Постанова № 67097889, 06.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2017 р. Справа№ 910/940/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Петренко В.В. довіреність № б/н від 23.02.17

від відповідача: Демченко О.В. довіреність № 22/1/3746 від 03.01.17

розглянувши матеріали апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

на рішення Господарського суду міста Києва від 17 березня 2017 року

у справі № 910/940/17 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ "Перше Травня"

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А.

про визнання протиправним і скасування рішення про нікчемність правочину, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФ "Перше Травня" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про нікчемність правочину (а.с. 6-12).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17 березня 2017 року у справі № 910/940/17 позовні вимоги ТОВ "ПФ "Перше Травня" задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення у формі повідомлення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. про нікчемність правочину (договору) № 11/1-27121 від 28.08.2015 р. (а.с.97-103).

31 березня 2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіна М.А. звернулась з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 17 березня 2017 року у справі №910/940/17, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17 березня 2017 року у справі №910/940/17 та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 квітня 2017 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Господарського суду міста Києва від 17 березня 2017 року у справі №910/940/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Мальченко А.О.

13 квітня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. на рішення Господарського суду міста Києва від 17 березня 2017 року у справі №910/940/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Мальченко А.О. та призначено до розгляду на 16 травня 2017 року.

16 травня 2017 року у судовому засіданні оголошено перерву до 06 травня 2016 року.

У судовому засіданні 06 травня 2017 року представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник ТОВ "ПФ "Перше Травня" у судовому засіданні 06 травня 2017 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

На адресу ТОВ "ПФ "Перше Травня" від Уповноваженої особи фонду надійшло рішення у формі повідомлення про нікчемність правочину № 11/1-27121 від 28.08.2015 року.

Позивач зазначає, що вказане рішення у формі повідомлення є незаконним та підлягає скасуванню з наступних підстав:

- повідомлення про нікчемність правочину прийнято 28.08.2015 р., тобто під час процедури ліквідації банку, а тому посилання у повідомленні на ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як на підставу визнання договорів нікчемними, є безпідставним;

- правомірність правочинів не оскаржувалась відповідачем, у зв'язку з чим вони є правомірними та обов'язковими до виконання сторонами;

- відповідач у своєму повідомленні не уточнює які саме умови правочинів (договорів про внесення змін до кредитного договору 153-2013 від 27.11.2013 р.) передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- у повідомлені не обґрунтовано посилання на норму Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Щодо вказаних обставин колегія суддів зазначає наступне.

Відносини пов'язані з виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків регулюється Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012 р., що є спеціальними відносно інших законодавчих актів України щодо зазначених правовідносин.

Відповідно до п. 17 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно частини першої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідач діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

На підставі постанови Правління НБУ від 20.11.2014 р. № 733 "Про віднесення ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 р. № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", згідно з яким з 21.11.2014 р. по 20.03.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 р. № 63, розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20.03.2015 до 19.03.2016 включно, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 р. № 213 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та повноваження ліквідатора ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. на два роки до 19.03.2018 р. включно.

Вищезгадана інформація розміщена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у мережі Інтернет (www.fg.gov.ua) та є загальновідомою, а тому згідно ст. 35 ГПК України не потребує доказування.

Таким чином, відповідач є особою, якій Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до вищезазначених норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 63 від 20.03.2015 р. делегував повноваження Фонду щодо ліквідації ПАТ "ВіЕйБіБанк".

Так, позивач є суб'єктом господарювання зареєстрованим та діючим відповідно до чинного законодавства України - ТОВ "ПФ "Перше Травня", відповідачем є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіна М.А., що здійснює свої повноваження на підставі повноважень делегованих юридичною особою публічного права, а саме Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 16 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.

Отже, оскільки оскаржуване рішення у формі повідомлення про нікчемність правочину, надіслане на адресу позивача за підписом Славкіної М.А., яка є уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та яка здійснює свою діяльність щодо ліквідації ПАТ "ВіЕйБіБанк" на підставі делегованих їй Фондом повноважень, така особа є належним відповідачем у справі № 910/940/17 про визнання незаконним та скасування рішення у формі повідомлення від 28.08.2015 р. № 11/1-27121.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що з огляду на позицію, викладену у постанові від 16.02.2016 р. Верховного Суду України у справі № 826/2043/15, відповідно до якої виходячи із системного аналізу ч. 3 ст. 2 Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і п. 6 ст. 2 Закону України від 23.02.2012 п. № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та враховуючи положення статті 12 ГПК України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Отже, вказаний спір є підсудним господарським судам України. аналогічна правова позиція також викладена у постановах Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 р. у справі № 910/20850/16 та від 16.03.2017 р. у справі № 910/20998/16.

В оскаржуваному рішенні у формі повідомлення про нікчемність правочину № 11/1-27121 від 28.08.2015 р. з посиланням на п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа повідомила позивача про нікчемність Договорів про внесення змін до Кредитного договору № 153-2013 укладеного 27.11.2013р. між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ТОВ "ПФ Перше Травня", а саме Договорів про внесення змін: від 16.12.2013р., від 15.01.2014р., від 17.02.2014р., від 17.03.2014р., від 15.04.2014р., від 15.05.2014р., від 16.06.2014р., 15.07.2014р., від 12.08.2014р., від 15.08.2014р., від 15.09.2014р., від 15.10.2014р., від 31.10.2014р., згідно умов яких Сторони домовились в тому числі про зменшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку користування кредитом, відстрочення сплати процентів за користування кредитом, а також з посиланням на положеннями ч. 5 ст. 38 вказаного Закону викладено вимогу щодо негайного (в день отримання даного повідомлення) виконання зобов'язань за Кредитними договором з урахуванням нікчемності договорів про внесення змін (а.с. 13).

Станом на момент укладення вказаних договорів, Кредитний договір № 153-2013 від 27.11.2013 р. передбачав процентну ставку за користування кредитом у розмірі 24,5% (п.1.2) та кінцевий термін погашення 26.11.2014 р. включно (п. 1.3) (а.с. 14-20).

Так, до кредитного договору № 153-2013 від 27.11.2013 р. вносились зміни, відповідно до яких нараховані позичальнику проценти сплачуються наступним чином: за договором від 15.01.2014 за період з 01.12.2014 по 31.12.2013 до 15.02.2014, за договором від 17.02.2014 за період з 01.01.2014 по 31.01.2014 до 15.03.2014, за договором 16.06.2014 за період з 01.01.2014 по 31.05.2014 до 15.07.2014, за договором від 16.12.2013 проценти нараховані по 30.11.2013 сплачуються до 15.01.2014, за договором від 17.03.2014 проценти нараховані по 28.02.2014 сплачуються до 15.04.2014, за договором від 15.04.2014 проценти нараховані по 31.03.2014 сплачуються у строк до 15.05.2014, за договором від 15.05.2014 проценти нараховані по 30.04.2014 сплачуються до 15.06.2014, за договором від 15.07.2014 проценти нараховані по 30.06.2014 сплачує до 15.08.2014 (а.с. 21-28).

12 серпня 2014 року між сторонами кредитного договору було укладено Договір про внесення змін, відповідно до якого п. 1.2 Договору викладено у наступній редакції: з 27.11.2013 р. по 31.08.2014 р. - 24,5 % річних; з 01.09.2014 р. - 16,10% річних (а.с. 29).

Також між сторонами Кредитного договору були укладені договори про внесення змін до Кредитного договору, за умовами яких проценти нараховані позичальнику: за договором від 15.08.2014 - нараховані по 31.07.2014 сплачуються до 15.09.2014, за договором від 15.09.2014 - нараховані по 31.08.2014 сплачуються до 15.10.2014, за договором від 15.10.2014 - нараховані по 30.09.2014 сплачуються до 15.11.2014, за договором від 31.10.2014 нараховані по 31.10.2014 сплачуються до 15.12.2014 (а.с. 30-33).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.05.2015 р. у справі № 925/465/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2015 р. задоволено позовні вимоги ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк" до ТОВ "ПФ "Перше Травня" про стягнення 100000000 грн. заборгованості за кредитом по Кредитному договору № 153-2013 від 27.11.2013 р., 22574520,55 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 4219178,08 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 566547,03 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 512756,26 грн. 3% річних, 4648386,92 грн. - інфляційних за несвоєчасне погашення кредиту та 714710,89 грн. - інфляційних за несвоєчасну сплату відсотків.

Господарським судом Черкаської області від 26.05.2015 р. у справі № 925/465/15 також встановлено, що ТОВ "ПФ "Перше Травня" частково виконало умови Кредитного договору щодо сплати процентів, а саме 25.12.2013 р. у сумі 268 493,15 грн. та 23.01.2014 р. у сумі 2 080 821,92 грн.

Задовольняючи вказані вимоги суди у справі № 925/465/15 керувались серед іншого додатковими угодами, повідомлення про нікчемність яких є предметом розгляду у даній справі. Поряд з цим, питання проведення перевірки та надсилання уповноваженою особою позивачу відповідного повідомлення у справі про стягнення заборгованості не досліджувалось.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 38 вказаного Закону, Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Тимчасова адміністрація тривала у банку з 21.11.2014 р. по 20.03.2015 р.

Так, на виконання вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіною М.А., 15.12.2014 р. видано Наказ № 90 "Про перевірку договорів".

З метою здійснення альтернативної Наказу № 90 від 15.12.2014 р. незалежної перевірки правочинів (договорів), уповноваженою особою Фонду 20.01.2015 р. видано Наказ № 23/1 "Про здійснення альтернативної перевірки договорів".

У витязі з Акту від 19.03.2015 р. перевірки правочинів (у т.ч. договорів), вчинених (укладених) Банком в період з 21.11.2013 р. по 20.11.2014 р. зазначено, що за результатами незалежної перевірки правочинів (в т.ч. договорів), що є нікчемними здійсненої альтернативно наказу № 90 від 15.12.2014 р., додатково до акту перевірки правочинів від 09.02.2015 р., виявлено додаткові угоди до Договору № 153-2013 укладеного з ТОВ "ПФ "Перше травня" якими безпідставно занижено відсоткові ставки за кредитом та збільшено кінцевий термін його користуванням. Вказану перевірку здійснено на виконання п. 1.18 розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 05.07.2012 р. (а.с. 92).

Крім того, п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" чітко визначено, що уповноважена особа фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Аналогічні положення містяться у п. 1.19 Положення.

Отже, повідомлення уповноваженою особою відповідного контрагента банку, який є позивачем у даній справі також було надіслано у відповідності до процедури, встановленої законодавством, а доводи позивача у вказаній частині є безпідставними.

Також, у якості підстав позову позивач зазначає, що у повідомленні не конкретизовано підстав віднесення відповідних правочинів до категорії нікчемних.

У вказаному повідомленні уповноважена особа посилалась на п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 38 Закону, за змістом яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

При цьому ані повідомлення, ані у наданому витязі з Акту, ані у повідомленні відповідачем не визначено, які саме умови правочинів (договорів про внесення змін до Кредитного договору № 153-2013 від 27.11.2013 р.) передбачають надання позивачу переваг (пільг), прямо не встановлених для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, не зазначено відповідачем також, яким саме документам банку або НБУ суперечать правочини щодо нікчемності яких уповноваженою особою було повідомлено позивача.

Не надано таких доказів і в процесі розгляду даної справи.

При цьому, у витязі з Акту перевірки правочинів, уповноваженою особою зазначено, що "У відповідності до вимог п. 1.14. глави І розділу VI Інструкції НБУ від 28.08.2001р. № 368 "Про порядок регулювання діяльності банків України" Угоди, що укладаються з інсайдерами, не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж; угоди, що укладені з іншими особами.

Банк може укладати з інсайдерами угоди, які передбачають нарахування відсотків і комісійних на здійснення банківських операцій, які менші від звичайних та нарахування відсотків за вкладами і депозитами, які більші від звичайних, якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це без шкоди для фінансового стану банку; однак інші умови цих угод не можуть бути більш сприятливими, ніж загальні умови проведення банківських операцій, що встановлені внутрішньобанківськими положеннями, що визначають кредитну, інвестиційну, управління активами і пасивами та облікову політику банку.

Кредитною політикою Банку на 2014 рік (затверджена рішенням Правління ПАТ "ВіЕйБі Банк" № 8 від 24.02.2014 року) встановлено максимально можливий строк фінансування робочого капіталу (кредити у поточну діяльність) до 3-х років у випадку надання першокласного забезпечення, а нові встановлені строки дії кредитів визначені щонайменше до 2020року."

Проте, уповноваженою особою не підтверджено віднесення відповідача до категорії інсайдерів, а тому обґрунтування підстав нікчемності договорів про внесення змін з посиланням на положення п. 1.14. глави І розділу VI Інструкції НБУ від 28.08.2001р. № 368 "Про порядок регулювання діяльності банків України" є безпідставним. Більш того навіть за умови внесення змін в частині продовження строку сплати відсотків до 15.12.2014 р. замість 26.11.2014 р., такий строк не перевищує максимально можливий строк фінансування робочого капіталу (кредити у поточну діяльність) на який посилається відповідач у витязі з Акту.

Враховуючи викладене, та те, що ані у Акті, ані у повідомленні відповідачем не визначено, які саме умови правочинів (договорів про внесення змін до Кредитного договору № 153-2013 від 27.11.2013 р.) передбачають надання позивачу переваг (пільг), прямо не встановлених для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, не зазначено відповідачем також, яким саме документам банку суперечать положення зазначених правочинів, що є достатньою підставою для визнання протиправним і скасування рішення у формі повідомлення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. про нікчемність правочину (договору), з огляду на що колегія суддів зазначає про вірність висновку суду першої інстанції про те, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до абз. 6 п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України", не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Враховуючи вказані роз'яснення та те, що суд першої інстанції у резолютивній частині оскаржуваного рішення дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог у даній справі, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки тимчасовою адміністрацію введено в банку з 21.11.2014 р. по 19.03.2015 р., а останній з договорів про нікчемність яких уповноваженою особою було повідомлено позивача датовано 31.10.2014 р., доводи апеляційної скарги про те, що передбачені вказаними додатковими договорами пільги було надано у період введення у банку тимчасової адміністрації є безпідставними.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17 березня 2017 року у справі №910/940/17 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Господарського суду міста Києва від 17 березня 2017 року у справі №910/940/17 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Господарського суду міста Києва від 17 березня 2017 року у справі №910/940/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17 березня 2017 року у справі №910/940/17 залишити без змін.

3. Справу №910/940/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова