Ухвала суду № 67119538, 14.06.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/9462/16-ц Номер провадження 22-ц/775/955/2017

Головуючий в I інстанції Пронін С.Г. Єдиний унікальний номер 243/9462/16-ц

Суддя доповідач Новосядла В.М. Номер провадження 22-ц/775/955/2017

Категорія 55

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 червня 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Новосядлої В.М.,

суддів: Груіцької Л.О., Новосьолової Г.Г.,

за участю секретаря Ротар Я.Б.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лиманського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на ухвалу Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2017 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Лиманського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, заінтересована особа державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»,

В С Т А Н О В И В :

16 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Лиманського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

В обґрунтування скарги заявниця посилалась на те, що з березня 2016 року на виконанні у Лиманському (попередня назва Краснолиманський) міському відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області знаходився судовий наказ №243/10094/15-ц про стягнення на її користь з державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» заробітної плати в сумі 13 319 гривень 50 копійок.

Постановою заступника начальника Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 29 вересня 2016 року виконавчий документ повернуто стягувачу.

Заявниця зазначає, що про існування зазначеної постанови вона дізналась з листа ОСОБА_3 Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 20 жовтня 2016 року, який вона отримала 28 жовтня 2016 року.

ОСОБА_1 вважає, що ці дії Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області є протиправними та безпідставними і вчинені із порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заявниця просила суд:

- поновити строк звернення до суду з цією скаргою;

- визнати постанову державного виконавця від 29 вересня 2016 року про повернення виконавчого документу стягувачу незаконною,

- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Лиманського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо невиконання рішення суду,

- зобов’язати керівника державного виконавця Лиманського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області подати казначейству протягом 10 днів з дня складення відповідного акту оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином копії інших матеріалів виконавчого провадження,

- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Лиманського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, яка полягає в неповідомленні їй номеру вказаного виконавчого провадження та ідентифікатору доступу та зобов’язати повідомити вказані дані на її електронну адресу.

Ухвалою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2017 року було задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Лиманського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, заінтересована особа державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», на дії та бездіяльність державного виконавця при виконанні рішення суду:

*визнано незаконною постанову державного виконавця Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 29 вересня 2016 року про повернення виконавчого документу при виконанні рішення суду №243/10090/15-ц про стягнення на користь ОСОБА_1 суми 13 319 гривень 50 копійок;

*визнано незаконною бездіяльність державного виконавця Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, яка полягає у невиконанні рішення суду відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у випадках:

а) після спливу 6 місяців з дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (пункт 2 статті 4 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

б) у разі наявності підстав для повернення виконавчого документу стягувачу (пункт 7 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженого Постановою КМУ №845 від 3 серпня 2011 року (у редакції Постанови КМУ №45 від 30 січня 2013 року),

*зобов’язано керівника державного виконавця Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області подати відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складання державним виконавцем відповідного акту оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження;

*визнано незаконною бездіяльність державного виконавця Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, яка полягала у неповідомленні на прохання ОСОБА_1, викладеного у зверненні №КА-5882077 від 10 жовтня 2016 року, поданому через Урядовий контактний центр, номера виконавчого провадження та ідентифікатору доступу;

*зобов’язано державного виконавця Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повідомити ОСОБА_1 номер виконавчого провадження та ідентифікатор доступу з виконання рішення суду №243/10090/15-ц про стягнення на користь ОСОБА_1 суми 13 319 гривень 50 копійок, на її електронну адресу.

