Ухвала суду № 67122252, 13.06.2017, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/854/17

№ 1-кп/688/87/17

Ухвала

13 червня 2017 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Варави О.Ю.,

прокурора Божка Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Кузняка А.А.,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Шепетівка кримінальне провадження №12017240000000032 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Костопіль Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, встановив:

Представник потерпілої ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного на автопоїзд у складі сідлового тягача марки «DAF» моделі «FT 95.480», д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричіпа самоскида марки «SCHMITZ», д.н.з. НОМЕР_2, які належать потерпілій ОСОБА_5 В обґрунтування клопотання зазначив, що 07.02.2017 року слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області накладено арешт у зв'язку з тим, що даний автопоїзд зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, крім цього, даний речовий доказ являється об'єктом дослідження під час проведення судових експертиз, в яких виникне необхідність під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження. Оскільки потерпілі, які отримали тілесні ушкодження перебували в автомобілі, який належить обвинуваченому та саме у вказаному автомобілі отримали тілесні ушкодження, належний ОСОБА_7 автопоїзд не може бути знаряддям вчинення злочину. Крім того, вказаний автопоїзд детально описаний слідчим під час огляду місця події та огляду даного транспортного засобу, проведено відповідні судові експертизи. Просив скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_7

Представник потерпілої ОСОБА_6 пояснив, що арештований транспортний засіб знаходиться у відремонтованому стані на території домогосподарства потерпілої ОСОБА_7 в с. Лошанівка Славутського району, нею не використовується.

Прокурор заперечив проти клопотання, пояснив, що підстави для скасування арешту відсутні, оскільки транспортний засіб було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, арешт накладений з метою його збереження.

Інші учасники судового провадження проти клопотання заперечували.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю чи частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням, зокрема, власника майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.02.2017р. накладено арешт на автопоїзд у складі сідлового тягача марки «DAF» моделі «FT 95.480», д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричіпа самоскида марки «SCHMITZ», д.н.з. НОМЕР_2, які належать потерпілій ОСОБА_5

Як видно з ухвали слідчого судді арешт накладався з метою забезпечення збереження речових доказів.

Майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатись та арештовуватись незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, перетворення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини в кримінальному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_5, як власник арештованого майна, а також її представник не довели суду, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, яким володіє ОСОБА_7, нею та її представником не надано та судом не встановлено.

На даному етапі кримінального провадження потреби судового розгляду виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а тому у задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170, 174, 372 КПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання про скасування арешту відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.Ю. Цідик