Постанова № 67097911, 23.05.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2017 р. Справа№ 911/4120/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Алданової С.О.

при секретарі Громак В.О.

за участю представників

від позивача: Зеленська Т.В., дов. № 8-15 від 17.01.2017р.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи-1: не з'явились

від третьої особи-2: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс

Агромарс"

на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2017 року

у справі № 911/4120/16 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Державного підприємства "Українська геологічна

компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс

Агромарс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимого на предмет спору на стороні позивача: 1. Державна служба України з питань праці

2. Державна служба геології та надр України

про стягнення 20000, 15 грн.

за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс

Агромарс"

до Державного підприємства "Українська геологічна

компанія"

про стягнення 20000,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Українська геологічна компанія" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Агромарс" (відповідач) про стягнення 20000,15 грн. заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 54/15-к/340/2015/КАМ/О від 12.05.2015, в частині своєчасної оплати отриманих послуг з виконання робіт з виготовлення проекту на геологічне вивчення в тому числі дослідно-промислову розробку для проведення геолого-економічної оцінки запасів питних підземних вод водозабірної ділянки ТОВ "Комплекс Агромарс" в с. Гаврилівка і с. Тарасівщина Вишгородського району Київської області.

18.01.2017 через канцелярію Господарського суду Київської області Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Агромарс" до початку розгляду господарським судом справи по суті подано зустрічну позовну заяву про стягнення з Державного підприємства "Українська геологічна компанія" 20000,15 грн. перерахованого авансу та розірвання договору № 54/15-к/340/2015/КАМ/О від 12.05.2015.

Зустрічна позовна вимога обґрунтована тим, що відповідач за зустрічним позовом неналежним чином виконав свої зобов'язання з виготовлення проекту згідно договору № 54/15-к/340/2015/КАМ/О від 12.05.2015. Крім того, внаслідок внесення змін до ст. 23 Кодексу України про надра, скасовано необхідність отримання спецдозволів, у зв'язку з чим якби ТОВ "Комплекс Агромарс" міг це передбачити, він би взагалі не укладав договір з відповідачем за зустрічним позовом. Позивач за зустрічним позовом вважає, що вказане є підставою для розірвання договору на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача за зустрічним позовом авансу за договором на підставі ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2017 у справі № 911/4120/16 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Агромарс" (відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) до Державного підприємства "Українська геологічна компанія" (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) про стягнення необґрунтовано отриманого авансу та розірвання договору, для спільного розгляду його з первісним позовом; залучено до участі у справі № 911/4120/16, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом - Державну службу України з питань праці (третя особа 1) та Державну службу геології та надр України (третя особа - 2), а розгляд справи відкладено.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.03.2017р. у справі № 911/4120/16 позовні вимоги за первісним позовом задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь Державного підприємства "Українська геологічна компанія" 20 000 (двадцять тисяч) грн. 15 коп. заборгованості та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2017р. у справі № 911/4120/16 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та задовольнити зустрічну позовну заяву повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 06.04.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у справі № 911/4120/16 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017р. у справі № 911/4120 апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 23.05.2017р.

24.04.2017р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Державної служби України з питань праці надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги.

24.04.2017р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Державної служби геології та надр України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2017р. у справі № 911/4120/16 без змін.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача за первісним позовом та третіх осіб у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача за первісним позовом та третіх осіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

12.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (замовник) та Державним підприємством "Українська геологічна компанія" (виконавець) укладено Договір № 54/15-к/340/2015/КАМ/О, за умовами якого виконавець взяв на себе зобов'язання виконати роботи по виготовленню "Проекту на геологічне вивчення, в т.ч., дослідно-промислову розробку для проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод водозабірної ділянки ТОВ "Комплекс Агромарс" в с. Гаврилівка та с. Тарасівщина Вишгородського району Київської області" (далі - Проект) та погодити його відповідно до чинного законодавства України в Державній службі геології та надр України і Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки або в інших установах, підприємствах, організаціях (вразі якщо відбудуться зміни в законодавстві). Технічне завдання наведено в додатку № 1.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що замовник зобов'язався прийняти виконану роботу та оплатити її на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 1.3 договору, склад та обсяги робіт, що приймаються до виконання, визначаються в даному договорі.

Строк виконання робіт погоджено сторонами в п. 1.4 договору до 30.09.2015.

Пунктом 2.1 договору погоджено, що виконавець зобов'язаний якісно скласти проект на геологічне вивчення в т.ч. дослідно-промислову розробку та прийняти від замовника оплату за виконану роботу в передбаченому договором розмірі та в строк.

Згідно з п. 2.2. договору, замовник надає можливість виконавцю провести роботи, контролює хід виконання робіт, вимагає від виконавця закінчення робіт в обумовлений договором строк.

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна вартість робіт встановлюється на договірній основі і складає, включаючи ПДВ, 40000,30 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 50% від суми договору, що складає 20 000,15 грн.

Пунктом 3.2 договору узгоджено, що остаточний розрахунок в сумі 20000,15 грн., замовник здійснює після підписання акту здачі-приймання НТП, протягом 5 днів.

Додатком № 1 до договору погоджено технічне завдання на складання проекту, зокрема, в пункті 6 якого визначено складання "Проекту на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку для проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод водозабірної ділянки ТОВ "Комплекс Агромарс" в с. Гаврилівка та с. Тарасівщина Вишгородського району Київської області".

Додатком № 2 до договору узгоджений "Протокол угоди про договірну ціну", яким між сторонами досягнуто згоди про договірну ціну на складання Проекту в розмірі, включаючи ПДВ, 40000,30 грн., та визначено, що цей протокол є основою для проведення взаєморозрахунків між сторонами.

Сторонами також погоджений кошторисно-фінансовий розрахунок на складання проекту на загальну суму 40000,30 грн. (Додаток № 3 до договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом перерахував позивачу за первісним позовом аванс у розмірі 20000,15 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача в АТ "Укрсиббанк" від 22.05.2015.

Термін дії договору погоджено сторонами в п. 8.1. договору, за яким договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 30.09.2015, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором. Дострокове розірвання цього договору можливе лише за взаємною згодою сторін, яке оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Згідно з п. 5.2. договору, при виникненні обставин, які можуть порушити строки виконання робіт виконавець і замовник зобов'язані сповістити один одного письмово протягом 3-х днів з моменту одержання інформації про обставини.

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом виготовив Проект на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку для проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод водозабірної ділянки ТОВ "Комплекс Агромарс" в с. Гаврилівка та с. Тарасівщина Вишгородського району Київської області".

Виготовлений Проект погоджено відповідачем за первісним позовом 15.09.2015, що підтверджується відміткою про погодження та підписом генерального директора ТОВ "Комплекс Агромарс" Сігал М.А. та печаткою товариства на титульній сторінці Проекту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за первісним позовом звертався до позивача за первісним позовом з листами від 15.10.2015 № 328 (вручено позивачу за первісним позовом 19.10.2015) та від 07.12.2015 № 409, в яких просив надати інформацію про стан виконання робіт за договором, а саме погодження виготовлених проектів Державною службою геології та надр України і Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки.

Листом від 09.12.2015 № 932/15к позивач за первісним позовом повідомив, що проекти знаходяться на погоджені в експертів Державної служби геології та надр України та Державної служби з питань праці України. Позивачем повідомлено, що затримка погоджень пов'язана з реорганізацією указаних служб.

Листом 12.01.2016 № 2/16-к (з відміткою про отримання ТОВ "Комплекс Агромарс" від 12.01.2016 за вх. № 53) позивач за первісним позовом повідомляв відповідача за первісним позовом про хід виконання робіт. Так, у вказаному листі зазначено, що проекти відповідача за первісним позовом, зокрема "Проект на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку для проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод водозабірної ділянки ТОВ "Комплекс Агромарс" в с. Гаврилівка та с. Тарасівщина Вишгородського району Київської області" направлено на погодження до Державної служби геології та надр України та Державної служби з питань праці України (яка створена після реорганізації Державної інспекції нагляду у гірничодобувній промисловості за охороною надр у Київській області (Держгірпромнагляд) у листопаді 2015 року). Позивачем за первісним позовом вказано, що за новими правилами в Державній службі з питань праці України проекти погоджуються після проведення державної експертизи проектів, у зв'язку з чим проекти направлено на експертизу до Державного підприємства "Київський експертно-технічний цент Держпраці", де не знайшлося спеціаліста-експерта. Після перемовин проекти переведені до ДП "Черкаський експертно-технічний центр Держпраці". Після отримання позитивних експертиз проекти будуть погоджені в Державній службі з питань праці України і Державній службі геології та надр України.

Відповідно до висновку експертизи з питань охорони праці щодо проектної документації від 12.01.2016 № 71.01.04.1017.15, наданий ДП "Черкаський експертно-технічний центр Держпраці", в якому зазначено, що Проект відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, охорони надр та промислової безпеки.

Листом 18.03.2016 за № 8970/13/10-16 Державна служба геології та надр України, повідомила про погодження проекту в межах компетенції за умови дотримання чинного законодавства та нормативно-правових актів з питань охорони надр та водоохоронних заходів.

