Постанова № 67098041, 06.06.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2017 р. Справа № 914/766/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т.Б.

судді Бойко С.М.

ОСОБА_1

при секретарі Борщ І.О.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) – не з’явився

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом ) – ОСОБА_2 (пред-к за довіреністю)

від третьої особи – не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Львівгаз” від 19.05.2017 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 15.05.2017 року (головуючий суддя Бортник О.Ю.)

у справі № 914/766/17

за заявою Публічного акціонерного товариства “Галичфарм”, м. Львів про забезпечення позову

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Галичфарм”, м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства “Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”, м. Львів

про визнання недійсним акту-розрахунку ПАТ “Львівгаз” та скасування застосованих до ПАТ “Галичфарм” оперативно-господарських санкцій,

та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Галичфарм”, м. Львів,

про стягнення 106 000,0 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області 15.05.2017 року у справі № 914/766/17 заяву Публічного акціонерного товариства “Галичфарм” від 12.05.2017р. - задоволено частково. Заборонено Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, у тому числі будь-яким його: структурним підрозділам, відділенням, службам, посадовим особам, працівникам, представникам вчиняти будь-які дії, що спрямовані на обмеження чи припинення постачання (транспортування, подачі, розподілу) природного газу Публічному акціонерному товариству “Галичфарм”. У задоволенні решти вимог заяви Публічного акціонерного товариства “Галичфарм” від 12.05.2017р. - відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що з огляду на надіслання відповідачем за первісним позовом Повідомлення № 000198300 та Рахунку на оплату № 000198300 від 07 квітня 2017 р., загроза припинення (обмеження) газопостачання позивачу за первісним позовом є реальною. Припинення чи обмеження газопостачання утруднить або ж може зробити неможливим виконання рішення суду у справі в разі задоволення позову, оскільки зведе нанівець дії позивача за первісним позовом по захисту своїх прав на безперешкодне здійснення господарської діяльності. Ця діяльність припиниться як така в зв’язку з припиненням чи обмеженням газопостачання, тоді як первісний позов подано Публічним акціонерним товариством “Галичфарм” з метою захисту його права на безперешкодне здійснення господарської діяльності.

В апеляційній скарзі ПАТ «Львівгаз» просить дану ухвалу скасувати, мотивуючи це тим, що заборона ПАТ «Львівгаз» припиняти газопостачання споживачу є перешкодою у здійсненні господарської діяльності та порушенням законних прав, закріплених «Кодексом газорозподільчих систем».

В судове засідання не з’явився представник позивача за первісним позовом та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Апеляційний суд, враховуючи законодавчо встановлені процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, те, що явка представників сторін не визнавалася обов’язковою, вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника позивача за первісним позовом та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що 01 березня 2017 року працівниками ПАТ «Львівгаз» складено Акт – розрахунок про нарахування ПАТ «Галичфарм» 16 838 818,67 грн. вартості донарахованого об’єму природного газу на підставі Акту про порушення від 08 лютого 2017 року.

Відповідачем за первісним позовом ПАТ «Львівгаз» надіслано Публічному акціонерному товариству “Галичфарм”, у зв’язку з донарахуванням 16 838 818,67 грн. заборгованості по Акту-розрахунку від 01 березня 2017р., повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання від 07 квітня 2017 р. за № 000198300.

Предметом первісного позову є визнання недійсним Акту – розрахунку від 01 березня 2017 року та скасування оперативно-господарської санкції.

Отже, позивачем за первісним позовом у справі оспорюється законність, обґрунтованість та правомірність складення акту-розрахунку, яким донараховано заборгованість як оперативно-господарську санкцію, з мотивів невтручання в роботу ЗВТ (лічильника).

Предметом зустрічного позову є стягнення частини вартості донарахованого об’єму природного газу на суму 106 000,0 грн.

Згідно з нормами ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими ГПК України.

Як встановлено, у поданій заяві про забезпечення позову заявник ПАТ «Галичфарм» просило заборонити Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, у тому числі будь-яким його: структурним підрозділам, відділенням, службам, посадовим особам, працівникам, представникам, контрагентам вчиняти будь-які дії, що спрямовані на обмеження чи припинення постачання (транспортування, подачі, розподілу) природного газу Публічному акціонерному товариству “Галичфарм”.

Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що оскільки існує спір щодо законності самої оперативно-господарської санкції, який переданий на вирішення в судовому порядку, то до моменту вирішення спору припинення газопостачання як наслідок встановленої санкції може призвести до суттєвого порушення прав позивача. Позивач вважає, що обмеження чи припинення газопостачання є очевидно передчасним в даному випадку.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” із змінами та доповненнями передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як роз’яснено у п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” із змінами та доповненнями, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За вимогами ст. 66 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову.

Основним видом діяльності позивача за первісним позовом ПАТ «Галичфарм» є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів. Позивач за первісним позовом є найбільшим фармацевтичним виробником Західної України та випускає лікарські засоби, частина яких внесена до списку життєво необхідних.

З Довідки щодо кількості вироблених лікарських засобів від 15.05.2017р. вих. № 16-1393 та Довідки про кількість спожитого природного газу від 15.05.2017р. вих. № 16-1394 вбачається, що припинення чи обмеження газопостачання внаслідок наявності, на думку відповідача за первісним позовом, 16838818,67 грн. заборгованості призведе до зупинки виробничого процесу на підприємстві позивача за первісним позовом, може перервати виробничий цикл та, як наслідок, спричинити припинення господарської діяльності підприємства та відповідні збитки.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що предмет первісного позову у даній справі та обраний позивачем захід забезпечення позову є взаємопов’язаними, зокрема, розрахована відповідачем за первісним позовом заборгованість в оспорюваному акті - розрахунку стала підставою для надіслання позивачу за первісним позовом повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання.

Реалізація такого припису до моменту перевірки законності підстави його виникнення – Акту – розрахунку - може призвести до порушень прав позивача за первісним позовом. Відповідно, як правильно зазначено судом першої інстанції, у разі задоволення позову про визнання недійсним акту - розрахунку, без забезпечення позову у виді заборони вчиняти будь-які дії, що спрямовані на обмеження чи припинення газопостачання ПАТ«Галичфарм», сам по собі судовий захист втратить ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу, тоді як первісний позов подано Публічним акціонерним товариством “Галичфарм” з метою захисту його права на безперешкодне здійснення господарської діяльності.

Відповідно до норм п. 6.5. Договору № 094205М885АР016 розподілу природного газу від 01.01.2016 р., п. 1 гл. 7 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НКРЕП № 2494 від 30.09.2015 р., Порядку пооб’єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1687, відповідач за первісним позовом за несплату заборгованості має право самостійно припинити (обмежити) позивачу за первісним позовом газопостачання в примусовому порядку.

З огляду на вищенаведене та надіслання відповідачем за первісним позовом Повідомлення № 000198300 та Рахунку на оплату № 000198300 від 07 квітня 2017р., загроза припинення (обмеження) газопостачання позивачу за первісним позовом є реальною.

Відтак, враховуючи, що основним видом діяльності позивача за первісним позовом є виробництво фармацевтичних препаратів, беручи до уваги особливості технологічного процесу позивача, зупинення господарської діяльності, можливість завдання матеріальних збитків, які можуть спричинити фінансову неспроможність підприємства, підтвердження відповідними доказами реальності загрози, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову про заборону Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, у тому числі будь-яким його: структурним підрозділам, відділенням, службам, посадовим особам, працівникам, представникам вчиняти будь-які дії, що спрямовані на обмеження чи припинення постачання (транспортування, подачі, розподілу) природного газу Публічному акціонерному товариству “Галичфарм”.

Апеляційний суд також погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вжиття судом заходів забезпечення позову, про які йдеться у заяві Публічного акціонерного товариства “Галичфарм”, не спричинює для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” негативних майнових наслідків, не позбавляє його права на підприємницьку діяльність, отримання доходів, не перешкоджає йому займатись господарською діяльність та в установленому законом порядку звертатись за стягненням заборгованості із свого контрагента. Наведене забезпечує збалансованість інтересів сторін у справі і не суперечить критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вимога заявника про заборону контрагентам відповідача за первісним позовом вчиняти будь-які дії, що спрямовані на обмеження чи припинення постачання природного газу, в зв’язку з наявністю 16838818,67 грн. заборгованості, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Позивачем за первісним позовом не доведено реальності та можливості настання таких дій з боку контрагентів відповідача за первісним позовом. Крім цього, вжиття таких заходів судом може спричинити порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У свою чергу, скаржник не навів обґрунтованих доводів та підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для зміни чи скасування ухвали.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору в порядку ст.49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Ухвалу господарського суду господарського суду Львівської області 15.05.2017 року у справі № 914/766/17 - залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Львівгаз” від 19.05.2017 року – без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 12.06.2017 р.

Головуючий суддя Бонк Т.Б.

Судді Бойко С.М.

ОСОБА_1