Постанова № 67097987, 08.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2017 р. Справа№ 927/844/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від прокуратури міста Києва: Колодяжна А.В. - прокурор відділу

від позивача: Сокирко А.В. - за дов.

від відповідача: Пільганчук В.В. - за дов.; ОСОБА_5 - керівник

від третьої особи-2: Левченко А.П. - за дов.

від третіх осіб -1,-3: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017

у справі №927/844/16 (суддя Кушнір І.В.)

за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави

в особі Чернігівської обласної державної адміністрації

до Приватного акціонерного товариства «Чернігіврибгосп»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області;

2) Державне агентство рибного господарства України;

3) Державне підприємство «Укрриба»

про припинення права користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Чернігівської області (далі, прокурор) в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (далі, позивач) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Чернігіврибгосп» (далі, відповідач або ПрАТ «Чернігіврибгосп») про припинення останнім права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 361,6 га на території Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ЧН №001357 від 13.05.1997, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №111.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на положення статей 19, 22, 23, пункту 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України, вважаючи, що право постійного користування спірною земельною ділянкою підлягає припиненню з часу припинення діяльності підприємства, а саме з моменту перетворення Чернігівського державного сільськогосподарсько-рибного підприємства «Чернігіврибгосп» у Відкрите акціонерне товариство, державна реєстрація ВАТ «Чернігіврибгосп» (яке у майбутньому було перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Чернігіврибгосп») проведена 29.12.1998.

Також, прокурор у позовній заяві зазначає, що оскільки ПрАТ «Чернігіврибгосп» гідротехнічні споруди з водним об'єктом, розташовані на спірній земельній ділянці, на праві власності або користування не належать, право відповідача на постійне користування земельною ділянкою площею 361,6 га згідно державного акту на право постійного користування землею серії ЧН №001357 від 13.05.1997 підлягає припиненню згідно положень статей 120, 141 Земельного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2016 залучено до участі у справі №927/844/16 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (далі, третя особа-1 або РВ ФДМУ).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.10.2016 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне агентство рибного господарства України (далі, третя особа-2 або Держрибгосп) та Державне підприємство «Укрриба» (далі, третя особа-3 або ДП «Укрриба»).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017 у справі №927/844/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду обґрунтоване тим, що відповідач, як правонаступник усього майна, прав та обов'язків Чернігівського обласного сільськогосподарського рибного господарства «Чернігіврибгосп» та Чернігівського обласного державного сільськогосподарсько-рибного підприємства «Черкасирибгосп», правомірно користується земельною ділянкою площею 361,6 га, розташованою на території Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ЧН №001357 від 13.05.1997, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №111.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017 у справі №927/844/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права.

На думку скаржника, відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатніх правових підстав.

Скаржник зазначає, що Земельний кодекс України у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, не передбачав автоматичного переходу до юридичної особи, яка утворилася в результаті реорганізації іншої юридичної особи, права постійного користування земельною ділянкою.

Прокурор наголошує, що викладений в оскарженому рішенні суду висновок щодо установлення постановою Господарського суду Чернігівської області від 04.05.2006 у справі №9/71 факту набуття відповідачем права постійного користування спірною земельною ділянкою у порядку правонаступництва є помилковим та не відповідає обставинам справи.

Також, прокурор зазначив, що на спірній земельній ділянці розташовані гідротехнічні споруди, власником яких є держава та які закріплені на праві господарського відання за ДП «Укрриба». Водночас, у зв'язку із використанням ПрАТ «Чернігіврибгосп» спірної земельної ділянки, держава в особі уповноважених органів позбавлена можливості забезпечити належне функціонування гідротехнічних споруд та можливості реалізовувати своє право власності, визначене статтею 317 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 у справі №927/844/16 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу прокурора прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 08.06.2017.

06.06.2017 від відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, у яких він просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

08.06.2017 від третьої особи-2 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення, у яких представник просив суд при прийнятті рішення врахувати, що на спірній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомості - гідротехнічні споруди, що є державним майном.

Представники третіх осіб -1, -3 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення третіх осіб -1, -3 про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та з огляду на те, що неявка їх представників не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку оскарженого рішення суду в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб -1, -3.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 17.01.1977 №21-р прийнято пропозиції облвиконкомів про вилучення з користування колгоспів (за згодою загальних зборів колгоспників), радгоспів, лісових господарств та інших землекористувачів 1447,79 гектара земель і про надання їх підприємствам, установам і організаціям під промислове і житлове будівництво, для прокладання шляхів, нафтопроводів, ліній електропередачі і зв'язку та для інших потреб в розмірах і на умовах згідно з додатками №№1-28.

Згідно з додатком №27 до вказаного розпорядження до списку підприємств, установ і організацій, яким надаються земельні ділянки по Чернігівській області включений Чернігівський обласний виробничий рибокомбінат під будівництво рибного господарства на теплих водах Чернігівської ТЕЦ, якому надана в постійне користування, з правом вирубування дерев, земельна ділянка площею 382,9 га (з них 233,7 га малопродуктивних сіножатей і пасовищ, 66,3 га зріджених лісів і 82,9 га непридатних угідь), яка вилучена з Рибколгоспу імені Чкалова Чернігівського району 4,6 га, радгоспів Мінрадгоспів УРСР: імені Фрунзе 296,1 га, «Україна» 82,2 га.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Киїнської сільської Ради народних депутатів Чернігівського району Чернігівської області від 15.01.1997 №5 «Про видачу державного акту на право постійного користування землею» залишено за обласним сільськогосподарським рибним господарством «Чернігіврибгосп» у постійному користуванні згідно технічного проекту по видачі державного акту на право постійного користування землею 361,6 га земель із 382,9 га земель відведених їм згідно розпорядження Ради Міністрів УРСР від 17 січня 1977 року №21-р, а також вирішено видати Чернігівському обласному сільськогосподарському рибному господарству «Чернігіврибгосп» державний акт на право постійного користування землею на площу 361,6 га.

Відповідно до рішення виконкому Киїнської сільської Ради народних депутатів Чернігівського району Чернігівської області від 15.01.1997 №5 та розпорядження Ради Міністрів УРСР від 17.01.1977 №21-р Чернігівському обласному сільськогосподарському рибному господарству «Чернігіврибгосп» Киїнською сільською Радою народних депутатів Чернігівського району Чернігівської області видано державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЧН №001357, відповідно до якого зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 361,6 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування під Чернігівський рибопитомник.

Акт зареєстровано 13.05.1997 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №111.

Наказом Державного комітету рибного господарства України від 21.10.1997 №27 у зв'язку з ліквідацією Міністерства рибного господарства України та створення Державного комітету рибного господарства України змінено назву Чернігівського обласного сільськогосподарського рибного господарства «Чернігіврибгосп» на Чернігівське обласне державне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство «Чернігіврибгосп».

Відповідно до Статуту Чернігівського обласного державного сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Чернігіврибгосп» (в редакції, затвердженій 21.10.1997) до складу Чернігівського обласного державного сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Чернігіврибгосп» входять слідуючі виробничі підрозділи, які не мають права юридичної особи:

- рибцех Мньов Чернігівська область, Чернігівський район, с. Рудня;

- рибцех Білошапки Чернігівська область, Прилуцький район, с. Білошапки;

- рибдільниця «Десна» Чернігівська область, Менський район, смт. Макошино;

- рибдільниця «Холми» Чернігівська область, Корюківський район, смт. Холми;

- Чернігівський риборозплідник м. Чернігів - 23.

Згідно з частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 у справі №927/608/14 за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України; Регіонального відділення Фонду державного майна України; Державного агентства рибного господарства України до державного підприємства «Укрриба», Приватного акціонерного товариства «Чернігіврибгосп» про визнання недійсним договору на зберігання з правом користування майном судом встановлено наступне:

Наказом від 22.12.1997 №1094 «Про приватизацію Чернігівського обласного державного сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Чернігіврибгосп» Регіональне відділення Фонду держмайна України по Чернігівській області розпорядилося розпочати з 1 січня 1998 року приватизацію Чернігівського обласного державного сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Чернігіврибгосп» шляхом перетворення у відкрите акціонерне товариство.

28.12.1998 наказом Регіонального відділення Фонду держмайна України по Чернігівській області № 1028 «Про створення ВАТ «Чернігіврибгосп» затверджено План приватизації державного підприємства «Чернігіврибгосп»; створено ВАТ «Чернігіврибгосп» шляхом перетворення Чернігівського державного сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Чернігіврибгосп» у відкрите акціонерне товариство; затверджено Статут вищезазначеного ВАТ.

Усього на підставі наказу Регіонального відділення ФДМУ від 28.12.1998 №1028 до статутного фонду ВАТ «Чернігіврибгосп» було передано 23 об'єкти нерухомого майна по Мньовському рибцеху, що розташовані на спірній земельній ділянці та зареєстровані за адресою с. Рудня, вул. Київська, 10 Чернігівського району Чернігівської області. Право власності на ці об'єкти підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.01.2009.

