Вирок № 67102317, 09.06.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3035/17

пр.№ 1-кп/464/236/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2017 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Радченко Е.А.

при секретарі Лобко А.С.

з участю прокурора Мармуляка В.Я.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальний акт у кримінальному у провадженні № 12017140070000853 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який працює армувальником в ТзОВ «ІНКО ЛТД», перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий: Франківським районним судом м. Львова від 09 жовтня 2015 року за ч. 1 ст. 186 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень; зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,

за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення проти життя та здоровя особи за наступних обставин:

17.03.2017 року приблизно о 1 годині 40 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння в квартирі за своїм місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, під час побутового конфлікту на грунті раптово виникших неприязливих стосунків, ОСОБА_2 навмисно, незаконно, діючи цілеспрямовано, з метою заподіяння тілесних ушкоджень наніс кухонним ножем декілька ударів в область лівої руки ОСОБА_1 та один удар в область живота ОСОБА_1, заподіявши йому три рани на лівій руці, з яких дві рани долонної поверхні кисті з ушкодженням мязів згиначів 4-го та 5-го пальців, третя рана на внутрішній поверхні передпліччя з ушкодженням ліктьової артерії та ліктьового згинача кисті, які відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості; рану лівої руки по зовнішній поверхні середньої третини плеча, поранення мяких тканин черевної стінки, що відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоровя, а також проникаюче поранення живота з ушкодженням печінки, вхідний отвір якого розташовувався в епігастаральній ділянці, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент його заподіяння.

В судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе визнав повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд не досліджував всі зібрані під час досудового розслідування докази, оскільки обвинувачений в судовому засіданні не оспорював факту скоєння злочину проти життя та здоровя особи при вищезазначених обставинах. До таких обставин відносяться дата, час, місце, спосіб скоєння злочину, винуватість у скоєнні злочину та його мотиви, а також інші обставини, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом зясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст ціх обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом разяснено, що участники провадження будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апелляційному порядку.

Провина ОСОБА_2 у скоєнні інкримінуємого йому кримінального правопорушення підтверджується свідченнями самого обвинуваченого, який в судовому засіданні підтвердив, що дійсно в березні 2017 року під час спільного розпивання спиртних напоїв у квартирі ОСОБА_2, між ним та його другом ОСОБА_1 почався конфлікт, який переріс в шарпанину, під час якої ОСОБА_2, схопивши кухонного ножа, повністю усвідомлюючи свої дії, наніс цим ножем декілька ударів ОСОБА_1

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що у вечорі в один з днів березня 2017 року зі своїми друзями прийшов в гості до ОСОБА_2, де вони спільно розпивали спиртні напої. Під час пиятики почалася сварка, після чого ОСОБА_2 схопив ножа та наніс ОСОБА_1 декілька ударів. При цьому потерпілий повідомив, що жодних претензій до обвинуваченого на теперішній час не має.

Крім визнання обвинуваченим своєї провини, свідчень потерпілого, винуватість ОСОБА_2 у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими документами, долученими до кримінального провадження, а саме:

- витягом з кримінального провадження № 12017140070000853, згідно якого 17.03.2017 року о 8 годині 23 хвилини в ЄРДР внесено інформацію про те, що по вул. Скорини, 8 ОСОБА_2 завдав удар ножем ОСОБА_1, внаслідок чого спричинив тяжкі тілесні ушкодження;

- висновками експерта № 149/17 від 10.04.2017 року та № 166/17 від 25.04.2017 року, згідно якого за даними медичних документів у ОСОБА_1 виявлено три рани на лівій руці, з яких дві рани долонної поверхні кисті з ушкодженням мязів згиначів 4-го та 5-го пальців, третя рана на внутрішній поверхні передпліччя з ушкодженням ліктьової артерії та ліктьового згинача кисті, які відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості; рану лівої руки по зовнішній поверхні середньої третини плеча, поранення мяких тканин черевної стінки, що відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоровя; проникаюче поранення живота з ушкодженням печінки, вхідний отвір якого розташовувався в епігастаральній ділянці, рановий канал проходив зверху вниз, зліва направо та спереду назад, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент його заподіяння; всі ушкодження заподіяні колюче-ріжучим чи подібним до нього знаряддям, можливо 17.03.2017 року незадовго до поступлення в лікарню.

Проаналізувавши та оцінивши вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки як окремо так і у сукупності в повній мірі доводять винуватість ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення проти життя та здоровя потерпілого.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковано його дії за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки своїми діями ОСОБА_2 скоїв навмисне тяжке тілесне ушкодження, тобто навмисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, наявність обтяжуючих та помякшуючих покарання обставин.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд враховуює, що скоєне ним кримінальне правопорушення є тяжким правопорушенням. Суд враховує особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо. Обтяжуючою покарання обставиною є скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного спяніння. Помякшуючою покарання обставиною є щире каяття. Крім того, судом враховано відсутність будь-яких претензій потерпілого до обвинуваченого та наявність у обвинуваченого на утриманні неповнолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_8. Суд також враховує досудову доповідь № 6/2017, в п. 4 якої зазначено, що ОСОБА_2 не несе прямої загрози для суспільства.

Виходячи з обставин та ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, характеризуючих особу обвинуваченого даних, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого найменшого покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: 5 років позбавлення волі. При цьому суд вважає за можливе виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства. Суд переконаний, що звільнення ОСОБА_2 від покарання із встановленням випробувального строку найбільшого строку буде справедливим та достатнім для покарання обвинуваченого за скоєне правопорушення, та для попередження скоєння ним правопорушень у майбутньому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 65-67, 75, 76, ч. 1 ст. 121 КК України, ст.ст. 9, 10, 21-23, 25-26, 52, 94, 101, 349, 367, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 Вячеславовчиа від покарання, якщо він протягом випробувального строку тривалістю в 3 (три) роки не скоїть нового кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки:

-періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити домашній арешт.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: