Рішення № 67115489, 12.06.2017, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2082/16-ц

Провадження №: 2/0343/53/17

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2017 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючої судді Монташевич С. М.,

з участю: секретарів Шикор Г.В., Оленяк С.І.,

прокурора - Юхман Л.Я.,

представника ОСОБА_1 спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" - ОСОБА_2,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовами заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної ради в особі ОСОБА_1 спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального підприємства "Івано-Франківськоблагроліс"до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди (в порядку регресу),

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної ради в особі ОСОБА_1 спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального підприємства "Івано-Франківськоблагроліс" (надалі - ОСОБА_1 САЛГ)звернувся до суду з позовами, в яких просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 спеціалізованого агролісгоспу ОКП Івано-Франківськоблагроліс» шкоду в сумі 54189,75 гривень, судові витрати по справі покласти на відповідача.

Свої вимоги мотивує тим, що вироком Долинського районного суду від 05.07.2012 року ОСОБА_4 визнано винним за ст. 367 КК України та з застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання у виді штрафу в розмірі 4500 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

14.08.2012 року Долинська міжрайонна прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Солуківської сільської ради (фонду охорони навколишнього природного середовища) до ОСОБА_1 САЛГ про відшкодування збитків в сумі 54189,75 грн. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року стягнуто з відповідача ОСОБА_1 САЛГ 54189,75 грн. збитків, завданих навколишньому природному середовищу. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2015 року розстрочено виконання вказаної постанови в сумі 54189,75 грн. на 2 роки за відповідним графіком.

Постановою відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2017 року виконавче провадження з примусового виконання судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 САЛГ 54189,75 грн. завданої шкоди, закінчено, кошти сплачено в повному обсязі. Позов предявлявся до ОСОБА_1 САЛГ, оскільки шкоду заподіяну його працівником ОСОБА_4, що узгоджується з ст. 134 КЗпП.

Необхідність втручання органів прокуратури з метою забезпечення інтересів держави виникла у звязку з бездіяльністю ОСОБА_1 САЛГ по захисту законних інтересів держави про відшкодування матеріальної шкоди (в порядку регресу) в сумі 54189,75 грн., оскільки кошти виплачено, а ОСОБА_1 САЛГ не вжито заходів до повернення збитків в порядку регресу.

В судовому засіданні прокурор заявлені позова підтримала, зіславшись на вищевикладене, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" ОСОБА_2 в судовому засіданні також наполягав на задоволенні позовних вимог, вказавши, що ними сплачено стягнуті за рішенням суду 54185,75 грн, які підлягають стягненню в порядку регресу з ОСОБА_4

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, вказавши, що його довіритель працював в ОСОБА_1 САЛГ з 2010 року. Виявивши незаконну рубку деревини на своєму обході, ОСОБА_4 вжив всіх заходів, щоб встановити винних осіб. Ним було встановлено порушників, якими є Литвак та Юрків, які дали відповідні пояснення. Оскільки було виявлено винуватих осіб, відносно яких були порушені кримінальні справи, тому саме вони мали б відшкодовувати шкоду, завдану навколишньому середовищу незаконною рубкою дерев, що було також зазначено і у вироці Долинського районного суду від 05 липня 2012 року, ухваленому відносно ОСОБА_4 Цим вироком встановлено, що 20 березня 2012 року на обході ОСОБА_4 проведена перевірка, під час якої виявлено 80 пнів незаконно зрубаних дерев на загальну суму завданих збитків у розмірі 54189,75 грн. В акті зазначено, що незаконна рубка дерев була вчинена у зимово-осінній період 2012 року. Тож перебіг позовної давності починається з 20 березня 2012 року, з часу ухвалення вироку. Прокурор, звертаючись в суд, пропустив спеціальний термін позовної давності в один рік, передбачений ч. 3 ст. 233 КЗпП України, та загальний термін позовної давності тривалістю у три роки, передбачений ст. 257 ЦК України. Крім того, агролісгосп не виконував належним чином ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16 квітня 2015 року, оскільки вносив проплати з порушенням графіка (не було проплат в деякі місяці, а деякі квитанції містять проплати за два місяці) та з відступленням від розмірів щомісячних платежів, визначених судом. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та підтвердили в судовому засіданні сторони, ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах з ОСОБА_1 САЛГ, де працював на посаді майстра лісу Белеївської технічної дільниці ОСОБА_1 САЛГ. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 САЛГ було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до якого відповідач прийняв на себе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за зберігання матеріальних цінностей, які належать ОСОБА_1 САЛГ (а.с. 32, 103).

Вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2012 року, який набрав законної сили 24 липня 2012 року, ОСОБА_4 визнано винним за ч. 1 ст. 367 КК України та з застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання у виді штрафу у розмірі 4500 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Зі змісту вказаного вироку вбачається, що ОСОБА_4 відповідно до наказів директора ОСОБА_1 САЛГ №47-к від 29 листопада 2006 року та № 2 від 04 січня 2010 року з 04.01.2010 року працював на посаді майстра лісу Белеївської технічної дільниці ОСОБА_1 САЛГ. Згідно наказу № 2 від 05 січня 2011 року «Про поділ технічних дільниць та обходів ОСОБА_1 САЛГ» за майстром лісу ОСОБА_4 закріплено і передано йому під охорону обхід № 5, куди входять квартали 12, 15, 13, 17, загальною площею 446 га. У відповідності з посадовою інструкцією № 2 майстра лісу, затвердженою наказом директора ОСОБА_1 САЛГ 04.01.2010 року, з якою ОСОБА_4 ознайомлений, останній мав здійснювати захист та охорону лісу від пошкоджень, самовільних рубок; мав завдання і зобов'язаний був проводити державний контроль за станом, використанням, відтворенням, охороною і захистом лісу, що перебуває у користуванні агролісгоспу; затримувати у встановленому порядку осіб, винних у лісопорушеннях; складати протоколи при виявленні порушення лісового законодавства; приймати і видавати лісопродукцію; здійснювати керівництво працівниками на лісогосподарських роботах; ніс повну матеріальну відповідальність за збереження лісопродукції та інших матеріальних цінностей. Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну допомогу, укладену між ОСОБА_1 САЛГ та ОСОБА_4, останній, як майстер лісу,ніс відповідальність за охорону лісу та за лісопродукцію, яка знаходиться в його обході, прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення зберігання ввірених йому підприємством матеріальних цінностей; зобов'язувався бережно відноситись до переданих йому для зберігання матеріальних цінностей та приймати міри по запобіганню шкоди; своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини, які загрожують забезпеченню зберігання ввірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати та подавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та залишок ввірених йому матеріальних цінностей. Тобто, ОСОБА_4, як майстру лісу, було ввірено під охорону обхід № 5, куди входять квартали 12, 15, 13, 17 Белеївської технічної дільниці ОСОБА_1 САЛГ, загальною площею 446 га, у зв'язку з чим останній повинен був належно виконувати свої службові обов'язки, передбачені інструкцією та чинним законодавством України. Однак, через неналежне виконання своїх службових обов'язків по охороні і захисту лісу та через несумлінне ставлення до них, відповідач протягом зимово-весняного періоду 2012 року на закріпленому за ним обході №5 квартал 15 ділянки 17, 18, 15, квартал 12 ділянки 19-22, 24-25; квартал 13 ділянка 1 допустив і в подальшому не виявив незаконну порубку 80 дерев породи граб, береза, осика, вільха, дуб, бук, загальною ліквідною кубомасою 11,68 м3, внаслідок чого державі завдано істотної шкоди на загальну суму 54189,75 гривень, цим самим вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 367 КК України. Згідно акту Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 20.03.2012 року перевіркою було виявлено незаконну порубку 80 дерев на території лісового обходу № 5 Белеївської техдільниці ОСОБА_1 спеціалізованого агролісгоспу без відпускних та контрольних тавр цього підприємства. Загальний розмір шкоди, заподіяної лісу в наслідок незаконної рубки 11,680 куб.м, нарахованої ОСОБА_1 САЛГ, складає 54189,75 грн (а.с. 23-26, 94-97).

Згідно ст. 61 ЦПК України вирок чи постанова суду у кримінальній справі, що набрав законної сили обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно п. "з" ч. 3 та ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та п. 1 ч. 1 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України громадяни несуть відповідальність за порушення лісового законодавства та зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, зокрема шляхом незаконної порубки дерев у захисних та інших лісових насадженнях.

Згідно норм ч. 1, ч. 2 ст. 130 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків; при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників ґрунтуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Суд встановив, що 14.08.2012 року Долинська міжрайонна прокуратура звернулась до суду в інтересах держави в особі Солуківської сільської ради (фонду охорони навколишнього природного середовища) до ОСОБА_1 САЛГ про відшкодування збитків в сумі 54189,75 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року апеляційну скаргу прокурора задоволено. Позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 САЛГ 54189,75 грн. збитків завданих навколишньому природному середовищу (а.с. 27-29, 98-100).

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2015 року розстрочено виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року про відшкодування збитків в сумі 54189,75 грн. на 2 роки за відповідним графіком (а.с. 30-31, 101-102).

Про те, що кошти в сумі 54189,75 грн. ОСОБА_1 спеціалізованим агролісгоспом ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" сплачено в повному обсязі свідчить копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2017 року ВП № 43528079 (а.с. 93).

Факт сплати ОСОБА_1 САЛГ шкоди в сумі 54189,75 грн. також підтверджується довідками № 177 від 03.11.2016 р., № 2-42/456 від 24.05.2017 р. та копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи (а.с. 7, 8-22, 91-92, 130, 131-132), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною 6 ст. 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29 грудня 1992 року право регресної вимоги до працівників виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред'явлення регресного позову.

Суд критично ставиться до тверджень представника відповідача про те, що прокурор повинен звертатися з позовом до осіб, які безпосередньо вчинили лісопорушення, оскільки досудове слідство з метою встановлення осіб, які заподіяли агролісгоспу заявлену прокурором шкоду, зупинене, винних осіб не встановлено (а.с. 126). Натомість вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, встановлена вироком суду, останній перебував в трудових відносинах з ОСОБА_1 САЛГ, що не припиняє його обов'язку відшкодувати заподіяну ОСОБА_1 САЛГ шкоду в розмірі 54189,75 грн.

Не заслуговують на увагу й посилання представника відповідача на те, що позов прокурора не підлягає до задоводення, так як його доля вже була вирішена судом у вироку від 05 липня 2012 року, яким у позові відмовлено, оскільки вироком Долинського районного суду від 05 липня 2012 року цивільний позов ОСОБА_1 міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 САЛГ про стягнення з засудженого ОСОБА_4 завданих незаконною рубкою деревини збитків залишено без розгляду, а тому згідно ч. 7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, шкода, завдана винними діями відповідача, була повністю відшкодована ОСОБА_1 спеціалізованим агролісгоспом на підставі відповідного судового рішення, яке було виконане у березні 2017 року, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2017 р. З часу виплати підприємством коштів у нього виникло право регресної вимоги. Тобто, прокурор, пред'явивши 28.03.2017 року після повної сплати агролісгоспом шкоди позов про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, вимоги якого з вимогами за первісним позовом склали 54189,75 грн., звернувся в межах річного строку з дня виплати підприємством сум третій особі, що спростовує твердження представника відповідача про пропуск строку звернення до суду, оскільки останній рахує його з моменту виявлення заподіяної працівником шкоди, а не з часу виплати підприємством шкоди третій особі, як це роз'яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29 грудня 1992 року.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 САЛГ поніс шкоду, сплативши завдані навколишньому природньому середовищу збитки його колишнім працівником ОСОБА_4, який прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення зберігання ввірених йому агролісгоспом матеріальних цінностей, внаслідок чого у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача, тому суд вважає, що позова слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 САЛГ шкоду в розмірі 54189,75 грн. в порядку регресу. При цьому суд зазначає, що відповідач не буде позбавлений можливості звернутися до суду з позовом до безпосередніх заподіювачів шкоди про її відшкодування, оскільки матиме право зворотньої вимоги до винних осіб.

Питання судових витрат суд вирішує згідно вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 1172, 1191 ЦК України, ст. ст. 105, 107 Лісового кодексу України, ст.ст. 130, 134 Кодексу законів про працю України, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позова задовольнити.

Стягнути в порядку регресу з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального підприємства "Івано-Франківськоблагроліс" шкоду в розмірі 54189 (п'ятдесят чотири тисячі сто вісімдесят дев'ять) гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 1600,00 (одну тисячу шістсот) гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Повний зміст рішення виготовлено 13.06.2017р.