Рішення № 67098344, 31.05.2017, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом: міністерства оборони України

до: державної госпрозрахункової зовнішньоторгівельної та інвестиційної фірми "УКРІНМАШ"

про стягнення 1.645.749,84 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Гребеннюкова Ю.С. - за довіреністю від 26.12.2016 № 220/470/д;

відповідача: Єркін О.М. - за довіреністю від 22.05.2017 № 27/11-134Д.

С У Т Ь С П О Р У:

Міністерство оборони України звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до державної госпрозрахункової зовнішньоторгівельної та інвестиційної фірми "УКРІНМАШ" про стягнення 1.645.749,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов'язання за укладеним між сторонами спору контрактом на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням від 16.12.2014 № 247/1/14/41. Відповідачем здійснено поставку товару з порушенням строків, які встановлені вказаним контрактом, що призвело до звернення позивача до господарського суду шляхом стягнення з відповідача господарських санкцій в сумі 1.645.749,84 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/3903/17. Розгляд справи призначено судом на 19.04.2017.

Судове засідання, призначене на 19.04.2017 не відбулося у зв'язку із участю судді Балац С.В. у роботі Міжнародного форуму по боротьбі з підробками та піратством.

Враховуючи повернення судді Балац С.В. із роботи Міжнародного форуму по боротьбі з підробками та піратством ухвалою господарського суду від 21.04.2017 справу № 910/3903/17 призначено до розгляду на 10.05.2017.

Судове засідання, призначене на 10.05.2017 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Балац С.В. у відпустці.

Враховуючи вихід судді Балац С.В. з відпустки ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2017 справу № 910/3903/17 призначено до розгляду на 31.05.2017.

Відповідач, скориставшись правом, забезпеченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив частково, з тих підстав, що відповідно до умов укладеного між сторонами спору контракту відповідальність за несвоєчасну поставку товару настає лише у разі порушення строку поставки понад один місяць.

В судовому засіданні 31.05.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників сторін по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між міністерством оборони України, як замовником, (далі - позивач) та державною госпрозрахунковою зовнішньоторгівельною та інвестиційною фірмою "УКРІНМАШ", як виконавцем, (далі - відповідач) укладено контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням від 16.12.2014 № 247/1/14/41 (далі - Контракт), відповідно предмету якого відповідач зобов'язаний поставити позивачу з дотриманням вимог законодавства продукцію, зазначену в специфікації продукції, згідно з додатком № 1 до Контракту, а позивач - прийняти її через вантажоодержувача та оплатити продукцію (п. 1.1 Контракту).

Пунктом 3.6 Контракту (в редакції додаткової угоди від 21.12.2016 № 3 до Контракту) продукцію поставляється силами та засобами позивача відповідно до умов FCA - м. Київ, Україна, згідно з міжнародними правилами тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2010 та передається уповноваженим представникам вантажоодержувача.

Відповідно до п. 4.1 Контракту, відповідач зобов'язується поставити продукцію згідно з умовами Контракту не пізніше строку, визначеного Специфікацію, після здійснення попередньої оплати, відповідно до п. 2.10 Контракту.

Специфікацією Контракту (в редакції додаткової угоди від 21.12.2016 № 3) сторони визначили термін поставки продукції За Контрактом до 30.11.2016.

Положеннями 3.9 Контракту визначено, що вантажоодержувач за результатами приймання продукції, протягом однієї доби оформлює акт за формою № 4.

Пунктом 7.2 Контракту передбачено, що за порушення строків поставки продукції відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1 (одного) відсотка від вартості (з ПДВ) непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен місяць прострочення поза встановленої Контрактом строки поставки. Загальна сума пені не має перевищувати 5 (п'яти) відсотків вартості непоставленої (недопоставленої) продукції.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Спір між сторонами судового процесу, як вказує позивач, виник внаслідок допущеного відповідачем порушення у його зобов'язанні за Договором, яке полягає у простроченні поставки позивачеві товару за Контрактом терміном на 19 днів, що призвело до звернення останнього до господарського суду з метою захисту порушеного права шляхом стягнення з відповідача господарських санкцій в сумі 1.645.749,84 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Продукція за укладеним між сторонами спору Контрактом загальною вартістю 259.855.081,44 грн. поставлена 20.12.2016, що підтверджується актом приймання від 21.12.2016 № 15, що наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Факт прострочення відповідачем поставки продукції за Контрактом на 19 днів сторонами спору не заперечується.

В свою чергу, відповідальність за порушення строків поставки продукції, відповідно до п. 7.2 Контракту, виникає у відповідача лише у разі прострочення поставки продукції понад один місяць.

Проте, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення поставки продукції за Контрактом лише на 19 днів, що не передбачено сторонами спору в укладеному між ними Контракті.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09 червня 2017 року

Суддя С.В. Балац