Вирок № 67120276, 14.06.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/7523/16-к

Провадження №1-кп/333/160/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя

в складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.

при секретарі Некрашевич Є.В., Михалок О.В.,

з участю:

прокурора Кравця С.Ю.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016080040002770 відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у місті Запоріжжя, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 б. 76А та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, засудженого 24.02.2017 року вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 1190 грн.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 05.06.2016 року о 23 год., знаходячись поблизу приміщення кафе «Пінокіо», розташованого по вул.. Північнокільцевій у м. Запоріжжя, діючи умисно, на підставі раптово виниклих неприязних відносин, наніс удар правою рукою в область обличчя потерпілого ОСОБА_2, в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритих множинних оскольчатих переломів латеральної, передньої та верхньої (нижня стінка орбіти) стінок лівої верхньощелепової пазухи зі зміщенням кісткових фрагментів в порожнину пазухи, перелом скроневого та лобного відростків лівої акулової кістки, зі скупченням крові в порожнині пазухи, що призвело до необхідності виконання операції фіксації титанової міні-пластиною лівої скулової кістки в проекції лівого лобного відростка, рани на нижньому повіці лівого ока, області лівої брови, синець в області лівого ока, крововилив на білковій оболонці лівого ока, які у сукупності кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя, але такі, які спричинили тривалий розлад здоровя.

Обвинувачений ОСОБА_4 при допиті в судовому засіданні визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні. Показав, що він знаходячись біля кафе «Пінокіо» по вул.. Північнокільцевій 0 23-00 години 05.06.2016 року на ґрунті раптово виниклого конфлікту наніс один удар рукою по обличчю потерпілому. Цивільний позов визнає.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 05.06.2016 року він разом з друзями перебував біля кафе «Пінокіо» по вул.. Північнокільцевій. Підійшов ОСОБА_4, який нецензурно виразився на адресу приятеля потерпілого, на що він зробив зауваження. Тоді ОСОБА_5 підійшов до нього та один раз вдарив рукою в щелепу. Після чого він на таксі поїхав в лікарню, де йому була зроблена операція. На лікування він витратив власні кошти. Обвинуваченим матеріальна шкода не відшкодована, тому він підтримує свій цивільний позов.

Згідно висновку експерта №2869 у потерпілого ОСОБА_2 мається закриті множинні оскольчаті переломи латеральної, передньої та верхньої (нижня стінка орбіти) стінок лівої верхньощелепової пазухи зі зміщенням кісткових фрагментів в порожнину пазухи, перелом скроневого та лобного відростків лівої акулової кістки, зі скупченням крові в порожнині пазухи, що призвело до необхідності виконання операції фіксації титанової міні-пластиною лівої скулової кістки в проекції лівого лобного відростка, рани на нижньому повіці лівого ока, області лівої брови, синець в області лівого ока, крововилив на білковій оболонці лівого ока, які у сукупності кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя, але такі, які спричинили тривалий розлад здоровя.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України інші докази кримінального провадження судом не досліджувались. Суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки ОСОБА_4 в судовому засіданні не оспорював факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України при вищезазначених обставинах, учасники судового провадження проти цього не заперечували. Фактичні обставини справи є доведеними, суд вважає їх доведеними та визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, а також інші обставини провадження, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії за ч.1 ст. 122 КК України, оскільки своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Суд враховує, що скоєне ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є середньої тяжкості.

ОСОБА_4 не знаходиться на обліку у лікарів нарколога, психіатра.

Обтяжуючих та помякшуючих покарання обставин суд не вбачає.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання з іспитовим строком.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов до обвинуваченого про стягнення матеріальної шкоди на придбання лікарських засобів, препаратів та матеріалів медичного призначення в сумі 12119 грн. та моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Ч.1 ст. 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

ОСОБА_2 в обґрунтування свого позову надано квитанції та чеки, відповідно до яких на придбання ліків та супутніх матеріалів ним витрачено: 12119 грн. - ці витрати, на думку суду, повинні бути відшкодовані обвинуваченим.

У відповідності зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла таку шкоду за наявності вини. Вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а отже і заподіяння моральної шкоди потерпілому доведена повністю. У відповідності зі ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням його прав. Моральна шкода полягає в т.ч. у фізичному болю та душевних стражданнях, які заподіяні фізичній особі у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини моральних страждань та інших обставин, що мають значення у справі. Винність обвинуваченого у вчиненні злочину проти здоровя потерпілого знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, та виходячи з характеру правопорушення, з матеріального стану обвинуваченого, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд оцінює заподіяну моральну шкоду в сумі 10000 грн.

На час винесення цього вироку ОСОБА_4 24.02.2017 року був засуджений вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя за ч.2 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 1190 грн., який не виплачений до теперішнього часу.

На підставі ч.3 ст. 72 КК України основне покарання у вигляді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів складанню з іншими видами покарань не підлягає та виконується самостійно.

Речових доказів та судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч.3 ст. 72 КК України невідбуте ОСОБА_6 покарання у вигляді штрафу в сумі 1190 грн., який призначений йому вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2017 року за ч.2 ст. 125 КК України підлягає самостійному виконанню.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 12119 (дванадцять тисяч сто девятнадцять) грн. та моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Головуюча суддя: Л.О. Варнавська