У розділі 3 Плану приватизації наведено перелік об'єктів і майна, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Чернігіврибгосп» та залишилися на балансі суб'єкта господарювання без права на його відчуження (відокремлення, передачі) на користь інших (третіх) осіб, з подальшим використанням цього майна в безперервному технологічному процесі сільськогосподарського виробництва.

06 травня 2003 року спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України «Про передачу гідротехнічних споруд» №26/752 передано до сфери управління Міністерства аграрної політики України гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства; Регіональним відділенням Фонду державного майна України наказано забезпечити приймання-передачу майна на баланс Державного підприємства «Укрриба» у порядку, встановленому «Положенням про порядок передачі об'єктів державної власност», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482, в місячний термін з дня підписання цього наказу (пункти 1, 2 наказу).

Наказом Державного агентства рибного господарства України від 16.01.2012 №10 затверджено нову редакцію Статуту державного підприємства «Укрриба», згідно якого ДП «Укрриба» засноване на основі державної власності, входить до сфери управління Державного агентства рибного господарства України та підзвітне йому; майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Додатком до вищевказаного наказу є Перелік господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, серед яких зазначено і ВАТ «Чернігіврибгосп», майно (гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів цих товариств та не підлягає приватизації) яких передається на баланс Державного підприємства «Укрриба».

30 червня 2003 року комісією, створеною відповідно до наказу Державного департаменту рибного господарства №135 від 20.06.2003, за участю представників Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України, регіонального відділення Фонду держмайна України по Чернігівській області, ДП «Укрриба», ВАТ «Чернігіврибгосп» складено акти приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Чернігіврибгосп» з балансу останнього на баланс ДП «Укрриба».

Відповідно до вищевказаних актів до складу об'єкта передачі входять гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно (далі-гідротехнічні споруди), що не увійшло до статутного фонду господарського товариства ВАТ «Чернігіврибгосп» та передаються на баланс державного підприємства «Укрриба», перелік яких наведено у додатку № 1, що є невід'ємною частиною акту.

Наказом Державного департаменту рибного господарства від 27.07.2003 №203 «Про затвердження акту приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Чернігіврибгосп», на баланс ДП «Укрриба» затверджено «Акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Чернігіврибгосп», на баланс державного підприємства «Укрриба» та закріплено зазначене в акті майно за ДП «Укрриба» на праві повного господарського відання.

Колегією суддів встановлено, що 06.04.2011 на підставі Закону України «Про акціонерні товариства» змінено найменування Відкритого акціонерного товариства «Чернігіврибгосп» на Приватне акціонерне товариство «Чернігіврибгосп» та зареєстровано нову редакцію статуту підприємства.

З огляду на вищевстановлені обставини, Приватне акціонерне товариство «Чернігіврибгосп» є правонаступником усіх прав та обов'язків ВАТ «Чернігіврибгосп», Чернігівського обласного державного сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Чернігіврибгосп» та Чернігівського обласного сільськогосподарського рибного господарства «Чернігіврибгосп».

У позовній заяві та апеляційній скарзі прокурор, як на підставу припинення права постійного користування відповідача земельною ділянкою, послався на пункт 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (чинного на момент реорганізації відповідача), мотивуючи тим, що внаслідок реорганізації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, державне підприємство припинилось, відповідно припинилось право постійного користування спірною земельною ділянкою.

Зазначені доводи не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право (правовстановлюючими документами) і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Так, судом встановлено, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою розміром 361,6 га було видано Чернігівському обласному сільськогосподарському рибному господарству «Чернігіврибгосп» в установленому законом порядку на підставі рішення Киїнської сільської ради народних депутатів від 15.01.1997 №5. Державний акт серії ЧН № 001357 від 13.05.1997 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №111, на цей час в судовому порядку недійсним не визнано та не скасовано, як і рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого він видавався.

Спірні правовідносини виникли у період 1997 - 1998 років, тобто під час дії Земельного кодексу України від 18.12.1990 з подальшими змінами та доповненнями, Цивільного кодексу УРСР, Закону України «Про підприємства в Україні».

Згідно статті 37 Цивільного кодексу УРСР (чинного на час реорганізації відповідача) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Відповідно до статті 7 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, в тому числі сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Згідно зі статями 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до статті 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції, чинній на час реорганізації відповідача) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу. Право користування землею може бути також припинено у випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу.

Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини 1 та частини 3 цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки. Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 5-9 частини першої цієї статті, в разі незгоди землекористувача провадиться у судовому порядку.

