяву дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про розстрочення виконання рішення суду.

в с т а н о в и в:

Дочірнє підприємство "Чернівецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулося до суду із заявою, в якій просить розстрочити виконання рішення суду про стягнення з дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” заборгованість в сумі 4527997,43 грн строком на чотири роки починаючи з 3 кварталу 2017 р. шляхом щоквартальної сплати коштів в сумі 323428,38 грн до 4 кварталу 2020 р.

Статтею 263 КАС України визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для призначення судового засідання для розгляду питання про розстрочення виконання судового рішення, суд враховує наступне.

Статтею 263 КАС України не врегульовані вимоги щодо форми та змісту заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Відтак, суд застосовує загальні норми КАС України, зокрема, ст. 106 КАС України.

В даному випадку, заява про розстрочення судового рішення не відповідає вимогам, встановленими ст. 106 КАС України, та містить такі недоліки.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Із матеріалів заяви видно, що заявником не додано копії заяви та доданих до неї документів особам, які беруть участь у справі.

Частиною ч. 3 ст. 106 КАС України також встановлено, що до заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI ).

Згідно ст. 1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 р." з 1 січня 2017 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн.

Таким чином, заявник, за подання даної заяви, зобов’язаний сплатити судовий збір у розмірі 480,00 грн. (0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Однак доказів сплати судового збору за подання заяви про розстрочку рішення суду до суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява про розстрочення рішення суду подана без додержання вимог ст. 106, КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Частина 1 ст. 108 КАС України передбачає, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, у якій зазначаються недоліки заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про розстрочку рішення суду, тому надає заявнику строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 106, 160, 165 та ч. 1 ст. 108 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву залишити без руху.

2. Встановити п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. Копію ухвали невідкладно направити заявникові.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатися неподаною і буде повернуто заявникові.

Ухвала, відповідно до ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.К. Левицький