Постанова № 67122816, 13.06.2017, Луганський окружний адміністративний суд

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/607/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства Алчевський металургійний комбінат про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 20706696,09 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства Алчевський металургійний комбінат (далі Відповідач, ПАТ «АМК») про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 20706696,09 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році Відповідачу нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 20681877,84 грн., яку останній відповідно до ч.4 ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні повинен був сплатити до 15 квітня 2017 року. Також позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення Відповідачем сплати адміністративно-господарської санкції за період з 19.04.2017 по 20.01.2017 у розмірі 24818,25 грн. На підставі викладеного, Позивач просив суд стягнути адміністративно-господарську санкцію та пеню за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році у розмірі 20706696,09 грн.

08.06.2017 до відділу діловодства та обліку звернень громадян за вхідним реєстраційним номером 13252/2017 Відповідач надав заперечення на адміністративний позов (а.с.74-77), в обґрунтування якого зазначив, що ПАТ «АМК» здійснив всі залежні від нього заходи щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме своєчасно надав Позивачу звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою №10-ПІ, протягом 2016 року ПАТ «АМК» щомісячно інформував Алчевський міський центр зайнятості шляхом надання звітів про вакансії для працевлаштування інвалідів за формою №3-ПН. Відмов з боку ПАТ «АМК» у працевлаштуванні інвалідів не було. Протягом 2016 року Відповідачем самостійно було здійснено працевлаштування інвалідів (ОСОБА_1, ОСОБА_2В.), а також 1 особа працівник ПАТ «АМК», який втратив працездатність в період роботи і якому було призначено інвалідність, працевлаштовано на підприємстві у відповідності з медичними рекомендаціями.

Крім того, як зазначає Відповідач, з квітня 2014 по теперішній час промисловий майданчик ПАТ «АМК» знаходиться в зоні антитерористичної операції. У наслідок озброєних зіткнень було пошкоджено інфраструктуру Донецької залізниці, лінії електропередач, блокада озброєними особами автомобільних та залізничних колій негативно вплинуло на виробничий процес ПАТ «АМК», та стало підставою для консервації виробництва ПАТ «АМК». Однак, не зважаючи на такі обставини, Відповідач залишив вакансії для працевлаштування інвалідів та звітував про це до служби зайнятості весь час протягом 2014, 2015, 2016 року та по теперішній час.

Щодо наявності незайнятих робочих місць, Відповідач пояснив нестабільною ситуацією в Луганській і Донецькій області, озброєними зіткненнями, реально існуючою загрозою життю та здоровю громадян.

Відповідач вважає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором, обовязкова сплата яких передбачена законодавством України, а є заходами впливу порушника у сфері господарювання у звязку зі скоєнням правопорушення. Як зазначає Відповідач, нормами чинного законодавства на підприємство покладено обовязок створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обовязок їх працевлаштування. На підставі викладеного, Відповідач вважає вимоги Позивача щодо сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконану нормативу робочих місць необґрунтованими, у звязку з чим просив суд відмовити у їх задоволенні.

В судове засідання 13.06.2017 представники позивача та відповідача не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.68,71-72), надали до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.219,225).

Враховуючи положення частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов наступного.

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 14.04.2011 № 129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266, є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний номер 13396264) зареєстроване юридичною особою 24.12.1991, є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів і діє на підставі Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (а.с.6-8,9).

Згідно з підпунктом 1 пункту 5 Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Публічне акціонерне товариство Алчевський металургійний комбінат (ідентифікаційний код 05441447, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Вілєсова, буд.20А) є юридичною особою, зареєстрованою 30.03.1994, 10.09.2004, 14.01.2016 за №13841200000000084 виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області, також зареєстрований у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 27.05.2011 за №44/129/727 (а.с.12, 27-30, 218).

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-12 XII Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні з відповідними змінами та доповненнями (далі Закон № 875-XII).

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що Відповідач є роботодавцем, який відповідно до статті 18 Закону № 875-XII зобов'язаний виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 2, частини 3 статті 18-1 Закону № 875-XII рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Частиною 1 статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частиною 3 статті 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

На виконання вищезазначених норм 14.02.2017 Відповідачем було подано до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік форми № 10-ПІ, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві у 2016 році становила 11721 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства України встановлена інвалідність - 193 особи, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 № 875-XII 469 осіб (а.с.13, 85).

Позивачем самостійно визначена сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 20681877,84 грн., виходячи з розміру середньої річної заробітної плати штатного працівника на підприємстві у 2016 році в розмірі 74934,34 грн. та 276 робочих місць, призначених для працевлаштування інваліда і не зайняте ними (74934,34 грн. х 276 - 0 = 20681877,84 грн.).

На підставі поданого Відповідачем звіту форми № 10-ПІ Позивачем зроблено висновок про незабезпечення Відповідачем працевлаштування 276 інвалідів у 2016 році та необхідності сплати самостійно обчислених адміністративно-господарські санкції в розмірі 20681877,84 грн.

У зв'язку з порушенням Відповідачем терміну сплати вказаних адміністративно-господарських санкцій за період з 19.04.2017 по 21.04.2017 Позивачем на підставі приписів частини 2 статті 20 Закону № 875-XII нараховано пеню у загальному розмірі 24818,25 грн. (20681877,84 грн. х 0,04 %) х 3 дн = 20,12 грн). Разом сума адміністративно-господарських санкцій та пені складає 24818,25 грн.

Зазначений звіт форми № 10-ПІ передбачений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 із відповідними змінами "Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкцією щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів""), зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №117/13384 від 13.02.2007 та відповідно повинен враховуватись судом в розумінні вимог ст.70 КАС України є належним та допустимим доказом збору та розробки необхідної інформації для здійснення контролю Фондом соціального захисту інвалідів.

Судом також встановлено, що Відповідач протягом 2016 року у відповідності до вимог Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 з відповідними змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за №988/23520 подавав до Сєвєродонецького міського центру зайнятості звіти про наявність вакансій форми № 3-ПН, в яких зазначав про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, а саме вакансій підсобних робітників, що також підтверджується поштовими відправленнями (а.с.39-60, 90-181).

На підставі інформації, зазначеної в листі Сєвєродонецького міського центру зайнятості від 04.05.2017 №13/04-1379, Публічне акціонерне товариство Алчевський металургійний комбінат надавало інформацію про попит на робочу силу (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю. Інформація про наявність вакантних місць на підприємстві була доведена до відома безробітних з інвалідністю, але так як фактичне місце проведення робіт знаходиться на непідконтрольній території України, бажаючих працевлаштуватись на ПАТ Алчевський металургійний комбінат не виявлено. Відмов підприємства від працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями не було. Представник ПАТ Алчевський металургійний комбінат брав участь у проведенні «Ярмарки вакансій» для вирішення питання про працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями, які проводилися Сєвєродонецьким міським центром зайнятості за участю управління праці та соціального захисту населення, а саме 03.06.2016 (а.с.38).

Крім того, Відповідач самостійно прийняв 28.08.16 на посаду заступника начальника відділу інваліда 3 групи (безстроково) ОСОБА_2 Вадимовача, 26.12.2016 на посаду підсобного робітника інваліда 3 групи (безстроково) ОСОБА_1.

Вказані обставини підтверджуються наказом (розпорядженням) №34 від 26.12.2016 про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 26.12.2016 по 25.12.2017 (а.с.183), наказом (розпорядженням) №271 від 29.08.2016 про прийняття на роботу ОСОБА_2 Вадимовача з 29.08.2016 (а.с.185).

Наявність груп інвалідності у прийнятих на посади осіб підтверджується довідками МСЕК серія 2-20 СМ №101409 (а.с.184), серія 10 ААА №737554 (а.с.186).

Також Відповідачем було переведено 05.09.2016 інваліда 3 групи (безстроково з 19.09.2011) ОСОБА_3 на посаду оператора поста управління на гарячих роботах, що підтверджується наказом (розпорядженням) від 05.09.2016 №60 про переведення на іншу роботу ОСОБА_3 (а.с.188).

Наявність групи інвалідності у прийнятої на посаду особи підтверджується довідкою МСЕК серія 10 ААА №752638 (а.с.189).

Також, з матеріалів справи вбачається, що Відповідач наказом від 25.12.2015 №636 вніс доповнення до штатного розкладу на 2016 рік та створив робочі місця для працевлаштування інвалідів у кількості 492 штатних одиниць (а.с.190), які зазначені у доповненнях до штатного розпису (а.с.191-194), та в програмі працевлаштування інвалідів на ПАТ «АМК» (а.с.195).

Таким чином, суд установив, що Відповідачем вживалися заходи щодо працевлаштування інвалідів на вакантні посади у підприємстві.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За змістом статті 18-1 Закону України № 875-ХІІ вбачається, що пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Відповідач шляхом надання звітів про наявність робочих місць та потребу у працівниках (форма № 3-ПН) інформував центр зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів, брав участь у ярмарку вакансій для осіб з обмеженими можливостями.

Позивач не надав суду доказів на спростування зазначених обставин.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з Відповідача адміністративно-господарських санкцій, оскільки на останнього не покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись. При цьому обовязок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обовязком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 02.04.2013 у справі № 21-95а13 та від 26.06.2012 у справі № 21-105а12.

Отже, з урахуванням вимог статей 69-72 КАС України, Позивачем не доведено правомірність застосованих штрафних санкцій та, відповідно, правомірність нарахування пені. Вчинення Відповідачем правопорушення у сфері господарювання судом не встановлено, а тому відсутні підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій та пені, передбачених ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

За таких обставин, виходячи з аналізу положень вказаних вище нормативно-правових актів та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У звязку із відмовою в задоволені позову судові витрати зі сплати судового збору Позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 17, 69, 70, 71, 87, 94, 98, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства Алчевський металургійний комбінат про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 20706696,09 грн. відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя ОСОБА_4