Рішення № 67119720, 09.06.2017, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/2296/17

2/303/1416/17 Ряд. стат. звіту - 32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2017 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куцкір Ю.Ю.

при секретарі Славич М.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Держави Україна в особі ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позов мотивує тим, що 02.03.2017 року в Свалявському районному суді представник прокуратури Закарпатської області відмовився від підтримки обвинувачення щодо неї. А суд закрив справу, виправдавши її у кримінальній справі №710/2934/12 за відсутністю складу злочину. Таким чином завершилася майже семирічна епопея її поневірянь на шляху встановлення справедливості та відновлення її чесного імя. Цьому передували незаконні обшуки, вилучення коштовних побутових приладів. Тортури з боку працівників Свалявської міліції. Наслідком яких, стали дочасні пологи та народження її другої дитини з вадами зору. А почалося все з незаконного обшуку її робочого місця Інтернет-кафе 20.11.2010 року. На наступний день вона втратила роботу. 17.01.2011 року слідчим Свалявського РВ УМВС в Закарпатській області проти неї була порушена кримінальна справа за ознаками складу злочину, передбаченого ст.176 ч.1 КК України. 04.03.2011 року їй було оголошено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.176 ч.1 КК України та застосовано міру запобіжного заходу - підписку про не виїзд. Незаконність та не доречність такої міри запобіжного заходу було очевидною. Отже, слідство та суд розташовано в м.Сваляві Закарпатської області, а вона постійно проживала і зареєстрована в Мукачівському районі с.Клячаново Закарпатської області, вул.Димитрова,19. Таким чином, з самого початку її ставили у завідомо не виконані умови. Суддя цю обставину використала на шкоду їй і застосувала до неї привід, позбавивши її волі на період до початку суду. Після цього акту вона втратила молоко. Численні її скарги на незаконність цієї міри результату не дали. Тільки в січні 2016 року запобіжний захід було скасовано. 05.05.2011 року до неї у черговий раз були застосовані тортури. Внаслідок чого вона дочасно під кабінетом слідчого 06.05.2011 року народила дитину. Психологічний струс дався у знаки синочок народився з вродженими вадами зору. На час слідства та суду вона була позбавлена можливості працевлаштування. Отже, по перше жодний роботодавець не візьме на роботу особу проти якої точиться суд. По друге, навіть якби такий сміливець і знайшовся то це загрожувало йому суттєвими матеріальними втратами через постійну відсутність на робочому місці у звязку з судовими викликами. Та крім того у разі якщо робітника засудили це необхідність пошуку та навчання - іншого. По трете, стати приватним підприємцем вона так само не могла через скасування свідоцтва. Це була б її відповідальність. Пять років її та її сімю шантажували слідчі. Лякали позбавити її і її дітей житла в разі якщо вона не розрахується із фірмою. Пять разів справа з обвинувальним висновком направлялася до суду. Пять разів суд визнавав її винною та засуджував. І пять разів вирок, на підставі її апеляційних скарг скасовував апеляційний суд Закарпатської області через грубі порушення процесуальних норм, її прав на захист, тортури, фальшування процесуальних документів та неповноту слідства. Більше того апеляційний суд в ухвалі від 20.05.2015 року вперше у його практиці вказав на порушення прокурором Свалявського району ст.2 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод стосовно не розслідуваних ним обставин тортур, щодо неї та фальшування матеріалів справи взагалі.

До майнової шкоди належить: 1. Втрата середньої зарплати за період з 20 листопада 2010 по березень 2017 ріку: у 2010 році середня зарплатня за один місяць складала 2 143 гривень, а за листопад - грудень х 2 = 4 286 гривень, у 2011 році середня зарплатня за один місяць складала 2 143 гривень х 12 = 25 716 гривень; у 2012 році середня зарплатня за один місяць склала 2 381 гривень х 12 = 28 572 гривень; у 2013 році середня зарплатня склала за один місяць 2 718 гривень х 12 = 32 616 гривень; у 2014 році середня зарплатня за один місяць складала 2 931 гривень х 12 = 35 172 гривень; у 2015 році середня зарплатня за один місяць складала 3 604 гривень х 12 = 43 248 гривень; у 2016 році середня зарплатня за один місяць складала 4 724 гривень х 12 = 56 688 гривень; за три місяця 2017 року (з січня по березень включно) середня зарплатня складала 4 724 гривень х 3 = 14 172 гривень. А разом зарплатня за звітний період склала - 236 184 гривень. 2. Витрати на ліки - 6 443 гривень, санаторно-курортне оздоровлення - за звітний період на суму - 37 950 гривень. 3. Витрати на відрядні у звязку з поїздками по кримінальній справі до Генеральної прокуратури України в м. Київ - з 22 по 25 травня 2012 року квитки на проїзд за маршрутом ст.Мукачеве та ст.Київ гол. - ст. Мукачеве - 174,38 гривень, добові за три доби на одного чоловіка по 50 гривень, а за три - 150 гривень, з 15-17 лютого 2017 роках квитки на проїзд за маршрутом ст. Мукачеве ст.Київ гол. - ст.Мукачеве - 1223,22 гривень, добові за три доби на одного чоловіка 75 гривень - 225 гривень, а за двох 500 гривень. Разом: 2047,60 гривень. 4. Витрати на паливно мастильні матеріали витрачені на виклики до слідчого з м.Мукачева до м.Сваляви та у зворотньому напрямі, а усього 59 судових засідань Свалявського районного суду у різних складах за період з січня 2012 по 02 березня 2017 рік; пять поїздок до апеляційного суду Закарпатської області, чотири поїздки до Свалявського РВ УМВС в Закарпатській області, а усього 5 911 гривень. 5. Витрати на харчування їй у періоди викликів до суду - 130 гривень. 6. Витрати повязані з копіюванням документів, придбанням паперу, витратами на поштові конверти та марки, рекомендовані листи, тощо - 189 гривень. 7. Витрати на юридичну допомогу на попередньому слідстві та в судах першої і другої інстанції впродовж з квітня 2011 року по теперішній час у сумі - 25 000 гривень. Загальна сума матеріальних збитків становить - 313854,60 гривень. Крім матеріальної вона зазнала і моральної шкоди. Моральна шкода полягає у тому, що вона втратила звичайний спосіб життя, як жінка і як мати двох малолітніх діток. Відтак повністю змінився на гірше її моральний, а головне фізичний стан. Друга дитина народилася з вадами зору і є інвалідом з дитинства. Це вплине на майбутнє дитини. Отже, він не зможе опанувати такими важливими професійними навичками як водіння автомобіля, роботою на компютері, тощо. Через це дитина потребує постійного лікування та оздоровлення. А відтак сімейний бюджет має передбачати щомісячні грошові витрати . Тоді, як надходжень, особливо у період вимушеного безробіття через відсторонення від роботи та закриття її Інтернет-кафе, коли вона змушена припинити діяльність свідоцтва про підприємницьку діяльність через підписку про невиїзд - не передбачалося. Сімя існувала лише за рахунок платні чоловіка, що складала близько 3000 гривень на місяць та не регулярної допомоги родичів і не байдужих людей. За умов звичайного способу життя сімя має сталі надходження. Оскільки, існує принаймі за дві платні: чоловіка та її. Може планувати своє життя. Відкладати на майбутнє. А у її випадку шість років життя - лише суцільні стреси. Непередбачені ситуації та не плановані витрати. Зухвале та зверхнє ставлення до неї не лише з боку слідчих та суддів, які протягом шести років не помічали відсутність доказів і надуманість обвинувачення, а і пересічних робітників правоохоронних органів. Тривале приниження її честі та людської гідності призвели до втрати віри у себе. Вона була на краю відчаю. Нервові зриви відбувалися один за одним. Безпорадність призводила до важких думок щодо майбутнього у захисті честі та гідності. Її боротьба у вигляді численних звернень до прокурора Свалявського району, начальника УМВС в Закарпатській області, прокурора Закарпатської області з року в рік залишалися або без відповіді або формальними відписками. Посадові особи відмовлялися обєктивно розглянути аргументи та факти. Навіть такі одіозні, як застосування тортур та розкрадання слідчим Цільо Я.М. шести нових компютерних центрів, вилучених у неї під час незаконного обшуку 20.10.2010 року. Відсутність законної реакції прокуратури області на судові рішення, що набули законної сили. Наразі тепер проти прокурорів Свалявщини Данканича В.В., Свистака В.І. та Чонки М.М. внесені відомості за не виконання ними рішень суду, що набули законної сили тобто у скоєнні злочину за ст.382 ч.2 КК України. А проти перевертнів у міліцейських мундирах, що займалися катуванням, фальшуванням матеріалів справи, розкрадали майно, яке являлося речовими доказами відкрито також кримінальне провадження. Є надія, що усі винні понесуть справедливе покарання. Але ж, цьому передувало понад сорок її звернень до різних правоохоронних та контролюючих органів держави України з вимогою обєктивно та не упереджено розібратися у судовій справі. Через значну втрату моральних та фізичних сил, направлених на виборювання законного права на своє чесне імя, вона знесилила. Потребувала санаторно-курортного відновлення. Однак і тут могла користуватися лише санаторіями Свалявщини. Ані вона, ані дітей на море до ОСОБА_5 вивезти не могла. Перебувала разом з дитиною на стаціонарному санаторно-курортному лікуванні. Загальна тривалість лікування склала понад сімдесят два дня, тобто майже три місяця. Вона знаходилася на лікуванні у 2011 році чотири рази, у 2012 році - чотири рази, у 2013 році два рази, у 2014 році два рази, у 2015 році два рази, у 2016 році три рази. Лікування не обходиться без ліків та фізіотерапевтичних процедур, масажу та іншого. А це додаткові видатки на ліки, фізіотерапевтичні процедури, масажі, тренінги очей. Підірване здоровя впливає на сімейний стан. Вона, як жінка та мати неспроможна, як до кримінальної справи, належним чином виконувати жіночі, материнські обовязки. Як наслідок, погіршення сімейних стосунків. Зупинення конче важливих справ по контролю, вихованню та навчанню її дітей. Так, змушена припинити навчання старшої доньки у мистецькій школі та образотворчій студії. Припинила ремонтні роботи у помешканні де мешкає сімя. Під час та після події втрачено багато робочого та особистого часу на відвідування службових осіб Свалявської міліції, а потім судову тяганину. Упродовж цього часу, що минув з моменту події, її почав турбувати головний та душевний біль. Вона стала погано спати через переживання за свою майбутню долю. Відповідно знизилася працездатність. Усе це відобразилося на її стосунках з рідними. Отже підсвідомо її почали вважати винною у погіршені матеріального стану сімї та судовій тяганині. Почали попрікати в необачності. А тривалий термін розгляду справи та постійні неправосудні вироки, викликали почуття невідворотності покарання та можливого її увязнення. За такої перспективи можливість втрати сімї. Крім того, її чоловік є працівником правоохоронних органів. Увесь час слідства та суду над нею він став заручником неминучого звільнення з органів. Йому було відмовлено у просуванні по службовій драбині. У разі її засудження він втратив би важливу державну роботу та право на пенсію за вислугою років. Отже, як наслідок і він і вона втратили не лише своє чесне імя і довіру серед односельців. Події негативно вплинули і на її ділову репутацію. У разі засудження, вона не змогла б займатися приватним підприємництвом. Не змогла б розраховувати на отримання банківської позики, бо як засуджена за господарський злочин, її внесли б до не надійних позичальників. Прийшлося б звертатися за юридичною допомогою. Готувати і надавати заяви, збирати довідки та докази. Особисто бути на прийомах у прокурорів Закарпатської області. І це при тому, що неспроможність слідства була очевидною. Вона зазнала не лише великих матеріальних збитків, а і постійних поневірянь від усвідомлення того, що стала жертвою необєктивної судової системи. Ці психологічні травми можуть дати себе взнаки у майбутньому. Моральну шкоду на підставі вищевикладених аргументів вона оцінює у розмірі - 1232 000 гривень, тобто із розрахунку по 192 000 гривень за кожний рік перебування під слідством та судом та незаконним запобіжним заходом підпискою про не виїзд. Загальна шкода (матеріальна та моральна) станом на день подачі позовної заяви склала - 1545854, 60 гривень.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила суд задоволити його з підстав зазначених в позові.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов також підтримав та просив суд його задоволити пояснивши суду, що незаконними діями та бездіяльністю органів досудового розслідування та суду позивачу ОСОБА_1 була заподіяна матеріальна та моральна шкода.

Представник відповідача ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні з підстав зазначених в запереченні, пояснивши суду, що Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області взагалі в даній справі є неналежним відповідачем, оскільки воно не є власником бюджетних коштів. У відповідності до чинного законодавства безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування здійснює Державна казначейська служба України.

Суд перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується належними у справі доказами, що згідно постанови Свалявського районного суду Закарпатської області від 02 березня 2017 року справа №710/2943/12 1/306/3/17 кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, приватного підприємця, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.176 КК України - закрито у звязку із відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення.

Відповідно до довідки №339 від 10.03.2017 року виданої виконкомом Івановецької сільської ради Мукачівського району ОСОБА_1, мешканці с.Клячаново, вул.Головна (Димитрова), 19 про те, що до складу її сімї входять: чоловік - ОСОБА_5Й, дочка - ОСОБА_6 та син - ОСОБА_5.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 20.05.2015 року апеляційні скарги, які подали прокурор прокуратури Свалявського району, який приймав участь у розгляді справи та засуджена ОСОБА_1 задоволено частково, вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 лютого 2015 року щодо ОСОБА_1 скасовано, а кримінальну справу направлено на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Також подано позивачем ОСОБА_1 фіскальні чеки, щодо витрат на бензин, медикаменти та послуги звязку, але більшість цих чеків є нечитабельними.

Надано також рахунок на оплату №4167 від 02.03.2017 року, щодо знаходження позивача ОСОБА_1 в ДП Санаторій Сонячне Закарпаття Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України, рахунки №4144 від 24.09.2013 року, №300 від 22.01.2013 року щодо знаходження позивача в Санаторії Квітка полонини, рахунок-фактура №72 від 30.10.2015 року щодо знаходження в ПП Джерело-2 Санаторій Орлине гніздо, рахунок-фактура №SZ-0000184 від 18.02.2015 року про знаходження в ДП Санаторій Сонячне Закарпаття та в ДП Клінічний санаторій Карпати.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність з 05.08.2009 року.

У відповідності до Свідоцтва про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_1.

Позивачем ОСОБА_1 також надано суду копії повісток про виклик до суду та копії проїзних документів.

Відповідно до Постанови про притягнення особи як обвинуваченого від 05.05.2011 року винесену слідчим СВ Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області капітаном міліції ОСОБА_8 було притягнуто в якості обвинуваченого по кримінальній справі №2321610 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, і предявлено їй обвинувачення у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.176, ч.1 ст.203 КК України.

Відповідно до Протоколу допиту обвинуваченого від 05.05.2011 року ОСОБА_1 була допитана слідчим СВ Свалявського РВ УМВС України в Закарпатській області капітаном міліції ОСОБА_8.

У відповідності до Свідоцтва про народження серії 1-ФМ №196627 від 19.05.2011 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, його батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_1.

У відповідності до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин

справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У відповідності до ч.1 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом (ч.7 ст.1176).

Таким законом є ЗУ Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду відповідно до ст.1 якого встановлено, що відповідно до положень цього закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України Про оперативно-розшукову діяльність, Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю та іншими актами законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

У відповідності до п.1, 2, 3 та 5 ст.3 ЗУ Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у звязку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду у наведених в ст.1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується, окрім іншого моральна шкода.

У відповідності до ч.5 ст.4 ЗУ Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих звязків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (ч.6 ст.4).

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів (п.1 та 2 ч.2 ст.23 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В обґрунтування підстав предявленого позову позивач ОСОБА_1 посилається на заподіяння їй матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок незаконним притягненням її до кримінальної відповідальності, застосування до неї незаконної міри запобіжного заходу, порушенням прав на захист та розумних строків розгляду справи у суді, а також неодноразовим незаконним засудженням судом.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду відшкодування шкоди у випадках, передбачених п.1, 3, 4 і 5 ст.3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно п.п.1) п.41 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року N845, ст.25 БК України, Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та судів.

Разом з тим, Державна казначейська служба України, взагалі не була залучена позивачем ОСОБА_1 по даній справі в якості співвідповідача, оскільки у відповідності до ст.33 ЦПК України суд позбавлений процесуальної можливості за власною ініціативою залучати осіб в якості співвідповідача або замінювати на належного відповідача.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позов позивача ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60-66, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.19, 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1176 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 ЗУ Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, суд -

р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, вул. Панаса Мирного, 2 А, Закарпатська область) на її користь матеріальної шкоди у розмірі 313854 (триста тринадцять тисяч вісімсот пятдесят чотири) гривні 60 копійок, у тому числі витрати на юридичну допомогу адвоката у сумі 25000 (двадцять пять тисяч) гривень та моральну шкоду у розмірі 1232000 (один мільйон двісті тридцять дві тисячі) гривень, а разом 1545854 (один мільйон пятсот сорок пять тисяч вісімсот пятдесят чотири) гривень та щодо перерахування на рахунок одержувача №29244825509100 у відділенні ПриватБанку ПАТ КБ ПриватБанк, код одержувача 14360570, МФО банку 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок для поповнення 4149497871990588, поштова адреса банку: 889600, м. Мукачево, вул. Ярослава Мудрого, 1, Закарпатська область - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір