Постанова № 67123017, 13.06.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3742/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

13 червня 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про ухвалення додаткового судового рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” в особі філії “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування Припису від 12.07.2016 року №2.

Постановою суду від 06.02.2017 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано Припис Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 12.07.2016 року №2 .

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області повернуто апелянту.

Від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення стосовно судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно квитанції №17567 від 21.07.2016 року позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 1378,00 грн. (а.с.9 т.1).

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розподіл судових витрат - це покладання судом на сторону, не на користь якої ухвалене судове рішення, обов’язку відшкодувати (компенсувати) іншій стороні судові витрати.

Витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалене судове рішення, їй не компенсуються.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” в особі філії “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” обґрунтована, судові витрати документально підтверджені, а тому дана заява підлягає задоволенню шляхом стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за рахунок її бюджетних асигнувань судового збору, сплаченого позивачем у сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 98, 159 – 164, 167-168, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВ И В:

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” в особі філії “ІНФОКСВОДОКАНАЛ” (код ЄДРПОУ 26472133) судовий збір у розмірі 1378/ одна тисяча триста сімдесят вісім/ грн. 00 коп

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П.Марин