Ухвала суду № 67114168, 01.06.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18598/17

Провадження № 1-кс/761/11557/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря Філь В.В. О.М., прокурора Крищенко О.О., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Личика М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 100 000 001 44, у якому

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Черкаси, громадянин України, українець, з неповною середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий;

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором відділу прокуратури Київської області Денисовою О.О. клопотання слідчого в СУ ГУНП в Київській області Мельниченка О.О. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 31.05.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України, що скоєне за таких обставин.

У період з березня по30 травня 2017 року ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 створили стійке об'єднання для особистого збагачення шляхом придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу «метадон».

Відповідно до попередньо розробленого злочинного плану організована група налагодила постачання та збут наркозалежним особам наркотичного засобу - «метадон» у м. Василькові Київської області.

ОСОБА_1 був активним учасником організованої групи, отримував від ОСОБА_5 наркотичний засіб та доставляв його споживачам, вів облік продаж та отриманих грошових коштів.

Таким чином, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, здійснював незаконне перевезення, зберігання та збут вказаного вище наркотичного засобу.

Слідчий вважає, що підозрюваний ОСОБА_1може переховуватись від органу досудового слідства або суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, що мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків та інших співучасників злочину, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважали висунуту підозру необґрунтованою, наведені стороною обвинувачення ризики недоведеними, тому просили відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування сукупності наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у цьому випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення під час направлення справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_1 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести відсутність у підозрюваного сталих соціальних зв'язків, постійного місця роботи, тобто тих стримуючих чинників, які б мінімізували ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від відповідальності.

Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виглядійого ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Також вагомим є ризик того, що ОСОБА_1, перебуваючи на свободі, може сховати або спотворити речі, що мають значення для кримінального провадження, оскільки на цей час органом досудового розслідування проведений не повний обсяг слідчих дії, спрямованих на відшукання та вилучення речових доказів, документів тощо.

Крім того, приймаючи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_1 офіційного джерела доходів не має, тобто не виключено, що здійснення протиправної діяльності - це єдиний спосіб заробітку підозрюваного, отже останній може продовжити розпочату злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.

У той же час, слідчий суддя вважає, що вказаний стороною обвинувачення ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків або інших учасників у кримінальному провадженні матеріалами клопотання не доведений, оскільки матеріали клопотання не містять достатніх доказів зазначеного припущення.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, якщо остання підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Інкримінований підозрюваному злочин передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СУ ГУ НП у Київській областіМельниченка О.О.задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою визначити по 28липня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковийрахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м.Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати дослідчогоСУ ГУ НП у Київській області, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування;

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч