Ухвала суду № 67118146, 13.06.2017, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

13.06.2017 227/971/17

У Х В А Л А

про призначення до судового розгляду

13 червня 2017 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Тимофєєвої Г.Л.,

при секретарі Сухіна О.Ю.,

за участю прокурора Загубигорілко М.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Добропілля обвинувальний акт, внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12017050230000327 від 04.03.2017 року, у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2017 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050230000327 від 04.03.2017 року, відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 24.05.2017 р. обвинувачений ОСОБА_1 був оголошений у розшук, та 13 червня 2017 року був затриманий та доставлений до суду для участі в підготовчому судовому засіданні працівниками Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області.

13 червня 2017 року проведено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що кримінальнепровадження підсудне Добропільському міськрайонному суду Донецької області.

Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3ст.314 КПК Українине встановлено.

Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування складено відповідно до вимогст. ст. 109, 291 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_2 в підготовче судове засідання, не зявився, звернувся до суду з заявою про розгляд провадження за його відсутності, зазначив, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, міру покарання обвинувачену призначити на розсуд суду.

В підготовчому судовому засіданні прокурор звернулась до суду з письмовим клопотанням про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з підстав викладених в ньому та зазначив, що на даний час існують ризики, які передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України. Про існування ризиків свідчить те, що обвинувачений будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, достовірно знаючи про обов»язок прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це, 4 рази не зявився до суду, а саме: 12.04.2017р., 03.05.2017р., 15.05.2017р., 24.05.2017 року. 24.05.2017р. ухвалою суду ОСОБА_3 було оголошено у розшук.

ОСОБА_1 будучи неодноразово засудженим на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення. Так, 12.06.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.309 КК України.

Обвинувачений не має стійких соціальних зв»язків, не працює, не має постійного місця проживання. Наведене, на думку, прокурора свідчить про те, що застосування більш м»яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою є неможливим, так як останні не зможуть запобігти ризикам, які передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Більш мякі запобіжні заходи не можуть бути застосовані оскільки:

1)згідно до ч.1 ст.179 КПК України сутність особистого зобовязання полягає у виконанні покладених обовязків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Проте, обвинувачений вже допускав неявку в суд без поважних причин. Крім того, застосування особистого зобовязання жодним чином не сприятиме запобіганню встановленим ризикам;

2)для застосування особистої поруки потрібна наявність поручителя. Проте жодна особа не виявила намір бути поручителем обвинуваченого;

3)для застосування домашнього арешту потрібно, щоб обвинувачений мав законне місце проживання, але в ході досудового слідства встановлено, що за місцем реєстрації ОСОБА_1 не проживає.

Допитаний обвинувачений в судовому засіданні свою причетність до злочину, в яких його обвинувачують не оспорював, зазначав, що саме він скоїв вказані злочини. Зазначив, що він не працює, не має постійного місця мешкання. Заперечував проти клопотання прокурора щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобовязався зявлятись до суду за викликом.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинувачений кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Приймаючи рішення про доцільністьобрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, суд відповідно до ст.ст. 177, 178, 183 КПК України враховує тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим, відсутність у обвинуваченого міцних соціальних звязків, не працевлаштованого, без визначеного місця мешкання, тому на час розгляду провадження існують ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Зокрема, обвинувачений будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, достовірно знаючи про обов»язок прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це, 4 рази не зявився до суду, а саме: 12.04.2017р., 03.05.2017р., 15.05.2017р., 24.05.2017 року.

Ухвалами суду від 03.05.2017р., 15.05.2017р. явка обвинуваченого в суд забезпечувалась шляхом його примусового приводу, які виконані не буди через відсутність обвинуваченого за місцем мешкання.

24.05.2017р. ухвалою суду ОСОБА_3 було оголошено у розшук.

Крім того, ОСОБА_1 будучи неодноразово засудженим на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення. Так, 12.06.2017 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.309 КК України.

Неналежна процесуальна поведінка обвинуваченого може вплинути на виконання ним процесуальних обовязків під час судового розгляду, що буде перешкоджати розгляду кримінального провадження.

Приймаючи до уваги, щообвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів, він обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, прокурором доведено, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КК України, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від суду, йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3ст. 183 КПК Українисуд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинувачений обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, відповідно до ст.182 КПК України, у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

Відповідно до ч. 7ст. 182 КПК Україниу випадках, передбачених частинами третьою або четвертоюстатті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого декілька обов'язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4ст. 202 КПК Українипідозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Заслухавши прокурора, який вважав за можливим призначити справу до судового розгляду, думку потерпілого, обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 194, 314-317 КПК Українисуд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу в виді тримання під вартою, задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 13 червня 2017 року до 11 серпня 2017 року включно, взявши його під варту в залі суду.

Встановити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить16840 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.), які необхідно внести на розрахунковий рахунок № 37311047011792, банк отримувача Держказначейська служба України м.Київ, код банку 820172, код ЄДРГІОУ 26288796, одержувач ТУ ДСА України в Донецькій області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст..194 КПК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов»язки:

не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;

докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, роз»яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дана ухвала діє по 11 серпня 2017 року включно.

Копію ухвали направити в Добропільський ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області, до ДУ «Бахмутська УВП № 6» та негайно вручити обвинуваченому.

Кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, призначити до судового розгляду в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області на 15 червня 2017року о 12.00 год.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу в частині обрання запобіжного заходу може бути подана скарга в Апеляційний суд Донецької області протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим який тримається під вартою в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала в частині призначення кримінального провадження до судового розгляду апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включенні до апеляційної скарги на судове рішення за кримінальним провадженням, яке передбачено ч.1 ст.392 КПК України.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Копію ухвали надіслати всім учасникам судового провадження.

Суддя Г.Л.Тимофєєва