Постанова № 67122425, 09.06.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2017 р. Справа №805/1831/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 09:49

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області щодо скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій та зобов’язання відповідача вчинити певні дії, за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, особисто

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 35 від 10.05.2017 року

ВСТАНОВИВ

04 травня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати дії Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області щодо примусового скасування реєстратора розрахункових операцій MINI-500.02 ME з модемом UNS-SM12.03, зав. № ПБ 57509336, фіскальний № НОМЕР_1 протиправними та поновити з 17.03.2017 року реєстрацію PPO MINI- 500.02 ME з модемом UNS- SM12.03, зав. №ПБ 57509336, фіскальний № НОМЕР_1 у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, розблокувавши передачу контрольно-звітної інформації від PPO на сервер Державної фіскальної служби по каналах GPRS-зв’язку.

Так, в обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неправомірність примусового скасування відповідачем реєстрації реєстратора розрахункових операцій, що йому належить. При цьому, позивач зазначає, що конструкція та програмне забезпечення PPO MINI-500.02 ME з модемом UNS-SM12.03, зав. № ПБ 57509336 відповідають документації виробника, тобто РРО повністю справний та ніяких заборон на роботу, окрім заблокованої відповідачем передачі контрольно – звітної інформації від РРО позивача на сервер ДФС України по каналах GPRS-зв’язку, не має. До того ж, підприємством – виробником ТОВ “ЮНІСІСТЕМ” введена функція про попередження вичерпання об’єму пам’яті за 30 денних звітів, а також індикація доступного об’єму пам’яті.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Повноважний представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував, посилаючись на відповідність його дій вимогам діючого законодавства. Крім того, у наданих до суду письмових заперечень, відповідач посилається на те, що строк експлуатації РРО з фіскальним номером НОМЕР_1 закінчився 30.01.2017 року, у зв’язку з чим і було складено рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій від 17.03.2017 року на підставі п. 4 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547.

Вислухавши у судовому засіданні позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи – підприємця з 24 березня 1997 року, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську з 19 серпня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серія В00 № 142950 та довідкою від 29.05.2000 року № 10585/17-113 про взяття на облік платника податків (а.с. 27-28).

Згідно довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій від 29.01.2010 року, Державною податковою інспекцією зарезервовано фіскальний номер НОМЕР_1 для реєстратора розрахункових операцій MINI-500.02 ME зав. №ПБ 57509336, виробник (постачальник) НВФ “ЮНІСІСТЕМ”, дата виготовлення 13.01.2010 рік, сфера застосування РРО роздрібна торгівля (а.с.22).

Реєстратор розрахункових операцій MINI-500.02 МЕ, зав. № ПБ 57509336, фіскальний № НОМЕР_1, зареєстрований у Державній податковій інспекції у м. Краматорську 01 лютого 2010 року, що підтверджується книгою реєстраторів розрахункових операцій, що знаходиться та ведеться відповідачем (а.с.14 )

Листом від 29.11.2016 року № 18218/10/05-15-08 ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області повідомило позивача про те, що його реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер НОМЕР_1 буде примусово скасований 30.01.2017 року, оскільки закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО відповідно до пункту 3 глави 4 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547 “Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій” зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.07.2016 року за № 918/29048 (далі по тексту – Порядок № 547).

Листом від 12.12.2016 року позивач звернувся до відповідача, в якому у відповідь на вказаний вище лист, повідомив ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області, що згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.09.2013 року у справі № К-25196 дії ДПІ у м. Краматорську щодо примусового скасування РРО визнано протиправними та просив відповідача надати посилання на протилежну судову практику щодо примусового скасування РРО. При цьому, позивач вказував, що має право працювати на РРО фіскальний номер № НОМЕР_1 доти виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО та збереження інформації у фіскальній пам’яті (а.с. 6).

Рішенням від 17.03.2017 № 3294/10-15-08 року про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій, ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області скасовано реєстрацію PPO MINI- 500.02 ME з модемом UNS-SM12.03, зав. № ПБ 57509336, фіскальний №0515004277 з 17.03.2017 року (а. с. 11 зворотня).

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що підставою для скасування спірного РРО, відповідач вказав на закінчення визначеним законодавством строку експлуатації РРО, що підтверджується датою виготовлення РРО, зазначеною у паспорті РРО, що передбачено п. 4 Порядку № 547.

03.04.2017 року позивач звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив поновити реєстрацію спірного РРО з 17.03.2017 року (а. с. 13).

Листом від 12.04.2017 року № 4241/10/08-05-15 у відповідь на вказану скаргу, ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області повідомило позивача про те, що скасування реєстрації РРО на підставі п. 4 Порядку № 547 може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Відповідно до наданих позивачем 29.01.2010 року копій документів для реєстрації РРО в ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС строк служби ЕККА не вказано, дата ведення в експлуатацію 30.01.2010 року, а тому, враховуючи, що строк служби ЕККА в експлуатаційній документації не вказано, то він становить 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску. У зв’язку з чим, враховуючи, що строк експлуатації РРО закінчився 30.01.2017 року, відповідачем було складено рішення про скасування реєстрації РРО з 17.03.2017 року (а.с. 11 ).

Як вбачається з паспорту спірного РРО позивача 3.021-003-02ПС (підпункт 3.3.9), середній строк служби ЕККА – 7 років, який визначений виробником Науково-виробничою фірмою «ЮНІСІСТЕМ». При цьому, суд зазначає, що кінцевий строк служби виробником у даному випадку не визначений (а.с. 12 ).

При цьому, відповідно до п. 10 паспорту РРО 3.021-003-02ПС технічне обслуговування в гарантійний та післягарантійний строки експлуатації виконується з метою підтримання працездатності ЕККА при їх використанні (п. 10.1). Технічне обслуговування виконує представник центру сервісного обслуговування (ЦСО), з яким укладено договір на сервісне обслуговування в гарантійний та післягарантійний строки експлуатації. У пункті 10.4 паспорту спірного РРО визначено ЦСО з яким укладено договір, а саме ТОВ “Мінтеп” (а.с. 30 зворотня).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки б/н від 04.04.2017 року, виданої ТОВ “Мінтеп” ОСОБА_1, в якій зазначено, що у реєстраторі розрахункових операцій MINI-500.02 ME з модемом UNS-SM12.03, зав. № ПБ 57509336, фіскальний № НОМЕР_1 станом на 04.04.2017 рік, конструкція та програмне забезпечення РРО відповідають документації виробника (а.с. 13 ).

Відповідно до п. 2 розділу 4 Порядку № 547 скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 2-10, 13 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб'єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Так, зокрема, відповідно до пп. 3, 4 п. 1 глави 4 Порядку № 547 примусове скасування реєстрації РРО здійснюється у таких випадках: вичерпано строк служби РРО, визначений у паспорті (формулярі) РРО та/або закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО.

Відповідно до п. 4 глави 4 Порядку № 547 посадова особа контролюючого органу протягом п'яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб'єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО. У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, копія довідки про скасування реєстрації направляється ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем по справі не було надано позивачу та суду доказів про здійснення відповідного запису до книги реєстраторів розрахункових операцій про скасування реєстрації РРО, та не надано відповідну довідку про скасування реєстратора РРО MINI-500.02 ME з модемом UNS-SM12.03, зав. № ПБ 57509336, фіскальний № НОМЕР_1, що належить позивачу.

Разом з тим, згідно наданих позивачем усних пояснень в судовому засіданні, відповідачем після складення рішення про скасування реєстратора РРО MINI-500.02 ME з модемом UNS-SM12.03, зав. № ПБ 57509336, фіскальний № НОМЕР_1 було заблоковано передачу контрольно-звітної інформації від PPO на сервер Державної фіскальної служби по каналах GPRS-зв’язку.

Порядок проведення розрахункових операцій суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначено статтею 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями, далі по тексту – Закон № 265)

Нормою статті 2 Закону № 265 визначено, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

Фіскальні функції, в свою чергу, Порядок № 547 визначає як здатність РРО забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані застосовувати РРО, включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування (п. 3 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Статтею 12 Закону № 265 визначено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затверджений наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 року № 547, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 року № 918/29048 (далі по тексту – Порядок № 547), поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту РРО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 року № 601, строк служби - це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

З урахуванням викладеного вище, суд відмічає, що головним призначенням реєстраторів розрахункових операцій є здатність реалізовувати фіскальні функції. Згідно наданої позивачем, до матеріалів позовної заяви, довідки від 04.04.2017 року, вбачається, що станом на 04.04.2017 рік конструкція та програмне забезпечення РРО відповідають документації виробника.

Також, суд відмічає, що кінцевий строк служби спірного РРО виробником не визначений, а визначений тільки середній строк служби.

Крім того, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, пунктом 2.3 паспорту спірного РРО 3.021-003-02П зазначено, що виробником ТОВ “ЮНІСІСТЕМ” введена функція про попередження вичерпання об’єму пам’яті за 30 денних звітів, а також індикація доступного об’єму пам’яті.

Разом з цим, суд зазначає, що жодного доказу стосовно того, що спірний РРО не відповідає технічному стану, а також не здатний забезпечувати фіскальні функції і бути пристроєм, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг) в розумінні статті 2 Закону № 265, відповідачем до суду не надано.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 11.09.2013 року К-25196/10 (2-а-23626/09/0570) .

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на матеріали справи, позивачем за подачу даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 1600,00 грн. згідно платіжного доручення № 89 від 04 травня 2017 року, які відповідно до даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» надійшли до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне присудити позивачу здійснені ним судові витрати.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про: визнання протиправними дій щодо примусового скасування реєстратора розрахункових операцій MINI-500.02 ME з модемом UNS-SM12.03, зав. № ПБ 57509336, фіскальний № НОМЕР_1 - протиправними та зобов’язання поновити реєстрацію реєстратора розрахункових операцій MINI-500.02 ME з модемом UNS- SM 12.03, зав. № ПБ 57509336, фіскальний № НОМЕР_1 у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, розблокувавши передачу контрольно-звітної інформації від PPO на сервер Державної фіскальної служби по каналах GPRS-зв’язку - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області щодо примусового скасування реєстратора розрахункових операцій MINI-500.02 ME з модемом UNS- SM12.03, зав. № ПБ 57509336, фіскальний № НОМЕР_1.

Зобов'язати Державну податкову інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області поновити з 17.03.2017 року реєстрацію реєстратора розрахункових операцій MINI-500.02 ME з модемом UNS-SM 12.03, зав. № ПБ 57509336, фіскальний № НОМЕР_1 у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, розблокувавши передачу контрольно-звітної інформації від PPO на сервер Державної фіскальної служби по каналах GPRS-зв’язку .

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот гривень) 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 червня 2017 року в присутності позивача та представника відповідача.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 13 червня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.