Як вбачається з листа Державної служби з питань праці від 25.05.2016 №5735/1/10.3-ДП-16 Проект, який розроблено позивачем за первісним позовом, погоджено Державною службою з питань праці на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 19.05.2014 № 4532 за умови: виконання в повному обсязі програми робіт; дотримання встановлених термінів проведення дослідно-промислової експлуатації та відповідно до проекту обсягів видобутку корисної копалини; додержання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері гірничих відносин.

Листом від 03.06.2016 № 96/16-к позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про завершення 25.05.2016 погодження проектів на геологічне вивчення, зазначав, що сканкопії погоджень передані по електронній почті відповідачу за первісним позовом, та просив провести проплату згідно з раніше наданих актів виконаних робіт.

Позивачем додано докази направлення 24.06.2016 на адресу відповідача за первісним актів виконаних робіт.

Надіслання позивачем за первісним позовом акту виконаних робіт відповідачем за первісним позовом не заперечується. Отже, враховуючи положення п. 1.2., 3.2. договору, строк виконання зобов'язань з остаточного розрахунку є таким, що настав.

Відповідач за первісним позовом, в порушення умов договору, остаточний розрахунок в сумі 20000,15 грн., у визначений п. 3.2 договору п'ятиденний строк з дня підписання акту приймання-передачі, не здійснив.

Предметом первісного позову є вимоги про стягнення 20000,15 грн. боргу за виконані роботи за договором № 54/15-к/340/2015/КАМ/О від 12.05.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Статтею 889 ЦК України передбачено обов'язок замовника, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом звертався до позивача за первісним позовом з пропозицією від 02.06.2016 за вих. № 115 про розірвання договорів, зокрема договору № 54/15-к/340/2015/КАМ/О від 12.05.2015, в якому посилаючись на порушення позивачем за первісним позовом строків виконання робіт та внесення змін до законодавства Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" від 08.12.2015 № 867-19, що надало можливість здійснювати відповідну діяльність без спеціальних дозволів та гірничого відводу, пропонував за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди розірвати, зокрема договір № 54/15-к/340/2015/КАМ/О від 12.05.2015 та повернути сплачений аванс.

Листом від 24.06.2016 № 1-455 позивачем за первісним позовом було повідомлено відповідача за первісним позовом, що роботи виконані у повному обсязі та підлягають оплаті.

Відповідно до п. 2.1. Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.03.2003 № 34/м, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2003 за N377/7698 (далі - Положення), дослідно-промислова розробка (далі - ДПР) здійснюється на підставі проектів, що складаються, проходять експертизу і затверджуються відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів та вимог, передбачених цим Положенням.

За приписами п. 2.6 вказаного Положення доцільність ДПР обґрунтовується матеріалами попередньої геолого-економічної оцінки родовища і проектами їх ДПР.

Рішення щодо проведення ДПР приймається користувачем надр або замовником (інвестором) робіт з геологічного вивчення надр і погоджується із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр за обґрунтованим поданням, а для родовищ вуглеводнів затверджується ЦКР Мінпаливенерго.

Згідно з п. 3.1. вказаного Положення складання проектів ДПР здійснюється відповідно до галузевих інструкцій (методик) для кожного виду корисної копалини, у яких визначені вимоги до змісту і оформлення цих проектів.

Інструкції розробляють і затверджують за узгодженням з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці (далі - Держнаглядохоронпраці) центральні органи виконавчої влади відповідно до виду корисної копалини спільно зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр.

Відповідно до п. 3.2 Положення проекти ДПР є частиною загального проекту геологорозвідувальних робіт (окрім проектів ДПР родовищ вуглеводнів, які складаються окремо) і складаються авторами загального проекту із залученням, у разі потреби, фахівців із спеціалізованих проектних організацій.

Пунктом 3.3. Положення передбачено, що проекти ДПР, що виконуються на замовлення користувачів надр, складаються спеціалізованими організаціями та установами.

Згідно п. 6. Положення проекти ДПР передбачають роботи, які регламентуються відповідними нормативними документами.

Відповідно до п. 4 Положення ДПР виконується відповідно до вимог чинного законодавства про надра і охорону навколишнього природного середовища, нормативних актів із раціонального використання та охорони природних ресурсів.

Як зазначалось вище, у розділі 1 договору під назвою "Предмет договору" сторони визначили необхідність погодження Проекту в державній службі геології та надр України і Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки з посиланням на технічне завдання, що наведено в Додатку № 1. При цьому як встановлено судом, у затвердженому відповідачем технічному завданні складом робіт визначено лише складання Проекту.

Пунктом 6.2. договору сторони передбачили, що під форс-мажорними обставинами в цьому договорі слід розуміти будь-які обставини зовнішнього щодо сторін характеру, що виникли без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін, і які не можна було ні передбачити, ні уникнути, включаючи стихійні явища природного характеру, лиха техногенного чи антропогенного походження, а також видання актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні заходи названих органів, які унеможливлюють виконання сторонами зобов'язань за цим договором або перешкоджають такому виконанню тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з питань праці та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки і поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 1021-р погоджено пропозицію Міністерства соціальної політики щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань праці постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 "Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці" (Офіційний вісник України, 2015, № 21, ст. 584) функцій і повноважень Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, що припиняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (Держгеонадра), що є центральним органом виконавчої влади та реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (відповідно до п. 1 Положення).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Кодексу України про надра, із змінами внесеними Законом України від 08.12.2015 № 867-VIII) землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.

Зміни в законодавстві, зокрема внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" від 08.12.2015 № 867-VIII, щодо надання права без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб не є форс-мажорною обставиною в розумінні погоджених сторонами умов договору, що унеможливлюють виконання сторонами зобов'язань за договором. Докази підтвердження настання форс-мажорних обставин у розумінні п. 6.5. договору в матеріалах справи відсутні.

Крім того, умовами договору сторони не передбачили права односторонньої відмови від договору у випадку, якщо виконавець допустив відставання строку виконання робіт чи у зв'язку зі змінами в законодавстві, які відміняють необхідність отримання спеціальних дозволів на користування надрами.

З огляду на фактичне виконання позивачем за первісним позовом зобов'язань щодо виготовлення Проекту з порушенням погодженого сторонами строку виконання робіт та відповідно до погодженого сторонами Технічного завдання (додаток № 1 до договору) з підстав незалежних від нього, здійснення позивачем дій щодо погодження вказаного проекту уповноваженими органами та враховуючи те, що відповідач за первісним позовом частково перерахував позивачу за первісним позовом оплату за договором у розмірі 20000,15 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача в АТ "Укрсиббанк" від 22.05.2015, решту боргу у розмірі 20000,15 грн. не сплатив.

Предметом зустрічного позову є вимога про стягнення 20000,15 грн. авансу за договором № 54/15-к/340/2015/КАМ/О від 12.05.2015 та розірвання договору № 54/15-к/340/2015/КАМ/О від 12.05.2015.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Суд вважає, що анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, які ТОВ "Комплекс Агромарс" отримало 19.05.2014 на водозабір не є підставою для розірвання оспорюваного договору, оскільки спецдозвіл був анульований після повного виконання Державним підприємством "Українська геологічна компанія" своїх договірних зобов'язання, а тому зміни в законодавстві не можуть бути підставою для розірвання договору після його повного виконання з боку відповідача за зустрічним позовом.

Крім того, під час укладання оспорюваного договору № 54/15-к/340/2015/КАМ/О від 12.05.2015 позивач за зустрічним позовом, міг передбачити зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору з огляду на специфіку діяльності останнього та ризики комерційної діяльності.

В обґрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом зазначив, що станом на 02.06.2016 останній не отримав від відповідача за зустрічним позовом погоджених відповідно до законодавства проектів, а потреба в них відпала, не приймаються судом до уваги, оскільки листом від 03.06.2016 № 96/16-к відповідач за зустрічним позовом повідомив позивача за зустрічним позовом про завершення 25.05.2016 погодження проектів на геологічне вивчення, зазначав, що сканкопії погоджень передані по електронній почті відповідачу за первісним позовом, та просив провести проплату згідно раніше наданих актів виконаних робіт.

Крім того, як вбачається з наданих суду пояснень Державної служби геології та надр України № 04-0173 від 07.02.2017, відповідно до п. 3.4. Положення Держгеонадра України листами від 18.05.2016 № 8968/13/10-16, 8970/13/10-16, 8971/13/10-16, 8973/13/10-16, 8974/13/10-16, в межах компетенції погодила проекти за умови дотримання чинного законодавства та нормативно-правових актів з питань охорони надр та водоохоронних заходів.

Також, суд зазначає, хоча, наказом Державної служби геології та надр України № 253 від 16.08.2016 спеціальні дозволи на користування надрами, анульовано, проте погодження проектів на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку для проведення геолого-економічної оцінки експлуатаційних запасів питних підземних вод на шести водозабірних ділянках ТОВ "Комплекс Агромарс", у т.ч. і в с. Гаврилівка та с. Тарасівщина Вишгородського району Київської області, з Державною службою України з питань праці та Державної службою геології та надр України завершено 25.05.2016, тобто до анулювання дозволів.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що дострокове розірвання договору можливе лише за взаємною згодою сторін, яке оформлюється додатковою угодою до договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстав для розірвання договору № 54/15-к/340/2015/КАМ/О від 12.05.2015 та стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом авансу у сумі 20000,15 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2017р. у справі № 911/4120/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2017р. у справі № 911/4120/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/4120/16 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

С.О. Алданова