Постанова № 67122291, 12.06.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - позивач, Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області) звернулася з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу в розмірі 70 745,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником загальнодержавних податків та зборів, однак в порушення норм податкового законодавства за останнім рахується податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 70 745,02 грн., який виник у зв'язку із несплатою орендної плати за землю, яку згідно договору оренди землі від 28.04.2014 року ОСОБА_1 надано в оренду. Відповідачем не погашено податковий борг у визначені законодавством терміни, тому позивач, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Ковельської міської ради податковий борг в сумі 70 745,02 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибула, однак 12.06.2017 року подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.27).

Відповідач в судове засідання не прибула, не повідомила суд про причини неприбуття, заперечення на позов не надала, хоча повістка була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації, проте поштове відправлення повернулося 12.06.2017 року на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку "через не запит", тобто зазначена повістка про виклик до суду не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином (а.с.21-26).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного, справу судом розглянуто та вирішено на підставі наявних у ній доказів, за відсутності осіб, що беруть участь у справі, та згідно з ухвалою суду від 12.06.2017 року в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно договору оренди землі від 28.04.2014 року та акту прийому-передачі земельної ділянки від 28.04.2014 року надано в оренду земельну ділянку площею 418 кв.м. з цільовим використанням для розміщення малоповерхової житлової забудови, що підтверджується також рішеннями Ковельської міської ради від 25.04.2013 №37/35 та від 27.03.2014 №53/43 (а.с.5-10).

Ковельською ОДПІ було сформовано та надіслано ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення від 13.12.2016 №162407-1301, яким відповідачу визначено суми податкових зобов'язань за платежем: орендна плата за землю з фізичних осіб у розмірі 70 745,02 грн. (а.с.11). ОСОБА_1 вказане рішення оскаржене не було.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до підпункту 38.1 статті 38 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Сума узгодженого грошового зобов'язання, згідно підпункту 14.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Як передбачено пунктами 288.1 - 288.4 статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно із пунктом 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Податок плата за землю фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПК України).

Судом встановлено, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг по орендній платі за землю з фізичних осіб у загальному розмірі 70 745,02 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем суми податкового зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 13.12.2016 №162407-1301 (а.с.11).

Вказана заборгованість також підтверджується розрахунком податкового боргу по платежах до бюджету та зворотнім боком облікової картки по орендній платі з фізичних осіб (а.с.4, 12)

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вживав заходи спрямовані на погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу форми "Ф" від 22 лютого 2017 року №645-17, яка була вручена адресату 28.02.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.13).

Вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу. Доказів добровільної сплати податкового боргу ОСОБА_1 суду не надала.

Підпунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету Ковельської міської ради податковий борг в сумі 70 745,02 грн.

Керуючись статтями 122, 128, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (45000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Ковельської міської ради податковий борг в сумі 70 745,02 грн. (сімдесят тисяч сімсот сорок п'ять гривень 02 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.М. Димарчук