Постанова № 67117187, 08.06.2017, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

08.06.2017

справа № 642/1768/17-а;

2-а/642/219/17

Ленінський районний суд м. Харкова

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

08 червня 2017, Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Євтіфієва В.М., розглянувши у скороченому провадженні вм. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласного військового комісаріату; 3-тя особа: Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просив:

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 обласного військового комісаріату, які полягають в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України всіх документів та висновку щодо виплати позивачу одноразово грошової допомоги, як особі, яка звільнена з військової служби, який отримав інвалідність III групи первинно з 24.01.2017 року внаслідок поранення, ЗЧМТ, контузії головного мозку МВТ і захворювання, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014.

Зобов'язати ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08166355) подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України всі документи, та висновок і виплати позивачу (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги, як особі, яка звільнена з військової служби, та яка отримала інвалідність III групи первинно з 24.01.2017 року внаслідок пораненням, ЗЧМ, контузії головного мозку МВТ і захворюванням, повязаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014.

Зобовязати ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08166355) подати у місячний строк після набрання законної сили рішення суду, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що завдяки протиправним діям ОСОБА_2 обласного військового комісаріату (далі ОСОБА_2 ОВК), які полягають в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України (далі - Міноборони), всіх документів та висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» (далі закон №2011- XII) та в порядку, встановленому постановою КМ України №975 від 25.12.2013 р. «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі порядок № 975) з урахуванням рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року №1- рп/99 та правових висновків Верховного Суду України викладених у постановах у справах №21- 446а14від 18.11.2014р.; №21-135а15 від 21.04.2015р., у зв'язку з встановленням позивачу первинно 3 групи інвалідності з 24.01.2017р. внаслідок з пораненням, ЗЧМТ, контузії головного мозку МВТ і захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

ОСОБА_2 ОВК мотивує свою відмову подачі розпорядникові бюджетних коштів Міноборони всіх документів та висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як особи, звільненої з військової служби, зазначаючи в листі - відповіді на заяву позивача від 21.03.2017 за №780/ВСЗ від 03.04.2017, на підставі того що позивачем не доданий документ, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення аби не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

ОСОБА_2 ОВК №780/ВСЗ від 03.04.2017 позивач отримав 08.04.2017, відповідно до конверту з відміткою відправки з м. Харкова від 04.04.2017, на якому вказаний №780/ВСЗ.

Але позивач вважає що ОСОБА_2 ОВК був зобов'язаний подати у 15-денний строк з дня реєстрації розпорядникові бюджетних коштів Міноборони , всіх документів позивача та висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги без документа, що свідчить про причину та обставини поранення.

Від представника відповідача та третьої особи надійшли письмові заперечення, в яких вони заперечують проти позову та просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив.

ОСОБА_1 - старший прапорщик у відставці, з 17.09.1985 р. по 27.04.2006 р. проходив військову службу в Збройних силах України ( далі - ЗС України). У період з 27.10.1988р. по 13.01.1989 р. проходив службу в складі обмеженого контингенту радянських військ в республіці Афганістан. На підставі довідки про хворобу в/ч А-1926 № 15/32 від 27.01.2006р. здоров'я позивача було визначено «обмежено придатний до військової служби». 07.04.2006 р. наказом командувача Повітряних сил ЗС України № 18-ПМ його звільнено в запас по пункту 63 підпунктом «В» (за станом здоров'я). Із списків частини виключений з 27.04.2006 р. наказом командира в/ч А 4104 № 78 від 27.04.2006 р.

Згідно витягу з протоколу № 4056 від 22.09.2016 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв - отримані позивачем під час проходження військової служби поранення ЗЧМТ, контузія головного мозку, МВТ і захворювання - пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 459324 від 01.02.2017 року внаслідок поранення ЗЧМТ, контузії головного мозку, МВТ і захворювання, позивачу первинно з 24.01.2017 року встановлена третя група інвалідності.

21.03.2017р. позивач, з метою вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням інвалідності III групи з 24.01.2017р. внаслідок поранення ЗЧМТ, контузією головного мозку МВТ і захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії звернувся до ОСОБА_2 ОВК з відповідною заявою та надав копії необхідних документів зазначених у пункті 10.11 порядках № 975.

08.04.2017р. позивач отримав лист ОСОБА_2 ОВК від 03.04.2017 № 780/ВСЗ з відмовою подати у 15-денний строк з дня реєстрації розпорядникові бюджетних коштів Міноборони, всіх документів позивача та висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги на підставі того, що позивач не додав документ, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення аби не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Позивач ніколи не отримував одноразової грошової допомоги від Міноборони, передбаченої законом №2011-ХІІ, та одноразової грошової допомоги або компенсаційних виплат, встановлених іншими нормативно-правовими актами, доказом того є копія довідки від управління праці та соціального захисну населення Чугуївської районної державної адміністрації від 01.03.2017р. № 113.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно змістуст. 1-2 вказаного Закону- військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 3 цього ж Закону- дія цьогоЗаконупоширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з ч. 1ст. 16 вказаного Закону- одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту Порядок).

Вказаний Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 11 Порядку визначений перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу. Вказані вимоги пункту 11 Порядку № 975 при поданні заяви до ОСОБА_2 ОВК позивачем були виконані.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

До суду не надано доказів, які б свідчили про невиконання позивачем вимог пункту 11 Порядку при поданні заяви від 21.03.2017 року до ОСОБА_2 обласного військового комісаріату. Лист відповідача від 03.04.2017 року не містить будь-яких посилань на ненадання позивачем документів, визначених п. 11 Порядку. Крім того, зазначеним порядком не передбачено право відповідача відмовляти у направленні висновку з документами розпоряднику бюджетних коштів.

Пунктом 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обласним військовим комісаріатом висновок щодо виплати позивачуодноразової грошової допомоги розпорядникові бюджетних коштів не надавався.

Суд зазначає, що статтями 1, 2 Угоди між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей, яка набула чинності для України 14.02.1992 року, встановлено, щоза військовослужбовцями, особами, які звільнились з військової служби і проживають на території держав-учасниць Співдружності, а також членами їхніх сімей зберігаються права і пільги, встановлені раніше законами та іншими нормативними актами колишнього Союзу РСР. Односторонні обмеження зазначених прав і пільг військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей не допускаються. Держави Співдружності своїм законодавством встановлюють і забезпечують всю повноту політичних, соціально-економічних та особистих прав і свобод військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, та членам їхніх сімей відповіднодо норм міжнародного права і положень цієї Угоди. Статтею 4 зазначеної Угоди передбачено, що держави-учасниці Співдружності беруть на себе зобов'язанняу 1992 році розробитиі прийняти взаємопогоджені законодавчі акти про соціальний захист військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей.

Законом України «Про ратифікацію Протоколу до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14.02.1992 року» від 07.06.2001 року № 2495-ІІІратифіковано Протокол до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14.02.1992 року.

Відповідно до статті 1 даного Протоколу, на громадян, які проходили військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах,військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР та які переведені (зараховані) на військову службу в Збройні Сили, інші війська, інші військові формування та органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, при їх переїзді на постійне місце проживання з однієї Держави Співдружності до іншоїпоширюються права та пільги, гарантії такомпенсації, встановлені законодавством та іншими нормативними правовими актами для військовослужбовців Держави Співдружності, обраної для постійного проживання.

Таким чином, наведеними вище міждержавними Угодами гарантується кожному військовослужбовцю, який проходив військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР, право на отримання пільг, гарантій та компенсацій на території тієї держави Співдружності, на якій він проживає.

У свою чергу, право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії закріплене устатті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»та в Порядку, визначеномупостановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

Враховуючи той факт, що позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії - він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідност. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»та в порядку, визначеномупостановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, оскільки законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України та законодавцем встановлено обов'язок саме Міністерства Оборони України стосовно прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання на підставі висновку відповідача.

Вказане підтверджується практикою, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 року справі № К/800/40725/15.

Суд зауважує, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Судом встановлено факт бездіяльності відповідача, що полягав у невиконанні свого визначеного нормативно-правовими актами обов'язку надати у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Відповідно дост. 162 Кодексу адміністративного судочинства Українипри вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів ч.1ст. 244-2 КАС України(в редакціїЗакону України «Про забезпечення права на справедливий суд» №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першоїстатті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання ОСОБА_2 обласного військового комісаріату подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству Оборони України, щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» таПостановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Форма висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги встановлена додатком 13 до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженим Наказом МО України № 530 від 14.08.2014 року.

За приписамич. 1ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобовязати субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обовязок суду про зобовязання подати субєкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі витупала його посадова чи службова особа.

У звязку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст.2,8-14,71,94,160-163,183-2,186,254,267 КАС України,ст. 46 Конституції України, ст. ст.1,2,16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.п. 10, 11, 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позовОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласного військового комісаріату; 3-тя особа: Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 обласного військового комісаріату, які полягають в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України всіх документів та висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі, яка звільнена з військової служби, та яка отримала інвалідність III групи первинно з 24.01.2017 року, внаслідок поранення, ЗЧМТ, контузії головного мозку МВТ і захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014.

Зобов'язати ОСОБА_2 обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08166355) подати розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України всі документи, та висновок і виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги, як особі, яка звільнена з військової служби, та який отримав інвалідність III групи первинно з 24.01.2017 року внаслідок поранення, ЗЧМ, контузії головного мозку МВТ і захворювання, повязаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги стороною, або іншою особою, яка брала участь у справі, у десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Євтіфієв