Згідно з пунктом 7 статті 34 Закону України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991 (в редакції від 11.12.1998) при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

З наведених норм права, чинних на час виникнення спірних правовідносин, вбачається, що перетворення державного підприємство у відкрите акціонерне товариство не відносилось до форм припинення юридичної особи, навпаки при перетворенні всі права та обов'язки від державного підприємство переходили до відкритого акціонерного товариства.

Також, припинення права користування за нормою пункту 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (на яку посилається прокурор) передбачало прийняття відповідною Радою рішення про припинення права користування, чого в даному випадку зроблено не було.

За вказаних обставин суд вважає, що перетворення державного підприємства «Чернігіврибгосп» у ВАТ «Чернігіврибгосп» не призвело до припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою, яке в порядку правонаступництва перейшло до відповідача, про що зазначалося вище.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.05.2017 у справі №927/845/16.

Даний висновок підтверджується постановою Верховного Суду України від 21.02.2011 №21-3а11, в якій сформовано правову позицію, відповідно до якої припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Вказані висновки суду першої інстанції про правонаступництво ВАТ «Чернігіврибгосп» (яке в майбутньому було перейменоване у ПрАТ «Чернігіврибгосп») щодо прав на земельну ділянку підтверджуються також постановою Господарського суду Чернігівської області від 04.05.2006 у справі №9/71, якою було задоволено позов ВАТ «Чернігіврибгосп» до Чернігівського районного відділу земельних ресурсів Чернігівського обласного головного управління земельних ресурсів і Чернігівської районної державної адміністрації про зобов'язання останніх внести відомості щодо реорганізації (перетворення) Чернігівського обласного сільськогосподарського рибного господарства «Чернігіврибгосп» у ВАТ «Чернігіврибгосп» в державні акти на право постійного користування землею, у тому числі державний акт серії ЧН №001357 від 13.05.1997. Дана постанова сторонами не оскаржувалася, набрала чинності 15.05.2006 та виконана відповідачами.

Суд у справі №9/71 дійшов висновку, що відмова відповідачів задовольнити звернення позивача про внесення відповідних змін про реорганізацію юридичної особи, якій було видано державні акти на право постійного користування земельною, правонаступником якої є позивач, та натомість наполягання на переоформленні права постійного користування земельною ділянкою на право оренди земельної ділянки шляхом укладення договору оренди є необґрунтованою, здійсненою без врахування всіх обставин, які мають значення для вирішення вказаного питання, а також вимог Земельного кодексу України і Рішення Конституційного Суду України з відповідного питання.

З вищевикладеного вбачається, що незважаючи на припинення Чернігівського обласного державного сільськогосподарсько-рибоводного підприємства «Чернігіврибгосп» шляхом перетворення у Відкрите акціонерне товариство «Чернігіврибгосп», суд визнав останнє, а саме ВАТ «Чернігівриббгосп», законним правонаступником права постійного користування спірною земельною ділянкою та зобов'язав відповідачів внести зміни до відповідного правовстановлюючого документу, а саме вищевказаного державного акту на право постійного користування землею.

Зазначене спростовує доводи прокурора, що вказаною постановою суду лише установлено факт, що відповідач є правонаступником державного підприємства, проте не установлено факту набуття ним у постійне користування земельної ділянки площею 361,6 га на території Киїнської сільської ради Чернігівського району.

Також, прокурор зазначає, що частина нерухомого майна не увійшла до статутного фонду відповідача та залишилась у державній власності. Отже, у процесі приватизації відбувся перехід права власності на це майно, оскільки новоствореного відповідача було позбавлено права на це майно і воно залишилось у сфері управління органів Фонду державного майна України, а з 2003 року перейшло на праві повного господарського відання до ДП «Укрриба», а відтак, право користування спірною земельною ділянкою, яка знаходиться під цим нерухомими майном, також перейшло до вказаних осіб.

Відповідно до статті 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 7 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до положення про управління майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 №908/68, одним із засобів управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств є передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482.

Як вбачається із матеріалів справи, частина нерухомого майна дійсно не увійшла до статутного капіталу відповідача при перетворенні з державного підприємства «Чернігіврибгосп». Ця частина майна залишилась у державній власності та в 1998 році була передана у користування відповідачу.

На праві повного господарського відання дане нерухоме майно у 2003 році було передано ДП «Укрриба» згідно з наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від №203 «Про затвердження акту приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Чернігіврибгосп» на баланс ДП «Укрриба».

Отже, переходу права власності на гідротехнічні споруди, які не увійшли до статутного фонду відповідача, не відбулось. Дані споруди як до моменту приватизації відповідача, так і після нього, залишаються об'єктом державної власності.

Разом з тим, як вірно встановив суд першої інстанції, на спірній земельній ділянці, крім майна, яке не увійшло до статутного фонду при приватизації, знаходяться будівлі, споруди, інше майно, які передані до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Чернігіврибгосп» та розташовані на території Чернігівського риборозплідника (Чернігівська область, Чернігівський район, с. Жавинка) і право власності на які підтверджується: Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Виконавчим комітетом Киїнської сільської ради 04.04.2003 серія САА №928476 (тип об'єкта: нежитлова будівля, об'єкти нерухомості розташовані на землях Киїнської сільської ради) та Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.04.2003; Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.07.2008 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Киїнської сільської ради 17.07.2008 серія САВ №787932 (тип об'єкта: Чернігівський риборозплідник, загальна площа 4323,1 кв.м); Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.06.2010 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Киїнської сільської ради 16.06.2010 серія САС №294216 (тип об'єкта: Чернігівський риборозплідник, загальна площа 4323,1 кв.м); Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Виконавчим комітетом Киїнської сільської ради 24.02.2011 серія САЕ №056208 (тип об'єкта: Чернігівський риборозплідник) та Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.02.2011; Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Виконавчим комітетом Киїнської сільської ради 24.02.2011 серія САЕ №056207 (тип об'єкта: Чернігівський риборозплідник) та Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.02.2011; Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Виконавчим комітетом Киїнської сільської ради 02.03.2011 серія САЕ №056213 (тип об'єкта: Чернігівський риборозплідник) та Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.03.2011; Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Виконавчим комітетом Киїнської сільської ради 26.06.2012 серія САЕ №534167 (тип об'єкта: Чернігівський риборозплідник) та Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.06.2012.

Посилання прокурора на те, що держава в особі уповноважених органів позбавлена можливості реалізувати своє право власності, визначене статтею 317 Цивільного кодексу України, на об'єкти нерухомого майна (гідротехнічні споруди), які знаходяться на спірній земельній ділянці не приймаються судом до уваги, оскільки жодного доказу, який би підтверджував, яким чином і чому ці органи позбавлені можливості реалізувати своє право власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на спірній земельній ділянці, як і доказів звернення прокурора чи однієї з третіх осіб у даній справі, до компетенції саме яких відноситься розпорядження та відання цими об'єктами, з позовом про усунення порушень, що перешкоджають реалізації права власності саме на ці об'єкти нерухомості, що знаходяться на спірній земельній ділянці, суду не представлено.

Крім того, знаходження на спірній земельній ділянці гідротехнічних споруд, які перебувають у розпорядженні Державного агентства рибного господарства, може свідчити про необхідність поділу спірної земельної ділянки, а не про припинення права постійного користування позивача всією наданою йому у користування земельною ділянкою. Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 16.03.2016 у справі №916/2808/15.

Водночас, за умови чинності державного акту серії ЧН № 001357 від 13.05.1997, доводи прокурора про неправомірність використання відповідачем спірної земельної ділянки у зв'язку з знаходженням на ній нерухомого майна, що перебуває у державній власності, не можуть слугувати підставою для припинення права постійного користування відповідачем. Дані посилання прокурора не узгоджуються з предметом та підставами заявленого позову, оскільки визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серії ЧН №001357 від 13.05.1997 не є предметом спору у даній справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.05.2017 у справі №927/845/16).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що на час перетворення державного підприємства «Чернігіврибгосп» у ВАТ «Чернігіврибгосп», право користування спірною земельною ділянкою перейшло до відповідача, як правонаступника державного підприємства. Переходу права користування даною земельною ділянкою до інших осіб не відбулось за відсутності переходу до них права власності на нерухоме майно.

Твердження прокурора стосовно того, що набуття у користування водних об'єктів можливо одночасно із набуттям прав на земельну ділянку, на якій такі розміщено, на конкурсних засадах відповідно до законодавства, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки спірна земельна ділянка не було надана відповідачу в порядку відведення, а вказане право користування перейшло до відповідача як правонаступника державного підприємства, в порядку його перетворення.

За вказаних обставин, прокурором та позивачем не доведено наявності передбачених законом підстав для припинення права постійного землекористування відповідача земельною ділянкою площею 361,6 га, що посвідчується державним актом на право постійного користування землею серії ЧН №001357 від 13.05.1997, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що у позові відмовлено з підстав необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, заява відповідача про застосування строків позовної давності від 10.04.2017 №71 не може бути задоволена, а тому доводи сторін з цього приводу суд не розглядає.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі про відмову в задоволенні позовних вимог обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Заступника прокурора Чернігівської області є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017 у справі №927/844/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.04.2017 у справі №927/844/16 залишити без змін.

Матеріали справи №927/844/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх