Вирок № 67110713, 14.06.2017, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/101/17

Провадження №1-кп/547/32/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року смт. Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання К.А.Вареник,

учасники судового провадження:

прокурор Є.О.Горобець,

обвинувачений ОСОБА_1,

захисник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області кримінальне провадження №12017170320000010 за обвинуваченням

ОСОБА_1, народився 14.06.1985 у с.Чапаєвка, Семенівського району, Полтавської області, зареєстрований і проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, неодружений, військовозобов'язаний, раніше судимий:

- 23.09.2002 Семенівський районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 2, ч. 3 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки. На основі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

- 04.06.2008 Хорольським районним судом Полтавської області за ст. ст. 162 ч.1, 185 ч.3,70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано 1 рік 1 місяць позбавлення волі за вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 23.09.2002. Остаточно засуджений до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 26.06.2009 із Полтавської виправної колонії № 64 по відбуттю строку покарання;

- 16.01.2013 Семенівським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 3, 69 КК України до покарання у вигляді арешту строком 6 місяців. Звільнений 20.02.2013 року Кременчуцькою виправною колонією Полтавської області №69 по відбуттю строку покарання

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 у середині листопада 2016 року, точної дати не встановлено, маючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на придбання, виготовлення наркотичних речовин та на їх зберігання, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаходячись в лісосмузі в адміністративних межах с. Степанівка, Семенівського району, Полтавської області, побачив в кущах, що росте кущ коноплі, після чого зірвав, тим самим придбав листя рослини коноплі, приніс їх додому за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, висушив та подрібнив, таким чином, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс з метою подальшого вживання шляхом куріння. Висушені рослини коноплі ОСОБА_1 умисно, незаконно, протиправно зберігав без мети збуту у паперових згортках у будинку, який належить на праві приватної власності його матері ОСОБА_4, розташованому за адресою: вул. Степова, 75, с. Крива Руда, Семенівського району, Полтавської області.

11.01.2017 працівниками поліції Семенівського ВП ГУНП в Полтавській області при проведенні обшуку господарства ОСОБА_1 за адресою: вул. Степова, 75, с. Крива Руда, Семенівського району, Полтавської області, було виявлено та вилучено:

- у приміщенні житлового будинку було виявлено і вилучено, поліетиленовий пакет із подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору у висушеному стані з домішками зерен, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 111 від 13.01.2017, є канабісом. Канабіс відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 3,987 г., надані на дослідження насіння є дозрілим насінням рослини коноплі, яке не відноситься до наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів;

- у приміщенні житлового будинку було виявлено і вилучено, речовину рослинного походження зеленого кольору у висушеному стані, зовні схожа на коноплю, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 112 від 13.01.2017, має ботанічні ознаки рослини коноплі, містить тетрагідроканнабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом. Маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 8,286 г.;

- у приміщенні житлового будинку було виявлено і вилучено, речовину рослинного походження зеленого кольору у висушеному стані, зовні схожа на коноплю, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 113 від 13.01.2017, має ботанічні ознаки рослини коноплі, містить тетрагідроканнабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом. Маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 16,686 г.;

- у приміщенні житлового будинку було виявлено і вилучено, речовину рослинного походження зеленого кольору у висушеному стані, зовні схожа на коноплю, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 114 від 13.01.2017, має ботанічні ознаки рослини коноплі, містить тетрагідроканнабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом. Маса канабісу у перерахунку на суху речовину становить 19,986 г.;

- у приміщенні житлового будинку було виявлено та вилучено саморобний пристрій для куріння канабісу (бульбулятор), на якому згідно висновку судово-хімічної експертизи №107 від 13.01.2017, нашарування речовини темно-коричневого кольору, виявленої на внутрішній поверхні верхньої та нижньої частини полімерної пляшки, є особливо небезпечним наркотичним засобом екстрактом канабісу. Маса екстракту канабісу, в перерахунку на суху речовину, становить 0,789 г.;

- у приміщенні житлового будинку було виявлено і вилучено, зерна, схожі на зерна рослини коноплі, які згідно висновку судово-хімічної експертизи № 108 від 13.01.2017, насіння масою 1,276 г. є дозрілим насінням рослини коноплі, яке до наркотичного засобу не відноситься;

- у приміщенні житлового будинку було виявлено і вилучено, зерна, схожі на зерна рослини коноплі, які згідно висновку судово-хімічної експертизи № 109 від 13.01.2017, насіння масою 8,485 г. є дозрілим насінням коноплі. Дозріле насіння коноплі до наркотичних засобів не відноситься;

- у приміщенні житлового будинку було виявлено і вилучено, зерна, схожі на зерна рослини коноплі, які згідно висновку судово-хімічної експертизи № 110 від 13.01.2017, є дозрілим насінням рослини коноплі, яке не відноситься до наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів.

Зазначеними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1ст.309 КК України, незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

26.01.2017 між прокурором Семенівського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_5, якому відповідно до ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1 за участі захисника ОСОБА_2, укладено угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений, захисник і прокурор просили суд затвердити угоду.

Вирішуючи питання щодо затвердження вказаної угоди судом встановлено таке.

Одним із рішень, яке може бути прийняте судом у підготовчому судовому засіданні, є затвердження угоди.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Згідно ст.ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо злочинів середньої тяжкості.

В угоді про визнання винуватості від 26.01.2017 сформульовано підозру ОСОБА_1, яка за змістом повністю відповідає зазначеному вище обвинуваченню у цьому кримінальному провадженні. Сторони угоди погодили, що правовою кваліфікацією підозри є вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

В угоді вказано на беззастережне визнання підозрюваним винуватості у вчиненні злочину у судовому провадженні.

Сторони угоди узгодили призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України 1рік позбавлення волі; відповідно до ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки; встановити обовязки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, на що ОСОБА_1, як підозрюваний, за участі свого захисника надав згоду.

Угодою визначено наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, обмеження права оскарження вироку, який може бути ухвалено за наслідками розгляду та затвердження угоди судом.

У судовому засіданні суд розяснив обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 4 ст. 474, ч. 2 ст. 473, 476 КПК України, на що ним надано ствердні відповіді щодо їх цілковитого розуміння, у т.ч. щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України та наслідки невиконання ним угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою провину у вчиненому діянні повністю, висловив згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, умови звільнення від його відбування.

Захисник погодився із вірністю позиції обвинуваченого, вказав на вірність кваліфікації його дій, добровільність укладення угоди, відповідність угоди інтересам обвинуваченого.

Прокурор вказав, що угода відповідає вимогам КК і КПК України, укладена сторонами добровільно, немає порушень щодо змісту угоди і порядку її укладення.

Суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений, захисник і прокурор у судовому засіданні ствердили, що під час укладення угоди дотримано відповідні вимоги і правила КПК України, КК України, просили суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та умови звільнення від його відбування з випробуванням.

Визначені сторонами угоди обставини і умови застосування покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, відповідають правилам ст.ст. 65, 66, 70, 75, 76 КК України, у т.ч. щодо необхідності й достатності покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів та підстави і умови звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відтак суд встановив, що зміст угоди про визнання винуватості від 26.01.2017 відповідає вимогам КПК України, КК України. Є достатні правові підстави для затвердження угоди та призначення узгодженого її сторонами покарання зі звільненням від нього з випробуванням.

Обвинувачений є здоровим, на обліку у психіатра та/або нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, забезпечує себе матеріально за рахунок періодичних підробітків.

Обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Ухвалюючи вирок, на підставі обєктивно зясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК України, суд робить висновок, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1.

За таких обставин суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, та підлягає покаранню за його вчинення, яке узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 26.01.2017 із передбаченими угодою умовами звільнення від його відбування з випробуванням.

Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням, згідно з ст.ст. 75, 76 ККУкраїни визначаються судом, у т.ч. з урахуванням відповідних положень угоди.

Цивільний позов у провадженні не предявлено.

Питання про долю речових доказів, які зберігаються у Семенівському ВП ГУНП в Полтавській області, вирішити відповідно до п.3 ч.9 ст.100 КПК України, тобто знищити.

Згідно із ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави 3694,32грн витрат на залучення експерта.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, клопотання про його застосування не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 373-376, 392-395, 468-470, 472-475, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26.01.2017 між прокурором Семенівського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 і підозрюваним ОСОБА_1 за участі захисника ОСОБА_2.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за яким призначити йому покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 26.01.2017 зі звільнення від його відбування з випробуванням, а саме:

-за ч. 1 ст. 309 КК України один рік позбавлення волі;

-відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки;

-відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

1) періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: речовини рослинного походження, які є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, насіння коноплі, частини полімерної пляшки, які упаковані у 8 спецпакетів експертної служби МВС України і зберігаються у Семенівському ВП ГУНП в Полтавській області, знищити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, одержувач УДКСУ у Семенівському районі Полтавської області, код ЄДРПОУ 37541502, код бюджетної класифікації 24060300 "Інші надходження", рахунок 31119115700442, МФО 831019,) 3694,32грн процесуальних витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбаченихч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.Ф.Харченко