Ухвала суду № 67123322, 07.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2017 рокусправа № 808/3192/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99)»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 808/3192/16

за позовом Державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99)»

до Східного офісу Держаудитслужби в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області

про скасування пунктів вимоги про усунення виявлених ревізією порушень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державна установа «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» (далі по тексту - Позивач) звернулася до суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (далі по тексту - Відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила скасувати пункти 3,4 вимоги Відповідача від 17.10.2016 року № 08-08-14-14/5504.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року відкрито провадження по даній справі.

В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначав, що пункти 3, 4 вимоги винесені необґрунтовано, висновки акту ревізії на підставі яких винесено оскаржувані пункти вимоги є також необґрунтованими, у звязку з чим вважає, що взагалі були відсутні підстави для винесення зазначеної вимоги, оскільки Колонія є кримінально-виконавчою установою закритого типу, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України та підпорядковується Управлінню Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, а виплати премії та матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам Колонії були здійснені на підставі листів ДПтС України та УДПтС України в Запорізькій області, які підлягають до безумовного виконання.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 808/3192/16 в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі (суддя - Батрак І.В.).

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що ні Колективним договором, ні Положенням про преміювання на 2013-2015 роки не було передбачено виплату премій працівникам колонії премій, що свідчить по порушення Позивачем приписів КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», Інструкції № 222, Колективного договору, Положення про преміювання на 2013-2015 роки. Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення без надання щорічної відпустки працівникам, яким у 2014 році таку допомогу вже було надано в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення також суперечить приписам вищенаведених правових актів, а тому пункти 3,4 вимоги Відповідача щодо усунення порушень законодавства є правомірними та обґрунтованими.

Позивач - Державна установа «Біленкіська виправна колонія (№ 99)», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 808/3192/16 та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що у Позивача в період з січня по листопад 2014 року були відсутні власні фінансові ресурси для преміювання працівників, разом з тим, наприкінці 2014 року джерелом фінансування - УДПтС в Запорізькій області було здійснено додаткове фінансування для можливості виплати премій, які і були нараховані згідно відповідного листа та розмір яких не є надлишково сплаченим. Таким чином, з огляду на те, що виплата премій передбачена внутрішніми локальними документами і було здійснене відповідне фінансування, порушення з боку Позивача відсутні. Також зазначено, що матеріальна допомога при наданні щорічної відпустки протягом 2014 року працівникам була виплачена частково, тому наприкінці 2014 року її розмір було донараховано до розміру місячного грошового забезпечення.

Відповідач - Східний офіс Держаудитслужби в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просили залишити останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану. Зазначали, що преміювання працівників та виплата останнім матеріальної допомоги було здійснено Позивачем з порушеням приписів чинного законодавства, при цьому посилання Державної установи «Біленкіська виправна колонія (№ 99)» на листи УДПтСУ в Запорізькій області та ДПтС України не може бути підставою для здійснення відповідних виплат з порушенням приписів нормативно-правових актів, оскільки відповідні листи носять рекомендаційний характер.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 808/3192/16 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника Відповідача.

У судовому засіданні, заслухавши представника Позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 29.06.2016 по 12.09.2016 (із зупиненням на період з 30.06.2016 по 03.07.2016 та з 20.07.2016 по 17.08.2016), відповідно до пункту 2.16 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на IІ квартал 2016 року, на підставі направлень від 24.06.2016 № 550-552, від 19.08.2016 № 738, Відповідачем проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Біленківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 99) за період з 01.01.2014 по 01.07.2016, за результатами якої складено Акт від 12.09.2016 № 08-21/7.

Акт ревізії № 08-21/7 від 12.09.2016 підписано Позивачем із запереченнями № 10/4539/8 від 23.09.2016 (вх. № 14-14-1937 від 23.09.2016).

Листом № 08-08-14-14/5463 від 13.10.2016 Позивачу надані висновки на заперечення, які наведені у порівняльній таблиці.

За результатами проведеної ревізії листом № 08-08-14-14/5504 від 17.10.2016 позивачем на адресу відповідача направлені обов'язкові вимоги щодо усунення порушень законодавства (а.с. 16-19), якими, зокрема, в пункті 3,4 зазначено:

ревізією питання правильності здійснення БВК №99 видатків на оплату праці встановлено, що в листопаді та грудні 2014 року особам рядового та начальницького складу, державним службовцям та працівникам, які не мають спеціальних звань виплачено премії, які не передбачені Колективним договором і Положенням про преміювання на 2013-2015 роки, що є порушенням ч. 2, 3 ст.97 Кодексу законів про працю України, ч.1 ст.15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР, пп. 8.2, 8.3 Інструкції №222, пп. 4.1.9, 4.1.10 Розділу 4 Колективного договору на 2013-2015 роки, пп.4, 6 Положення про преміювання на 2013-2015 роки та призвело до зайвого нарахування і сплати премій на загальну суму 114 447,29 грн., та як, наслідок зайвого нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму 39498,62 грн., зайвої компенсації податку доходів фізичних осіб в сумі 8268,75 грн.;

ревізією встановлено факт виплати матеріальної допомоги на оздоровлення без надання щорічної відпустки особам, яким протягом 2014 року відповідну допомогу вже було надано в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, як це передбачено пп.3) п.5 постанови Міністрів України від 07.11.2007 №1294, що є порушенням ч.2, 3 ст. 97 Кодексу законів про працю України, ч.1 ст.15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР, п.9.1 Інструкції № 222, пп.4.1.10, 4.1.24 Розділу 4 Колективного договору на 2013-2015 роки. Внаслідок зазначеного порушення зайво нараховано та сплачено матеріальної допомоги на оздоровлення на загальну суму 116590 грн., та, як наслідок, зайво нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування на суму 40456,73 грн., зайво компенсовано податок з фізичних осіб в сумі 17488,50 грн.

Не погоджуючись з вказаними пунктами вимоги щодо усунення порушень законодавства, Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив х скасувати.

Надаючи правову оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993 (далі - Закон № 2939-ХІІ) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Відповідно до п.7 ст. 10 Закону 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 (далі - Порядок №550) передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Щодо пункту 3 вимоги №08-08-14-14/5504 від 17.10.2016 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність його винесення, з огляду на наступне.

Проведеною ревізією встановлено, що у 2014 році при наданні працівникам премій встановлені факти надання премій, які не передбачені Колективним договором та Положенням про преміювання на 2013-2015 роки.

Так, на підставі наказів від 18.11.2014 № 164/ос, від 15.12.2014 № 183/ос, від 24.12.2014 № 185/ос, від 24.12.2014 № 186/ос, за підписом в.о. начальника Колонії Фалкє Є.З. працівникам Колонії надано премію за добросовісне та сумлінне ставлення до виконання своїх обов'язків, високі показники в роботі, проявлену ініціативу та винахідливість за підсумками роботи за 10 місяців 2014 року, а також по підсумками роботи за 2014 рік (а.с. 22-29).

Зазначені премії були виплачені відповідно до листа УДПтС в Запорізькій області від 18.12.2014 № 1/8-8093-Нв «Щодо додаткового фінансування», в якому зазначалось, що додатково виділенні кошти необхідно використати на виплату премій (для осіб рядового і начальницького складу з урахуванням компенсації податку з доходів фізичних осіб) (а.с. 26).

Відповідно до п. 4.1.9 Розділу 4 «Оплата праці» Колективного договору між адміністрацією і первинною профспілковою організацією атестованих та вільнонайманих працівників Біленьківської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99) на 2013-2015 p.p., прийнятого загальними зборами трудового колективу згідно протоколу від 29.12.2012 №07, зареєстрованого в Управлінні соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації за № 02 від 01.02.2013 (далі - Колективний договір на 2013-2015 роки), визначено здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу, державних службовців, вільнонайманих працівників, фахівців, службовців відповідно до їх особистого внеску в загальні результати діяльності установи.

Розмір премії кожному працівнику встановлюється щомісячно, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат. Конкретні умови, розміри і порядок преміювання працівників визначені у Положенні про преміювання, яке є додатком до Колективного договору на 2013-2015 роки (далі - Положення про преміювання на 2013-2015 роки).

Так, згідно з п.4 Положення про преміювання на 2013-2015 роки, розмір премії кожному працівнику встановлюється щомісячно, а також до державних та професійних свят за рішенням Балансової комісії установи.

Відповідно до п.6 Положення про преміювання на 2013-2015 роки, премія виплачується разом з виплатою грошового забезпечення (заробітної плати) у поточному місяці за результатами оперативно - службової та фінансово - господарської діяльності за минулий місяць.

Інших видів премій Колективним договором та Положенням про преміювання на 2013-2015 роки не передбачено.

Таким чином, відповідними внутрішніми локальними актами Позивача чітко визначено, що преміювання працівників може здійснюватися лише за минулий місяць, та не передбачено можливості стосовно виплати премій за кілька місяців за результатами виконаної роботи.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 95-BP договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про оплату праці» норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, означених генеральною, галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

Відповідно до ч. 8. ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV трудові відносини працівників кримінально-виконавчої служби регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).

Поряд з тим, підпунктом 2) п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Крім того, згідно п.8.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009 № 222, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.11.2009 за № 1040/17056 (далі - Інструкція № 222), преміювання здійснюється згідно із положенням про преміювання, що затверджується в кожному органі та установі, в межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення з урахуванням фактичних обсягів фінансування, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, а також фінансових можливостей підприємств установ виконання покарань.

Підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» керівникам надано право у межах затвердженого фонду оплати праці здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

Згідно із п. 10 Умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, від 17.06.2014 №957/5. зареєстрованого з Міністерстві юстиції України 19.06.2014 за №660/25437, преміювання працівників проводиться в межах затвердженого у кошторисах фонду оплати праці.

Керівники установ та організацій за погодженням з профспілковими комітетами затверджують положення про преміювання працівників, яким установлюються порядок і умови преміювання (категорії працівників, які підлягають преміюванню, періодичність виплати премій, показники преміювання, умови, за яких працівники не подаються для преміювання, та розміри премій).

За змістом п. 5 Положення про преміювання на 2013-2015 роки, яке є додатком до Колективного договору, преміювання здійснюється у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії грошового забезпечення (заробітної плати).

Крім того, п. 3 Положення про преміювання на 2013-2015 роки визначено, що преміювання проводиться без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

Отже, норми Положення про преміювання на 2013-2015 роки, яке є Додатком до Колективного договору, не допускають оплату праці нижче від норм, визначених чинним законодавством.

Поряд з тим, згідно ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 4.1.10 Колективного договору на 2013-2015 роки, виплата заробітної плати особам рядового і начальницького складу здійснюється згідно Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань №222 від 07.10.2009.

При цьому, п. 8.3 Інструкції №222 встановлено, що премія виплачується разом з виплатою грошового забезпечення в поточному місяці за результатами оперативно-службової діяльності за минулий місяць.

Колективний договір носить рекомендований характер, та, відповідно до ст. 14 Закону України «Про оплату праці», умови, які погіршують становище працівників, порівняно з чинним законодавством слід вважати рекомендованими, натомість, згідно Кодексу законів про працю та п.4 Рекомендацій № 44 премію можуть виплачувати за будь-який проміжок часу (місяць, квартал, рік), крім того, про преміювання працівників прописано в тимчасовому положенні установи від 11.01.2014.

Так, відповідно до п.4. Рекомендацій щодо визначення заробітної плати працюючих в залежності від особистого внеску працівника в кінцеві результати роботи підприємства, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.03.1999 №44, положення про преміювання робітників підприємства розроблюються роботодавцем або уповноваженим ним органом, узгоджуються з профспілками та включаються до колективного договору.

Так, Тимчасове положення про порядок та розміри поточного преміювання державних службовців та осіб, які не мають спеціальних звань в БВК № 99 та встановлення їм надбавки за високі досягнення у праці та виконання важливої роботи, не погоджено з органом профспілкової організації та підписано начальником ПЕВ Тюпа Т.П., яка не є працівником Колонії (а.с. 37).

Також судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно п 1.2. Колективного договору на 2013-2015 роки предметом даного договору є переважно додаткові, порівняно з чинним законодавством положення з оплати і умов праці.

Відповідно до п. 1.7. Колективного договору на 2013-2015 роки, положення даного колективного договору поширюються на всіх працівників, які мають спеціальні звання рядового і начальницького складу, та прийнятих на умовах трудового договору на підприємстві та установі, які відносяться до кримінально - виконавчої системи та профспілкової організації.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виплата у листопаді та грудні 2014 року працівникам Колонії (особам рядового і начальницького складу, державним службовцям та працівникам, які не мають спеціальних звань) премій, не передбачених Колективним договором та Положенням про преміювання на 2013-2015 роки є порушенням ч. 2, 3 ст.97 Кодексу законів про працю України, ч. 1 ст.15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР, пп. 8.2, 8.3 Інструкції №222, пп. 4.1.9, 4.1.10 Розділу 4 Колективного договору на 2013- 2015 роки, пп.4, 6 Положення про преміювання на 2013-2015 роки.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності пункту 4 вимоги №08-08-14-14/5504 від 17.10.2016, з огляду на наступне.

Проведеною ревізією встановлено факти надання працівникам Колонії матеріальної допомоги на оздоровлення всупереч умовам Колективного договору на 2013-2015 роки.

Так, у 2014 році на підставі наказу від 15.12.2014 №182/ос, підписаного в.о. начальника Колонії Фалкє Є.З., особам рядового і молодшого начальницького складу надано матеріальну допомогу на оздоровлення за 2014 рік у розмірі місячного грошового забезпечення та наказано бухгалтерії зробити перерахунок та нарахувати до зазначеного розміру (а.с. 42-44).

Натомість, п.4.1.24 Розділу 4 Колективного договору на 2013-2015 роки встановлено, що матеріальну допомогу на оздоровлення передбачено надавати разом із щорічною відпусткою.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, працівникам Колонії, зазначеним у наказі від 15.12.2014 № 182/ос, протягом 2014 року надано матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні їм щорічних відпусток.

Зазначена матеріальна допомога була надана працівникам Колонії відповідно до листів УДПтС від 02.12.2014 № 4/3-5721 та від 04.12.2014 № 1/8-7740-Нв «Щодо оплати праці персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України», якими передбачено додаткові кошти використати за кількома напрямами, в тому числі на виплату допомоги на оздоровлення, при цьому для осіб рядового і молодшого начальницького складу - у розмірі місячного грошового забезпечення (у випадку здійснення виплат у поточному році необхідно донарахувати до зазначеного розміру на дату першої виплати з обов'язковим виданням відповідного наказу) (а.с.38-41).

При цьому підпунктом 3) пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п.4.1.10 Колективного договору на 2013-2015 роки, виплата заробітної плати особам рядового і начальницького складу здійснюється відповідно до наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань № 222 від 07.10.2009.

При цьому, пунктом 9.1 Інструкції № 222 визначено, що особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває у розпорядженні, виплачується матеріальна допомога у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення для оздоровлення в разі вибуття в чергову відпустку.

Крім того, згідно із абз.2 п. 9.1 Інструкції №222, при зміні умов грошового забезпечення впродовж календарного року особам рядового і начальницького складу, які отримали матеріальну допомогу за поточний рік до зміни умов грошового забезпечення, розмір матеріальної допомоги не перераховується.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виплата матеріальної допомоги на оздоровлення без надання щорічної відпустки працівникам, яким протягом 2014 року відповідну допомогу вже було надано в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, як це передбачено підпунктом 3) пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, є порушенням ч. 2, 3 ст.97 Кодексу законів про працю України, затвердженого Законом України від 10.12.1971 №322-VIII, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР, п.9.1 Інструкції №222, пп.4.1.10, 4.1.24 Розділу 4 Колективного договору на 2013-2015 роки.

Внаслідок вищезазначеного порушення в грудні 2014 року працівникам Колонії зайво нараховано та сплачено матеріальної допомоги на оздоровлення на загальну суму 116590 грн. та. як наслідок, зайво нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 40456,73 грн. зайво компенсовано податок з доходів фізичних осіб в сумі 17488,50 грн.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 20 Бюджетного кодексу України органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями, є учасниками бюджетного процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Згідно з ч. 36 ст. 2 Бюджетного кодексу України, розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Відповідно до ч. 11 ст. 7 Бюджетного кодексу України одним з принципів бюджетної системи України є принцип відповідальності учасників бюджетного процесу, який полягає в тому, що кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність порушень, викладених у пунктах 3,4 обов'язкових вимог від 17.10.2016 №08-08-14-14/5504, а відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 808/3192/16 у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 808/3192/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 12 червня 2017 р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова