Постанова № 67122309, 08.06.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року Справа № 803/584/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк О.І.,

з участю представника позивача Вакуліча В.В.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Сторс" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клевер Сторс" (далі - позивач, ТзОВ "Клевер Сторс", товариство) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001181404 від 22 лютого 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДФС у Волинській області проведено фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів магазину Експрес-маркет «Сім-23», розташованого за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Соборності, 26, що належить ТзОВ "Клевер Сторс", за результатами якої складено акт перевірки від 03 лютого 2017 року №49/03/20/14/38273126 (бланк №000764). У вказаному акті перевірки зафіксовано порушення вимог пункту 2.2, 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України. Висновок відповідача мотивований тим, що перевіркою встановлено незабезпечення своєчасного (у день одержання готівкових коштів) оприбуткування готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів) на загальну суму 92 705,81 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Волинській області 22 лютого 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001181404 від 22 лютого 2017 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 463 529,05 грн.

Позивач не погоджується із висновками перевірки та вказаним податковим повідомленням-рішеннями з тих підстав, що під час проведення перевірки товариства, оформленої актом від 03.02.2017 року №49/03/20/14/38273126 (бланк №000764), перевіряючим було надано книги ОРО №3000282909р/1 та №3000282912р/1 від 20.12.2016 року, всі операції у яких були обліковані відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, а саме була здійснена фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках, які були належним чином проклеєні до книг ОРО.

Отже, єдиним порушенням у даному випадку є незаповнення працівником товариства книги обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків за певний період, однак, дане порушення є лише порушенням встановленого порядку ведення книги обліку розрахункових операцій.

Вважає, що фактів не фіксації сум фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (тобто фактичного неоприбуткування готівки в книзі ОРО) не було. Відповідальність у разі настання обставин описаних у акті перевірки (порушення встановленого порядку використання книги ОРО) передбачена п. 3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР, - сплата штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, ДФС України було порушено 20-денний строк для розгляду скарги та для надіслання повідомлення про продовження строку розгляду скарги, а тому скарга ТзОВ "Клевер Сторс" вважається повністю задоволеною, а податкове повідомлення-рішення №0001181404 від 22.02.2017 року скасованим.

Зазначає, що норма, яка припускає можливість застосування відповідальності за не оприбуткування готівки в касі прийнята не в якості Закону України, а в якості Указу Президента України. В той же час, згідно п. 113.3 ст.113 Податкового кодексу України визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується у порядку та у розмірах, встановлених чим Кодексом та іншими законами України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001181404 від 22 лютого 2017 року.

Представник відповідача у письмових запереченнях від 24.05.2017 року та у судовому засіданні адміністративний позов не визнав з тих підстав, що перевіркою ТзОВ "Клевер Сторс" зафіксовано порушення товариством вимог пункту 2.2, 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України. Головне управління ДФС у Волинській області при складанні акту перевірки та винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Податковим кодексом України та Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.34-35).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 26.01.2017 року №107, виданого Головним управлінням ДФС у Волинській області та направлень на перевірку від 26.01.2017 року №00000087 та №00000088 посадовими особами Головного управлінням ДФС у Волинській області проведено фактичну перевірку з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв у тому числі свідоцтва про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів магазину Експрес-маркет «Сім-23», розташованого за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Соборності, 26, що належить ТзОВ "Клевер Сторс", за результатами якої складено акт перевірки від 03 лютого 2017 року №49/03/20/14/38273126 (бланк №000764) (а.с.36-40).

В акті фактичної перевірки від 03 лютого 2017 року №49/03/20/14/38273126 зроблений висновок про порушення ТзОВ "Клевер Сторс" пункту 2.2, 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 року, зокрема, перевіркою встановлено незабезпечення своєчасного (у день одержання готівкових коштів) оприбуткування готівкових коштів без внесення відповідних записів у книги ОРО №3000282909р/1 та №3000282912р/1 від 20.12.2016 року на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів) РРО за період з 17 січня 2017 року по 26 січня 2017 року включно на загальну суму 92 705,81 грн.

Позивачем до Головного управління ДФС у Волинській області було подано заперечення на акт фактичної перевірки від 03 лютого 2017 року №49/03/20/14/38273126, яке за результатами розгляду управлінням було залишено без задоволення.

На підставі акту фактичної перевірки від 03 лютого 2017 року Головним управлінням ДФС у Волинській області 22 лютого 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001181404, яким до позивача за порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні та згідно з Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року №436/95 застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 463 529,05 грн.(а.с.10)

Вищевказане податкове повідомлення-рішення 06.03.2017 року було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до ДФС України. За результатами розгляду скарги було прийнято рішення №9146/6/99-99-11-03-01-25 від 27.04.2017 року, яким податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області №0001181404 від 22 лютого 2017 року залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення (а.с.11).

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Згідно із пунктом 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (з наступними змінами та доповненнями) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до значень термінів, наведених у пункті 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320), книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Пунктом 2.6 цього ж Положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Абзацом третім статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року № 436/95 (з наступними змінами та доповненнями) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у книзі ОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року №436/95). Вказана правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду України від 26.02.2013 року (справа №21-7а13), від 02.04.2013 року (справа №21-76а13), від 15.10.2013 року (справа №21-247а13), від 01.04.2014 року (справа №21-54а14), яка в силу вимог частини першої статті 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, при вирішенні даного спору, судом підлягав встановленню факт дотримання позивачем порядку оприбуткування готівки шляхом фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у книзі ОРО.

В судовому засіданні було оглянуто копії книг ОРО №3000282909р/1 та №3000282912р/1 від 20.12.2016 року та встановлено, що товариством за період з 17 січня 2017 року по 26 січня 2017 року включно не здійснено обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів) РРО на загальну суму 92 705,81 грн. (а.с.54-60).

Даний факт зафіксовано у книгах ОРО №3000282909р/1 та №3000282912р/1 від 20.12.2016 року записами посадових осіб ГУ ДФС у Волинській області, з яких вбачається, що станом на 27.01.2017 року здійснено облік готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів) лише по 16.01.2017 року включно.

Як вбачається з акту перевірки та книги ОРО №3000282909р/1 неоприбуткування готівки на суму 85 268,04 грн. підтверджується фіскальними звітними чекими (Z-звіти), в тому числі: за 17.01.17р. (Z-звіт №00006) на суму 9251,46 грн., 18.01.17р. (Z-звіт №00007) на суму 10436,88 грн., 19.01.17р. (Z-звіт №00008) на суму 9789,54 грн., 20.01.17р. (Z-звіт №00009) на суму 9362,44 грн., 21.01.17р. (Z-звіт №00010) на суму 7316,49 грн., 22.01.17р. (Z-звіт №00011) на суму 8164,13 грн., 23.01.17р. (Z-звіт №00012) на суму 7072,13 грн., 24.01.17р. (Z-звіт №00013) на суму 8784,17 грн., 25.01.17р. (Z-звіт №00014) на суму 8145,35 грн., 26.01.17р. (Z-звіт №00015) на суму 6945,45 грн. (а.с.48-52), які були роздруковані та підклеєні до розділу 1 книги ОРО, однак відповідні записи не були внесені до розділу 2 вказаної КОРО, копії відповідних сторінок книги ОРО приєднані до справи (а.с.53-56).

Як вбачається з акту перевірки та книги ОРО №3000282912р/1 неоприбуткування готівки на суму 7437,77 грн. підтверджується фіскальними звітними чекими (Z-звіти), в тому числі: за 17.01.17р. (Z-звіт №00006) на суму 1507,02 грн., 18.01.17р. (Z-звіт №00007) на суму 1003,96 грн., 19.01.17р. (Z-звіт №00008) на суму 32,85 грн., 20.01.17р. (Z-звіт №00010) на суму 379,15 грн., 21.01.17р. (Z-звіт №00012) на суму 75,73 грн., 22.01.17р. (Z-звіт №00013) на суму 126,93 грн., 23.01.17р. (Z-звіт №00014) на суму 1704,95 грн., 24.01.17р. (Z-звіт №00015) на суму 532,77 грн., 25.01.17р. (Z-звіт №00016) на суму 1021,54 грн., 26.01.17р. (Z-звіт №00017) на суму 1052,87 грн. (а.с.61-65), які були роздруковані та підклеєні до розділу 1 книги ОРО, однак відповідні записи не були внесені до розділу 2 вказаної КОРО, копії відповідних сторінок книги ОРО приєднані до справи (а.с.57-60).

Факт відсутності оприбуткування готівкових коштів на суму 92 705,81 грн. у книгах ОРО №3000282909р/1 та №3000282912р/1 від 20.12.2016 року у день їх фактичного надходження, а саме відсутність здійснення запису у КОРО з 17.01.2017 року по 26.01.2017 року включно підтверджується також поясненнями керуючої магазином ОСОБА_3, яка зазначила, що записи готівки у книгах обліку розрахункових операцій з 17.01.2017 року по 26.01.2017 року на підставі Z-звітів відсутні у зв'язку з тим, що не встигла їх здійснити (а.с.41).

Таким чином, товариством не було проведено оприбуткування готівки на суму 92 705,81 грн. (85 268,04 грн. + 7437,77 грн. = 92 705,81 грн.), так як у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у книзі ОРО, чого не було зроблено позивачем, чим порушено вимоги пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України.

Відповідно до абзацу третього статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року № 436/95 до товариства застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, тобто у розмірі 463 529,05 грн. (92 705,81 грн. х 5 = 463 529,05 грн.).

Суд не бере до уваги твердження представника позивача, що ДФС України було порушено 20-денний строк для розгляду скарги та для повідомлення про продовження строку розгляду скарги з таких мотивів та підстав.

Відповідно до вимог п.56.8 ст.56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Пунктом 56.9 ст.56 ПК України передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи скарга ТзОВ "Клевер Сторс" від 06.03.2017 року на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області №0001181404 від 22.02.2017 року отримана ДФС України 09.03.2017 року (а.с.28).

Відповідно до вимог пункту 56.9 ст.56 ПК України, ДФС України прийнято рішення від 27.03.2017 року №6052/6/99-99-11-03-01-25 про продовження строку розгляду скарги платника податків та письмово повідомлено про це ТзОВ "Клевер Сторс" до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Як вбачається зі штампу поштового відділення на наданій представником позивача копії конверта у якому надсилалось рішення ДФС України від 27.03.2017 року №6052/6/99-99-11-03-01-25 про продовження строку розгляду скарги ТзОВ "Клевер Сторс", дане рішення було отримане (прийняте) поштовим відділенням 27.03.2017 року, а не 30.03.2017 року, як зазначає позивач. Таким чином, суд вважає, що відповідачем не пропущений 20-денний строк для розгляду скарги та для повідомлення про продовження строку розгляду скарги, який сплив 29.03.2017 року, а отже твердження представника позивача, що скарга платника податків вважається повністю задоволеною, а податкове повідомлення-рішення №0001181404 від 22.02.2017 року скасованим є безпідставними.

Суд також не бере до уваги твердження представника позивача про неможливість застосування відповідальності за не оприбуткування готівки на підставі Указу Президента України з наступних підстав.

8 червня 1995 року між Верховною Радою України та Президентом України був прийнятий Конституційний Договір № 1к/95-ВР про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 25 цього Конституційного Договору Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

12 червня 1995 року Президент України видав Указ № 436/95, яким, зокрема, врегулював питання відповідальності суб'єктів господарювання за неоприбуткування у касах готівки.

6 липня 1995 року було прийнято Закон № 265/95-ВР, у якому передбачено, крім іншого, відповідальність суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону.

Так, розділом V Закону № 265/95-ВР визначено вичерпний перелік порушень, за які передбачено фінансові санкції, у якому відсутнє таке порушення, як неоприбуткування у касах готівки, а отже й не встановлена відповідальність за це.

Водночас зазначене питання прямо врегульоване в Указі Президента України № 436/95. Зокрема, абзацом 3 статті 1 вказаного нормативно-правового акта встановлено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.

Таким чином, предмети правового регулювання Указу Президента України № 436/95 та Закону № 265/95-ВР є різними.

Слід зазначити також, що попри зміни, які в подальшому вносилися до Указу № 436/95 (останні - у 2001 році), правове регулювання відповідальності та розмір штрафу за неоприбуткування готівки не змінилися.

Щодо тверджень представника позивача, що відповідальність у разі настання обставин описаних у акті перевірки (порушення встановленого порядку використання книги ОРО) передбачена п. 3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - сплата штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Відповідно до ст. 2 цього вищевказаного Закону терміни вживаються у такому значенні:

розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах доходів і зборів, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій;

книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Як вбачається з вищезазначеного, відповідальність за п. 3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" настає у разі використання розрахункової книжки, яка заповнюється коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій, в той час, як ТзОВ "Клевер Сторс" були зареєстровані та використовувались книги обліку розрахункових операцій, які є обов'язковими при здійсненні операцій через РРО.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем пунктів 2.2, 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001181404 від 22 лютого 2017 року, винесене Головним управлінням ДФС у Волинській області є правомірним, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись частиною 3 статті 160, статею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Сторс" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001181404 від 22 лютого 2017 року, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 13 червня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.М. Димарчук