Не погодившись із ухвалою суду, Лиманський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області приніс апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги з таких підстав:

- суд першої інстанції невірно послався на частину 3 статті 4 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та дійшов помилкового висновку про обов’язок відділу ДВС подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, оскільки зазначені дії державний виконавець повинен був вчинити за наявності підстав для повернення виконавчого документу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини 1 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження», а не відповідно до частини 5 статті 47 ЗУ «Про виконавче провадження», на підставі якої державним виконавцем винесено оскаржувану постанову,

- суд помилково дійшов висновку, що відділ ДВС не повідомив стягувачу номер виконавчого провадження та ідентифікатор доступу, оскільки технічної можливості направити ці відомості на адресу, яку зазначила в своїй заяві стягувач, а саме до міста Горлівка, у відділу ДВС не було, у зв’язку з тим, що місто Горлівка знаходиться на тимчасово окупованій території, куди центр поштового зв’язку не приймає поштові відправлення.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчать направлені сторонам телефонограми, зареєстровані в журналі телефонограм апеляційного суду та шляхом розміщення на сайті апеляційного суду повідомлення про час і місце розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив із того, що державний виконавець повинен був діяти відповідно до вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і «Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 3 серпня 2011 року.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з таких підстав.

23 березня 2016 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Державної виконавчої служби Гірницького району м. Макіївки про примусове виконання судового наказу №243/10094/15-ц 2-н/243/1781/2015, виданого 12 жовтня 2015 року Слов’янським міськрайонним судом Донецької області, яким на її користь було стягнуто з державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» заборгованість по заробітній платі у розмірі 13 319 гривень 50 копійок (а.с. 65-67).

24 березня 2016 року Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження(а.с. 63).

1 квітня 2016 року Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції ОСОБА_2 виконавче провадження ВП №50615571 про стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі приєднано до зведеного виконавчого провадження ВП 50607789 (а.с. 59).

23 березня 2016 року, в межах зведеного виконавчого провадження, була винесена постанова про арешт коштів боржника державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» в банківських установах, а саме в: публічному акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк», акціонерному товаристві «УкрСиббанк», публічному акціонерному товаристві «Промінвестбанк», ГУ ДКСУ в Донецькій області (а.с. 52-53).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадським формувань, державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 29 травня 2014 року перебуває у стані припинення, за рішенням засновників (а.с. 44-46).

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств» №358 від 15 травня 2014 проводиться реорганізація ДП «Донвуглеструктуризація» шляхом приєднання до ДП «ОК «Укрвуглереструктурізація», яке є правонаступником усіх майнових прав та обов’язків згідно з передавальними актами.

Відповідно до ОСОБА_4 вугільно-промислового комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (без номеру і дати) підприємство знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території за адресою Донецька область, місто Макіївка, вул. Успенського, буд. 3-б. Станом на 27 травня 2016 року ДП «Донвуглеструктуризація» наказ про реорганізацію не виконало.

Тобто, реорганізація ДП «Донвуглеструктуризація» не завершена, майнові права та обов’язки, а також фінансові борги і зобов’язання на баланс державного підприємства «ОК «Укрвуглереструктуризація» не передані (а.с. 17-18).

Державним виконавцем були здійснені запити до реєстраційно-облікових установ (реєстр рухомого та нерухомого майна, до Державної податкової служби України, управління Держгеокадастра в м. Красний Лиман) щодо перевірки майнового стану боржника.

Згідно відповіді територіального сервісного центру МВС України №1443 від 16 квітня 2016 року за боржником зареєстровано 24 одиниці транспортних засобів (а.с. 33-36).

25 квітня 2016 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції ОСОБА_2 була винесена постанова про арешт вищезазначених транспортних засобів та оголошення заборони на їх відчуження (а.с. 30-32).

28 квітня 2016 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції ОСОБА_2 була винесена постанова про арешт на все нерухоме майно боржника та заборону його відчуження (а.с. 37-38).

7 червня 2016 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції ОСОБА_2 була винесена постанова про розшук транспортних засобів (а.с. 25-26).

29 вересня 2016 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції ОСОБА_2 була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 5 частини 1 статті 47 ЗУ«Про виконавче провадження» (в редакції 1999 р.) (а.с. 14-15).

16 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на незаконність Постанови про повернення виконавчого документу стягувачу і визнання неправомірними бездіяльності державного виконавця.

В скарзі заявниця повідомляє, що про винесення Постанови про повернення їй виконавчого документу від 29 вересня 2016 року їй стало відомо з ОСОБА_3 Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 20 жовтня 2016 року, який вона отримала 28 жовтня 2016 року.

Право на звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця є строковим.

Частиною 1 статті 385 ЦПК України передбачено, що скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (частина третя статті 385 і 73 ЦПК України ).

Частиною 4 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про повернення стягувачу виконавчого документа може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Скарга, пропущений строк на подання якої не поновлено судом, залишається без розгляду.

Звертаючись до суду із скаргою, заявниця просила поновити їй строк на звернення до суду із скаргою.

Вирішення цього питання впливає на результат розгляду справи, а саме: залишення скарги без розгляду або розгляд її по суті.

Однак, суд першої інстанції не зробив правовий висновок щодо строку звернення заявниці до суду, що є порушенням норм ЦПК України.

Відповідно до статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції не врахував, що згідно із частиною 1 статті 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника (частина 3 статті 386 ЦПК України).

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 7 лютого 2014 року передбачено, що згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, як заінтересовані особи. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересована особа залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

При розгляді скарги ОСОБА_1 у справі приймала участь заступник начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2, постанова і бездіяльність якої оскаржуються.

Але в своїй скарзі заявниця просить зобов’язати «керівника державного виконавця» Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області подати відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складання державним виконавцем відповідного акту оригінал виконавчого документу разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Вказані вимоги ОСОБА_1 були задоволені.

Однак, відповідно до статті 11 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року державні виконавці та інші працівники органів державної виконавчої служби, які є державними службовцями, призначаються на посади та звільняються з посад у порядку, встановленому Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених законодавством.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про державну службу» керівником державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) є посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов'язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі.

Відповідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби.

Таким чином, вищу посаду в державній виконавчій службі займає керівник органів державної виконавчої служби, а не керівник державного виконавця, як зазначив суд в резолютивній частині ухвали суду.

Зобов’язуючи «керівника державного виконавця» Лиманського міського відділу державної виконавчої служби» вчинити певні дії, суд першої інстанції не врахував, що керівник державної виконавчої служби не був залучений до участі у цій справі, тобто суд вирішив питання щодо обов’язків особи, яка не брала участі у справі.

За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387ЦПК України (пункт 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07 лютого 2014 року).

Суд першої інстанції визнав незаконною Постанову державного виконавця Лиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 29 вересня 2016 року про повернення виконавчого документа при виконанні рішення суду №243/10090/15-ц про стягнення на користь ОСОБА_1 суми 13 319 гривень 50 копійок, однак обґрунтування і мотивів прийняття такого рішення судом наведено не було.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 1 квітня 2016 року виконавче провадження ВП №50615571 про стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі приєднано до зведеного виконавчого провадження ВП 50607789 (а.с. 59).

Згідно із статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» кілька відкритих виконавчих проваджень про стягнення коштів лише з одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження. Скарги стосовно рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) із метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання судових рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів (пункт 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07 лютого 2014 року).

Вказані обставини, повинні бути з’ясовані судом першої інстанції, оскільки впливають на вирішення питання щодо підсудності справи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

Написання особою заяви про розгляд справи у її відсутність не звільняє суд від обов’язку повідомляти осіб про час і місце розгляду справи ( статті 169 і 191 ЦПК України).

Дані про повідомлення учасників процесу про час і місце розгляду справи в матеріалах справи відсутні.

Виходячи із встановлених апеляційним судом обставин, наданих доказів та вимог закону, апеляційний суд приходить до висновку про те, що розглядаючи скаргу на дії державного виконавця, суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення цієї категорії справ.

Відповідно до пункту 3 статті 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Виходячи з наведеного, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Лиманського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області задовольнити частково.

Ухвалу Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2017 року скасувати і справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: